Ухвала суду № 126147658, 27.03.2025, Зміївський районний суд Харківської області

УХВАЛА

Справа № 621/394/25

Провадження 1-кп/621/169/25

27 березня 2025 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники справи:

прокурор ОСОБА_3

представник потерпілого ОСОБА_4 (не з`явився)

обвинувачений ОСОБА_5 ,

захисник адвокат ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

обвинувачений ОСОБА_7

захисники - адвокат ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_9

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №42023222080000028 від 05.10.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Зміївського районного суду Харківської області перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України.

У підготовче судове засідання з`явилися прокурор, обвинувачені та їх захисники.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці.

В обґрунтування клопотання вказав, що строк дії раніше обраного запобіжного заходу спливає 13.04.2025, судовий розгляд справи не розпочато, і на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати провадженню іншим чином. Зазначив, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам.

Обвинувачений та його захисники просили відмовити у продовженні запобіжного заходу у виді домашнього арешту та обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з огляду на те, що навіть нічний домашній арешт суттєво обмежує права і свободи обвинуваченого, а доказів існування ризиків, на які посилається прокурор, до матеріалів клопотання не надано. Обвинувачений дотримується всіх умов раніше обраного запобіжного заходу, жодного разу не пропустив судових засідань, приймає участь в усіх процесуальних діях, а тому сторона захисту просить змінити запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов`язання. Крім того, обвинувачений має на утриманні родину з неповнолітньою дитиною, а тому має намір змінити місце роботи з режимом 1 доба/48 годин відпочинку, а під час дії запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту такий режим роботи є неможливим. Оскільки з часом ризики зменшуються, просили змінити раніше обраний запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування (в тому числі продовження, зміну) запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ч.2, ч.4 статті 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2частинипершої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3частинипершої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який, у разі визнання його винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 16 січня 2025 року продовжено запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7 до 14 лютого 2025 року, який в подальшому продовжено ухвалою Зміївського районного суду Харківської області до 13.04.2025 року.

У поданому клопотанні прокурор посилався на ризики, передбачені ч.1 статті 177 КПК України, що були підставою обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування і жодним чином не обґрунтував необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту під час судового розгляду. Доказів порушення обвинуваченим умов раніше обраного запобіжного заходу, неналежної процесуальної поведінки, впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення чи перешкоджання провадженню іншим чином, до клопотання не надано.

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме: змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення. Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Прокурор в судовому засіданні підтвердив, що інформації щодо порушення обвинуваченим процесуальних обов`язків, встановлених ухвалою слідчого судді, в сторони обвинувачення немає. Доказів незаконного впливу чи тиску на свідків під час досудового розслідування та знаходження справи в суді не отримано.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, можливість пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу. При цьому, запобіжний захід у виді домашнього арешту в розумінні Європейської конвенції з прав людини може прирівнюватися за своїми обмеженнями до позбавлення волі (тримання під вартою), а тому може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування.

Крім того, згідно п.9 листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04 квітня 2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», виключно «єдиною» метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із дохідністю запобігання ризикам, передбаченихст. 177 КПК України.

Оскільки ризики, що були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому, суттєво зменшилися, ОСОБА_7 є раніше не судимою особою, має постійне місце проживання та офіційне працевлаштування, враховуючи його належну процесуальну поведінку протягом досудового розслідування та під час розгляду справи, суд вважає, що зміна запобіжного заходу на менш суворий з тією ж вірогідністю зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш співмірним заходом на теперішній час, який збалансовує інтереси суспільства і держави та інтереси обвинуваченого.

За таких обставин, клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотання прокурора про продовження домашнього арешту належить відмовити.

Згідно статті 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбаченістаттею 194цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 314-316, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний західу виді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов`язки, визначені ч.5 статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою, або повідомляти про неможливість прибуття;

- повідомляти про зміну місця проживання слідчого, прокурора чи суд,

- утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні № 42023222080000028 від 05 жовтня 2023 року, окрім як з дозволу та в порядку визначеному слідчим, прокурором або судом

Строк дії ухвали встановити 2 (два) місяці, тобто до 27.05.2025 включно.

Роз`яснити обвинуваченому письмово під розпис, що в разі невиконання обов`язків, покладених судом, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, що здійснює процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду, постановлений за результатами судового розгляду.

Повний текст ухвали складено 27.03.2025.

Суддя ОСОБА_11