Ухвала суду № 126154569, 27.03.2025, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3519/24

УХВАЛА

27 березня 2025 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні у залі суду заяву ОСОБА_4 про роз`яснення судового рішення, заявленої в рамках розгляду кримінального провадження №22024000000000128 від 08.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії підготовчого провадження.

07.03.2025 року від обвинуваченого ОСОБА_4 надійшла до суду письмова заява про роз`яснення судового рішення, а саме ухвали суду від 12.02.2025 року.

Свою заяву обвинувачений ОСОБА_4 обгрунтовує тим, що стороні захисту є незрозумілим формулювання у вказаній ухвалі суду: "... суд приходить до висновку про наявність технічних помилок у тексті клопотання слідчого про обшук від 25.01.2024 року за місцем проживання ОСОБА_4 , які призвели до такої ж технічної помилки і в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 02.02.2024 року...". Просить розтлумачити значення терміну "технічна помилка" та роз`яснити, що саме призвело до її виникнення - перекручування істини або неналежне виконання службових обов`язків через несумлінне ставлення до них. Також обвинуваченим поставлено до суду ряд запитань, які бажає, щоб суд розтлумачив, надавши оцінку діям слідчого, слідчого судді та норм чинного кримінально-процесуального законодавства.

Під час розгляду даної заяви обвинувачений ОСОБА_4 свою заяву підтримав та просив її задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 також підтримала заяву обвинуваченого та просила її задовольнити, роз`яснивши питання, які поставлені в заяві обвинуваченого.

Прокурор ОСОБА_3 просив в задоволенні заяви обвинуваченого відмовити, вважає її необгрунтованою, оскільки судове рішення є зрозумілим, заява обвинуваченого необгрунтованою та передчасною, оскільки на стадії підготовчого судового засідання суд не має права надавати оцінку діям слідчих органів без дослідження всіх доказів по справі.

Розглянувши подану заяву обвинуваченого, вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Згідно ч. 4 ст. 380 КПК України за наслідками розгляду заяви може бути прийнято ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасниками судового провадження. Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Таким чином необхідність роз`яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків.

Так, ухвалою суду від 12.02.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 07.02.2024 року в кримінальному провадженні №22023000000001130 від 30.10.2023 року.

В тексті даної ухвали суду зазначено про наявність технічних помилок у тексті клопотання слідчого про обшук від 25.01.2024 року за місцем проживання ОСОБА_4 , які призвели до такої ж технічної помилки і в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 02.02.2024 року про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Звертаючись із заявою про роз`яснення ухвали, обвинувачений зазначив, що стороні захисту є незрозумілим формулювання у вказаній ухвалі суду, в тому числі термін "технічна помилка", оскільки дане поняття не визначено нормами Кримінального кодексу України та нормами Кримінального процесуального кодексу України, що унеможливлює право сторони захисту на оскарження висновків даного рішення в апеляційній інстанції.

Так дійсно, чинні норми кримінального та кримінального-процесуального закононодавства не містять правового визначення терміну (поняття) "технічна помилка".

В той же час, в п.15 ч.1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 N 755-IV), визначено термін "технічна помилка" - описка, друкарська, граматична, арифметична помилка, допущена державним реєстратором під час проведення ним реєстраційних дій.

Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, до яких відноситься, зокрема, законність та верховенство права.

Із висновків щодо застосування норм права, викладених в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 02.09.2020 року у справі № 0306/7567/12 слідує, що коли нормами кримінально-процесуального закону відповідну ситуацію прямо не передбачено, є необхідним та можливим застосування аналогії права. Зазначена можливість встановлена частиною 6 статті 9 КПК, згідно з якою коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються встановлені частиною першою статті 7 КПК загальні засади кримінального провадження. Однією з таких засад є законність, що включає обов`язок суду, як і інших органів державної влади, неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу та інших актів законодавства.

У п. 77-82 постанови Великої Палати Верховного Суду 08 червня 2022 року, у ухваленій у справі № 2-591/11, суд виснував, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Беручи до уваги вищенаведене, зважаючи на існування в чинному законодавстві України формулювання терміну "технічна помилка", суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону та роз`яснити ухвалу суду від 12.02.2025 року, зазначивши, що саме суд мав на увазі, вказавши про наявність технічних помилок у тексті клопотання слідчого про обшук від 25.01.2024 року за місцем проживання ОСОБА_4 , які призвели до такої ж технічної помилки і в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 02.02.2024 року про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

В даному випадку словосполучення технічна помилка вжите як описка або друкарська помилка, яка могла бути допущена слідчим при складанні до слідчого судді клопотання про проведення обшуку, із зазначенням невірної адреси (номеру квартири) місця проведення обшуку.

Щодо роз`яснення причин виникнення даної описки або друкарської помилки, суд вважає слід відмовити в роз`ясненні ухвали суду в цій частині, оскільки дане питання не входить ло компетенції суду при вирішенні заяви обвинуваченого про роз`яснення судового рішення. Висновок з даного питання може бути зроблено судом під час судового розгляду кримінального провадження, після дослідження всіх наявних доказів по справі та їх оцінки в нарадчій кімнаті під час винесення остаточного судового рішення.

До компетенції суду з цих же підстав на стадії підготовчого провадження не входить і надання оцінки діям чи бездіяльності слідчого, слідчого судді під час досудового розслідування, які могли бути оскарженні на стадії досудового розслідування. Тлумачення норм чинного кримінально-процесуального законодавства України не входить до компетенції судді місцевого суду та виходить за рамки розгляду клопотання про роз`яснення судового рішення, тому в цій частині заяви обвинуваченого також слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 370-372, 380 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про роз`яснення судового рішення задовольнити частково.

Роз`яснити, що в даній справі в ухвалі Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.02.2025 року словосполучення "технічна помилка" вжите як описка або друкарська помилка, яка могла бути допущена слідчим при складанні до слідчого судді клопотання про проведення обшуку, із зазначенням невірної адреси (номеру квартири) місця проведення обшуку.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1