Ухвала суду № 126161948, 27.03.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

27 березня 2025 р.Справа №160/8872/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.03.2025 №047150020846 про перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 16.01.2024, на яку її переведено відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відновити з 16.01.2024 виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII, нарахованої у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Дніпровською митницею від 12.01.2024 №7.5-22/13 та від 04.01.2024 №7.5-22/9, згідно з рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.07.2024 №047150020846 та від 27.02.2025 №047150020846 (про здійснення індексації) та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Позивачем разом з позовною заявою подана заява про забезпечення позову, в якій він просить:

Зупинити дію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.03.2025 №047150020846 про перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 16.01.2024 у розмірі 2361,00 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі;

заборонити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зменшувати та припиняти виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 21156,87 грн., нарахованому згідно з рішенням від 27.02.2025 №047150020846 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що згідно з даними особистого кабінету Позивача вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України 24.03.2025 о 09:53 год. Відповідачем прийнято рішення №047150020846, згідно з яким здійснено перерахунок пенсії Позивача, відповідно до якого «Основний розмір пенсії від середнього заробітку» складає «0,00», а нарахований розмір пенсії позивача складається з «Доплата до мінімальної пенсійної виплати» - «2361 грн.»

20.07.2024 набрала законної сили постанова КМУ від 12.07.2024 №823, якою внесено зміни до постанови КМУ від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», якою затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб. При цьому, згідно з п. 3 постанови КМУ від 12.07.2024 №823 встановлено, що ця постанова застосовується з 1 січня 2024 року.

Позивач зазначає, що рішення відповідача від 24.03.2025 щодо перерахунку розміру пенсії позивача з посиланням на те, що надані позивачем довідки від 12.01.2024 №7.5-22/13 та від 04.01.2024 №7.5-22/9 не відповідають положенням Порядку №622, зі змінами, прямо суперечить положенням ст. 58 Конституції України.

На переконання позивача очевидними ознаками протиправності вказаного рішення відповідача від 24.03.2025 є те, що позивач зверталася із заявою №237 ще 16.01.2024, тобто за шість місяців до того, як вказаний нормативно-правовий акт набрав законної сили.

Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, з огляду на те, що листом від 28.08.2024 №0400-010406-8/176007 відповідачем повідомлено про те, в якому порядку здійснюється виплата по заборгованості Пенсійного фонду України за рішеннями суду та зазначено, що доплата за рішенням суду буде виплачена при надходженні відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості за датою набрання ними законної сили.

Вищезазначене, на переконання позивача вказує на практичну неможливість відновлення порушених її прав, виходячи з заборгованості Пенсійного фонду України по виплаті пенсії за рішенням суду.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст.150Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами п. 2, п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС Українипозов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії .

Таким чином, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.

Отже, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Заява позивача про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, з яких можливо встановити порушення прав, свобод та інтересів позивача, а також, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд звертає увагу заявника, що встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення пенсійного органу, на аргументах протиправності якого ґрунтується мотивувальна частина поданої заявником заяви про забезпечення позову, можливо на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, під час розгляду судової справи по суті.

Підстави вважати, що оскаржуване рішення, дію якого заявник просить зупинити в межах даної заяви, має очевидні ознаки протиправності, на даний час відсутні, оскільки такі обставини підлягають з`ясуванню саме в ході розгляду справи з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які учасники справи надають суду.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №640/10883/22.

Виходячи з аналізу матеріалів заяви про забезпечення позову, суд звертає увагу, заявником до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вищезазначене, позивачем не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень ст. 150 КАС України, а тому заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та, керуючись ст.ст.150-156,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/8872/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно дост. 256 КАС Українита можебути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленимистаттями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона