Рішення № 126161871, 26.03.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 рокуСправа №160/687/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.04.2023 року №912380154717, яким ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком з 30.03.2023 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 27.03.2023 року, обчисливши заробітну плату та розмір пенсії згідно із ст. ст. 27, 28, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньомісячної заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки на рівні 12236,71грн. та провести нарахування і виплату належної пенсії з урахуванням фактично виплачених сум;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. 03.10.2023 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки, проте, отримала відмову з тих підстав, що при призначенні пенсії за вислугу років застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а також, відповідачем відмовлено позивачу у виплаті грошової допомоги на підставі п.7-1 розділуXVПрикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважаючи такі дії відповідача протиправними, та такими, що порушують право на отримання пенсії в належному розмірі позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 29.01.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

18.03.2025 представником відповідача через підсистему "Електронний суд" надано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти доводів викладених в позові та просить відмовити в його задоволенні. В обгрунтування зазначає, що 30.03.2023 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При переведенні з одного виду пенсії на інший було застосовано середню заробітну плату в Україні 3764.40 (за 2014-2016 роки), що з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати, а саме: середня заробітна плата в Україні - 3764.40 (за 2014-2016 роки) помножена на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати: 2.1237025912 (1.17 * 1.11 * 1.11 * 1.14 *1,197 = 7405,03 грн х 1,22609) = . Загальний розмір пенсії Позивача складає 3867,19 грн, у тому числі: 3730,02 грн основний розмір пенсії (9079,23 грн х 0,41083); 137,17 грн - доплата за 11 років понаднормового стажу. При переведенні на пенсію за віком була застосована середня заробітна плата (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки збільшена на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11 ,1,14, 1,197 що складає 7405,03 грн. Оскільки, позивачу вже була призначена пенсія за вислугу років, для розрахунку розміру пенсії за віком із застосуванням нового показника середньої заробітної плати (доходу) (за 2020-2022 роки - 12236,71 грн) відсутні підстави. Оскільки Позивачу була призначена пенсія за вислугу років, право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відсутнє.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідноіз ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком.

15.07.2014 позивач звернулась до органів Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за вислугу років, як працівник освіти. ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років згідно п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

03.04.2017 позивача прийнято на роботу вихователя КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №2 «Берізка» Слобожанської селищної ради, згідно наказу закладу від 03.04.2017 № 38-К.

30.03.2023 позивач звернулась до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням №912380154717 від 03.04.2023 р. відповідачем здійснено переведення позивача з пенсії, призначеної згідно п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за вислугою років) на пенсію за віком у відповідності до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

03.10.2023 позивач звернулась до органу Пенсійного фонду із заявою про надання роз`яснень та просила при призначенні пенсії застосовувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, що передують року звернення за призначенням пенсії згідно вимог ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме за 2020-2022 роки (12236,71 грн.). Також, позивач просила виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій згідно п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №53084-43115/Р-01/8-0400/23 від 27.10.2023 повідомлено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього розрахунку) попереднього виду пенсії. Чинним механізмом нарахування пенсій, відповідно до Закону № 1058, передбачено, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально, залежно від набутого стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувались страхові внески. При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера розраховується коефіцієнт страхового стажу (залежно від кількості відпрацьованих місяців) та коефіцієнт заробітної плати, який обчислюється шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за відповідний період у розрізі кожного місяця. Страховий стаж позивача, зарахований по 31.12.2022, складає 41 рік 01 місяць 24 дні. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 % - 0,41083. Пенсію обчислено відповідно до Закону № 1058 виходячи із заробітної плати позивача за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.12.2022. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 1,22609. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки. за 2014 - 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1.17, 1.11, 1,11. 1,14 та 1.197, склав 9079,23 грн (3764.40 грн х 1.17 х 1.11 х 1.11 х 1.14 х 1.197 = 7405,03 грн х 1.22609). Загальний розмір пенсії позивача складає 3867,19 грн., у тому числі: 3730,02 грн. - основний розмір пенсії (9079,23 грн х 0,41083); 137,17 грн - доплата за 11 років понаднормового стажу. Також зазначено, що згідно пункту 7.1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»: особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунально форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсій за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Вважаючи протиправними дії відповідача, щодо відмови у призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком та щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до п. "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) в редакції станом на момент призначення позивачці пенсії за вислугу років, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Згідно з абзацом другим п. 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Згідно з ч. 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Частина 2 статті 40 Закону №1058-ІV передбачає, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Зі змісту наведених норм вбачається, що ч. 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного за цим Законом, на інший вид пенсії за цим же законом. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії за цим же законом є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Разом з тим, позивач отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до іншого Закону - Закону №1788-XII, який визначає інші підстави та порядок призначення пенсії. Пенсія відповідно до Закону №1058-ІV позивачу раніше не призначалася, відтак, у цьому випадку не відбулось переведення позивача з одного виду пенсії на інший в межах дії Закону №1058-ІV.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 зазначено, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV.

Отримуючи пенсію за вислугу років, позивач не отримував жодну з пенсій, передбачених Законом №1058-ІV, а тому, звернувшись до пенсійного органу із заявою від 27.03.2023 про призначення пенсії за віком, вона використала право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше.

Відмовляючи позивачу у обчисленні її пенсії за віком згідно з ч. 2 статті 40 Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки, відповідач помилково ототожнює поняття "переведення на інший вид пенсії" та "призначення пенсії", внаслідок чого в розрахунку пенсії з 27.03.2023 відповідачем неправомірно враховані показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки, а не за той період, як це мало б бути для пенсії, яка призначена вперше відповідно до Закону №1058-IV.

Таким чином, позивач має право на виплату пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2020-2022 роки. Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.01.2019 у справі №577/2457/17 щодо аналогічних правовідносин.

Відтак, при призначенні у 2023 році позивачу пенсії за віком відповідно до закону №1058-ІV повинен був бути застосований показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, а саме за 2020-2022 роки.

З огляду на це, дії відповідача щодо переведення з одного виду пенсії на інший замість призначення пенсії за віком з 27.03.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016, є протиправними.

Щодо виплати позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

За приписами пункту 7-1Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІVособам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченогостаттею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж"статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191(далі Порядок).

Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченогостаттею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж"статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»будь-якого іншого виду пенсії.

Аналіз пункту 7-1розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»та пункту 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати дає підстави для висновку, що умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. При цьому законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.

За змістом вказаної норми отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.

Як встановлено під час розгляду адміністративної справи, за заявою позивача, з 15.07.2014 року їй вже призначалась пенсія за вислугу років, виплата якої була припинена 03.04.2017 року у зв`язку із працевлаштуванням.

Тобто, до призначення позивачу пенсії за віком позивач отримувала пенсію за вислугу років з 15.07.2014 по 03.04.2017, що позбавляє її права на отримання грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділуПрикінцевих положень Закону №1058-IV.

Відповідно до ч.5ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час ухвалення рішення у даній справі суд враховує практику Верховного Суду, яка викладена у постановах суду від 27.11.2018 року у справі №328/1619/17 (2-а/328/80/17), від 22.02.2018 року у справі №310/3774/17, від 11.07.2019 року у справі №350/294/16-а, від 02.03.2020 року у справі №175/4084/16-а (2-а/175/86/16), від 28.04.2020 року у справі №678/941/17.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XVПрикінцеві положенняЗакону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхуванняє необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо відмови у здійсненні призначення та виплати пенсії вчинені всупереч Конституції України та чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією № 9340-6301-2843-9567 від 09.01.2025.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн з урахуванням задоволення позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному у період з 10.03.2025 по 25.03.2025, рішення ухвалено першого робочого дня.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 193,241-246, 250, 251, 257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.04.2023 року №912380154717, яким ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком з 30.03.2023 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 27.03.2023 року, обчисливши заробітну плату та розмір пенсії згідно із ст. ст. 27, 28, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньомісячної заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки на рівні 12236,71грн. та провести нарахування і виплату належної пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець