Рішення № 126163271, 26.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2025 року справа №320/9807/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 24.02.2023 №206-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;

поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у м. Києві з 25.02.2023;

стягнути на користь позивача розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2023 справу прийнято до провадження та ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 закрито підготовче провадження та судовий розгляд справи призначено до порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю наказу про звільнення позивача з посади начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у м. Києві.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.

На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 працював у Головному управлінні ДПС у м. Києві на посаді начальника управління контролю за підакцизними товарами.

У зв`язку із повномасштабним вторгненням росії на територію України та введенням воєнного стану позивачем 12.05.2022 укладено контракт добровольця територіальної оборони.

Наказом ГУ ДПС у м. Києві від 16.06.2022 №456-о позивача увільнено від роботи з 16.06.2022 на час виконання обов`язків добровольця територіальної оборони із збереженням займаної посади та середньої заробітної плати.

На підставі заяви позивача від 20.02.2023 про вихід на роботу наказом ГУ ДПС у м. Києві від 23.02.2023 №201-о «Про вихід на роботу ОСОБА_1 » позивач з 24.02.2023 приступив до виконання службових обов`язків на посаді начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у м. Києві у зв`язку із розірванням контракту добровольця територіальної оборони.

Під час виходу на роботу 24.02.2023 відповідачем ОСОБА_1 вручено повідомлення про зміну істотних умов державної служби, відповідно до якого позивача повідомлено, що на виконання наказу ДПС від 12.06.2022 №441 «Про внесення змін до наказу ДПС від 04.02.2022 №92», відповідно до ст. 43 Закону України «Про державну службу», Положення про управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у м. Києві, затвердженого наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 20.06.2022 №117 (зі змінами) про зміну істотних умов державної служби за посадою начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у м. Києві, яку позивач обіймає, а саме зміну основних посадових обов`язків - доповненням новою основною функцією 84 та її процедурами 1 - 4. Згідно зі ст. 43 Закону України «Про державну службу» позивач має право на свій розсуд погодитися зі зміною істотних умов державної служби або відмовитися від продовження проходження державної служби на нових умовах.

Також у повідомленні вказано, що позивач може подати до ГУ ДПС у м. Києві заяву про переведення на інші запропоновані йому посади (додаток до повідомлення про зміну істотних умов державної служби) не пізніше як за 30 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з вказаним повідомленням ознайомився 24.02.2023 та цією ж датою написав заяву про звільнення із займаної посади у зв`язку із зміною істотних умов державної служби з 24.02.2023.

На підставі його заяви про звільнення, повідомлення про зміну істотних умов державної служби та листа - погодження ДПС України відповідачем 24.02.2023 винесено наказ №206-о «Про звільнення ОСОБА_1 », яким відповідно до ст. 43, п. 6 ч. 1, ч. 3 ст. 83 Закону України «Про державну службу» позивача з 24.02.2023 звільнено з посади начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у м. Києві та припинено державну службу у зв`язку з незгодою на проходження державної служби внаслідок зміни її істотних умов, згідно з п. 6 ст. 36 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньої місячної заробітної плати.

Позивач, вважаючи протиправним наказ відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі по тексту - Закон №889-VIII), якщо інше не передбачено цим Законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до статті 43 Закону №889-VIII зміною істотних умов державної служби вважається зміна:

1) належності посади державної служби до певної категорії посад;

2) основних посадових обов`язків;

3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення;

4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу;

5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).

Про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв`язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 30 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Якщо протягом 30 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.

Згідно з частиною першою статті 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється:

1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону);

2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону);

3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону);

4) за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону);

5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону);

6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону);

7) у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;

8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади";

9) з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88-1 цього Закону).

Відповідно до частини третьої вказаної статті у разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 6 і 7 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати.

Відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України зміна істотних умов праці - зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, наказом ГУ ДПС у м. Києві від 13.07.2022 №222 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 20.06.2022 №117» відповідно до наказу ДПС від 04.02.2022 №92 «Про функціональні повноваження структурних підрозділів апарату та територіальних органів ДПС» та на виконання п. 2 ДПС від 12.06.2022 №441 «Про внесення змін до наказу ДПС від 04.02.2022 №92», внесено зміни до Положення про управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у м. Києві, затвердженого наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 20.06.2022 №117.

Внесеними змінами в Положення про управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у м. Києві доповнено функцією 84.2 з відповідними процедурами: «Функція 84.2, «Аналітично-інформаційне забезпечення контрольно- перевірочної роботи» містить такі процедури:

84.2.1 інформаційно-аналітичне забезпечення проведення перевірок за даними інформаційних баз даних ДПС;

84.2.2 документування результатів перевірки на кожному етапі її проведення, у т.ч. за допомогою підсистеми «Податковий аудит» ІКС «Податковий блок», з метою формування оперативних звітних показників;

84.2.3 аналіз матеріалів контрольно-перевірочної роботи, інформації про схеми мінімізації, порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи ДПС, виявлені при проведенні контрольно- перевірочної роботи;

84.2.4 підготовка та надання звітності щодо результатів контрольно - перевірочної роботи.».

Суд зазначає, що у даному випадку за посадою начальника управління контролю за підакцизними товарами відбулась зміна основних посадових обов`язків - доповнення новою основною функцією 84 та її процедурами 1- 4, що підпадає під підстави зміни істотних умов державної служби (п. 2 ч. 3 ст. 43 Закону №889-VIII).

Крім того, судом встановлено, що наказом ГУ ДПС у м. Києві № 81 від 02.05.2022 введено в дію Організаційну структуру ГУ ДПС у м. Києві та затверджено Перелік індексів структурних підрозділів ГУ ДПС у м. Києві.

Вищезазначеним Наказом введено в дію затверджену 29.04.2022 в.о. Голови ДПС України Організаційну структуру ГУ ДПС у м. Києві, при цьому здійснено скорочення на 17 шт. од. загальної штатної чисельності ГУ ДПС у м. Києві.

Наказом ГУ ДПС у м. Києві від 02.05.2022 № 81 збільшено на 3 шт. од. штатну чисельність в управлінні контролю за підакцизними товарами.

Отже, збільшення та зменшення кількості штату працівників також є зміною істотних умов праці.

Щодо тверджень позивача про зобов`язання повідомити про зміну істотних умов праці за 2 місяці до зміни таких умов, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 КЗпП України здійснюється не пізніше як до запровадження таких умов.

З матеріалів справи встановлено, що позивача повідомлено про зміну істотних умов праці 24.02.2023, а зміни істотних умов, а саме, доповнення новою основною функцією 84 та її процедурами 1- 4 за посадою начальника управління контролю за підакцизними товарами відбулись після затвердження наказу ГУ ДПС у м. Києві від 20.06.2022 № 117.

Однак, наказом ГУ ДПС у м. Києві від 16.06.2022 № 456-о позивача було увільнено від роботи з 16.06.2022 на час виконання обов`язків добровольця територіальної оборони із збереженням займаної посади та середньої заробітної плати.

Таким чином, оскільки позивач фактично не виконував свої посадові обов`язки, на які впливає зміна істотних умов праці, ГУ ДПС у м. Києві повідомлено позивача 24.02.2023 після виходу на роботу у зв`язку з розірванням контракту добровольця територіальної оборони.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці.

Отже, судом встановлено, що відповідачем дотримано норми повідомлення позивача про зміну істотних умов праці.

Не погоджуючись з переведенням на запропоновані посади позивачем 24.02.2023 подано заяву про звільнення із займаної посади у зв`язку із зміною істотних умов державної служби.

Суд не оцінює твердження позивача, що йому не було запропоновано його ж посаду, оскільки це не є предметом спору, а суд розглядає справу за позовною заявою, в межах позовних вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 24.02.2023 №206-о «Про звільнення ОСОБА_1 » прийнятий відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому в задоволенні позовних вимог про його скасування має бути відмовлено.

У зв`язку із тим, що судом визнано правомірним наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 24.02.2023 №206-о «Про звільнення ОСОБА_1 » задоволеними також не можуть бути позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у м. Києві з 25.02.2023 та стягнення на користь позивача розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вони є похідними вимогами від первинної вимоги.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладено у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову та у зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.