Рішення № 126154859, 27.03.2025, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/984/24

Провадження № 2/513/177/25

Саратський районний суд Одеської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2025 року Саратський районний суд Одеської області

під головуванням судді Миргород В.С.,

за участю секретаря судового засідання Аркуши І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» в особі представника Тараненка Артема Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі ТОВ «ФК «ЕЙС») через свого представника Тараненка А.І. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 14 січня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога» було укладено у формі електронного документу кредитний договір № 525260163, який підписаний за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV545ST.

За умовами Договору відповідач отримав кредит у розмірі 18 500,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , строком на 30 днів з дати отримання кредиту, зі сплатою відсотків за дисконтною ставкою у розмірі 0,35 % річних від суми кредиту за кожний день користування, за базовою ставкою у розмірі 1,70 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року.

31 грудня 2020 року між відповідачем та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжено строк договору до 31 грудня 2021 року.

31 грудня 2021 року відповідач та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №27 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжено строк дії договору до 31 грудня 2022 року.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01 на строк до 04 серпня 2021 року, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 525260163 від 14 січня 2021 року.

В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено додаткові угоди № 2 від 03 серпня 2021 року та № 3 від 30 грудня 2022 року, якими продовжено строк дії Договору факторингу №05/0820-01 до 30 грудня 2024 року включно.

17 липня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено Договір факторингу №17/07/24, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 525260163 від 14 січня 2021 року у розмірі 75 879,50 грн, з яких: 18 499,90 грн. - заборгованість по кредиту та 57 379,60 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість у розмірі 75 879,50 грн та судові витрати у сумі 2 422,20 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 вересня 2024 року, справу передано у провадження судді Миргород В.С.

Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. В позовній заяві просить розглянути справу у відсутність представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів, не заперечуючи проти винесення заочного рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином шляхом направлення судових викликів рекомендованими листами з повідомленням за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , яка у відповідності до трекенгу від 27.03.2025 року повертається з відміткою пошти "одержувач відсутній за вказаною адресою".

Як визначено у ч. ч. 1, 2, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.

Крім того, про розгляд справи відповідач повідомлений згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року. В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що на підставі заявки позичальника на отримання грошових коштів в кредит від 13 січня 2021 року, 14 січня 2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 525260163 у формі електронного документу з використанням електронного підпису за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV545ST. За умовами договору відповідач отримав кредит у сумі 18 500,00 грн строком на 30 днів від дати отримання кредиту (Дисконтний період). За користування кредитом клієнт сплачує за кожен день дисконтну процентну ставку 0,35% у розмірі 127,75 грн, індивідуальну процентну ставку 1,16 % у сумі 422,11 грн, базову процентну ставку 1,70% у розмірі 620,50 грн.

Цього ж дня між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту до Договору № 525260163 від 14 січня 2021 року, який містить умови щодо порядку та розміру нарахування заборгованості за кредитом, відсотками.

Банк виконав умови договору та перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 18 500,00 грн платіжну картку № НОМЕР_1 , на підтвердження чого надано копію платіжного доручення № eb467a44-df66-4f02-b984-1c8d13a79bb7 від 14 січня 2021 року та довідку АТ КБ «ПриватБанк» №07/2024 про перерахування коштів через платіжний сервіс LigPay ПриватБанка на картки клієнтів.

Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідач повернув кредит та нараховані відсотки у строк, передбачений договором.

Згідно з наданим розрахунком, станом на 18 травня 2021 року заборгованість відповідача становить 75 879,50 грн, з яких: 18 499,90 грн. - заборгованість по кредиту та 57 379,60 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 134 від 18 травня 2021 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 75 879,50 грн.

28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року.

31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 26, якою Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, якою продовжено строк договору до 31 грудня 2021 року.

31 грудня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №27 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжено строк дії договору до 31 грудня 2022 року.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01 на строк до 04 серпня 2021 року, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 525260163 від 14 січня 2021 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 9 від 30 травня 2023 року до Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 75 879,50 грн.

10 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено додаткові угоди № 2 від 03 серпня 2021 року та № 3 від 30 грудня 2022 року, якими продовжено строк дії Договору факторингу №05/0820-01 до 30 грудня 2024 року включно.

17 липня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено Договір факторингу №17/07/24, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 525260163 від 14 січня 2021 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 17 липня 2024 року до Договору факторингу №17/07/24 від 17 липня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 75 879,50 грн, з яких: 18 499,90 грн. - заборгованість по кредиту та 57 379,60 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Крім того, згідно з п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості.

Таким чином заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №1807/24-01 від 18 липня 2024 року, укладеного з Адвокатським бюро "Тараненко та партнери", копію додаткової угоди № 3 до Договору про надання правничої допомоги №1807/24-01 від 18 липня 2024 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 18 липня 2024 року, а саме складання позовної заяви ТОВ "ФК "ЕЙС" до боржника ОСОБА_1 5000,00 грн., вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 - 500,00 грн., надання усної консультації стосовно складання позовної заяви ТОВ "ФК "ЕЙС" до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - 500,00 грн, загалом 6 000,00 грн.

Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 5422,40 грн, з яких 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору та 3000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 525260163 від 14 січня 2021 року станом на 18 травня 2021 року у розмірі 75 879,50 грн, з яких: 18 499,90 грн - заборгованість по кредиту та 57 379,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а також 5 422,40 грн судових витрат, з яких: 3 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 2422,40 грн судового збору. В задоволенні решти витрат на правову допомогу позивачеві слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" (код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 525260163 від 14 січня 2021 року станом на 18 травня 2021 року у розмірі 75 879,50 грн (сімдесят п`ять тисяч вісімсот сімдесят дев`ять грн 50 к.), з яких: 18 499,90 грн - заборгованість по кредиту та 57 379,60 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а також 5422,40 грн (п`ять тисяч чотириста двадцять дві грн 40к.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" (код ЄДРПОУ 42986956) судові витрати, з судового збору у сумі 2422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" (код ЄДРПОУ 42986956) судові витрати витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

У стягненні решти витрат на правничу допомогу позивачу відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручене у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду або через Саратський районний суд Одеської області, а матеріали справ випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 27 березня 2025 року.

Суддя В. С. Миргород