Рішення № 126147549, 27.03.2025, Близнюківський районний суд Харківської області

612/240/25

2-а/612/7/25

Рішення

Іменем України

27 березня 2025 року с-ще. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Масло С.П., за участю секретаря судових засідань Чміль Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-щі. Близнюки справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області, в якій просить скасувати постанову державного інспектора охорони навколишнього середовища Харківської області Ільченко Наталії Вікторівни №41/06-11 від 13.03.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп. за ст. 153 КУпАП.

В обґрунтування позову зазначає, що при винесенні постанови інспектором не вжито заходів щодо встановлення фактичних обставин та перевірки наданої інформації, а сама постанова винесена на бездоказовій основі. Інспектор при постановленні постанови не перевірив факти, та не встановив їх.

Із постанови про накладення адміністративного стягнення № 41/06-11 від 13.03.2025 року вбачається, що державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Ільченко Наталія Вікторівна склала постанову на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 13.03.2025 року № 001543, який сама і склала.

В той же час розглянувши протокол №001543 від 13.03.2025 року можна дійти висновку що, існують розбіжності, а саме , що протокол про адміністративне правопорушення № 001543 складений 13.03.2025 року Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Гуренком Дмитром Вікторовичем, а не Ільченко Наталією Дмитрівною.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є об`єктивним та достатнім доказом, адже він лише відображає подію та кваліфікацію правопорушення з точки зору посадової особи, яка складає протокол.

Позивач фізично не знаходився на території Уплатнівського старостинського округу, розпоряджень щодо знищення насаджень нікому не давав, будь-яких третіх осіб чи підрядних організацій з такою метою не залучав.

Також Відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зокрема, не надано доказів стосовно того, що за його розпорядженням, як посадової особи, або ж ним особисто допущено чи здійснено видалення зелених насаджень, як то зазначено в протоколі. При цьому не доведено, що видалення зелених насаджень здійснено без відповідних дозволів та тих видів та в тій кількості, як зазначено в протоколі.

Щодо акту обстеження складеного за результатами здійснення заходу, інспекторами Державної екологічної інспекції у Харківській області підписаного 13.03.2025 зазначає наступне.

На виконання частини другої статті 5 Закону, наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 № 450, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2019 за№ 1293/34264, затверджено Уніфіковану форму акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Однак, назва акту та його форма, що складений відповідачем 13.03.2025, не відповідає уніфікованій формі, а також не доведений до відома Близнюківському КП «Комунальник». Ні статтею 20-2 Закону України: «Про охорону навколишнього природного середовища», ні Положенням про Державну екологічну інспекцію у Харківській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 1 березня 2023 р. № 47, до відання відповідача не належить здійснювати обстеження міських селищних зелених насаджень, навіть біля навчальних закладів. Натомість, відповідно до розділу 12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за № 880/12754, (далі - Правила), з метою контролю за станом міських зелених насаджень балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки здійснюють їх загальні, часткові чи позачергові огляди, про що складаються акти встановленої форми.

Позивач не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, бо вважає себе невинним, постанову № 41/06-11 від 13.03.2025 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідачем по справі до суду було подано відзив на позовну заяву, в якій просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

04.03.2025 року до Інспекції надійшов лист секретаря Близнюківської селищної ради з проханням виділення представника для участі у роботі комісії з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості.

На виконання наказу Інспекції №19 від 26.02.2025 «Про проведення заходів спрямованих на запобігання адмінправопорушенням» для участі в комісійному обстеженні зелених насаджень (відповідно до листа секретаря Близнюківської селищної ради) визначено представників Інспекції, саме: начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) лісів та рослинного світу, тваринного світу та біоресурсів старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Юлію ТВЕРДОХЛІБ, головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) лісів та рослинного світу, тваринного світу та біоресурсів старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Наталію ІЛЬЧЕНКО та головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) лісів та рослинного світу, тваринного світу та біоресурсів старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Дмитра ГУРЕНКА, що підтверджується наказом Інспекції №82-вд від 11.03.2025р.

В подальшому, 13.03.2025р. вищевказані представники Інспекції прибули до с. Уплатне, Лозівського району, Харківської області та у складі комісії за участю заступника селищного голови Лисенка О.М. та старости старостівського округу Тунік Т.М. приступили до виконання власних повноважень.

Під час обстеження земельної ділянки, розташованої в межах вул. Шкільної, 1 с. Уплатне, (вздовж стадіону біля школи) було виявлено факт видалення 13 дерев без дозвільних документів.

Зі слів старости Уплатнівського старостівського округу Близнюківської селищної ради, видалення даних дерев проводилось комунальним підприємством «Близнюківський комунальник».

Таким чином, посадова особа фактично підтвердила причетність ОСОБА_1 , який є директором КП «Близнюківський комунальник» до проведення робіт з видалення дерев без дозвільних документів.

В зв`язку з вищевикладеним, фахівцем Інспекції було складено протокол №001543 від 13.03.2025 про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за ст. 153 КУпАП, який був підписаний останнім без зауважень та вручено другий примірник, про що також свідчить підпис протоколі.

Того ж дня, за результатами розгляду протоколу №001543 від 13.03.2025 про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, фахівцем Інспекції винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №41/06-11, яка також була підписана без зауважень.

Додатковим підтвердженням причетності ОСОБА_1 до незаконної порубки дерев, є його письмові пояснення від 13.03.2025, в яких останній фактично підтвердив надання власного дозволу на спил дерева працівниками КП «Близнюківський комунальник», без наявності дозвільних документів та погодження з Інспекцією.

В зв`язку з вищевикладеним, відповідач вважає, що дії посадових осіб Інспекції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 є цілком законним, правомірними та такими що вчинені із урахуванням та вивченням всіх наявних обставин та доказів по справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, надавши заяву в якій просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, розглядати справу без його участі за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлений належним чином. Надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає в його задоволенні відмовити, оскільки представником відповідача поданий відзив на позов та згідно ч.3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанцій

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд,дослідившиматеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що Постановою про накладення адміністративного стягнення №41/06-11 від 13.03.2025 було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 153 КУпАП за те, що ОСОБА_2 , будучи посадовою особою допустив пошкодження 13 дерев (8 сирих, 5 сухих) до ступеня припинення росту з діаметрами: сироростучі 28 см, 23 см, 17 см, 33 см, 19 см, 17 см, 19 см, 26 см, та сухостійкі 20 см, 15 см, 17 см, 19 см, 16 см, за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Уплатне, біля навчального закладу «Уплатнівський ліцей».

Також, до матеріалів справи долучено Протокол №001543 від 12.03.2025, згідно якого винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення №41/06-11 від 13.03.2025, якою було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 153 КУпАП.

В даному протоколі зазначено, що відсутні додатки до протоколу.

До матеріалів позову долучений Акт обстеження, який підписано 13.03.2025 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області: Твердохліб Ю.О., Ільченко Н.В., Гуренко Д.В., заступником селищного голови Лисенком О. та старостою Уплатнівського СО Туник Тетяною.

Суд звертає увагу на те, що ні вказаний протокол, ні постанова не містять посилань, на яких саме доказах ґрунтуються висновки інспектора, що дійсно підтверджують зазначені в них обставини щодо встановлення факту знищення дерев.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Основного Закону держави).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

При цьому КУпАП встановлена чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення інспектор зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення, чого у даному випадку дотримано не було.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. ст. 73, 74 КАС України, належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. ст. 75, 76 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про рослинний світ» порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Статтею 153 КУпАП передбачено відповідальність за знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об`єктів озеленення в межах населених пунктів, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об`єктами озеленення; пошкодження дерев і чагарників за межами населених пунктів, що не віднесені до лісового фонду, або їх незаконну порубку.

Суд вважає, що відповідачем суб`єктом владних повноважень, не встановлено: чи винна дана особа в вчиненні адміністративного правопорушення; не вказані прізвища, адреси свідків, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є.

Указане свідчить про те, що підставою для складення протоколу стосовно позивача стали виключно Протокол №001543 про адміністративне правопорушення від 12.03.2025 та Акт обстеження.

Натомість, на переконання суду, даний Протокол та Акт обстеження не може слугувати доказами, зважаючи на наступне.

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 № 450, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2019 за № 1293/34264, затверджено Уніфіковану форму акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Однак, Акт обстеження Державної екологічної інспекції у Харківській області, що складений відповідачем 13.03.2025, не відповідає уніфікованій формі.

Уповноважена особа Інспекції повинна доводити належними та допустимими доказами обставини, на які він посилається у протоколі та у постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Окремо суд підкреслює, що ані у Постанові про накладення адміністративного стягнення від 13.03.2025 №41/06-11, ані у Протоколі №001543 про адміністративне правопорушення від 12.03.2025, не вказано на яких саме доказах ґрунтується висновок про те, що саме ОСОБА_2 здійснив пошкодження дерев.

Оскільки Акт обстеження від 13.03.20205 не є додатком до матеріалів адміністративної справи ( такі відомості відсутні і в оскаржуваній постанові, і в протоколі від 13.03.20025), та він не відповідає Уніфікованій форми акту, то його не можна вважати доказом по справі як в розумінні КУпАП, так і в розумінні КАС України.

При цьому суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, складання якого повністю залежить від відповідача по справі, не може слугувати єдиним та беззаперечним доказом на підтвердження інкримінованих позивачу подій.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності, згідно з якою обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За таких обставин, враховуючи даний конституційний принцип, судом враховано, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності слугували обставини, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, які ґрунтуються на не перевірених даних працівників інспекції, які в певній мірі є зацікавленими особами, не підтверджені жодними іншими належними і допустимими доказами, які також не здобуті в ході судового розгляду справи.

Водночас суд зауважує, що інспектори з державного екологічного нагляду та охорони навколишнього природного середовища наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові.

Натомість будь-яких письмових чи електронних, фото- або відеоматеріалів, показань свідків, що підтверджують відповідну фіксацію, письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо доведеності у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153 КУпАП, відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, на переконання суду, відповідачем у відповідності довимог ст. 77 КАС України не доведено обставин, на яких ґрунтуються заперечення позовних вимог, відтак постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що прийнята уповноваженим органом за відсутності достатніх та беззаперечних, належних і допустимих доказів, зафіксованих у встановленому законом порядку, які поза розумним сумнівом доводять подію і склад адміністративного правопорушення, а також факт його вчинення саме позивачем, тому у суду наявні достатні правові підстави для застосування до спірних правовідносин п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір.

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн., вказана сума судових витрат підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Харківській області.

Керуючись ст. 2, 5-10, 20, 44, 47, 48, 241, 243-246, 268, 271, 286 КАСУ, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову державного інспектора охорони навколишнього середовища Харківської області Ільченко Наталії Вікторівни №41/06-11 від 13.03.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп. за ст. 153 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 153 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної екологічної інспекції у Харківській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне рішення суду складено та підписано 27.03.2025.

Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Державна екологічна інспекція у Харківській області (ЄДРПОУ 37999518, адреса: вул. Бакуліна, буд. 6, м. Харків);

Суддя С.П. Масло