Рішення № 126153848, 21.03.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/1011/25

Провадження № 2-а/127/7/25

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 березня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гуменюка К.П.,

за участю секретаря судового засідання Бортнюк А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Негробов Олександр Вікторович, до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №3760914 від 30 грудня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, -

вимоги позивача: скасувати постанову інспектора 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Ковчука Миколи Володимировича серії ЕНА № 3760914 від 30.12.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, -

ВСТАНОВИВ:

09січня 2025року доВінницького міськогосуду Вінницькоїобласті звернувся ОСОБА_1 ,інтереси якогопредставляє адвокатНегробов О.В.,з позовноюзаявою до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №3760914 від 30 грудня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Ухвалою суддіВінницького міськогосуду Вінницькоїобласті від14.01.2025року позовнузаяву ОСОБА_1 ,інтереси якогопредставляє адвокатНегробов О.В.,до Управлінняпатрульної поліціїу Вінницькійобласті Департаментупатрульної поліціїпро визнанняпротиправною таскасування постановисерії ЕНА№3760914від 30грудня 2024року пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі,та закриттяпровадження всправі проадміністративне правопорушення,передбачене ч.1ст.121КУпАП,було прийнятодо розглядута відкритопровадження усправі, постановлено справу розглядати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 286 КАС України, без виклику учасників справи на підставі матеріалів справи (у письмовому провадженні).

Також відповідно до вищевказаної ухвали до участі в даній справі в якості співвідповідача було залучено Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що постановою інспектора 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Ковчука М.В. серії ЕНА № 3760914 від 30.12.2024 водія ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом, що був переобладнаний без відповідного дозволу поліції, а саме встановлено газобалонне обладнання, чим порушив п.31.3 (а) ПДР, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Як зазначено в позовній заяві, на переконання позивача, його дії не є порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху, так як органи Національної поліції України не уповноважені видавати дозволи на переобладнання колісних транспортних засобів, а отже в цьому випадку відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Окрім цього, позивачеві залишається невідомим, яким чином співробітники поліції візуально визначили, що в автомобілі Citroen C-Elysee, д.н.з. НОМЕР_1 , встановлено газобалонне обладнання та він був переобладнаний без відповідного дозволу поліції, оскільки жодних перевірок транспортного засобу ними проведено не було, а також не зрозуміло, що саме стало підставою перевірки конкретно цього автомобіля на наявність такого обладнання.

На думку позивача, факт вчинення правопорушення належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не підтверджується, тому оскаржувана постанова була винесена протиправно, є незаконною та недостатньо обґрунтованою, а отже підлягає скасуванню із одночасним закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На адресу відповідачів судом було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі, у якій був встановлений строк для подання відзиву, а також копію позовної заяви та доданих до неї документів, які ними отримані.

Від представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 28.01.2025 надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 .

У відзиві на позовну заяву зазначено, що під час патрулювання 30.12.2024 року в м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 130А інспектором роти №2 БУПП у Вінницькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Ковчуком М.В. було зупинено автомобіль Citroen C-Elysee, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, що був переобладнаний без відповідного дозволу, а саме встановлено газобалонне обладнання, чим порушив п.31.3 (а) ПДР України.

Встановивши всі обставини правопорушення, поліцейським було прийнято рішення притягнути водія до адміністративної відповідальності та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №3760914 за ч.1 ст.121 КУпАП.

Також у відзиві наголошено, що встановлення газобалонного обладнання на автомобіль вважається переобладнанням, яке повинно бути узгоджено з сервісним центром МВС відповідно до встановленої процедури, а також вписано у свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. У той же час, часиною першою статті 121 КУпАП визначено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів , тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім того представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає, що інспектор мав всі законні підстави винести вищевказану постанову, розглянувши справу про адміністративне правопорушення в порядку скороченого провадження, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

У зв`язку із вищевикладеним представник Департаменту патрульної поліції у своєму відзиві у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити в повному обсязі.

Разом з відзивом на позовну заяву ОСОБА_1 . Департаментом патрульної поліції також було надано відеозапис вищевказаних подій, які мали місце 30.12.2024.

Представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Негробовим О.В. - 07.03.2025 було надано до суду додаткові пояснення, у яких він наголосив, що відповідач жодними доказами не довів наявність причин для зупинки транспортного засобу Citroen C-Elysee, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач. Тож в цьому випадку зупинка працівниками поліції даного транспортного засобу була незаконною, а в матеріалах справи відсутні жодні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність будь-якої з підстав, передбачених ч.1 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію». Також адвокат звертає увагу суду і на відсутність в матеріалах справи та у наданих відповідачем матеріалах доказів порушення ОСОБА_1 норм, встановлених ч.1 ст.121 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини в адміністративній справі, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, та при дотриманні норм матеріального і процесуального права, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

За змістом ст. 251 КУпАП (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕНА №3760914 від 30 грудня 2024 року водій ОСОБА_1 , 30.12.2024 о 20 год. 37 хв. в м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 130А, керував транспортним засобом Citroen C-Elysee, д.н.з. НОМЕР_1 , що був переобладнаний без відповідного дозволу поліції, а саме встановлено газобалонне обладнання, чим порушив п.31.3 (а) ПДР експлуатація транспортних засобів у разі їх виготовлення/переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і норм.

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно дост. 222 КУпАПоргани Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуютьсяправил дорожнього руху, зокрема ч.1 ст.121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеку, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ, і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримуватись вимог ЗУ «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 ПДР закріплено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У відповідності до положень п.2.3 розділу 2 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, серед іншого, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Відповідно до п.31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Пункт 31.3 (а) ПДР забороняє експлуатацію транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Адміністративним правопорушенням, відповідно до ч. 1ст. 121 КУпАП,серед іншого,визначається керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Разом з тим, згідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію»поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно зі ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Однак частино 2 статті 31 цього Закону закріплено обов`язок поліції під час проведення превентивних поліцейських заходів повідомити особі про причини застосування до неї таких заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

Так, відповідно положень ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський має право зупиняти транспортні засоби лише з визначених законом підстав, а саме: якщо водійпорушив Правиладорожнього руху; якщоє очевидніознаки,що свідчатьпро технічнунесправність транспортногозасобу; якщоє інформація,що свідчитьпро причетністьводія абопасажирів транспортногозасобу довчинення дорожньо-транспортноїпригоди,кримінального чиадміністративного правопорушення,або якщоє інформація,що свідчитьпро те,що транспортнийзасіб чивантаж можутьбути об`єктомчи знаряддямучинення дорожньо-транспортноїпригоди,кримінального чиадміністративного правопорушення; якщотранспортний засібперебуває врозшуку; якщонеобхідно здійснитиопитування водіячи пасажирівпро обставинивчинення дорожньо-транспортноїпригоди,кримінального чиадміністративного правопорушення,свідками якоговони єабо моглибути; якщонеобхідно залучитиводія транспортногозасобу донадання допомогиіншим учасникамдорожнього рухуабо поліцейськимабо яксвідка підчас оформленняпротоколів проадміністративні правопорушеннячи матеріалівдорожньо-транспортнихпригод; якщоуповноважений органдержавної владиприйняв рішенняпро обмеженнячи заборонуруху; якщоспосіб закріпленнявантажу натранспортному засобістворює небезпекудля іншихучасників дорожньогоруху; порушенняпорядку визначенняі використанняна транспортномузасобі спеціальнихсвітлових абозвукових сигнальнихпристроїв; якщозупинка транспортногозасобу,який зареєстрованийв іншійкраїні,здійснюється зметою виявленняйого передачіу володіння,користування аборозпорядження особам,які неввозили такийтранспортний засібна митнутериторію Україниабо непоміщували вмитний режимтранзиту; якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Як вбачаєтьсяіз дослідженогосудом відеозаписуподії,яка маламісце 30.12.2024,наданого Департаментомпатрульної поліції,зупинивши транспортнийзасіб CitroenC-Elysee,д.н.з. НОМЕР_1 ,під керуваннямводія ОСОБА_1 інспекторами патрульноїполіції небуло дотриманонорми,передбаченої ч.3ст.35ЗУ «Пронаціональну поліцію»,а самене виконанообов`язку повідомленняводія про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.

Говорити ж про те, що причиною зупинки даного транспортного засобу стало порушення водієм Правил дорожнього руху, а саме п.31.3 (а), є недоречним, оскільки факт такого порушення встановити шляхом лише візуального спостереження в даному випадку неможливо. З відеозапису також неможливо встановити наявність газобалонного обладнання в автомобілі під керуванням позивача.

Тобто, на переконання суду, підстави, які б надавали право або зобов`язували інспекторів патрульної поліції зупинити вищевказаний транспортний засіб, були відсутні.

Після зупинки транспортного засобу факту порушення п.31.3 (а) інспекторами патрульної поліції також належним чином встановлено не було.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленогоКАС Україниобов`язку доведення, суд дійшов висновку, що відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, належним чином не зафіксовано обставин порушення позивачем п. 31.3 (а) ПДР України, не надано доказів, які б спростовувалидоводи позивача, не доведено правомірності винесенняоскаржуваної постанови.

Згідност. 6 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Отже, на переконання суду, постанова серії ЕНА №3760914 від 30 грудня 2024 року про накладенняна ОСОБА_1 адміністративного стягнення запорушення правилдорожнього рухута притягненняйого доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.121КУпАПє незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1, 2 статті 132 КАС Українипередбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до пункту 1 частини 3 цієї ж статті КАС України до витрат пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановленоЗаконом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011року №3674-VI(зі змінами та доповненнями), відповідно до ст. 1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 7ст. 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ч.4 ст.134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, за подання до Вінницького міського суду Вінницької області даної позовної заяви ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., що підтверджується квитанцією ID: 6255-2759-4814-4373 від 09.01.2025 року (а.с. 12).

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 6, 19, 62 Конституції України, ст.ст. 1, 7, 9, 33, ч.1 ст. 121-3, 222, 245, 247, 251, 287 КУпАП, ст.ст.2, 20, 72,77, 90, 132, 139, 229, 286 КАС України, ЗУ «Про національну поліцію», ПДР України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Негробов Олександр Вікторович, до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №3760914 від 30 грудня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити.

Постанову серії ЕНА №3760914 від 30 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень, винесену інспектором 2взводу 2роти 1батальйону Управлінняпатрульної поліціїу Вінницькійобласті старшимлейтенантом поліціїКовчуком МиколоюВолодимировичем,-скасувати.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Відповідач: Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: 21010, м. Вінниця, вул.. Ботанічна, буд.23)

Відповідач: Департамент патрульноїполіції Національноїполіції України (код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3).

Повне судове рішення складено 21 березня 2025 року.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області Костянтин ГУМЕНЮК