Постанова № 126139255, 24.03.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/323/25 Провадження № 3/302/136/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2025 року с-ще Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднаний адміністративний матеріал (протокол серії ЕПР 1 № 250404 від 18.02.2025 року, протокол серії ААД № 126729 від 18.02.2025 року), який надійшов з Відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Синевир Міжгірського району Закарпатської області, не працюючого, одруженого, адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 , моб.тел. НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст.130, ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

18.02.2025 року, біля 15-25 год., водій ОСОБА_2 , рухаючись по вул.Коцюбинського в с-щі Міжгір`я, керував транспортним засобом - автомобілем марки «SUZUKI SWIFT» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці ока, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_2 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, 18.02.2025 року о 15-58 год. на відрізку автодороги Міжгір`я-Синевир водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «SUZUKI SWIFT» д.н.з. НОМЕР_2 та від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, кваліфікуючими ознаками якого є: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24.03.2025 року об`єднано в одне провадження адміністративний матеріал (протокол серії ЕПР 1 № № 250404 від 18.02.2025 року, протокол серії ААД № 126729 від 18.02.2025 року), які надійшли з Відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130, ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_2 повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, про що підтверджується довідками про доставку SMS-повідомлень, які є в матеріалах справи (а.с.21,22), однак про причини неявки ОСОБА_2 суду не повідомлено, документів на підтвердження поважності причин неявки, на адресу суду не надійшло, заперечень від ОСОБА_2 на складені протоколи про адміністративне правопорушення до суду не подано.

У зв`язку з чим, враховуючи розумні строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_2 , на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що категорія правопорушення за ст.130 КУпАП не відноситься до тієї категорії справ, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вивчивши матеріали справ про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_2 , у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП доведена у повному обсязі та підтверджується наступними доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 250404 від 18.02.2025 року, з якого вбачається, що 18.02.2025 року, біля 15 годин 25 хвилини, рухаючись по вул. Коцюбинського в с-щі Міжгір`я ОСОБА_2 керував транспортним засобом - автомобілем марки «SUZUKI SWIFT» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме розширені зіниці ока, порушення координації рухів та від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. Від надання пояснень, згідно протоколу, ОСОБА_2 відмовився (а.с.2);

- актом огляду на стан сп`яніння з використання спеціальних засобів, складеним поліцейським СРПП Криванич В.І., та відповідно до даного Акту ОСОБА_2 мав ознаки наркотичного сп`яніння, та від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився (а.с.4);

- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_2 до КНП ЛПУ «Міжгірська лікарня» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння у зв`язку з виявленням у водія ознаків наркотичного сп`яніння. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія від проходження огляду (а.с.5);

- постановою серії ЕНА №4100627 від 18.02.2025 року, винесеною поліцейським ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Криванич В.І. та відповідно до якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративно відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП за порушення п.2.3в ПДР (порушення правил користування ременями безпеки) та на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Відомості про оскарження цієї постанови відсутні (а.с.6); - довідкою інспектора САП ВП Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Войтова М., з якої вбачається, що ОСОБА_2 було видано 09.02.2023 посвідчення водія серії НОМЕР_3 (а.с.7);

- носієм інформації у виді DVD-R диску з трьома файлами відеозапису подій 18.02.2025 року, які відтворені в судовому засіданні та з яких вбачається, що о 15-25 год. до водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки «SUZUKI SWIFT» д.н.з. НОМЕР_2 та знаходиться в салоні вказаного автомобіля, підходить поліцейський ОСОБА_3 , який представляється та повідомляє, що здійснюється фіксація розмови з нагрудної відеокамери, просить водія пред`явити документи на право керування автомобілем. Також поліцейським повідомлено, що водій не пристебнутий належним чином ременем безпеки. В подальшому поліцейський просить вийти водія та відкрити багажник автомобіля. В ході розмови з водієм, який стоїть біля автомобіля, поліцейський звертає увагу на агресивну поведінку водія, висловлювання останнім нецензурної лайки на адресу поліцейських, погроз. Та запропоновано водієві проїхати у лікарню для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, при цьому поліцейський озвучує ОСОБА_2 наявні у останнього ознаки такого сп`яніння. На вказану пропозицію проходження медичного огляду ОСОБА_2 відмовляється, при цьому вказує, що поспішають до дитини. В подальшому поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, роз`яснює його суть, а також виносить постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.5 КУпАП за порушення правил користування ременями безпеки. Від отримання вказаних документів: протоколу та постанови, ОСОБА_2 відмовляється. Будь-яких зауважень, заперечень не висловлює. Далі поліцейський повідомляє, що водій ОСОБА_2 відстороняється ним від подальшого керування транспортним засобом (а.с.8);

- протоколом серії ААД № 126729 від 18.02.2025 року, згідно якого 18.02.2025 року о 15-58 год. на відрізку автомобільної дороги Міжгір`я-Синевир водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «SUZUKI SWIFT» д.н.з. НОМЕР_2 , Та водій ОСОБА_2 від проходження медичного обстеження на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. Від надання пояснень ОСОБА_2 відмовився, згідно ст.63 Конституції України (а.с.13);

- рапортом інспектора СРПП ВП №2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Черничка В.В. від 18.02.2025 року, з якого вбачається, що 18.02.2025 року о 15-58 год. ним спільно з поліцейським СРПП Марюнич (Р.В. в ході патрулювання на відрізку автодороги с-ще Міжгір`я - село Синевир було зупинено за порушення п.п. 9.8 Правил дорожнього руху (ст.122 ч.2 КУпАП) автомобіль марки «сузукі свіфт» д.н.з. НОМЕР_4 . В ході винесення постанови відносно водія ОСОБА_2 , у нього було запідозрено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, блідість шкіри обличчя та поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду в КНП ЛПУ «Міжгірська районна лікарня» на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_2 відмовився, після чого відносно нього було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП (порушення п.2.5. ПДР) та відсторонено від подальшого керування транспортним засобом (а.с.14).

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та з якого вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, при у нього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці ока, блідність шкіряного покриву, поведінка, яка не відповідає обстановці (а.с.15);

- направленням інспектора СРПП ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Черничка В. на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_2 до КНП ЛПУ «Міжгірська районна лікарня» з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння, за наявністю ознак наркотичного сп`яніння, та в якому зазначено, що огляд не проводився (відмова від проходження огляду) (а.с.16);

- постановою серії БАД № 940718 від 18.02.2025, винесеною поліцейським ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Марюнич Р.В., відповідно до якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень. Відомості про оскарження цієї постанови відсутні (а.с.17);

- довідкою інспектора САП ВП Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Войтова М., з якої вбачається, що ОСОБА_2 було видано 09.02.2023 року посвідчення водія серії НОМЕР_3 (а.с.18);

- носієм інформації у виді DVD-R диску, на якому міститься один файл (МОVА0017) відеозапису подій 18.02.2025 року, який відтворений в судовому засіданні та з яких вбачається, що о 15-58 год. працівник поліції зупиняє автомобіль марки «SUZUKI SWIFT» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та просить водія надати документи на право керування транспортним засобом. Перевіривши дані на службовому планшеті, поліцейський наголошує, що водій був відсторонений від керування автомобілем у зв`язку із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та вказує на наявні у водія ознаки наркотичного сп`яніння, при цьому пропонує проїхати у заклад охорони здоров`я для проходження медичного огляду на стан такого сп`яніння. На вказану пропозицію поліцейського ОСОБА_2 поводиться грубо і зухвало, висловлюється нецензурною лайкою на адресу поліцейського, на зауваження не реагує. На пропозицію пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчій лікарні, ОСОБА_2 відмовляється, посилаючись на те, що треба їхати їм за дитиною. В подальшому поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, роз`яснює його суть та відстороняє ОСОБА_2 від керування автомобілем (а.с.19).

Повно і всебічно дослідивши матеріали об`єднаної справи про адміністративні правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначені ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пункт 1 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (в редакції станом на час складання протоколу про адміністративне правопорушення) (далі за змістом Інструкція) встановлює, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп"яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами).

Відповідно до п.7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Частина 4 ст.266 КУпАП передбачає огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 та діє зі змінами та доповненнями на даний час.

Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п.п.2,3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп`яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану.

Отже, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.

Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права - одне з підвалин демократичного суспільства - закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом застосовані всі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення доказів у справі, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до приписів п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відтвореними в судовому засіданні відеозаписами подій від 18.02.2025 року чітко зафіксовано, як на роз`яснення та пропозицію поліцейських пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, водій ОСОБА_2 , відмовляється, що є порушенням вимог п.2.5 ПДР України.

Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов`язку їх виконання.

Суд враховує, що ОСОБА_2 , як повнолітня, дієздатна особа, не міг не усвідомлювати обов`язковість вимог працівників поліції, зокрема вимог щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, які ґрунтуються на приписах пункту 2.5. Правил дорожнього руху України. Вказані Правила є обов`язковими для ОСОБА_2 , і він, як учасник дорожнього руху, повинен бути з ними ознайомлений.

Під час розгляду об`єднаної справи судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейські були упереджені при складанні адміністративних протоколів відносно ОСОБА_2 , при цьому суд зазначає, що будь-яких зауважень до протоколів про адміністративні правопорушення від ОСОБА_2 під час їх складання не надходило.

При цьому суд наголошує, що поліцейськими протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 250404 від 18.02.2025 року та протокол серії ААД № 126729 від 18.02.2025 року були складені саме за відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Отже, сам факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тим більше, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху, та є окремим (самостійним) складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та ретельно дослідженими у справі доказами.

При цьому, факт відмови ОСОБА_2 підтверджується дослідженим у повному обсязі в ході судового розгляду даної об`єднаної справи відеозаписами подій від 18.02.2025 року, відповідно до яких вбачається, що працівники поліції пропонували водію ОСОБА_2 пройти огляд у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я, та на вказану пропозицію працівників поліції, ОСОБА_2 відмовлявся, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Будь-яких заяв, клопотань, або пояснень ОСОБА_2 з приводу протиправних, незаконних, на його думку, дій працівників поліції, у тому числі таких, що пов`язані з порушенням порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, матеріали провадження не містять. При цьому, постанова про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу, останнім не оскаржена.

Разом з тим, ОСОБА_2 не надано суду в ході розгляду даної об`єднаної справи будь-яких відомостей щодо його звернень із заявою до відповідних органів з метою ініціювання проведення службової перевірки з приводу протиправності дій працівників поліції, якщо такі ОСОБА_2 подавалися

З встановлених в ході судового розгляду обставин вбачається, що ОСОБА_2 після зупинки транспортного засобу відмовився від проходження огляду та не використав надане йому право на проходження медичного огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Згідно з п.12 р.ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Таким чином, за наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані наркотичного сп`яніння відповідно до ознак, які визначені в Інструкції, огляд такого водія здійснюється в медичному закладі. На місці зупинки транспортного засобу, на що вказував ОСОБА_4 , такий огляд працівником поліції не проводиться. Останнім лише констатуються ознаки, які є підставою для скерування водія до закладу охорони здоров`я для проходження відповідного огляду. При цьому, визначення ознак стану сп`яніння у водія здійснюється шляхом спостереження таких поліцейським, законодавство не містить вимог щодо застосування для цього певних технічних засобів чи особливих методик.

У даному випадку з оглянутих в судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції слідує, що останні вказали водію ОСОБА_2 на наявність в нього відповідних ознак стану наркотичного сп`яніння. Та у зв`язку з цим ОСОБА_2 , на виконання вимог ст.266 КУпАП та п.12 р.ІІ Інструкції, було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Відповідна пропозиція неодноразово оголошувалась ОСОБА_2 з роз`ясненням наслідків відмови від проходження такого огляду у виді складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Незважаючи на це, водій вимагав проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів, що прямо суперечить вимогам п.12 р.ІІ Інструкції, а тому, за наведених обставин такі вимоги водія, які не узгоджуються з положеннями чинного законодавства України, правильно оцінено поліцейськими як відмова від проходження огляду.

Враховуючи викладене у інспектора поліції були наявні всі підстави для ініціювання проведення огляду водія ОСОБА_2 на стан наркотичного сп`яніння, від проходження якого останній відмовився, про що зазначено у протоколах про адміністративні правопорушення та підтверджується відтвореними в судовому засіданні носіями інформації з відеозаписами подій від 18.02.2025 року.

Відповідно до ст.252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість складених відносно ОСОБА_2 протоколів про адміністративне правопорушення у зв`язку із порушенням ним вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Тому, ці протоколи приймаються судом як доказ винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.130 КУпАП.

Протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , в силу ст.255 КУпАП, складені уповноваженою на те особою, відповідають вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, зафіксованими на відеозаписі.

Повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, врахувавши всі обставини справи, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 наявні ознаки складу правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, є доведеною.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчинених правопорушень, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчинених ним правопорушень та його особу, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

В силу положень ст.34,35 КУпАП обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення правопорушень, їх суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, який є особою працездатного віку, даних про утриманців та стан здоров`я ОСОБА_2 матеріали справи не містять, та враховуючи ті обставини, що ОСОБА_2 вчинив суспільно-небезпечні, грубі адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП та вказані адміністративні правопорушення відносяться до категорії підвищеної суспільної небезпечності, а тому суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 адміністративного стягнення в межах санкції вказаної статті, яке буде необхідне і достатнє для запобігання вчиненню ним нових правопорушень, а саме у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень, та застосуванням додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, що безпосередньо передбачено санкцією ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та при призначенні адміністративних стягнень у даній об`єднаній справі, суд застосовує положення ст.36 КУпАП

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.33, 36,40-1,130 ч.1, 130 ч.1, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням ОСОБА_2 права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Адміністративний штраф сплачувати: Отримувач - ГУК у Закарпатській області/Закарпатська обл. 21081300, ЄДРПОУ - 37975895, рахунок - UA538999980313030149000007001, Банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі - 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області: Ю.В. СИДОРЕНКО