Постанова № 126157526, 18.03.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/321/25 Провадження № 3/302/135/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2025 року с-ще Міжгір`я

Суддя Міжгірськогорайонного судуЗакарпатської областіСидоренко Ю.В.,за участюособи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні адміністративний матеріал (протокол серія ЕПР1 №258957 від 28.02.2025 року), який надійшов з Відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Верхній Бистрий Міжгірського району Закарпатської області, одруженого, утриманців немає, зі слів працюючого майстром лісу Верхньо-Бистрянського лісництва, пенсіонера, особи з інвалідністю Ш групи, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , м.т. НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

28.02.2025 року, о 19 години 30 хвилин, ОСОБА_1 в с.Верхній Бистрий по вул.Лесі Українки Хустського району Закарпатської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2121» д.н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився та своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП України, кваліфікуючими ознаками якого є: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав, проти фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, заперечує та суду пояснив, що 28.02.2025 року ввечері після роботи, близько о 19-30 год., на автомобілі марки «ВАЗ 2121» держномер НОМЕР_3 він під`їхав до кафе, розташоване в селі Верхній Бистрий, щоб купити сигарет. Потім зайшов у кафе, де випив трохи пива. Після чого вирішив їхати додому та коли сів в свій автомобіль, який був припаркований на узбіччі неподалік кафе, завів двигун та відразу відчув несправність зникло зчеплення. Він подзвонив шовгару ОСОБА_3 та попросив його підійти і допомогти в ремонті автомобіля. У цей час до нього підійшов працівник поліції, попросив надати документи на право керування транспортним засобом, на що він надав посвідчення водія. Потім поліцейський йому запропонував пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомобіля, на що він повідомив працівникам поліції, що автомобілем не керував, оскільки у ньому не працює зчеплення. Однак, поліцейські його заперечення до уваги не прийняли та склали відносно нього протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, з яким він не згідний. Просить провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена у повному обсязі та підтверджується наступними доказами:

-протоколом серії ЕПР1 № 258957 від 28.02.2025 року, яким встановлено, що о 19 години 30 хвилин 28.02.2025 року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2121» д.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився та своїми діями порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху (а.с.2);

-направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до КНП ЛПУ «Міжгірська районна лікарня», оформленим поліцейським СРПП Пелех В.В. з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у зв`язку з виявленням у водія таких ознак алкогольного сп`яніння як: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці (а.с.4);

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних засобів, складеним поліцейським СРПП Пелех В.В. та відповідно до даного Акту вбачається, що ОСОБА_1 мав такі ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці та від огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820» ОСОБА_1 відмовився (а.с.5);

-постановою серії ЕНА №4170683 від 28.02.2025 року, винесеною поліцейським ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Пелех В.Р. та відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за порушення п.9 ПДР (використання приладів (зовнішніх освітлюваних, попереджувальних сигналів), їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів) та на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Відомості про оскарження цієї постанови у матеріалах справи відсутні (а.с.6);

-довідкою інспектора САП ВП Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Войтова М., з якої вбачається, що ОСОБА_1 було видано 20.10.2006 року Центром ДАІ 2110 посвідчення водія серії НОМЕР_4 (а.с.7);

-носієм інформації у виді DVD-R диску з відеозаписами подій від 28.02.2025 року, який відтворений в судовому засіданні за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та з вказаного носія вбачається, що в салоні автомобіля «ВАЗ-2121» держномер НОМЕР_3 на сидінні водія знаходиться ОСОБА_1 , при цьому виразно чути роботу працюючого двигуна автомобіля. До водія ОСОБА_1 підходить працівник поліції, просить надати документи на право керування транспортним засобом, на що ОСОБА_1 надає посвідчення водія. В ході розмови з водієм, на запитання поліцейського ,чи вживав спиртні напої, ОСОБА_1 не заперечує та вказує, що у кафе випив пиво. Потім поліцейський пропонує водієві ОСОБА_1 пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомобіля, за допомогою газоаналізатора «Драгенр», чи проїхати у лікарню на огляд, на що ОСОБА_1 відповідає відмовою, вказуючи при цьому, що автомобілем він не керував. При цьому будь-яких відомостей стосовно несправностей автомобіля, які б унеможлювали його рух, ОСОБА_1 працівникам поліції не повідомляє. Під час розмови з працівником поліції ОСОБА_1 поводиться зухвало, висловлюється нецензурною лайкою, на зауваження поліцейських належним чином не реагує. В подальшому поліцейським складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, письмових пояснень, чи будь-яких заперечень у якому ОСОБА_1 не виклав (а.с.8).

Повно і всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Суд вважає, що вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами та, відповідно, відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. На відтвореному відеозаписі зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту 2.5ПДРУкраїни, кваліфікуючими ознаками якого є: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд звертає увагу, що чинний КУпАП не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу правопорушення на підставі сукупності непрямих доказів (стосовно цього елемента доказування), які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу правопорушення, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Доказування досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно із цим стандартом доказування) винуватості особи (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі № 728/578/19; від 20 жовтня 2021 року у справі № 759/14119/17).

Відповідно до ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд звертає увагу на те, що дійсно п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 року № 1026 передбачена безперервність здійснення відеозапису під час виконання поліцейськими своїх службових обов`язків. Між тим, нормативними документами, які регламентують порядок виявлення та фіксації адміністративних правопорушень, складання протоколів про адміністративні правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду не передбачено обов`язковості надання усього відеозапису, здійсненого у ході виконання поліцейським своїх службових обов`язків.

У свою чергу положення ст.251 КУпАП не забороняють і не обмежують суд, як орган влади, уповноважений у даному випадку досліджувати та оцінювати надані докази, покладати в основу судового рішення неповні, короткі відеозаписи. Навпроти, положення чинного законодавства визначають доказом, зокрема, всі ті відеозаписи, які містять у собі інформацію, що підлягає встановленню в межах справи. Тому неповнота відеозапису з нагрудної камери не свідчить про те, що даний відеозапис не може бути використаний як доказ в межах справи, якщо на ньому зафіксовані відомості, обставини та факти, що мають значення для цієї справи. Тим більше, вказані обставини не свідчать про те, що відеозапис отриманий з порушенням встановленого законодавством порядку з неналежного джерела, неналежним суб`єктом тощо.

Під час розгляду справи судом не встановлено будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що працівники поліції були упереджені при фіксації вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та при складанні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, як і не встановлено під час розгляду справи в суді й будь-яких даних про застосування щодо нього незаконних методів примусу чи інших дій, які б могли призвести до порушення його прав та неправомірного складання протоколу.

За змістом п.1 ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.

Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Змістом доданого до матеріалів справи відеозапису доведено, що водій ОСОБА_1 на пропозиції поліцейських пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, відмовився та вказані дії ОСОБА_1 працівником поліції правильно було розцінено як відмова від проходження такого огляду, що стало підставою для оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Пунктом 1.3 ПДР України,затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Так, відповідно до вимог п.2.5ПДРУкраїни водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, норми ПДР встановлюють у першу чергу обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, небажання водія) Правила дорожнього руху не містять.

Стаття 266 КУпАП визначає, що особи, які керують зокрема транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Так, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння, в інших закладах забороняється. При цьому огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного сп`яніння, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність, за яке передбачена статтею 130 КУпАП, встановлено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ Українивід 07.11.2015 року за №1395. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп`яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп`яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності). У разі проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп`яніння). У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Вищевказані вимоги також дублюються Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року за №1103, де передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають зокрема у стані алкогольного сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Крім того, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року за №1452/735 - огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно дост.266КУпАП.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану.

Отже, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачаєобов`язковепроходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.

Зазначеним протоколом про адміністративне правопорушення зафіксовано обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 та упротоколі відображені необхідні й передбачені ст.256 КУпАП відомості. Так, протокол оформлений компетентною уповноваженою особою в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, в протоколі викладено місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №258957, він складений уповноваженою на те особою поліцейським ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області сержантом поліції Пелех В.Р. з дотриманням вимог ст.254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених статтею 256 КУпАП, підписаний ним.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, установленим ст.256 КУпАП, вищевказаній Інструкції №1376.

Крім того, факт відмови водієм ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння 28.02.2025 року підтверджується доданими до протоколу та дослідженими судом письмовими доказами, а також і матеріалами відеозапису, долученого до матеріалів справи та з якого вбачається, що поліцейський указав на можливість перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, виявив ознаки такого спягніння, які зазначив у акті огляду, висунув вимогу ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд у встановленому законом порядку, та водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або у медичному закладі, на що ОСОБА_1 у категоричній формі відмовився, та його відмова є чіткою та зрозумілою, та не викликає її неоднозначного тлумачення.

У діях поліцейського не встановлено порушень зазначених вище нормативних документів у ході виявлення та фіксації зазначеного адміністративного правопорушення. Таким чином на відеозапису, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, зафіксовані події щодо обставин, викладених у протоколі, за яких водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Оглянутий судом вказаний відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимогст.266 КУпАП. Зазначений відеозапис є одним із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення, на якому зафіксована подія правопорушення. Цейвідеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами.

У зв`язку з цим, порушення процедури відсторонення від керування транспортними засобами не впливає на процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння (в тому числі у випадку відмови від проходження зазначеного огляду), оскільки ч.6 ст.266 КУпАП визначено, що лише порушення правил проведення огляду має наслідком недійсність його результатів.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тим більше,відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху, та єокремим (самостійним) складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія єзакінченимвже з моментуйого відмовивід проходження обстеження.

Суб`єктивна сторона вищевказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 , як повнолітня, дієздатна особа, не міг не усвідомлювати обов`язковість вимог працівників поліції, зокрема вимог щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, які ґрунтуються на приписах пункту 2.5. Правил дорожнього руху України. Вказані Правила є обов`язковими для ОСОБА_1 , і він, як учасник дорожнього руху, повинен бути з ними ознайомлений.

Отже, водій ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Також суд окремо звертає увагу на правові позиції Європейського суду з прав людини, висловленні у рішенні від 29.06.2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), де ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Тож, ОСОБА_1 , як і ті, хто реалізував своє право володіти автомобілями та їздити на них - погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права одне з підвалин демократичного суспільства закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.

При цьому суд наголошує, що вказаним поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 258957 від 28.02.2025 року складений самеза відмовувід проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та ретельно дослідженими у справі доказами.

Під час розгляду справи судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський ВП №2 Хустського РУП Пелех В.Р. був упереджений при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 .

Відповідно дост.252 КУпАПсуддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення у зв`язку із порушенням ним п.2.5 Правил дорожнього руху. Тому, цей протокол приймається судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, врахувавши всі обставини справи, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, є доведеною та підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових доказів, відеозаписом подій від 28.02.2025 року, які не викликають сумнівів у їх достовірності.

Підстав не довіряти вказаним доказам за відсутності конкретних відомостей про упередженість поліцейського ОСОБА_4 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №258957 від 28.02.2025 року, судом не встановлено.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий та сімейний стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

В силу положень ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , в ході розгляду справи судом не встановлено.

При цьому суд враховує, що керування в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, враховуючи особу правопорушника та ті обставини, що ОСОБА_1 вчинив у вечірні час доби грубе, суспільно-небезпечне адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП та яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності. Крім того, згідно встановлених в судовому засіданні відомостей, ОСОБА_1 на теперішній час офіційно працевлаштований, займається суспільно-корисною працею, проте є особою непрацездатного віку, пенсіонер, є особою з інвалідністю Ш групи, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку у виді пенсії, соціальних виплат, утриманців немає, та враховуючи його вік, сімейний та матеріальний стан, а також вчинення правопорушення вперше та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , його ставлення до скоєного, який свою вину не визнав, у вчиненому не розкаявся, належні висновки для себе не зробив, а тому суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що безпосередньо передбачено санкцією ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 31, 33, 40-1, 130 ч.1, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.130Кодексу Українипро адміністративніправопорушення та піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 17000 (сімнадцятьтисяч) гривень,з позбавленням ОСОБА_2 права керування транспортними засобамистроком на1 (один) рік.

Адміністративний штраф сплачувати: Отримувач - ГУК у Закарпатській області/Закарпатська обл. 21081300, ЄДРПОУ - 37975895, рахунок - UA538999980313030149000007001, Банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 605(шістсотп`ять)гривень 60копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області Ю.В.СИДОРЕНКО