Ухвала суду № 126160612, 27.03.2025, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/148/25

Провадження № 2/670/147/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня2025 року селище Віньківці

Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Мусієнко М.Б., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, у якому позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість:

- за кредитним договором № 102144167 у розмірі 39900 грн 00 коп.;

- за кредитним договором № 65431 у розмірі 8910 грн 00 коп.;

- за кредитним договором № 2835818329/761303 у розмірі 9180 грн 00 коп.,

а всього 57990 грн 00 коп. та судові витрати.

Отримана судом інформація з Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь № 1179574 від 07.03.2025) не дала можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 . Відповідно до інформації, наданої 19.03.2025 Віньковецькою селищною радою Хмельницької області, відповідач зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Віньковецького районного суду Хмельницької області від 20.03.2025 вказану позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що така подана без додержання вимог, встановлених ст.175,177 ЦПК України, а позивачу надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позову без руху. Також позивачу роз`яснено, що у випадку виконання ним у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання, інакше вона вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

У зазначеній вище ухвалі вказано, що позивачем заявлені три окремі майнові вимоги: стягнення заборгованості закредитним договором№ 102144167 від 14.12.2021,кредитним договором№ 65431 від 07.01.2022та договоромпозики № 2835818329/761303 від 31.12.2021, однак, судовий збір сплачено лише за одну (платіжна інструкція № 98372 від 18.02.2025 на суму 3028 грн 00 коп.). Враховуючи часткову сплату судового збору, позивачу вказано на необхідність доплати судового збору в розмірі6056грн00коп.та надання до суду доказів такої сплати.

Також звернуто увагу на те, що позивачемне обґрунтовано доцільності об`єднання декількох вимог в одній позовній заяві.

24.03.2025 в електронній формі через електронний кабінет в системі «Електронний суд» до суду надійшла заява представника позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» Коваленко К.П. про усунення недоліків, в якій представник позивача зазначила таке.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків. Практика ЄСПЛ, зокрема, у рішенні «Меньшакова проти України» вказує, що «право на суд» включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на розгляд спору судом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з ч. 1ст. 188 ЦПК Українив одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до п. 15Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»: «Судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленимистаттями 123 - 126 ЦПК.

Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі)».

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Та зазначає, що в даному випадку позивач скористався своїх правом об`єднати однорідні позовні вимоги за позовом одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача.

Позивач звертає увагу суду на те, що Верховний Суд України у справі № 808/3928/17 від 23.10.2018 не погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо неправомірності об`єднання позивачем вимог майнового характеру в одному позові, оскільки проведення розрахунку суми судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги виходячи з кожної позовної вимоги майнового характеру окремо, є помилковим.

Роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи (зокрема, у зв`язку з необхідністю призначення складної експертизи за окремими вимогами, тривалого відрядження або тяжкого захворювання одного чи кількох з позивачів або відповідачів). У разі роз`єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз`єднання позовів і копія пред`явленого позову.

Наголошує, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до суду з позовною заявою до одного і того ж відповідача, в якій об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення, однорідністю позовних вимог та поданими доказами. Об`єднання в одному позові декількох однорідних позовних вимог сприяє економії процесуальних засобів і є перешкодою для прийняття судом протилежних рішень. Сторони заінтересовані в тому, щоб всі їх спірні вимоги були розглянуті одним і тим же судом і одночасно. Цим досягається швидкість в провадженні справи. Об`єднанням позовів забезпечується правильність одностайність розгляду та вирішення окремих цивільних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог.

Разом із тим, представник позивача зазначив, що в разі, якщо суд доходить висновку, що розгляд в одному провадженні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за трьома договорами ускладнює вирішення справи, що розширює предмет доказування та може привести до порушення вимог ЦПК України, суд може з власної ініціативи виділити в окреме провадження позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В разі ухвалення такого рішення про роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження чи виділення в окреме провадження, відповідно до пункту 2.3.30 Положення про автоматизовану систему документообігу суду від 26.11.2010 р. № 30 (зі змінами), у разі роз`єднання (виділення) судових справ виділена в окреме провадження судова справа не підлягає автоматизованому розподілу, а реєструється як така, що надійшла вперше та передається судді, яким ухвалено рішення про роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження чи виділення в окреме провадження.

Також позивач вказав, що відповідно до п. 3 ч. 6ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», у разі роз`єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз`єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Представник позивача просить суд долучити заяву про усунення недоліків до матеріалів справи та прийняти її до розгляду; відкрити провадження по даній цивільній справі, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного судового провадження; розгляд справи провести за відсутності представника позивача.

Проаналізувавши заяву про усунення недоліків, документи, що додані до неї, суддя дійшла таких висновків.

Поданою 24.03.2025 заявою про усунення недоліків позивач навів обґрунтування (підстави) необхідності об`єднанняв одне провадження позовних вимог щодо стягнення заборгованості за трьома правочинами. Пояснив чому саме не вбачає порушень правилоб`єднання вимог,вважає заявленівимоги однорідними,тобто такими,які пов`язаніміж собоюпідставами виникненнята/абодоказами,що підтверджуютьці вимоги. Однак позивач не вчинив жодних дій з метою усунення недоліку - сплати судового збору не в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом із тим, доводи представника позивача, що зазначені ним у заяві про усунення недоліків, не є підставою для висновку про те, що стороною позивача сплачено судовий збір в повному обсязі.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху було вказано на необхідність оплатити судовий збір, при цьому наведено обґрунтування. Однак позивачем на виконання вказаної ухвали не додано доказу на підтвердження сплати ним судового збору в повному обсязі, тим самим не усунуто недоліків, на які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Зі змістуст. 6 Закону України «Про судовий збір»слідує, що судовий збір сплачується за кожну позовну вимогу майнового та немайнового характеру, тобто за правилами даної статті судовий збір сплачується за кожну вимогу. У разі пред`явлення кількох вимог, сума судового збору може сплачуватися однією сумою, але із урахуванням сумарного складання всіх вимог.

Відповідно до ч. 6ст. 188 ЦПК Українисуд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Пунктом 15Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2роз`яснено судам, що роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи. У разі роз`єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз`єднання позовів і копія пред`явленого позову.

При цьому слід зауважити, що процесуальний порядок передбачає можливість об`єднання і роз`єднання кількох позовних вимог одного провадження, якщо маються однорідні вимоги кількох позивачів до одного й того відповідача чи однорідні вимоги одного позивача до кількох відповідачів.

Однак, зазначаючи в поданій заяві на виконання ухвали суду про залишення позову без руху про можливість суду роз`єднати заявлені позивачем у даному цивільному позові позовні вимоги, представником позивача не заявлено та не зазначено за яку саме вимогу ним сплачено судовий збір.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 1ст.188ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Об`єднані можуть бути позовні вимоги, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).

Також Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 № 910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).

Згідно з положеннями п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших. Відповідно позивач при поданні позову порушив правила об`єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах, які є різними за предметом, обсягом зобов`язань та строками виконання, що матиме наслідком дослідження окремо кожного договору та окремо - заборгованостей, які виникли з різних підстав, підстав виникнення права вимоги до відповідача, що має підтверджуватися також окремими, не пов`язаними між собою доказами. Аналогічні висновки були надані Верховним Судом у постанові від 16.10.2020 по справі № 910/7186/19.

Суддя не бере до увагу постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.10.2018 у справі № 808/3928/17, на яку посилається представник позивача в обґрунтування своєї заяви про усунення недоліків, оскільки вона постановлена за інших обставин та у справі яка розглядалась в порядку адміністративного судочинства, а отже її застосування не є релевантним.

Отже, кожна із вимог про стягнення заборгованості є самостійною вимогою.

Заява, яка складається з декількох самостійних позовних вимог, у разі недотримання форми і змісту позову в певній частині самостійних вимог тягне за собою невідповідність формі і змісту позовної заяви в цілому.

Відтак станом на 27.03.2025 недоліки, на які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивачем не усунуто.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Верховний Суд часто зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства»).

Відповідно до ч. 3ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, зазначену вище позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Окрім цього, доцільним є роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 7ст. 185 ЦПК Україниповернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої.

У зв`язку з наведеним повернення заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних вище невідповідностей вимогам закону позивач має право повторного звернення до суду із вказаною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185,258-261,353,354 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

позовну заявуТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯЗ ПОВЕРНЕННЯБОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали надіслати позивачу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ».

Ухвала про повернення заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мар`яна МУСІЄНКО