Рішення № 126149146, 23.01.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.01.2025Справа № 910/5831/24Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/5831/24

За позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солом`янська 20-В»

про визнання недійсним рішення та зобов`язання вчинити певні дії

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солом`янська 20-В» (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, на підставі додаткової угоди до договору купівлі-продажу майнових прав №78-С2 від 27.05.2016 року, надано погодження на встановлення біля квартири у місці загального користування шафи, тоді як протоколом засідання членів правління ОСББ «Солом`янська 20-В» №14 від 31.07.2020 за порушення Правил утримання житлових будинків, у зв`язку із встановленням шафи на позивача накладено штрафні санкції, які є протиправними, а спірне рішення Правління підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 відкрито провадження у справі №910/5831/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

07.10.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солом`янська 20-В» надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач заперечив проти позову та вказав, що право загальним зборам встановлювати розмір та перелік внесків і платежів, порядок користування спільним майном передбачено положеннями Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статутом ОСББ «Солом`янська 20-В», при цьому, вказаний Закон та Статут передбачають і право правління ОСББ «Солом`янська 20-В» на прийняття рішення про застосування рішення загальних зборів щодо збільшення розміру внеску. Позивачем було облаштовано в коридорі місць загального користування шафу (комору) без згоди всіх співвласників та всупереч Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій та Правил пожежної безпеки, а тому збільшення розміру внеску позивачу у 5 разів до моменту усунення порушень відповідає рішенню загальних зборів ОСББ «Солом`янська 20-В» від 25.09.20219 та п. 3.4 статуту ОСББ «Солом`янська 20-В».

30.10.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи №910/5831/24, у якій позивач просив долучити листи-відповіді ПАТ «Київводоканал», ГУ ДСНС України у м. Києві та Департаменту містобудування та архітектури, щодо можливої необхідності погодження встановлення в загальному коридорі (МЗК) багатоквартирного житлового будинку шафи для інженерних комунікацій, а саме: системи по очищенню води в квартиру.

Також, 30.10.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли пояснення по справі, у яких позивач наголосив, що за своєю суттю встановлена у коридорі будинку шафа не є шафою в розумінні різновиду меблів, а є шафою для інженерних комунікацій, про вказане свідчить суть обладнання, яке було встановлено поряд з квартирою, після точки приєднання до інженерної системи водопостачання, що в сукупності утворює систему інженерних комунікацій в будинку. Окрім того, позивач наголосив, що погодження встановлення такої шафи відбувалося із замовником будівництва, як первісного балансоутримувача будинку, що підтверджується відповідною додатковою угодою, а тому обов`язку у позивача з погодження встановлення комунікацій та шафи в коридорі будинку при зміні балансоутримувача не вимагається, оскільки в силу закону, зокрема інформація та документи щодо зобов`язання стосовно проведених у будинку будівельних робіт переходять до нового балансоутримувача.

18.11.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення процесуального строку, у якій позивач просив суд визнати поважними причини пропуску строку та поновити пропущений строк для подання доказів долучених до клопотання від 30.10.2024, у зв`язку із значним терміном виготовлення листів-відповідей державних органів та підприємства на звернення позивача, які надійшли на адресу позивача після відкриття провадження у справі.

Також, 18.11.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів, в якому позивач просить суд долучили лист ДІАМ від 08.11.2024, акт про проведення огляду від 28.08.2019 та поновити строк на їх подання.

У судовому засіданні 19.11.2024 року, суд у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання позивача про поновлення строку на подачу доказів та долучення таких доказів до матеріалів справи та виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.

Відповідно до приписів частини 1, 2, 4, 5 та 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Зі змісту статті 80 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що учасники справи повинні подавати докази до суду разом із поданням заяв по суті (позову, відзиву на позов, письмових пояснень) або у строк, встановлений судом для їх подання.

Водночас процесуальний закон також надає можливість особі подати докази поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, суд може прийняти до розгляду докази, подані стороною після подання заяв по суті спору, коли встановить, що сторона не мала можливості подати їх у визначений законом або судом строк з причин, що не залежали від неї.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги те, що листи-відповіді державних органів та підприємств щодо можливої необхідності погодження встановлення в загальному коридорі (МЗК) багатоквартирного житлового будинку шафи для інженерних комунікацій надійшли позивачу вже після відкриття провадження у справі, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для поновлення строку для подання відповідних доказів позивачем та прийняття їх до розгляду.

Під час розгляду справи по суті, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви, зокрема, до 23.01.2025.

У судове засідання 23.01.2025 представники сторін не з`явились, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд даної справи і не повідомили суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за їх відсутності.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У нарадчій кімнаті 23.01.2025 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2016 року між ОСОБА_2 , як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «І.В. Трейд», як продавцем, було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №78-С2 (далі - договір), за умовами пункту 2.1 якого продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до пункту 2.2 договору сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є квартира, розташована в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , з наступними характеристиками: кількість кімнат - 3, секція - ІІ, загальна площа - 82,87 кв.м., поверх - 22, в будівельних осях або будівельний номер квартири - НОМЕР_5. Об`єкт нерухомості також позначається на плані поверху об`єкту капітального будівництва, що є додатком №1, а також додається план квартири, що є додатком №2 до даного договору та підписується сторонами та додаток №3 - характеристика технічного стану квартири після введення в експлуатацію.

Згідно пункту 2.3 договору загальна площа об`єкту нерухомості, вказана в п. 2.2 договору, є проектною та підлягає уточненню за даними технічного паспорту, оформленого БТІ згідно договору.

30.05.2016 року між ОСОБА_2 , як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «І.В. Трейд», як продавцем, було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу майнових прав №78-С2 (далі - додаткова угода), за умовами пункту 1 якої продавець дає згоду на те, щоб покупець встановив біля своєї квартири, майнові права на яку придбає згідно даного договору, шафу розміром не більше 1,3 м. х 0,5 м., в якій будуть знаходитися комунікації по очищенню води в квартиру на безоплатній основі без обмеження терміну використання. Розташування шафи повинно бути таким, щоб не перешкоджало пересуванню сусідів. Покупець додатково може за власним бажанням отримати згоду прилеглих сусідів на 22 поверсі на влаштування шафи.

Пунктом 2 додаткової угоди сторони погодили, що у разі створення ОСББ та передачі будинку на обслуговування до такого ОСББ, згода, викладена в п. 1 даної додаткової угоди та згода сусідів, будуть мати чинність.

Дана додаткова угода вступає в дію з дня її підписання та є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу майнових прав №78-C2 від 27.05.2016 року (пункт 3 додаткової угоди).

04.04.2018 року між ОСОБА_2 , як покупцем, ОСОБА_1 , як новим покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «І.В. Трейд», як продавцем, було укладено договір про відступлення прав вимоги та зміну сторони в договорі №78-С2 купівлі-продажу майнових прав від 27.05.2016 року (далі - договір відступлення), за умовами пункту 1.1 якого згідно ст.ст. 512, 520 Цивільного кодексу України, сторони домовились змінити сторону в договорі купівлі-продажу, а саме змінити покупця на нового покупця.

Відповідно до пункту 1.2 договору відступлення покупець передає, а новий покупець приймає всі права та обов`язки покупця по договору купівлі-продажу, а продавець не заперечує проти цього.

Згідно пунктів 1.3, 1.4 договору відступлення у зв`язку з укладенням даного договору, новий покупець, з моменту відступлення прав та обов`язків за договором купівлі-продажу, стає стороною в договорі купівлі-продажу та іменується в ньому «Покупець», а покупець відповідно втрачає статус сторони в договорі купівлі-продажу. Відступлення прав та обов`язків вважається здійсненим з моменту сплати ціни даного договору.

27.05.2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «І.В. Трейд» було укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу майнових прав №78-С2 від 27.05.2016 (далі - додаткова угода №1), за умовами пункту 1 якої сторони дійшли згоди викласти п. 1.1 договору у наступній редакції: « 1.1 Об`єкт капітального будівництва - Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями нежитлового призначення на вул. Солом`янська, 20-А у Солом`янському районі міста Києва» 2 черга. Секція 2, підземний паркінг, ТП (Трансформаторна підстанція), право на спорудження якого виникло у продавця на підставі договору про інвестування в будівництво, укладеного 21.08.2004 з Національною академією внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08751177) та Дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві №КВ 11417031155 від 22.08.2011р.»

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №1 у зв`язку з введенням в експлуатацію об`єкту капітального будівництва на підставі сертифікату відповідності серії ІУ №163183060462 від 02 листопада 2018 року та у зв`язку з завершенням обмірів Бюро технічної інвентаризації, сторони дійшли згоди уточнити технічні характеристики квартири, виклавши п. 2.2 договору в наступній редакції: « 2.2 Сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є квартира, розташована в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , з наступними характеристиками: адреса будинку: м. Київ, вул. Солом`янська, 20-В; поверх: 22; номер квартири: АДРЕСА_5; кількість кімнат в квартирі: 3 (три); загальна площа квартири після обмірів БТІ: 83,60.

13.06.2019 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав та не заперечується учасниками справи.

У подальшому, власниками квартир, нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солом`янська 20-В».

06.09.2019 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було здійснено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солом`янська 20-В», номер запису 10731020000040989.

25.09.2019 року загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в якому створено ОСББ «Солом`янська 20-В», яке оформлено протоколом №1 від 11.10.2019, прийнято рішення, зокрема, по питанню порядку денного 6.6 «Про систему штрафних санкцій», вирішено: «Прийняти систему штрафних санкцій щодо співвласників квартир, нежитлових приміщень та паркомісць, які: змінили фасад будинку шляхом встановлення будь-яких конструкцій, або їх елементів у непередбачених для цього місцях (не стосується двох кондиціонерів в одному кошику, або якщо розмір кондиціонера більший за розмір кошика); встановили будь-які конструкції та елементи, у тому числі стіни, перегородки, кладові, вішалки тощо у місцях загального користування без попереднього погодження з правлінням ОСББ. У разі виявлення вище перерахованих порушень Правлінню зобов`язати таких співвласників демонтувати конструкції та елементи і відновити фасад будинку у строки визначені правлінням ОСББ. В разі не виконання припису правління у встановлені строки, а також у випадку залишення будівельного, або іншого сміття у місцях загального користування розмір внеску на утримання будинку для таких співвласників збільшується у 5 разів до моменту усунення порушень».

31.07.2020 року засіданням членів Правління ОСББ «Солом`янська 20-В» прийнято рішення, яке оформлено протоколом №14 (далі - рішення Правління від 31.07.2020), зокрема по питанню про порушення Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території власниками квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 .

По вказаному питанню вирішено: за порушення Правил утримання житлових будинків ОСББ «Солом`янська 20-В» накласти штрафні санкції квартирам АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , а саме підвищення внеску на утримання будинку у 5 разів з 1 серпня до моменту усунення порушень, на підставі пункту 3.4 Статуту ОСББ «Солом`янська 20-В» та рішення Загальних зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 від 25.09.2019р.

14.08.2020 року ОСОБА_1 , як власник квартири АДРЕСА_5 , звернулась до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солом`янська 20-В», у зверненні просила надати згоду на розміщення шафи 1,2 м х 0,4 м, яка була встановлена біля її квартири АДРЕСА_5 на 22 поверсі, на підставі додаткової угоди від 30.05.2016 до договору купівлі-продажу майнових прав №78-С2 від 27.05.2016 та згідно звернення до мешканців (сусідів) 22 поверху від 27.08.2019.

У відповідь на звернення позивача, ОСББ «Солом`янська 20-В» листом від 08.09.2020 повідомило, що Правлінням було прийнято рішення не створювати прецедентів для подальшого самозахвату місць загального користування, а тому у задоволенні звернення відмовлено, при цьому, відповідач наголосив, що встановлення шафи було можливо до моменту створення ОСББ та прийняття загальними зборами рішення від 25.09.2019, після вказаних подій всі встановлені шафи та/або комори у місцях загального користування підлягають демонтажу.

30.11.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Голови правління ОСББ «Солом`янська 20-В» у якому просила зупинити нарахування встановлених рішенням правління ОСББ «Солом`янська 20-В» від 31.07.2020 штрафних санкцій на квартиру АДРЕСА_7 до вирішення спору по суті та набрання чинності рішенням Солом`янського районного суду міста Києва.

У відповідь на лист позивача, ОСББ «Солом`янська 20-В» листом від 08.12.2020 повідомило, що саме звернення до суду жодним чином не зупиняє прийняте загальними зборами та Правлінням ОСББ рішення щодо накладення штрафних санкцій відносно квартири АДРЕСА_5 , а тому правових підстав для зупинення нарахування немає.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом наголошує, що рішення Загальних зборів та Правління ОСББ прийняті з порушенням чинного законодавства та з перевищенням наданих ОСББ повноважень, оскільки жодними нормативно-правовими актами не передбачено право відповідача встановлювати штраф у 5-ти кратному розмірі суми внеску співвласника на утримання будинку. При цьому, позивач зауважує, що встановлена шафа за своїм змістом є шафою для інженерних комунікацій у якій розміщені системи глибокого очищення води її квартири, встановлення якої та майнові права на яку були узгоджені із замовником будівництва багатоквартирного будинку за №20-В по вул. Солом`янській в м. Києві, як первісного балансоутримувача, згідно додаткової угоди, а тому в силу Закону додаткового погодження із новим балансоутримувачем встановлення такої шафи не вимагається.

На переконання позивача, додаткового узгодження з ОСББ, як новим балансоутримувачем в силу спеціального Закону не вимагається, а тому нарахування штрафних санкцій на підставі рішення Правління, які відображені у квитанціях на сплату внесків на утримання будинку є протиправними діями відповідача, а спірне рішення Правління підлягає визнанню недійсним в частині, що стосується позивача.

Відповідач у поясненнях на позовну заяву вказав, що право ОСББ встановлювати та нараховувати штрафні санкції передбачено Законом та Статутом ОСББ, позивачем було порушено Правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій, а саме встановлено шафу (комору) у місцях загального користування будинку, що заборонено вищезгаданими Правилами, а тому нарахування штрафних санкцій було здійснено у відповідності до рішення Загальних зборів ОСББ від 25.09.2019.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Стаття 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлює, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Таким законом є Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Отже, створення в будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та передача йому функцій з управління багатоквартирним будинком є однією із форми управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до пункту 2.1 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солом`янська 20-В», затвердженим протоколом №1 Установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 20-в від 17.08.2019 (далі - Статут), метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна об`єднання, своєчасного надходження коштів від співвласників/мешканців багатоквартирного будинку для сплати всіх необхідних платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Пунктом 2.3 Статуту передбачено, що предметом діяльності об`єднання є, зокрема, встановлення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласниками, у тому числі відрахувань до резервного і ремонтного фондів.

Вищезгаданий пункт Статут кореспондується з положеннями статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» за умовами якої об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Отже, за приписами статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та п. 2.3 Статуту ОСББ «Солом`янська 20-В» об`єднанню надано право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників.

При цьому, згідно ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

До виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься, зокрема затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; питання про використання спільного майна; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом.

Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

До компетенції правління відноситься, серед іншого, здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством.

Згідно ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Реалізація прав об`єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об`єднання.

Згідно ст. 18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» виконання зобов`язань об`єднанням належить до повноважень його правління відповідно до статуту об`єднання.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пункту 10.2 Статуту ОСББ "Солом`янська 20-В" встановлено, що співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; сплачувати належні штрафи та пеню.

Пунктом 3.4 Статуту встановлено, що об`єднання доручає правлінню в межах повноважень визначених статутом, зокрема робити співвласникам та особам, що проживають у багатоквартирному будинку попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання, накладати штрафні санкції, пені; вимагати від співвласників (власників) приміщень своєчасної та у повному обсязі сплати всіх установлених законом, Статутом та рішеннями Правління платежів, зборів і внесків, штрафів та пені, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.

З наведеного вбачається, що право загальним зборам встановлювати розмір та перелік внесків і платежів, порядок користування спільним майном прямо передбачено положеннями Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статутом ОСББ «Солом`янська 20-В», як і право правління ОСББ «Солом`янська 20-В» на прийняття рішення про застосування рішення загальних зборів, щодо збільшення розміру внеску закріплено в Статуті ОСББ «Солом`янська 20-В».

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Загальних зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 від 25.09.2019, зокрема, затверджено кошторис ОСББ «Солом`янський 20-В» із розміром внеску 10,99 грн/кв.м. для квартир, 12,74 грн/ кв.м. для паркомісць у підземному паркінгу і 16,16 грн/кв.м. для нежитлових приміщень, затверджено одноразовий внесок до резервного фонду ОСББ «Солом`янська 20-В» у розмірі 25,00 грн з квадратного метру для квартир та нежитлових приміщень.

Вказаним рішенням Загальних зборів було також вирішено, що у випадку встановлення будь-яких конструкцій та елементів, у тому числі стін, перегородок, кладових, вішалок, тощо у місцях загального користування без попереднього погодження з правлінням ОСББ «Солом`янська 20-В». У разі виявлення вище перерахованих порушень Правлінню зобов`язати таких співвласників демонтувати конструкції та елементи і відновити фасад будинку у строки визначені правлінням ОСББ. В разі не виконання припису правління у встановлені строки, а також у випадку залишення будівельного, або іншого сміття у місцях загального користування розмір внеску на утримання будинку для таких співвласників збільшується у 5 разів до моменту усунення порушень

Рішенням Правління ОСББ «Солом`янська 20-В» від 31.07.2020 за порушення Правил утримання житлових будинків ОСББ «Солом`янська 20-В» накладено штрафні санкції квартирам №№56, 61/62, АДРЕСА_5, 150, а саме підвищення внеску на утримання будинку у 5 разів з 1 серпня до моменту усунення порушень на підставі пункту 3.4 Статут ОСББ «Солом`янська 20-В» та рішення Загальних зборів співвласників будинку 20-В по вул. Солом`янській в м. Києві від 25.09.2019.

Спірне рішення Правління не містить посилання на пункту Правил, які порушенні позивачем, у той же час, як вбачається з наданих відповідачем пояснень, ОСББ вбачає порушення позивачем пунктів 3.1.13 та 3.7.18 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 №76 .

Відтак, дослідженню у даній справі підлягають обставини порушення позивачем Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 №76 (далі - Правила), в частині, що стосується правомірності встановленої позивачем шафи.

Відповідно до пункту 3.1.13 Правил використання допоміжних приміщень для розміщення майстерень, комор та інших завдань не допускається. Під маршем сходів у першому і цокольному поверхах допускається обладнання тільки приміщень для вузлів управління центрального опалення, водомірних вузлів і електрощитів, що захищаються неспаленними перегородками.

З наявних в матеріалах справи доказів, а саме додаткової угоди, договору купівлі-продажу водоочисного обладнання №606 від 24.09.2018 та фотознімків, вбачається, що встановлений об`єкт є вбудованою шафою, а відтак вказаний пункт не може застосовуватися до правовідносин, що виникли, що свідчить про безпідставність посилання відповідача на порушення позивачем пункту 3.1.13 Правил.

Згідно пункту 3.7.18 Правил з метою організації пожежної безпеки не дозволяється, зокрема улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій.

Отже, з огляду на зміст пункту 3.7.18 Правил, з`ясуванню підлягає чи є вбудована шафа, шафою для розміщення інженерних комунікацій.

Положення Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 №76 не містять визначення «шафа для інженерних комунікацій».

За своєю суттю «шафа для інженерних комунікацій» має вузьке визначення, що зводиться до розуміння зберігання в таких конструкціях комунікацій, які обслуговують будинок - інженерних мереж: водопостачання, каналізація, вентиляція, опалення, електропостачання.

Чинне законодавство не надає визначення поняттю «інженерні мережі» (інженерні комунікації) у розумінні його застосовності у правовідносинах, що виникають з управління багатоквартирним будинком, наведене поняття знаходить своє відображення лише у Інструкції з експлуатації аеродромів державної авіації України, затвердженій наказом Міністерства оборони України від 01.07.2013 №441.

Відповідно до ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Відповідно до пункту 3 Інструкції з експлуатації аеродромів державної авіації України, затвердженій наказом Міністерства оборони України від 01.07.2013 №441, інженерні мережі - комплекс споруд, обладнання і комунікацій, що забезпечують електропостачання, газопостачання, теплопостачання, вентиляцію, водопостачання і каналізацію об`єктів аеродрому.

З наведеного слідує, що поняття інженерні мережі (інженерні комунікації) поєднує в собі всі системи будинку чи споруди, призначені для забезпечення комфортних умов проживання та забезпечення життєдіяльності його мешканців.

Відповідно до статті 152 Житлового кодексу України виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Пунктом 3 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 реконструкція, капітальний ремонт внутрішніх систем: водопостачання та водовідведення, у тому числі трубопроводів.

Згідно пункту 4 Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 15.08.2018 № 219 (далі - Порядок №219) обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №219 обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками).

Точка приєднання внутрішньобудинкової системи водопостачання та системи постачання гарячої води багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - перша запірна арматура на відгалуженні від стояків у межах приміщення (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи) (абз. 4 п. 3 розділу І Порядку №219).

З наведеного вище слідує, що всі встановлені в будинку точки приєднання комунікації, які спрямовані на забезпечення функціонування та поліпшення водопостачання у будинку, відносяться до такої системи водопостачання, а тому є інженерною мережею (комунікацією) будинку.

З наявного в матеріалах справи договору купівлі-продажу №606 від 24.09.2018, укладеного між ОСОБА_3 (згідно свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 від 28.07.2007, одружений на ОСОБА_1.), як покупцем, та Фізичною особою-підприємцем Срібним Денисом Васильовичем, як продавцем, вбачається, що подружжям позивача було придбано водоочисне обладнання. Згідно специфікації до договору таке обладнання складається з: Механічний фільтр Pentek, США; Пом`якшувач Ecowater eVolution 300; Система вугільної фільтрації CWFST; УФ - лампа Vigua НОМЕР_2 ; Система зворотнього Осмосу Bluewater Cleon + Мінралізатор; структуризатор води Grander WFLX.

28.08.2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «І.В. Трейд» було підписано акт про проведення огляду, згідно якого сторони встановили, що під час проведення огляду зафіксовано, що ОСОБА_1, власницею квартири АДРЕСА_5 , встановлено біля квартири АДРЕСА_5 шафу, в якій знаходяться інженерні комунікації, які забезпечують водопостачання в квартиру АДРЕСА_5 з розміщенням системи по очищенню води в квартиру у відповідності до змісту додаткової угоди до договору купівлі-продажу майнових прав №78-C2 від 27.05.2016 року. Шафа не перевищує розміри, встановлені в додатковій угоді до договору купівлі-продажу майнових прав №78-C2 від 27.05.2016 року та не перешкоджає пересуванню сусідів.

З акту обстеження випливає, що встановлені системи водоочищення розташовані поряд з квартирою АДРЕСА_5 , така локалізація обладнання презюмує його розміщення після точки приєднання до інженерної мережі водопостачання будинку, що є ключовим фактором для встановлення правового статусу такого обладнання, відтак встановлене обладнання є частиною інженерних комунікацій, функціонально пов`язаних із очищенням води для споживання мешканцями квартири НОМЕР_5.

За таких обставин, встановлена шафа в загальному коридорі біля кв. АДРЕСА_2, м. Київ, є шафою для інженерних комунікацій, оскільки вона облаштована після точки приєднання до інженерної мережі водопостачання, а її функціональне призначення зводиться до захисту та можливості належного обслуговування системи водопостачання та вмонтованої системи водоочищення.

Враховуючи наведене ОСОБА_1 не було порушено Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 №76, що виключає можливість застосування до неї штрафних санкцій за їх порушення.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 5 статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання, протягом 30 календарних днів з дня направлення відповідного звернення особою, уповноваженою співвласниками багатоквартирного будинку, забезпечує передачу співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку: одного комплекту проектної документації на будівництво та іншої технічної документації на багатоквартирний будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства; інформації та документів щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов`язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов`язань тощо.

У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку.

Визначений законодавством обов`язок замовника будівництва як колишнього балансоутримувача багатоквартирного будинку передати технічну документацію, інформацію та документи щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації, є безумовним.

У свою чергу невиконання замовником будівництва як колишнім балансоутримувачем багатоквартирного будинку такого обов`язку унеможливлює здійснення новоствореного (утвореного) ОСББ функцій з утримання житлового будинку.

Близький за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.12.2024 у справі №911/44/24.

Судом під час розгляду справи встановлено, що між ТОВ «І.В. Трейд» та ОСОБА_2 (правонаступником якої є ОСОБА_1 ) укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу майнових прав №78-С2, якою ТОВ «І.В. Трейд», як замовником будівництва, якою надано згоду на те, щоб позивач встановив біля своєї квартири шафу розміром не більше 1,3 м. х 0,5 м., майнові права на яку придбає згідно договору, в якій будуть знаходитися комунікації по очищенню води в квартиру на безоплатній основі без обмеження терміну використання.

Пунктом 2 додаткової угоди сторони погодили, що у разі створення ОСББ та передачі будинку на обслуговування до такого ОСББ, згода, викладена в п. 1 даної додаткової угоди та згода сусідів, будуть мати чинність.

З наведеного слідує, що замовник будівництва надав згоду на монтування системи водоочищення, а відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», така згода зберігає свою обов`язковість для нового управителя багатоквартирного будинку, незалежно від зміни суб`єкта управління.

Отже, відповідач, як новий балансоутримувач багатоквартирного будинку зобов`язаний враховувати надану раніше згоду та не може переглядати чи заперечувати її дію та дійсність без законних підстав, ОСББ, як наступник попереднього балансоутримувача, зобов`язаний дотримуватися принципу правової визначеності та виконувати обов`язки, що виникли на підставі раніше прийнятих рішень.

Враховуючи вищенаведене, суд, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що вимога позивача про визнання недійсним з моменту прийняття та скасування рішення Правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солом`янська 20-В» від 31.07.2020 в частині накладення штрафних санкцій квартирі АДРЕСА_5 за порушення Правил утримання житлових будинків, а саме підвищення внеску на утримання будинку у 5 разів з 1 серпня до моменту усунення порушень, що оформлене як питання №3 порядку денного Протоколу №14 засідання членів правління ОСББ «Солом`янська 20-В» від 31.07.2020, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача в частині зобов`язання Правління ОСББ «Солом`янська 20-В» скасувати нараховані позивачу штрафні санкції, які були накладені з 01.08.2020, оскільки заявлена вимога у повній мірі поглинається задоволеною судом вимогою про визнання недійсним рішення Правління ОСББ в частині, що стосується позивача, а тому нараховані штрафні санкції у період з прийняття рішення Правління ОСББ до моменту його скасування в частині, що стосується позивача, є недійсними та скасованими, тобто такими, що не можуть породжувати позивачу будь-яких юридичних наслідків, в тому числі, щодо їх сплати.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка доказів - це розумова, пізнавальна діяльність суду, яка полягає у дослідженні якісних і кількісних ознак зібраних доказів у конкретній справі. Закон не регулює порядок роздумів судді. Проте норми права встановлюють зовнішні умови, гарантії, які забезпечують істинність логічних висновків суддів.

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи щодо законності рішення Загальних зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 від 25.09.2019, оскільки предметом розгляду у цій справі є правомірність рішення, прийнятого правлінням ОСББ в частині, що стосується позивача, а не законність чи обґрунтованість встановлених штрафних санкцій ОСББ за рішенням Загальних зборів, з огляду на визначені межі судового розгляду, предметом дослідження у даній справі є правомірність встановлення самого факту порушення позивачем, що зумовило накладення на нього штрафних санкцій.

Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №924/1351/20(924/214/22).

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 202, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солом`янська 20-В» про визнання недійсним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати недійсним з моменту прийняття та скасувати рішення Правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солом`янська 20-В» від 31.07.2020, в частині, щодо ухвалення накладення штрафних санкцій квартирі АДРЕСА_5 за порушення Правил утримання житлових будинків, а саме підвищення внеску на утримання будинку у 5 разів з 1 серпня до моменту усунення порушень, що оформлене як питання №3 порядку денного Протоколу №14 засідання членів правління ОСББ «Солом`янська 20-В» від 31.07.2020.

3. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солом`янська 20-В» (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 20-В; ідентифікаційний код 43215930) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

4. Видати накази позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2025.

СуддяТ.В. Васильченко