Ухвала суду № 126159089, 20.02.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/47608/24

Провадження № 2/761/4309/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2024 року до суду надійшла зазначена позовна заява в якій позивач просить: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №2973517 від 22.02.2022 року в розмірі 25 789,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.02.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2973517, відповідно до умов якого, ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу кредит на загальну суму 5 000,00 грн, які перераховані на картковий рахунок відповідача.

Тобто, ТОВ «Лінеура Україна» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач отримав кредитні кошти, однак взяті на себе зобов`язання в частині повернення грошових коштів не виконує, в строки, визначені кредитним договором, грошові кошти не повертає.

В подальшому, між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» було укладено Договір факторингу №ККЛУ-10082023, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2973517 від 22.02.2022 року.

Як зазначає позивач, відповідач не виконує належним чином умов договору, а тому позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості, яка станом на 19.12.2024 року становить: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 20 789,50 грн - заборгованість по відсоткам, а всього 25 789,50 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позові просив розглянути справу у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на заявлені вимоги до суду не надходив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, як зазначено в позові, тому суд на підставі положень статей 223 та 280 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи у відсутність сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.02.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) укладено Договір №2973517 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно з п. 1.2. Договору, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування. Сума кредиту 5 000,00 грн.

Згідно з п. 1.3 договору строк кредиту становить 360 днів.

Згідно з п. 1.4 договору стандартна процентна ставка становить 1,99% в день.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором В535 (у відповідності до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з п. 2.1 договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Як встановлено судом, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, що підтверджується листом ТОВ «УПР» вих №6259-0403 від 04.03.2024 року.

Крім того, 10.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір про прощення (анулювання) боргу до Договору №2973517, згідно п. 2 якого Клієнт зобов`язується погасити частину основного боргу за договором у сумі 2 500,00 грн у термін до 16.07.2023 року, а Товариство звільняє Клієнта від обов`язку сплатити решту частину основного боргу за Договором у сумі 2 500,00 грн (п. 3 додаткового договору). Відповідно до п. 4 додаткового договору усі зобов`язання Клієнта за Договором припиняються з моменту виконання Клієнтом умов, зазначених у п. 2.

Також, 17.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір про прощення (анулювання) боргу до Договору №2973517, згідно п. 2 якого Клієнт зобов`язується погасити частину основного боргу за договором у сумі 1 500,00 грн у термін до 23.07.2023 року, а Товариство звільняє Клієнта від обов`язку сплатити решту основного боргу за Договором у сумі 3 500,00 грн (п. 3 додаткового договору). Відповідно до п. 4 додаткового договору усі зобов`язання Клієнта за Договором припиняються з моменту виконання Клієнтом умов, зазначених у п. 2.

26.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір про прощення (анулювання) боргу до Договору №2973517, згідно п. 2 якого Клієнт зобов`язується погасити частину основного боргу за договором у сумі 2 500,00 грн у термін до 01.08.2023 року, а Товариство звільняє Клієнта від обов`язку сплатити частину основного боргу за Договором у сумі 2 500,00 грн (п. 3 додаткового договору). Відповідно до п. 4 додаткового договору усі зобов`язання Клієнта за Договором припиняються з моменту виконання Клієнтом умов, зазначених у п. 2.

Як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, допустивши прострочення сплати визначених кредитним договором платежів вналідок чого виникла заборгованість станом на 19.12.2024 року в загальному розмірі 25 789,50 грн. та складається: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 20 789,50 грн - заборгованість по відсоткам.

10 серпня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» було укладено Договір факторингу №ККЛУ-10082023.

Відповідно до Реєстру боржників від 10 серпня 2023 року до Договору факторингу №ККЛУ-10082023 від 10 серпня 2023 року, до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2973517 від 22.02.2022 року в сумі 25 789,50 грн, з яких - 5 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 20 789,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за договором №938346704 від 21.02.2022 року станом на 19.12.2024 року становить 25 789,50 грн, з яких - 5 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 20 789,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідачем не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості. Відповідач не оспорював даний кредитний договір у судовому порядку.

Також, відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов`язань за договором.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню станом на 19.12.2024 року заборгованість в розмірі 25 789,50 грн, з яких - 5 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 20 789,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 77-81, 141, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість за кредитним договором №2973517 від 22.02.2022 року в розмірі 25 789 (двадцять п`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 50 копійок та 2 422,40 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Г. Притула