Рішення № 126155107, 26.03.2025, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1214/25

Провадження № 2/159/776/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання - Пустової А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 прозміну способустягнення аліментівна утримання дитини,

у с т а н о в и в :

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила змінити визначений рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.08.2023 розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2000 гривень щомісячно на 1/4 частину доходу відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги мотивовані тим, що неповнолітній син сторін є особою з інвалідністю, має функціональні та інтелектуальні труднощі тяжкого ступеню розвитку, потребує комплексних заходів реабілітації, що у свою чергу вимагає значних витрат. Раніше визначений розмір аліментів не забезпечує потреби дитини. В свою чергу матеріальнийстан відповідача значно покращився, оскільки на час ухвалення рішення про стягнення аліментів відповідач не був працевлаштований, на сьогодні він проходить військовуслужбу вЗСУ іотримує стабільнематеріальне забезпечення.Приймаючи до уваги витрати на лікування сина та його реабілітацію, вартість продуктів харчування, одягу, предметів для розвитку, позивач просила збільшити розмір аліментів до 1/4 частки від доходу відповідача.

04.03.2025 суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 4 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 ЦПК України визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання.

В судове засідання сторони не з`явилися, відповідач у заяві від 21.03.2025 клопотав про розгляд справи у його відсутності, правом подати відзив на позов не скористався.

Фіксування судовогозасідання технічнимизасобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (ч.2 ст.247 ЦПК).

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.

Відповідно достатті 192Сімейного кодексуУкраїни (далі СК) розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2021 (справа 643/11949/19, провадження № 61-2698св21) суд дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

У пунктах 17, 23 постанови № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Відповідно до частини другої статті 182 СК, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 7Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2025рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 01.01.2025 становить 2563 гривні, від 6 до 18 років - 3196 гривень.

Згідно з частиною другою статті 51Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.12.2018 сторони є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Ковельськогоміськрайонного судуВолинської областівід 10.08.2023ухвалено стягуватиз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.07.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною з інвалідністю до 18 років.

Відповідач ОСОБА_2 на час призначення аліментів не мав постійного доходу.

Син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 (будинкова книга серії НОМЕР_2 ).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 виданого Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської РДА, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні як одержувач державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю віком до 18 років ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з висновком про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку потреб особи від 25.06.2024 № ІРЦ-85322/2024/533836, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,має функціональні та інтелектуальні труднощі тяжкого ступеню розвитку та потребує комплексних заходів реабілітації.

Неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03.09.2024 зарахований в обліковий склад закладу дошкільної освіти с.Мощена, а з 13.01.2025 відвідує інклюзивну групу (довідка ЗДО с.Мощена Люблинецької селищної ради Ковельського району №51.01.41 від 23.02.2025).

Відповідач ОСОБА_2 проходить військову службу в ЗСУ.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів з метою їх збільшення, позивач вказує на збільшення витрат на утримання дитини, якій встановлена інвалідність, а також на зміну матеріального стану відповідача у сторону покращення (відповідач на час призначення аліментів не мав постійного доходу, на даний час він є військовослужбовцем, отримує стабільний дохід).

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.03.2020 у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов`язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. При цьому, виходячи з положень чинного законодавства, доступ дитини до даних благ не залежить від перебування батьків у шлюбі. Аліменти є власністю самої дитини, а не батьків. Батьки лише отримують та використовують їх від імені дітей. Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Тобто перебування батьків у шлюбі або його розірвання не впливає на обов`язок батьків утримувати дитину.

З урахуванням принципу змагальності процесу, співмірності, потреб дитини, якій встановлена інвалідність, враховуючи інтереси неповнолітньої дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, матеріальне становище сторін, виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів неповнолітньої дитини, з огляду на те, що стаття 180СК України покладаєобов`язокна обохбатьків утримуватидитину,суд вважаєсправедливим таобґрунтованим збільшитирозмір аліментів,змінивши спосібїх стягненняз твердоїсуми на1/4частину доходу відповідача.

Розмір аліментів на рівні 1/4 частини доходів відповідача відповідає вимогам законодавства, є необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини.

Відповідач,як платникаліментів,проти такогозбільшення незаперечив,доказів наспростування покращенняйого матеріальногостановища судуне надав,як іне надавдоказівна підтвердження існування обставин для визначення аліментів в меншому розмірі.

Щодо розподілу судових витрат.

На підставі статті 141 ЦПК з відповідача в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, від сплати якого позивач звільнена на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 273, 279 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 7,18, 181,182, 183, 192 Сімейного кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Змінити спосіб і розмір стягнення аліментів, визначених рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.08.2023 (справа №159/3823/23), та стягувати з ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок. (Отримувач коштів: ГУКу м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір).

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 23.08.2001 Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складене 26.03.2025.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК