Ухвала суду № 126146998, 27.03.2025, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 197/182/25

Провадження № 2/197/295/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року с-ще Широке

Суддя Широківського районного суду Дніпропетровської області Панчук М.В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання висловленої суб`єктивної думки такою, що висловлена у формі образи та стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся у суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання висловленої суб`єктивної думки такою, що висловлена у формі образи та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав того, що позивачем при зверненні до суду заявлено дві вимоги: перша вимога - про визнання висловленої суб`єктивної думки, такою, що висловлена у формі образи, яка принижує честь і гідність ОСОБА_1 , що є немайновою вимогою та друга вимога - про стягнення 1000000 грн моральної шкоди, що є майновою вимогою.

При цьому, в порушення вищевказаних норм, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору, а також не додано документів, які б підтверджували підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку з тим, що він є учасником бойових дій та вважає, що його права як військовослужбовця порушені, в обгрунтування своєї позиції посилається на Ухвалу Верховного Суду від 03.07.2024 у справі № 567/79/23.

При вирішенні питання звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає таке:

відповідно до п. 13 ча. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Однак, зазначена норма не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

При вирішенні питання щодо сплати судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зазначена позиція узгоджується з постановами Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 та від 12.02.2020 року у справі № 545/1149/17.

Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

При цьому ч. 2 ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

У постанові Верховного Суду від 31.07.2024 у справі № 640/20463/20 викладено висновок про те, що "аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" у сукупності з положеннями ч. 2 ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з реалізацією їхнього правового статусу. Встановлені Законом України "Про судовий збір" положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин".

Отже, сама по собі наявність у особи статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору в усіх категоріях спорів.

Позивачем, при посиланні на Ухвалу Верховного Суду від 03.07.2024 у справі №567/79/23, не було вернуто увагу, що остання була спрямована на передачу справи №567/79/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Разом з тим, Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №567/79/23, її повернуто на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду і зазначено, що "... 83. Отже, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09.10.2019 постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

84. Наведені Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду мотиви про те, що сформульований Великою Палатою Верховного Суду висновок обмежує застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI виключно статтями 12 та 22 Закону №3551-XII, не підтверджують наявності підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки висновки, сформульовані нею у наведених постановах, навпаки, є конкретними, однозначними і такими, що позбавляють можливості застосувати п. 13 ча. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI у справі, що розглядається.

85. Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що саме по собі періодичне передання їй на розгляд справ для вирішення однієї і тієї ж проблеми за відсутності обґрунтованих підстав та лише з мотивів незгоди з раніше сформульованими Великою Палатою Верховного Суду висновками не сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності (див., зокрема, ухвалу від 19.10.2023 у справі № 465/5184/14-ц).

86. Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту. ...".

Отже, сама по собі наявність у особи статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору в усіх категоріях спорів.

Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивач просить визнати висловлену суб`єктивну думку, такою, що висловлена у формі образи, яка принижує честь і гідність ОСОБА_1 та стягнути 1000000 грн моральної шкоди, разом з тим, вказана справа не стосується захисту прав позивача, як учасника бойових дій, а інші підстави звільнення від сплати судового збору заявником не вказано.

З огляду на вказане, зазначена позивачем підстава для звільнення від сплати судового збору є необґрунтованою.

При цьому, абз. 1 ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір" вказує, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 відсоток ціни позову, не менше 1211,2 грн та не більше 15140 грн, а згідно пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,2 грн., при цьому, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначено ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2025 рік".

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір у сумі 1211,2 грн за першу вимогу - про визнання висловленої суб`єктивної думки, такою, що висловлена у формі образи, яка принижує честь і гідність ОСОБА_1 , що є немайновою вимогою та 10000 грн за другу вимогу - про стягнення 1000000 грн моральної шкоди, що є майновою вимогою.

Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами:

отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/ТГ с.Широке/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155;

банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.);

рахунок отримувача UA558999980313191206000004543;

код класифікації доходів бюджету 22030101.

призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Широківський районний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа);

або вказати інші підстави звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в суді.

Надано позивачу строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, а саме позивачем не надано документів, які б підтверджували підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та не сплачено судовий збір.

Ухвала позивачем отримана 05.03.2025 на його електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вказана у позовній заяві, що підтверджується довідкою Широківського районного суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа 05.03.2025 об 11:20:59.

Станом на 27 березня 2025 року недоліки, вказані в ухвалі суду, позивачем не усунуто.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія позовної заяви залишається в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що недоліки, вказані в ухвалі позивачем не усунуто, тому позовна заява вважається не поданою та підлягає поверненню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 185 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання висловленої суб`єктивної думки такою, що висловлена у формі образи та стягнення моральної шкоди - вважати не поданою та повернути позивачу.

Суд роз`яснює, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги протягом 15 днів з дня підписання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя М.В. Панчук