Рішення № 126162258, 27.03.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/23479/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий союз "Гермес" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий союз "Гермес" із позовом до Житомирської митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000150/1 від 08.10.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем, з метою імпорту товару на територію України подано до Житомирської митниці декларації для митного оформлення імпорту обладнання та комплектуючих. На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митною декларацією, декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000150/1 від 08.10.2024 на підставі інформації, наявної в митному органі. Вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 08.01.2025 об 10 год. 30 хв.

30.12.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свої заперечення зазначає, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містить усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, а тому у митного органу виник сумнів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товару. З урахуванням викладеного вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA101020/2024/000150/1 від 08.10.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для їх скасування відсутні.

07.01.2025 через відділ документального забезпечення суду представником позивача подано відповідь на відзив.

Судове засідання призначене на 08.01.2025 не проводилось, у зв`язку із надходженням від представника позивача клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 08.01.2025 закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до розгляду по суті на 28.01.2025 об 11 год. 30 хв.

Судове засідання призначене на 28.01.2025 не проводилось, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у Житомирській області. Наступне судове засідання призначено на 18.02.2025 об 12 год. 20 хв.

18.02.2025 судове засідання по справі не проводилось у зв`язку з перебуванням судді Попової О.Г. у щорічній відпустці. Наступне судове засідання призначено на 11.03.2025 об 12 год. 00 хв.

Відповідно до ухвали суду від 11.03.2025, за клопотанням представника позивача, суд перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні.

Частиною п`ятоюстатті 250 КАС Українивстановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 01.07.2019 між компанією UAB "Grunntech" в особі директора Корнеліуса Каралевічюса, що діє на підставі Статуту (постачальник), Grunntech GmbH - інжиніринговим та виробничо-технічним підрозділом правовласника товарного знака Finwhale Grunntech Holding AG (правовласник) в особі директора Лісової Валерії, що діє на підставі Статуту ТОВ "Торговий Союз "Гермес" (покупець) укладено договір поставки №5/UAB, згідно якого постачальник зобов`язується постачати в порядку та на умовах, що визначаються цим договором, автомобільні запасні частини Finwhale в асортименті з метою подальшої реалізації товарів, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товари, в порядку та на умовах цього договору.

Відповідно до умов договору, зазначених у п. 1.2, перелік товару, що поставляється, його комплектність, асортимент та ціни зазначені у додатку №1, що являється невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 1.4 договору зазначено: на кожну партію товару складається інвойс та упаковочний лист, що є невід`ємною частиною даного договору.

У п. 3.2 договору вказано, що оплата окремих партій товару здійснюється за цінами, вказаними у інвойсі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, не раніше семи днів до дати поставки. Оплата здійснюється відповідно до інвойсу. Валюта платежів долари США. Ціни, зазначені в інвойсі, формуються виходячи з цін, що діють у постачальника на момент складання інвойсу.

З матеріалів справи встановлено, що до договору №5/ UAB від 01.07.2019 між сторонами було укладено ряд додаткових угод від 01.07.2019, 01.06.2023, 01.09.2023, 24.01.2024 згідно яких прийнято додаток 1 до договору в нових редакціях (а.с. ).

При цьому, 01.07.2024 між сторонами договору №5/UAB від 01.07.2019 було укладено додаткову угоду згідно якої прийнято додаток 1 до договору в новій редакції, яким п. 3.2 договору викладено у новій редакції: оплата окремих партій товару за цим договором здійснюється за цінами зазначеними в інвойсі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, у такому порядку: 100% від вартості замовлення товару, що підлягає поставці, перераховуються покупцем на банківський рахунок постачальника не пізніше 7 календарних днів до дати поставки. Валюта платежів долари США. Ціни, зазначені в інвойсі, формуються виходячи з цін, що діють у постачальника на момент складання інвойса.

В подальшому, з метою імпорту товару на територію України, позивачем до Житомирської митниці було подано митну декларацію №24UA101020035327U7.

Разом з вказаною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано:

- договір поставки №5/UAB від 01.07.2019;

- додаткова угода від 01.07.2019 до договору поставки №5/UAB від 01.07.2019;

- додаток №1 від 15.03.2021 до договору поставки №5/UAB від 01.07.2019;

- додаткова угода від 01.06.2023 до договору поставки №5/UAB від 01.07.2019;

- додаткова угода від 01.09.2023 до договору поставки №5/UAB від 01.07.2019;

- додаткова угода від 24.01.2024 до договору поставки №5/UAB від 01.07.2019;

- сертифікат типу №UA*46A(b)*0236*00 від 11.10.2017;

- сертифікат типу №UA*46A(b)*0236*01 від 01.06.2021;

- пакувальний лист №GB-UA24/018 від 30.09.2024;

- інвойс №GB-UA24/018 від 30.09.2024;

- переклад інвойса №GB-UA24/018 від 30.09.2024;

- платіжна інструкція №74 від 26.09.2024;

- автотранспортна накладна №743098 від 30.09.2024;

- довідка про вартість транспортно-експедиційних послуг №464 від 03.10.2024;

- договір про перевезення вантажу №1225 від 01.03.2021;

- експортна декларація №24LTR100002B7D3B4 від 30.09.2024.

Однак, 08.10.2024 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000150/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007585.

Позивач, не погоджуючись із такими рішеннями, вважаючи зазначені рішення про коригування митної вартості протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України).

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця /частина п`ята статті 58 Митного кодексу України.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Проаналізувавши зазначені підстави для коригування митної вартості, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що 01.07.2024 між сторонами договору №5/UAB від 01.07.2019 було укладено додаткову угоду згідно якої прийнято додаток 1 до договору в новій редакції, яким п. 3.2 договору викладено у новій редакції: оплата окремих партій товару за цим договором здійснюється за цінами зазначеними в інвойсі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, у такому порядку: 100% від вартості замовлення товару, що підлягає поставці, перераховуються покупцем на банківський рахунок постачальника не пізніше 7 календарних днів до дати поставки. Валюта платежів долари США. Ціни, зазначені в інвойсі, формуються виходячи з цін, що діють у постачальника на момент складання інвойса.

В подальшому, з метою імпорту товару на територію України, позивачем до Житомирської митниці було подано митну декларацію №24UA101020035327U7.

З метою імпорту товару на територію України, позивачем до Житомирської митниці було подано митну декларацію №24UA101020035327U7 із зазначеним вище пакетом документів.

Митна вартість товару визначена позивачем згідно із пунктом 1 частини першої статті 57 та статтею 58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту).

Однак, 08.10.2024 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000150/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007585.

В пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів викладені обставини та джерела інформації, якими користувались митні органи для визначення митної вартості товарів.

Так, за змістом оскаржуваного рішення встановлено, що при проведенні контролю митної вартості товарів, заявленої до митного оформлення встановлено, що надані для підтвердження митної вартості документи не містять відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару. У наданому інвойсі №GB-UA24/018 від 30.09.2024 не зазначено, які складові включено до ціни товару. В контракті №5/UAB від 01.07.2019 також не зазначено, які саме складові включає в себе ціна товару.

Для підтвердження транспортних витрат декларантом надано довідку про транспортні витрати №464 від 03.10.2024, яка не містить достатніх відомостей про товар, якого вона стосується.

Надана до митного оформлення платіжна інструкція в іноземній валюті №74 від 26.09.2024 в розділі 70 зазначено рахунок - фактури від 20.09.2024 №GR-U24/018 в гр. 44 рахунок - фактури №GR-U24/018 від 30.09.2024, що являє собою наявні розбіжності.

У поданої декларантом до митного оформлення декларації країни відправлення №4LTR100002B7D3B4 від 30.09.2024 відсутній переклад на українську мову, що не дозволяє митниці здійснити перевірку достовірності наведену у документі відомостей.

Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожих товарів: товар №1 за МД від 15.08.2024 №24UA100320427496U7» Пружинний механізм. Являє собою газову пружину стискання для використання в якості допоміжного механізму у кузовах транспортних засобів для фіксації ........а - FINWHALE Виробник - Grunntech GmbH із розрахунку 7,39 USD/кг; товар №5 МД 24UA205140027480U2 від 23.04.2024 «Запасні частини,які використовуються в легкових автомобілях не для промислового складання - фільтри очищення повітря салону. Торговельна марка FINWHALE. Виробник: GRUNNTECH GmbH,DE.» - 9,53 USD/кг; товар №10 МД №24UA101020015461U4 від 24.04.2024 «Системи підвіски та їх частини для легкових транспортних засобів цивільного призначення. Торговельна марка: FINWHALE Виробник: Grunntech GmbH Країна виробництва: CN» - 8,07 USD/кг; товар №13 МД 24UA205140027480U2 від 24.03.2024 «Запасні частини, які використовуються в легкових автомобілях не для промислового складання - амортизатори. Торговельна марка: Finwhale. Виробник: Grunntech GmbH. Країна виробництва: CN» - 6,69 USD/кг. з дотриманням принципів і критеріїв, визнач. Угодою про застосування ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Як встановлено судом, позивач на підтвердження заявленої митної вартості товару надав митному органу договір поставки №5/UAB від 01.07.2019; додаткова угода від 01.07.2019 до договору поставки №5/UAB від 01.07.2019; додаток №1 від 15.03.2021 до договору поставки №5/UAB від 01.07.2019; додаткова угода від 01.06.2023 до договору поставки №5/UAB від 01.07.2019; додаткова угода від 01.09.2023 до договору поставки №5/UAB від 01.07.2019; додаткова угода від 24.01.2024 до договору поставки №5/UAB від 01.07.2019; сертифікат типу №UA*46A(b)*0236*00 від 11.10.2017; сертифікат типу №UA*46A(b)*0236*01 від 01.06.2021; пакувальний лист №GB-UA24/018 від 30.09.2024; інвойс №GB-UA24/018 від 30.09.2024; переклад інвойса №GB-UA24/018 від 30.09.2024; платіжна інструкція №74 від 26.09.2024; автотранспортна накладна №743098 від 30.09.2024; довідка про вартість транспортно-експедиційних послуг №464 від 03.10.2024; договір про перевезення вантажу №1225 від 01.03.2021; експортна декларація №24LTR100002B7D3B4 від 30.09.2024, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до інвойса №GB-UA24/018 від 30.09.2024 визначено предмет поставки, а також зазначено загальну вартість товару - 84 594,01 USD, умови поставки: FCA Siauliai, посилання на контракт №5/UAB від 01.07.2019, умови оплати: 100% передплати, термін поставки не пізніше 90 днів з моменту отримання платежу.

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті №74 від 26.09.2024 ТОВ «ТС Гермес» сплатило на користь компанії UAB "Grunntech" суму коштів у розмірі 84 594,01 USD із зазначенням призначення платежу у графі 70 «Prepayment for goods (auto parts) t o contrakt 5/UAB from 01/07/2019 in voice GR-UA24/018 від 20.09.2024».

Щодо посилань контролюючого органу, що надана до митного оформлення платіжна інструкція в іноземній валюті №74 від 26.09.2024 в розділі 70 зазначено рахунок - фактури №GR-U24/018 від 20.09.2024, в той час як в гр.44 митної декларації зазначено рахунок - фактури №GR-U24/018 від 30.09.2024, що являє собою наявні розбіжності, суд зазначає наступне.

Так, у графі 70 «Призначення платежу» платіжної інструкції №74 від 26.09.2024 вказано, що передоплата здійснюється за товари (автомобільні запчастини) згідно договору поставки №5/UAB від 01.07.2019 та інвойса №GR-U24/018 від 20.09.2024, що свідчить виключено про описку допущену при заповненні призначення платежу, однак вказане жодним чином не підтверджує факт того, що розрахунок митної вартості декларантом здійснено неправильно та не свідчить про відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що може бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, беручи до уваги приписи ч. 6 ст. 54 МК України.

Наведені у вищевказаних документах відомості щодо поставленого товару однозначно дають можливість ідентифікувати товар, що є предметом поставки згідно інвойса №GB-UA24/018 від 30.09.2024.

Вищевказані документи не містили жодних розбіжностей щодо ціни товару, містили однакові та всі необхідні відомості, що стосувались сторін договір поставки №5/UAB від 01.07.2019 та поставленого товару, однак митним органом це не враховано та всупереч ст. 53 МК України не взято до уваги.

Щодо висновків відповідача, що в наданому інвойсі №GB-UA24/018 від 30.09.2024 та контракті №5/UAB від 01.07.2019 не зазначено, які саме складові включає в себе ціна товару, суд зазначає наступне.

Згідно п.3.2 договору поставки №5/UAB від 01.07.2019 (в редакції додаткової угоди від 01.07.2024, що є невід`ємною частиною договору), оплата окремих партій товару за цим договором здійснюється за цінами зазначеними в інвойсі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, у такому порядку: 100% від вартості замовлення товару, що підлягає поставці, перераховуються покупцем на банківський рахунок постачальника не пізніше 7 календарних днів до дати поставки. Валюта платежів долари США. Ціни, зазначені в інвойсі, формуються виходячи з цін, що діють у постачальника на момент складання інвойса.

Згідно з п.3.4 договору поставки №5/UAB від 01.07.2019 встановлено, що вартість тари, упаковки і технічної документації входить у вартість товару, якщо інше не обумовлено додатково у інвойсі.

В свою чергу, інвойсом №GR-U24/018 від 30.09.2024 передбачено загальна вартість товарів у розмірі 84 594,01 USD, вартість кожної окремо групи оцінюваних товарів, а також вартість груп товарів митна вартість яких скерована відповідачем, зокрема:

- вартість товарів, що належить до групи 1 "Повітряні фільтри": AF607 Повітряний фільтр - 40 шт., AF611 Повітряний фільтр - 40 шт., AF612 Повітряний фільтр - 20 шт., AS601 Фільтр кабіни - 10 шт., AS746 Фільтр кабіни - 4 шт. складає 256,64 USD;

- вартість товарів, що належить до групи 2 "Масляні, паливні фільтри": LF101 Масляний фільтр - 400 шт., LF105 Масляний фільтр - 600 шт., LF110 Масляний фільтр - 400 шт., РF001 Паливний фільтр - 164 шт., РF006М Паливний фільтр - 12 шт., LF402 Масляний фільтр - 300 шт., LF702 Масляний фільтр - 60 шт., LF703 Масляний фільтр - 20 шт., LF901 Масляний фільтр - 140 шт., LF906 Масляний фільтр - 13 шт., РF401 Паливний фільтр - 80 шт. складає 3 689,41 USD;

- вартість товарів, що належить до групи 4 "Амортизатори": 120111 Амортизатор - 70 шт., 120112 Амортизатор - 70 шт., 120211 Амортизатор - 300 шт., 120212 Амортизатор - 64 шт., 120221 Амортизатор - 10 шт., 120311 Амортизатор - 50 шт., 120312 Амортизатор - 40 шт., 120322 Амортизатор - 20 шт., 120341 Амортизатор - 20 шт., 120342 Амортизатор - 20 шт., 120612 Амортизатор - 6 шт., 12031 Амортизатор - 20 шт., 120342 Амортизатор - 20 шт., 120612 Амортизатор - 6 шт., 120811 Амортизатор - 50 шт., 120812 Амортизатор - 96 шт., 120911 Амортизатор - 180 шт., 13009GR Амортизатор - 24 шт., 13010GL Амортизатор - 22 шт., 14049HU Амортизатор - 320 шт., 25034GU Амортизатор - 10 шт., SA18831 Стійка амортизатора в зборі - 38 шт., SA18832 Стійка амортизатора в зборі - 40 шт. складає 17 781 USD;

- вартість товарів, що належать до групи 15 "Кулькові опори": FJ410 Кулькова опора - 2640 шт., FJ411 Кулькова опора - 2640 шт. складає 20 328 USD.

Виходячи із вищевикладеного, твердження відповідача про те, що в інвойсі №GB-UA24/018 від 30.09.2024 та контракті №5/UAB від 01.07.2019 не зазначено, які саме складові включає в себе ціна товару є надуманими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості вимоги митного органу в оскарженому рішенні про ненадання перекладеного на українську мову декларації країни відправлення №4LTR100002B7D3B4 від 30.09.2024" суд зазначає наступне.

Статтею 254 МК України встановлено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008 року, є англійська, французька, іспанська.

Подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову, тільки у разі якщо дані, які містяться в них є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі №520/10709/18, зазначив, що митний орган відповідно до ст. 254 МК України вимагає переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

В свою чергу, офіційними мовами Європейського Союзу, як зазначено в останній поправці до Регламенту №1, що визначає мови, які використовуватимуться Європейською економічною спільнотою 1958 року, є, зокрема, литовська мова.

В даному випадку відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення та її переклад, а також які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

У зв`язку з цим, суд ставиться критично до позиції відповідача щодо не підтвердження позивачем митної вартості товару у зв`язку з ненаданням перекладу українською мовою експортної декларації №24LTR100002B7D3B4 від 30.09.2024.

При цьому, слід зазначити, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.

Щодо посилань митного органу, що для підтвердження транспортних витрат декларантом надано довідку про транспортні витрати №464 від 03.10.2024, яка не містить достатніх відомостей про товар, якого вона стосується, суд враховує наступне.

Декларантом до електронних митних декларацій були додані транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (коносамент, CMR, довідка про транспортні витрати №464 від 03.10.2024, договір перевезення вантажу).

Згідно з п. 6 ч. 2ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів:

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Варто наголосити, що наказ № 599 містить лише приблизний перелік документів, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування.

Вичерпного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження транспортних витрат до митного оформлення товару позивачем надано довідку про транспортні витрати №464 від 03.10.2024 та договір перевезення вантажу №1225 від 01.03.2021.

Зі змісту вказаної довідки встановлено, що транспортні витрати здійснювались безпосередньо ФОП ОСОБА_1 автомобілем Вольво, державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , за маршрутом Шауляй - митний перехід Ягодин (Вольво НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ) складає - 48 145,00 грн. та митний перехід Ягодин - Житомир (Вольво НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ) складає - 21 855,00 грн., в загальній сумі - 70 000,00 грн.

Додатково зазначено, що страхування вантажу не проводилось.

Зазначені довідки про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів, враховуючи, що Правилами №599 наведено приблизний перелік документів, які можуть підтвердити витрати на транспортування. При цьому, положеннями МК України не визначено конкретного переліку документів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.

При цьому суд відмічає, що посилання митного органу на відсутність відомостей про товар, якого вона стосується, не може слугувати підставою для неврахування даних довідок на підтвердження розміру витрат на перевезення товарів та відсутність даного показника ніяким чином не впливає на ціну товару.

Верховний Суд в постанові №803/718/17 від 07 липня 2023 року сформував правову позицію, що якщо Законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Положення Митного кодексу України не визначають конкретний вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

А тому, враховуючи викладене, позивач надав наявні в нього документи на підтвердження транспортної складові митної вартості товару, при цьому митний орган не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Судом встановлено, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято інформацію щодо вартості товару: товар №1 за МД від 15.08.2024 №24UA100320427496U7» Пружинний механізм. Являє собою газову пружину стискання для використання в якості допоміжного механізму у кузовах транспортних засобів для фіксації ........а - FINWHALE Виробник - Grunntech GmbH із розрахунку 7,39 USD/кг; товар №5 МД 24UA205140027480U2 від 23.04.2024 «Запасні частини,які використовуються в легкових автомобілях не для промислового складання - фільтри очищення повітря салону. Торговельна марка FINWHALE. Виробник: GRUNNTECH GmbH,DE.» - 9,53 USD/кг; товар №10 МД №24UA101020015461U4 від 24.04.2024 «Системи підвіски та їх частини для легкових транспортних засобів цивільного призначення. Торговельна марка: FINWHALE Виробник: Grunntech GmbH Країна виробництва: CN» - 8,07 USD/кг; товар №13 МД 24UA205140027480U2 від 24.03.2024 «Запасні частини, які використовуються в легкових автомобілях не для промислового складання - амортизатори. Торговельна марка: Finwhale. Виробник: Grunntech GmbH. Країна виробництва: CN» - 6,69 USD/кг. з дотриманням принципів і критеріїв, визнач. Угодою про застосування ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Суд зауважує, що вказані декларації не можуть вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначені декларації не розкривають умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Вказана митна декларація не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.

Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.

Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.

Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16.

Отже, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.

Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, наявність установлених частинами першою та другою статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини третьої статті 57 та частини третьої статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Правова позиція щодо необхідності доведення відповідачем обставин неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 826/23118/15.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товаром, ввезеним позивачем та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Як встановлено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості №UA101020/2024/000150/1 від 08.10.2024 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Наведене, у свою чергу зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем за звернення до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. згідно платіжної інструкції №869 від 28.11.2024, відповідно судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн. підлягає стягненню з відповідачів пропорційно на користь позивача.

Також позивачем, його представником заявлена вимога про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 10 000 грн., представником позивача не надано доказів (договору, рахунків, акту виконаних робіт тощо).

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні вимоги позивача про стягнення судових витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий союз "Гермес" (майдан Перемоги, 9, кв.42, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39291874) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610), про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000150/1 від 08.10.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий союз "Гермес" судовий збір в сумі 3 028 (тритисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

27 березня 2025 р.

27.03.25