Ухвала суду № 126163603, 27.03.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху після відкриття

27 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/15388/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи № 640/15388/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, з такими вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо несформування та неподання до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 05.10.2021 у розмірі 9956 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 0000730 від 05.10.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від договірної вартості квартири, - у сумі 9956 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/15388/22 було передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 прийнято справу до свого провадження; продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у статтях 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з огляду на таке.

Згідно з пунктом 8 частини п`ятої статті 160 КАС України (тут і надалі в редакції станом на момент подання позову) в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Суд зауважує, що в порушення вищенаведених вимог частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві не зазначено відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Крім того, частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Частиною першою та другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Також суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).

Так, судом встановлено, що позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо повернення помилково сплаченого збору.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 01.02.2022 № 2600-0603-8/17986, складеного у відповідь на вказане звернення позивача, повідомлено про відсутність підстав для складення подання на повернення збору з операцій придбання купівлі-продажу нерухомого майна.

Отже, з моменту отримання вказаного листа позивач дізналася про порушення своїх прав.

Однак, до суду з даною позовною заявою позивач звернулась лише 14.09.2022 (дата на конверті, в якому направлено позов до суду), тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке Окружним адміністративним судом міста Києва не вирішено.

В клопотанні позивач підтверджує, що вона мала б звернутися з цим позовом до суду не пізніше 01.08.2022. Однак, з посиланням на введення на території України воєнного стану та на необхідність виїзду позивача з Київської області, просить поновити пропущений строк звернення до суду.

Щодо наведених обґрунтувань підстав пропуску строку на звернення до суду з цим позовом, суд зазначає таке.

За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду застосування частини першої статті 121 КАС України, зокрема сформульованою у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19, «правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки».

Суд зауважує, що у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

У справі «Ілхан проти Туреччини» (заява № 22277/93 від 27 червня 2000 року, §59), Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Тому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд вказує, що у численній практиці Верховного Суду неодноразово, зокрема, у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, зокрема, зазначила, що:

- введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку;

- сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22.

Отже, самого лише посилання на введення в Україні воєнного стану недостатньо для поновлення процесуальних строків.

Як вже зазначено вище, такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили своєчасне звернення до суду, які повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Таких доказів позивачем до матеріалів справи не додано.

Суд зазначає, що з моменту виникнення у позивача права на звернення до суду з цим позовом по час подання позову, воєнний стан в Україні тривав та продовжується до теперішнього часу. Разом з цим, позивач не була позбавлена можливості звернутися до суду вчасно будь-яким способом, як то направлення позовної заяви засобами поштового зв`язку, подання позову нарочним способом або звернення через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлена саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з воєнним станом. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації своїх прав.

З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, визнаються судом неповажними.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху зі встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог статей 160, 161 КАС України, в якій зазначити відомості про наявність у позивача або іншої особи оригіналів доказів, копії яких додано до позовної заяви;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 171, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, зазначені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом п`яти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений ухвалою.

Роз`яснити, що відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО.М. Качанок