Рішення № 126138724, 26.03.2025, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1170/24

Номер провадження 2/383/60/25

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої - судді Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Зербул С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №383/1170/24 за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.05.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 182813626 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства: moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заяву, в якій вказав свої персональні дані в тому числі банківську картку на яку в подальшому отримав грошові кошти у сумі 19000 грн., пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з товариством та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений. Кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор №MNV2G65G. Зокрема, 30.12.2021 року о 15:43:01 годині, відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційнотелекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором. В свою чергу позичальник зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, і повернути кредит у визначені Кредитним договором строки, а також виконати інші свої зобов`язання згідно цього договору.

28.11.2018 року між первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №182813626 від 03.05.2021 року, строк дії який в подальшому продовжено. 05.08.2020 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №182813626 від 03.05.2021 року. В подальшому, 20.08.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 200824. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №200824 від 20.08.2024 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 40736,00 грн. Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за кредитним договором не погашена, на цій підставі звернулися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24 січня 2025 року визнано явку відповідача обов`язковою для надання особистих пояснень щодо позовних вимог.

Представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві вказує, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просив розглядати справу без участі представника позивача, при цьому представник надав згоду на ухвалення заочного рішення у справі у разі неявки відповідача в судове засідання (а.с.7 зворот).

Виходячи з наведеного, а також положень ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином. До суду заяв чи клопотань не надійшло. Відзиву на позовну заяву від відповідача також не надходило.

Представник відповідача, адвокат Замша Д.Д. в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду заяв чи клопотань не надійшло.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 8ст. 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставіст.280 ЦПК України,оскільки належним чином повідомлений відповідач до суду не з`явився, не подав заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі та відзиву на позов, тому, враховуючи згоду позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 оформив заяву на отримання грошових коштів в кредиту (а.с.20 зворот) та 03 травня 2021 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №182813626, у формі електронного документу з використанням електронного підпису (а.с.12-13), відповідно до якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії,в розмірі кредитного ліміту на суму 19000,00 грнна умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» пункт 1 п.п.1.1. Договору.

Відповідно п.1.2 Договору, кредит надається строком на 126 днів. Строк дії Договору обчислюється з моменту його укладення сторонами та до закінчення строку на який надано кредит, але в будь якому разі договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань п.п.1.3 Договору.

Згідно п.1.4 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 237,25 грн відсотків річних, що становить 0,65 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним. На умовах викладених в п.п.1.6. Договору до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів зка ставкою 474,50 відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним.

За умовами п.1.6.1. Договору застосування до відносин між сторонами умов нарахування процентів за базовою процентною ставкою: загальні витрати за кредитом складають 19276,04 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту складає 38276,04 грн, орієнтовна реальна процентна ставка складає 474,50 відсотків річних.

Пунктом 1.9 Договору, передбачено, що проценти за користування кредитом, в розмірі передбаченому Договором, нараховуються за кожен день користування грошовими коштами починаючи з першого дня користування кредитом, відповідно до суми кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у позичальника.

Кредитний договір № 182813626 від 03.05.2021 року був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор № MNV2G65G було направлено відповідачу 03.05.2021 року на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів 0960211095, що підтверджується Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 21).

Відповідно Додатку №1 до Договору №182813626 від 03.05.2021 року між позивачем та відповідачем погоджено графік платежів з розрахунку застосування Дисконтнох процентної ставки протягом всього строку дії Договору (а.с.14).

Також, 03.05.2021 року відповідач ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого продукту «КОМФОРТ» до Договору №1828813626 від 03.05.2021 року, яким сторони погодили основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с.11).

Згідно платіжного доручення №77с1f07d-4982-4a7d-849a-ffa5a3e83d1b від 03.05.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на платіжну картку №5375-41ХХ-ХХХХ-9666 ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 19000,00 грн (а.с. 31), даний факт також підтверджується електронним повідомленям від 08.08.2024 року №3980/47.1.-БТ, відповідно якого банком було здійснено перекази грошових коштів на рахунки одержувачів до яких емітовані електронні платіжні засоби по операціях, згідно переліку транзакцій від АТ «ТАСКОБАНК» щодо успішного перерахування відповідачугрошових коштів в розмірі 19000,00 грн (а.с.32).

Таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1828813626 від 03.05.2021 року, (а.с.34-39).

28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с.39 зворот).

31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнтом та Фактором) укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та № 28/1118-01 (а.с. 40-44).

31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року(а.с. 45).

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року (а.с.49-56).

20 серпня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу №200824 відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитни договором (а.с.57-61).

Відповідно до реєстру боржників від 20.08.2024 року до договору факторингу № 2000824, до позивача перейшло право грошової до відповідача в сумі 40736,00 грн., яка складається із 1900,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21736,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 62-65).

На підтвердження факту укладення кредитного договору позивач надав виписку з особового рахунку за кредитним договором № 182813626 від 03.05.2021 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 27.08.2024 рокускладає 40736,00 грн (а.с.68) та розрахунок заборгованості за період з 03.05.2021 року по 27.07.2021 рік з якого вбачається, що відповідач жодного разу не погашав кредит (а.с.66-67).

Згідно ч.1ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч.3ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 1054ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.525ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК Українивстановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч.1 ст. 530ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.599ЦК Українивизначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 610ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1ст.611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612ЦК України).

Статтею 1077 ЦК Українипередбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З матеріалів справи вбачається, що позикодавець свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач порушив взяті зобов`язання, має заборгованість в сумі 40736,00 грн., яка складається із 19000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21736,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких відомостей та доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

З наданих позивачем доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконав взяті на себе по кредитному договору № 182813626 від 03.05.2021 року зобов`язання та припустився заборгованості, яка станом на 23.09.2024 року складає 40736,00 грн.

Відповідач процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву, не скористався, хоча повідомлявся про розгляд справи, та можливість подати свої заперечення стосовно позову, тому доводи позивача відповідачем не спростовано.

З огляду на зазначене та з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не виконав свої кредитні зобов`язання щодо повернення коштів відповідачу в загальній сумі 40736,00 грн, а тому позов є обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.

При вирішенні питання про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2ст. 141 ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннямистатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною другоюстатті 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертоїстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн до матеріалів справи надано: договір про надання правничої допомоги № 26/08/24-02 від 06.08.2024 року (а.с. 69-70); Додаток № 1 до Договору про надання правничої допомогиПротокол погодження вартості послуг (а. с. 70 зворот), Додаткову угоду №3 до Договору про надання правничої допомоги №26/08/24-02 від 26.08.2024 року (а.с.71-72), акт прийому-передачі наданих послуг позивачу адвокатським бюро «Тараненко та партнери», відповідно якого позивачу надано послуги з складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, надання усної консультації стосовно складання позовної заяви (а.с.73) та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 від 24.07.2012 року адвоката Тараненко А.І. (а.с.73 зворот).

Згідно додаткової постанови Верховного суду від 23 грудня 2021 року в справі № 923/560/17 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 126 цього Кодексу). Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 зі справи N 922/445/19.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі6000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Верховний Суд зауважив, що у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі№ 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв. Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Отже враховуючи, що стороною позивача документально доведено, що ними понесені витрати на правову допомогу, виходити з встановленого у самому договорі та додатку до нього розміру та порядку обчислення таких витрат, на думку суду, розмір витрат сторін на правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторін. Клопотання про зменшення цих витрат відповідачем не заявлено. З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

У відповідності до ч.1 ст.141ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати в сумі2422,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-82, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №182813626 від 03.05.2021 року в сумі 40736,00 грн (сорок тисяч сімсот тридцять шість гривень 00 копійок), судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ»», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10, м. Київ, п.і. 01024.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області від 16.11.2011 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , остання відома зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 27.03.2025 року.

Суддя І. М. Адаменко