Ухвала суду № 126149631, 26.03.2025, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

26 березня 2025 року Справа № 915/421/25

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши матеріали,

за позовом: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: ОСОБА_1

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

Третя особа: Бугенвил, ЄДРПОУ 37811190

електронна пошта:tpsmanagene@gmail.com

Третя особа: Фінансова компанія новотех, ЄДРПОУ 40594664

електронна пошта:tpsmanagene@gmail.com

про: визнання договору недійсним.

21.03.2025 від ОСОБА_1 до Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява, яка сформована в системі «Електронний суд» 20.03.2025 (вх.№4364/25 від 21.03.2025) в якій позивачем визначено фізичну особу ОСОБА_1 , відповідачем зазначено фізичну особу ОСОБА_1 , а також визначено третіх осіб, а саме: Бугенвил та Фінансову компанію новотех, згідно якої просить суд:

- визнати договір субпідряду на проведення робіт вентиляції обслуговування №3466 від 19.04.2020 з ТОВ «Лаунж Кафе Гранат» недійсним;

- зобов`язати ТОВ «Бугін Вил» повернути майно при потребі, придбане на підставі договору та акту №3454 від 19.04.2020;

- зобов`язати ТОВ «Фінансова компанія новотех» повернути майно при потребі, придбане на підставі договору та акту №3454 від 19.04.2020.

В обґрунтування позову посилається на те, що ТОВ «Лаунж Кафе Гранат» в особі керівника ОСОБА_1 було укладено договір субпідряду на проведення робіт з монтажу системи вентиляції та обслуговування №3465 від 19.04.2020 з ТОВ «Бугін Вил» та ТОВ «Фінансова компанія Новотіх».

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст..215 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Враховуючи викладене вище, спір підвідомчий господарському суду, якщо склад його учасників відповідає нормам ст. ст. 4, 45 ГПК України, а спірне правовідношення носить господарський характер.

У відповідності до ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 1 ст.2 Цивільного кодексу України визначено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст.20 ГПК України, ч.1 якої унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 цього Кодексу.

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

З огляду на положення ч. 1 ст. 20 ГПК України, а також ст. ст. 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція щодо розмежування господарської та цивільної юрисдикції наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019р. у справі № 904/1083/18.

Так, ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020р. у справі № 916/385/19, від 13.02.2019 у справі №910/8729/18.

Таким чином, відповідно до вимог ст.ст. 4, 20, 45 ГПК України фізична особа може бути позивачем у справі господарської юрисдикції лише у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці, приватизації майна, спорах, що виникають з корпоративних відносин, з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інишх корпоративних прав, у справах про банкрутство, у спорах між юридичною особою та її посадовою особою, вимог щодо реєстрації майна та майнових прав, якщо такі є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав.

Судом встановлено, що позов поданий фізичною особою ОСОБА_1 до відповідача - фізичної особи ОСОБА_1 , які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Також, заявлені позивачем вимоги стосуються оспорення правочину, укладеного третіми особами та товариством, статус якого у позовній заяві не визначено.

Враховуючи, що позивач та відповідач не є суб`єктами підприємницької діяльності, між фізичними особами відсутні господарські відносини, суд вважає за необхідне відмовити у відкриті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України.

Оскільки, позовна заява подана до суду в електронному вигляді, даною ухвалою вирішується виключено процесуальне питання про відмову у відкритті провадження у справі.

Керуючись п.1 ч.1 ст.175, ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом від 20.03.2025 (вх.№4364/25 від 21.03.2025) ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.О. Семенчук