Ухвала суду № 126159109, 25.03.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7581/25

Провадження № 1-кс/761/5644/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025100100000626 від 12.02.2025 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

14.03.2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025100100000626 від 12.02.2025 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, а саме: на об?єкт нерухомості яким володіє ТОВ «АЛЛА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 45519576), а саме: нежитловим приміщенням торгівельно-розважального комплексу з №1 по №14 (групи приміщень №3) ( в літ. А), загальною площею 571.6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Верхогляда Андрія, будинок 18, приміщення 3.

В обґрунтування клопотання навів ті обставини, що 21 листопада 2024 року перебуваючи в приміщенні магазину «Доміно», що розташоване в готелі «ІнтерКонтіненталь Київ», в Шевченківському районі Києва за адресою: вулиця Велика Житомирська, 2А, він зустрівся з ОСОБА_4 . Предметом зустрічі було обговорення умов укладення договору оренди частини приміщення площею 400,00 (чотириста) кв.м., що розташована на 1-му поверсі за адресою: місто Київ, вулиця Верхогляда Андрія, будинок 18, приміщення 3.

Так, ОСОБА_5 , виступаючи як представниця власника вказаного нежитлового приміщення, ТОВ «АЛЛА ПЛЮС», запропонувала йому передати їй грошові кошти як забезпечувальний платіж за оренду цього приміщення у розмірі 18 000 доларів США, на що він погодився та вони склали відповідну розписку. Ззаначив, що згідно умов розписки, Орендар та Орендодавець зобов?зуються підписати договір оренди згаданого приміщення до 01.12.2024 року. Проте, до цього часу договір оренди не був підписаний, з вини юридичної особи орендодавця, представники якого постійно вигадували різні пояснення того, чому цей договір не може бути укладений в строки.

Вказав, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав ТОВ «АЛЛА ПЛЮС» володіє нежитловим приміщенням торгівельно-розважального комплексу з №l по №14 ( групи приміщень №3) ( в літ. А), загальною площею 571.6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Верхогляда Андрія, будинок 18, приміщення 3.

В судове засідання ОСОБА_3 , який ініціював вказане клопотання, будучи належним чином повідомленим, повторно не з`явився, клопотання не підтримав.

Відповідно до ст.22,26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Згідно ч.6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до ч.8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Проте вказані обставини, передбачені ст. 170 КПК України, не підтверджені ОСОБА_3 , який в судове засідання не з`явився, не довів свої твердження фактичними даними.

Так, з наданих матеріалів не убачається, що ОСОБА_3 звертався із цивільним позовом в межах даного провадження, що не підтверджується постановою слідчого від 12.07.2025 року. Крім того, в постанові є твердження про розмір завданої шкоди згідно заяви ОСОБА_3 , який становить 748 620 грн., що є очевидно не співмірним вимогам про арешт нерухомого майна, яке належить юридичній особі, у кримінальному провадженні за ознаками ч.2 ст. 190 КПК України, яка передбачає завдання значної шкоди, яка передбачена ч.2 Примітки до ст. 185 КК України. Зі змісту клопотання не убачається, що юридична особа - власник майна несе відповідальність за дії фізичної особи, щодо якої подано заяву про злочин.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність необхідності накладення арешту на вказане майно, клопотання не ґрунтується на кримінальному процесуальному законі, і такий вид забезпечення на даній стаді досудового розслідування не відповідає критерію співрозмірності завданням кримінального провадження.

Керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025100100000626 від 12.02.2025 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1