Рішення № 126138622, 20.03.2025, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1065/24

Провадження № 2/342/61/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

секретаря судового засідання Матієк І.П.

з участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача Левенець Л.В. ,

представника третьої особи Сорочихіної Н.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городенка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітніх дітей, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 , яка зареєстрована по АДРЕСА_1 , у якому просить ухвалити судове рішення, яким позбавити батьківських (материнських) прав відповідача по відношенню до неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13 серпня 2015 року між сторонами укладено шлюб, про що виконкомом Чернятинської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області складено відповідний актовий запис за № 10. За час спільного проживання в них народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Фактично, з 2019 року для ОСОБА_4 втрачено цінність сім`ї. Вона вже тоді не приймала участі в матеріальних дітей, натомість, отримала в кредит у банківських установах та взяла в борг в односельців для власних потреб значні суми коштів (всі боргові зобов`язання позивач погасив самостійно). Навесні 2022 року відповідач виїхала за межі України, де проживає по даний час і припинила будь яке спілкування з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в тому числі, добровільно кошти на потреби дітей не надає. Вищевказані обставини досліджено в ході судового розгляду цивільної справи № 342/1031/22 за позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей (вимоги задоволено в повному обсязі). На момент розірвання шлюбу й по сьогодні син і дочка проживають з позивачем у будинку, що належить йому на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, всі обов`язки щодо виховання та матеріального утримання дітей полягли виключно на позивача. Натомість, відповідач із вказаного часу не намагається налагодити відносини з дітьми. З часу народження дітей і по сьогодні, єдиним місцем проживання є власний будинок позивача в АДРЕСА_1 . З 2019 року позивач самостійно займається вихованням, піклуванням, утриманням дітей, дбає про їх фізичний, духовний та моральний розвиток. Відповідач не змінила свого відношення до дітей, не намагається налагодити з ними відносини, не приймає участі у їх вихованні, коштів на потреби дітей не надає зовсім. З метою визначення психоемоційного стану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , позивач звернувся до консультацією в Центр психологічної допомоги дітям «Серденько». Результат індивідуальної бесіди із дітьми (кожною окремо) відображений у Комплексній психологічній характеристиці сімейних відносин та психоемоційного стану дитини від 26 липня 2024 року. Діагностика сімейних відносин ОСОБА_5 до сім`ї показала наступне: з розмови із хлопчиком встановлено, що він живе з татом і сестричкою. З татом теплі відносини. Про стосунки з мамою розповів, що в 5 років залишила його, не дзвонить та не пише йому, що призвело до дитячої обіди. За результатами використання бланку «Емоції» про маму говорити відмовився. За жодною методикою спеціалістів, біологічну маму хлопчик не включив до складу сім`ї. З мамою пов`язані негативні переживання та наявне відчуття покинутості. Діагностика сімейних відносин ОСОБА_6 до сім`ї показала наступне: за результатами використання бланку "Емоції», ОСОБА_6 визначила позитивні емоції щодо себе, брата, тата. На прохання показати маму, відповіла «ну в мене мами нема…». За результатами спостереження гри «мій світ» - у будиночок ОСОБА_6 заселила тата і братика. Потім уточнила, що «більше нікого не треба». Як результат, спеціалістами встановлено наявність негативних переживань, пов`язаних з матір`ю, відчуття покинутості. Аналізуючи зібрані докази, відповідач жодного з покладених законом на батьків (мамів) обов`язків, не виконує: не бере будь якої участі у житті ОСОБА_5, ОСОБА_6 ; не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не спілкується з ними взагалі, що негативно впливає на психоемоційний стан дітей. Подарунків від мами діти теж не отримують. Зазначені факти можна розцінювати як ухилення відповідача від виховання неповнолітніх дітей, свідомого нехтування своїми материнськими обов`язками, що підтверджують відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків. Відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх материнських обов`язків по вихованню неповнолітніх дітей. Вона не цікавиться їх життям та станом здоров`я. Тобто, відповідач самоусунулася від виконання материнських обов`язків щодо сина й донечки. Натомість у позивача з дітьми хороші стосунки, вони разом вчаться, проводять дозвілля, святкують сімейні свята. Позивач забезпечує належні умови їх проживання, догляду та розвитку.

20 серпня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини. Залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради (м. Городенка вул. Шевченка, 77). Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання в справі призначено на 17 вересня 2024 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні Городенківського районного суду Івано-Франківської області (вул. Героїв Євромайдану, 7 м.Городенка Івано-Франківської області, зал судових засідань № 2). Зобов`язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської радиподати суду у строк до 17 вересня 2024 року письмовий висновок щодо доцільності позбавлення відповідача ОСОБА_4 батьківських прав по відношенню до неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Призначене підготовче засідання 17 вересня 2024 року о 10 год. 00 хв. було відкладено на 10 год. 30 хв. 09 жовтня 2024 року, за клопотаннями представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Гринів Я.В. та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - начальника Служби у справах дітей Городенківської міської ради О.Боднарчук.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської радидо суду 02 жовтня 2024 року поступив висновок органу опіки та піклування Городенківської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рішення Виконавчого комітету Городенківської міської ради № 1009 від 26.09.2024 "Про затвердження висновку органу опіки та піклування Городенківської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 "та клопотання про розгляд справи без участі представника служби у справах дітей. Висновок органу опіки та піклування Служба у справах дітей підтримують в повному обсязі.

04 жовтня 2024 року до суду, через систему "Електронний суд", від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Гринів Я.В. поступив відзив на позовну заяву, в якому просила у позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. В даному відзиві зазначила, що в одній із вимог у позовній заяві, позивач просить Суд позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного. У позовній заяві позивач зазначає, що «…Фактично, з 2019 року для ОСОБА_4 втрачено цінність сім`ї. Вона вже тоді не приймала участі в матеріальних дітей, натомість, отримала в кредит у банківських установах та взяла в борг в односельців для власних потреб значні суми коштів (всі боргові зобов`язання погасив я самостійно). Навесні 2022 року, ОСОБА_4 виїхала за межі України, де проживає по даний час і припинила будь - яке спілкування з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в тому числі, добровільно кошти на потреби дітей не надає…» стосовно цього зазначає наступне, зі слів її довірительки ОСОБА_4 відомо, що Позивач протягом тривалого часу навмисно зводить нанівець спілкування Відповідачки з її дітьми, штучно створює ситуацію, коли Відповідачка, нібито, не цікавиться життям свого сина та своєї доньки. Мати ОСОБА_4 , зацікавлена у спілкуванні з своїми дітьми, та всіма способами намагається налагодити контакт, який втрачено через умисні дії Позивача. Що стосується тверджень Позивача про те, що Відповідачкою було отримано кошти з банківських установ чи інших осіб, вважає, що ці твердження не знаходять свого підтвердження у доказах, які долучені до матеріалів справи. А також, не мають жодного відношення до даної справи. Її довірителька неодноразово намагалася відновити контакт зі своїми дітьми, однак Позивач заблокував Відповідачку в соціальних мережах та мережі viber, тому вона не має можливості повноцінно спілкуватися з дітьми. Крім того, діти в силу свого малолітнього віку, не мають можливості самостійно зробити вибір стосовно спілкування з мамою, оскільки батько забороняє їм. Щодо тверджень Позивача про те, що ОСОБА_4 добровільно кошти на потреби дітей не надає, також не знаходить свого підтвердження зі сторони Позивача. Також, позивач у позовній заяві зазначає, що «…З часу народження дітей і по сьогодні єдиним місцем проживання є мій власний будинок в АДРЕСА_1 . З 2019 року я самостійно займаюся вихованням, піклуванням, утриманням дітей, дбаю про їх фізичний, духовний та моральний розвиток. Як доказ. Надаю суду інформацію Чернятинського старостинського округу, довідку від лікаря- педіатра та характеристики з місця навчання дітей…». Що стосується проживання дітей з батьком, довірителька не заперечувала, оскільки, за спільною домовленість узгодили таке рішення. Тому, дізнавшись про рішення про розірвання шлюбу, для неї це стало несподіванкою. Крім того, Позивач користуючись тим, що Відповідачка перебуває за межами України, а також тим, що вона зареєстрована за його адресою, отримував судові повістки від її імені, та не повідомив її про розгляд даної справи. Додані до матеріалів справи характеристики з місця навчання дітей не можуть бути належними доказами, оскільки через конфліктні ситуації мати не мала змоги спілкуватися із сином так із донькою, так як Позивач повністю обмежив її спілкування. Позивач навмисно обмежує спілкування Відповідачки з дітьми, що і стало перешкодою у відвідуванні Відповідачкою закладу дошкільної освіти. Крім того, згідно відповіді на адвокатський запит від 24.09.2024 №263/01-36, виданої Чернятинським ліцеєм Городенківської міської ради, зазначено наступне: відповідно до інформації класного керівника учениці, ОСОБА_6 , мати ОСОБА_4 приходила двічі до ліцею. Відвідувала уроки дочки. Також, був телефонний дзвінок. Тобто, мати робить все можливе, щоб налагодити контакт з дітьми, оскільки дуже любить їх та не хоче наражати на негативні емоції з боку батька. Окрім того, позивач зазначає наступне: «…Тобто, всі обов`язки щодо виховання та матеріального утримання дітей полягли виключно на мене. Натомість, відповідачка із вказаного часу не намагається налагодити відносини з дітьми. … Відповідачка не змінила свого відношення до дітей, не намагається налагодити з ними відносини, не приймає участі у їх вихованні, коштів на потреби дітей не надає зовсім. (про що свідчить копія судового наказу)…» Щодо утримання дітей, хочуть зазначити, що довірителька сплачує аліменти на утримання малолітніх дітей, що підтверджується самим Позивачем на засіданні комисії з питань захисту прав дітей. Тобто, позивач свідомо вводить суд в оману, щодо утримання дітей. Крім того, Відповідачка передавала кошти та подарунки через свою старшу доньку, яка спілкується з дітьми. Однак, діти відмовилися отримувати кошти, оскільки бояться свого батька. Крім того, вважають, що позивачем не доведено, що у разі позбавлення батьківських прав довірительки, це зробить життя дітей кращим. Вважають, що всі дії зі сторони позивача, які направленні на позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , та створення інших конфліктних ситуацій, пов`язані з особистими взаємовідносинами між колишнім подружжям, а не з належним виконанням батьківських обов`язків Відповідачкою. Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин. (Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17). Отже, враховуючи все вище наведене, вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог Позивача. До відзиву долучено підтвердження надсилання копії відзиву іншим учасникам справи.

Позивач ОСОБА_1 до суду подав заяву, в якій просив відкласти судове засідання 09.10.2024 на іншу дату, оскільки він 08.10.2024 поштою отримав відзив на позовну заяву та для опрацювання відзиву та підготовки відповіді на нього потрібен час.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради, на 30 днів. Підготовче засідання по справі відкладено на 10:15 год. 07 листопада 2024 року.

Справу № 342/1065/24 (провадження № 2/342/568/2024) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради, яка була призначена до розгляду на 10:15 год. 07.11.2024 знято з розгляду у зв`язку з тим, що суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області Федів Л.М. з 06 листопада 2024 року по 07 листопада 2024 року перебувала у відпустці, згідно Наказу № 02-11/25/2024 від 05.11.2024 «Про надання відпустки Лідії Федів »

25 листопада 2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Призначені судові засідання неодноразово відкладалися, у зв`язку з неявкою відповідача в судові засідання та за клопотанням представника відповідача для виклику в судове засідання представника третьої особи та відповідача.

У судовому засіданні 20 березня 2025 року позивач ОСОБА_1 , та його представник - адвокат Левенець Л.В. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити. Крім того, позивач вказав, що відповідач сплачує аліменти на обох дітей, боргу немає, тільки за лютий 2025 року не сплачені аліменти.

За даними реєстру територіальної громади громадянка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,що доводиться повідомленням Городенківської міської ради №3591 від 19.08.2024, отриманого на запит суду.

Відповідач ОСОБА_4 повторно в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштового відправлення (судової повістки) за зареєстрованою адресою місця проживання.Відповідач причин неявки суду не повідомила.

Разом з цим, згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців,- за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. При цьому днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомила, суд на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради - Сорочихіна Н.І. в судовому засіданні підтримала Висновок органу опіки та піклування. Крім того вказала, що відповідач тривалий час перебувала за кордоном. У вересні 2024 року відповідач відвідувала дітей, але вони її не впізнали. Діти ображені на матір.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності відповідача.

Вислухавши в судових засіданнях позивача, представника позивача, представника третьої особи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копіями їх свідоцтв про народження, відповідно серія НОМЕР_1 , виданого 03 серпня 2016 року виконкомом Чернятинської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, серія НОМЕР_2 , виданого 17 травня 2018 року виконкомом Чернятинської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

Рішенням Виконавчого комітету Городенківської міської ради Івано-Франківської області від 23 листопада 2022 р. № 522 «Про затвердження висновку органу опіки та піклування Городенківської міської ради про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителів села Чернятин», затверджено Висновок органу опіки та піклування Городенківської міської ради про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителів с. Чернятин, згідно якого є доцільним визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після розлучення батьків - біля батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2023 року по справі № 342/1031/22 (провадження № 2/342/84/2023), що набрало законної сили 17.03.2023, розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований 13 серпня 2015 року в с. Чернятин Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 10. Після розірвання шлюбу залишено відповідачці прізвище « ОСОБА_4 ». Малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати з батьком ОСОБА_1 .

Із копії паспорта громадянина України серія НОМЕР_3 , виданого 26 липня 2006 року Городенківським РВ УМВС в Івано-Франківській області, слідує, що місце проживання позивача ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.02.2017.

Згідно копії Акту обстеження житлових та матеріально-побутових умов в господарстві по АДРЕСА_1 , складеного 22 серпня 2019 року комісією Чернятинської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, в господарстві по АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають ОСОБА_1 , 1987 року народження, разом із сім`єю: дружина ОСОБА_4 , 1994 р.н., син ОСОБА_5 , 2016 р.н., дочка ОСОБА_6 , 2018 р.н., дочка ОСОБА_16 , 2013 р.н. На даний період дружини дома не було, місце проживання її невідоме. Проживають у власному житловому будинку. В господарстві утримується лише домашня птиця. Комісія зробила висновок, що житлові та матеріально-побутові умови в господарстві, де проживає дана сім`я - добрі.

Згідно копії Акту обстеження житлових та матеріально-побутових умов в господарстві по АДРЕСА_1 , складеного 18 жовтня 2022 року комісією Чернятинського старостинського округу, в господарстві по АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають ОСОБА_1 , 1987 року народження, разом із сім`єю: дружина ОСОБА_4 , 1994 р.н., син ОСОБА_5 , 2016 р.н., дочка ОСОБА_6 , 2018 р.н., дочка ОСОБА_16 , 2013 р.н. - зареєстрована, але не проживає (проживає біля дідуся і бабусі). На даний період дружини вдома не було, місце проживання її невідоме. Проживають у власному житловому будинку. Комісія зробила висновок, що житлові та матеріально-побутові умови в господарстві, де проживає дана сім`я - добрі.

Із копії Акту обстеження житлово-побутових умов домогосподарства з метою підтвердження фактичного місця проживання осіб, складеного 15 липня 2024 року комісією Чернятинського старостинського округу, слідує, що в господарстві по АДРЕСА_1 , фактично проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , заявник, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочка. При обстеженні виявлено, що дочка і син проживають та зареєстровані разом із батьком.

Копіями: договору купівлі-продажу житлового будинку від 08.06.2015, посвідченого приватним нотаріусом Городенківського районного нотаріального округу Стефурак Н.Я., зареєстрованого в реєстрі за № 1025, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 38724310, сформованого 08.06.2015, стверджується, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

Як слідує із копії характеристики від 19.10.2022, ОСОБА_5 , 2016 року народження, навчається у Чернятинському ліцеї з 01.09.2022 р. Під час навчання зарекомендував себе працелюбним учнем. Швидко запам`ятовує навчальний матеріал. Виявляє логічне та творче мислення. На уроках активний. Учень веселий та врівноважений, охоче контактує з оточуючими, підтримує дружні стосунки з однокласниками та іншими дітками. Власні речі та шкільне майно зберігає в належному стані. Домашнім вихованням та навчанням хлопчика займається батько. З перших днів знайомства із ним, поруч класний керівник завжди бачила ОСОБА_1 (на репетиціях, на святі 1 Вересня, на зборах). Дитина всім забезпечена, багато уваги приділяється його розвитку. ОСОБА_5 завжди чистенький, охайно вдягнений, систематично виконує домашні завдання. Тато приймає активну участь у житті дитини, переймається його здоров`ям, цікавиться його успіхами та досягненнями, підтримує зв`язок з вчителем, чого, на жаль, не може сказати про маму.

Із інформації Чернятинського ліцею Городенківської міської ради № 102/01-36 від 11.07.2024, вбачається, що з 01.09.2022 до 1 класу закладу був зарахований ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За весь період навчання вихованням сина займався батько ОСОБА_1 , який приводив та забирав його із ліцею, оплачував харчування, відвідував батьківські збори та виховні заходи. ОСОБА_1 цікавився навчанням дитини, брав участь у роботі батьківського комітету класу. Навчанням та вихованням дітей, зі слів класного керівника 2б класу, мати ОСОБА_4 не цікавилася.

Згідно копії довідки № 16/01-40 від 19.10.2022, виданої Чернятинським закладом дошкільної освіти (ясла-садок) «Теремок», ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відвідує Чернятинський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Теремок» з 12.09.2022 р. За період перебування дитини в дитячому закладі, батько ОСОБА_1 приводив, забирав, оплачував харчування дитини, завжди цікавиться питанням виховання в садку: виконував рекомендації вихователя, а також регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться як провела дочка день в дитячому садку: її фізичним і духовним станом. Дитина доглянута та охайна. Мати ОСОБА_4 протягом цього часу в дитсадок не приходила.

Із копії довідки № 11/01-40 від 15.07.2024, виданої Чернятинським закладом дошкільної освіти (ясла-садок) «Теремок», вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відвідувала Чернятинський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Теремок» з 13.05.2020 р. по 31 травня 2024 року. Останні два роки перебування дитини в дитячому закладі, батько приводив, забирав, оплачував харчування дитини, цікавився навчанням дитини в закладі.

Як стверджується копією довідки вих. № 263/01-36 від 24.09.2024, виданою Чернятинським ліцеєм Городенківської міської ради, відповідно до інформації класного керівника учениці 1 класу ОСОБА_6 - мати ОСОБА_4 приходила двічі до ліцею, відвідала уроки дочки; також був телефонний дзвінок.

Позивач ОСОБА_1 , 1987 р.н. житель с.Чернятин, здійснює догляд за дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При необхідності - в плановому порядку на огляд, на проведення профілактичних щеплень або в разі захворювання дітей, особисто приходили або в телефонному режимі консультуються, буз участі мами дітей, що слідує із копії довідки лікаря-педіатра ОСОБА_19 .

Згідно характеристики, виданої 30 вересня 2024 року Чернятинським старостинським округом Городенківської міської ради, ОСОБА_1 проживає та зареєстрований на території старостинського округу, за адресою: АДРЕСА_1 . За час проживання на території округу поводить себе добре, в побуті ввічливий, порушень громадського порядку не допускає. Скарг на нього до старостинського округу не надходило. Зауважень зі сторони старостинського округу до нього немає.

Городенківський районний суд Івано-Франківської області 31 липня 2024 року по справі № 342/945/24 (провадження № 2-н/132/2024) виніс судовий наказ про стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , щомісячно аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Стягнення аліментів розпочато з 16.07.2024 і проводити до досягнення дітьми повноліття.

Розрахунком із сплати аліментів по судовому наказу № 342/945/24 від 06.08.2024, виданому Городенківським районним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , наданим Городенківським ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області, стверджується, що: сума коштів, яка підлягала стягненню станом на 30.09.2024 - 8 154,00 грн; сума коштів, сплачених боржником/стягнутих виконавцем станом на 30.09.2024 - 8 931,00 грн; сума заборгованості по сплаті аліментів станом на 30.09.2024 - переплата - 777,00 грн.

Копією психологічної характеристики психоемоційного стану дитини та сімейних відносин, наданої Центром психологічної допомоги дітям «Серденько» ТОВ «Серденько» доводиться, що за результатами діагностичного дослідження станом на 26.07.2024 р. встановлено, що психоемоційний стан дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є помірно стійким, настрій піднесений, сприйняття світу як безпечного, наявне позитивне сприйняття майбутнього. Характерна тілесна скутість, стриманість емоційних проявів. Наявні негативні переживання, пов`язані із мамою; наявне відчуття покинутості мамою. Сімейна ситуація характеризується сприйняттям родини як безпечного середовища; важливістю цілісної родини в житті дитини (до родини досліджуваний відносить родичів по лінії батька). Наявні теплі та довірчі стосунки з батьком. Окрім цього, визначено наявність сімейного конфлікту (проблема стосунків із матір`ю) та потребу в материнській увазі та турботі. Рекомендовано створення безпечних для дитини умов проживання всередині середовища батьківського конфлікту та звернення до психотерапевта з метою покращення психоемоційного стану дитини.

Копією психологічної характеристики психоемоційного стану дитини та сімейних відносин, наданої Центром психологічної допомоги дітям «Серденько» ТОВ «Серденько» доводиться, що за результатами діагностичного дослідження станом на 26.07.2024 р. встановлено, що психоемоційний стан дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є помірно стійким, настрій піднесений, сприйняття світу як безпечного. Встановлено наявність сімейного конфлікту - наявні негативні переживання, пов`язані із матір`ю, відчуття покинутості. Сімейна ситуація характеризується сприйняттям родини як безпечного середовища; важливістю цілісної родини в житті дитини (до родини досліджувана відносить родичів по лінії батька та сестру ОСОБА_16 по лінії мами). Наявні теплі та довірчі стосунки з татом та старшим братом ОСОБА_5 . Сприйняття матері є дуальним: для дитини є дуже важливими стосунки із мамою та ставлення матері до неї; наявна потреба в материнській увазі. Присутня образа на маму через нестачу наданої уваги та турботи до себе. Рекомендовано створення безпечних для дитини умов проживання всередині середовища батьківського конфлікту та звернення до психотерапевта з метою покращення психоемоційного стану дитини.

Свідок ОСОБА_22 , яка є рідною сестрою позивача та тіткою його дітей, в судовому засіданні суду показала, що у 2019 році відповідач поїхала за кордон, через півроку повернулася. Через деякий час позивач та відповідач розлучилися. Протягом трьох років відповідач участі у вихованні дітей не бере, із святами не вітає, школу не відвідує, не дзвонить. Свідок знає, що ОСОБА_4 заборгувала людям кошти. Відповідач має ще дочку ОСОБА_16 , яка спілкується із дітьми - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Однак, матір навіть через свою дочку ОСОБА_16 не спілкується із своїми дітьми. Діти дуже люблять свого тата, який повністю забезпечує їх матеріально і робить все, щоб діти були щасливі.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні суду показала, що позивач є рідним братом її зятя. Вказала, що вона живе у с. Ясенів-Пільний, приїжджає в гості до позивача в с. Чернятин 2-3 рази на місяць, відповідача не знала. Позивач займається дітьми, відповідач перебуває за кордоном. Мама до дітей не навідується. Коли свідок перебувала у гостях у позивача, відповідача ніколи не бачила. Свідку невідомо чи мама передає кошти. Від зятя їй відомо, що мами не було на 1 вересні у ОСОБА_6 та що коштів вона не дає.

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява

№ 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено у численних постановах Верховного Суду: від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц (провадження № 61-4022св19); від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18); від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19); від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19); від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20 та інших).

Наведене також узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним

у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462 св 20).

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Позивач Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з цим позовом, посилався на те, що відповідач ОСОБА_4 жодного з покладених законом на батьків (мамів) обов`язків, не виконує: не бере будь якої участі у житті ОСОБА_5, ОСОБА_6 ; не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не спілкується з ними взагалі, що негативно впливає на психоемоційний стан дітей. Подарунків від мами діти теж не отримують. Зазначені факти можна розцінювати як ухилення відповідача від виховання неповнолітніх дітей, свідомого нехтування своїми материнськими обов`язками, що підтверджують відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків. Відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх материнських обов`язків по вихованню неповнолітніх дітей. Вона не цікавиться їх життям та станом здоров`я. Тобто, відповідач самоусунулася від виконання материнських обов`язків щодо сина й донечки.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові від 02 жовтня 2019 року в справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) Верховний Суд вказав, що «звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтована підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин. За положенням частини шостої статті 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (стаття 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і міжнародному рівнях від 03 грудня 1986 року). Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини».

Необґрунтоване (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 464/2040/23).

В даній справі судом було встановлено, що після припинення шлюбних відносин між сторонами, позивач та відповідач не підтримували спілкування, а їхні стосунки стали неприязними.

Та обставина, що на час розгляду справи вихованням і розвитком дітей займається батько, безумовно не свідчить про те, що мати не бажає брати участь в вихованні дітей, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками. Крім того, відповідач сплачує аліменти на утримання дітей, заборгованість по сплаті аліментів, станом на 30.09.2024 - відсутня.

Позивачем не доведено, що поведінка відповідача є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо неї.

У справі відсутні жодні докази застосування до відповідача будь-яких заходів впливу з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративного стягнення, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Також, не надано доказів винної поведінки відповідача та умисного ухилення її від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей та жодного доказу щодо обставин, які негативно характеризують відповідача, а саме притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності, перебування на обліку у зв`язку із вживанням алкогольних або наркотичних засобів, ведення аморального способу життя та інше, які б мали при цьому негативний вплив на дітей та тягли за відповідачем встановлену законом відповідальність.

Суд критично оцінює і характеристику ОСОБА_5 , видану 19.10.2022 Чернятинським ліцеєм Городенківської міської ради, інформацію Чернятинського ліцею Городенківської міської ради № 102/01-36 від 11.07.2024, копію довідки № 16/01-40 від 19.10.2022, видану Чернятинським закладом дошкільної освіти (ясла-садок) «Теремок», копію довідки № 11/01-40 від 15.07.2024, видану Чернятинським закладом дошкільної освіти (ясла-садок) «Теремок», копію довідки лікаря-педіатра ОСОБА_19 , які позивач надав на підтвердження невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків, оскільки такі беззаперечно не підтверджують факт свідомого ухилення ОСОБА_4 від своїх обов`язків з виховання дітей.

Суд зазначає, що покази свідків, за відсутністю інших належних доказів, які б у своїй сукупності свідчили б про доведеність позовних вимог, також не є беззаперечними доказами, які б вказували на те, що мати, відповідач по справі, не бажає брати участі в утриманні дітей та їх вихованні, свідомо та умисно нехтує своїми батьківськими обов`язками.

Отже, вирішуючи спір, належним чином дослідивши та давши оцінку наданим сторонами доказам, суд прийшов до висновку, що підстави, передбачені частиною першою статті 164 СК України для позбавлення відповідача батьківських прав, відсутні.

Позивач не надав достатніх доказів необхідності позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав стосовно дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винної поведінки відповідача щодо участі у вихованні дітей, свідомого ухилення її від виконання батьківських обов`язків та того, що поведінку відповідача в кращу сторону змінити неможливо. У зв`язку з цим, суд зауважує, що особисті непорозуміння між батьками не є підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки забезпечення найкращих інтересів дітей повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків.

У частинах п`ятій, шостій статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Висновком органу опіки та піклування Городенківської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Городенківської міської ради від 26 вересня 2024 року № 1009, стверджено, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Городенківської міської ради 16.09.2024 розглядалось питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 стосовно малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення її батьківських прав стосовно стосовно малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У даному висновку зазначено, що мати дітей (відповідач) в заяві від 02.09.2024 зазначила, що 10.08.2022 вона виїхала за кордон і не мала жодного спілкування з дітьми, скільки не намагалась дзвонити, всюди була заблокована. Купила іншу сім-карту, пробувала дзвонити, але батько не брав трубку. Посилала гроші і посилки, передавала їх старшою дочкою, але батько не хотів їх приймати. Вказала, що з 10.08.2022 по 01.09.2024 перебувала за кордоном та додала до заявм копію ID картки та закордонного паспорта з сторінками штампів виїзду та в`їзду в Україну. Усно повідомила, що приїхала на два тижні і знову повертається за кордон.

Батько дітей (позивач) на засіданні комісії з питань захисту прав дитини повідомив, що мати з 2022 року не приймає участі у вихованні та матеріальному утриманні дітей, не цікавиться їх навчанням, перебуваючи вдома з 01.09.2024 не прийшла до дочки на свято Першого дзвоника та не провідувала дітей в школі за час перебування в Україні з 01 по 15 вересня 2024 року, не цікавиться станом здоров`я дітей, не вітає їх з днем народження чи іншими святами.

Однак, як стверджується наданими представником відповідача до суду:

-копії довідки вих. № 263/01-36 від 24.09.2024, виданої Чернятинським ліцеєм Городенківської міської ради - відповідно до інформації класного керівника учениці 1 класу ОСОБА_6 - мати ОСОБА_4 приходила двічі до ліцею, відвідала уроки дочки; також був телефонний дзвінок;

-розрахунком із сплати аліментів по судовому наказу № 342/945/24 від 06.08.2024, виданому Городенківським районним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , наданим Городенківським ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області, сума коштів, яка підлягала стягненню станом на 30.09.2024 - 8 154,00 грн; сума коштів, сплачених боржником/стягнутих виконавцем станом на 30.09.2024 - 8 931,00 грн; сума заборгованості по сплаті аліментів станом на 30.09.2024 - переплата - 777,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав оцінюється судом як один із доказів, і суд може не погодитись з таким висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим та суперечить інтересам дитини.

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню й оцінці судом на основі всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку (постанови Верховного Суду від 26 липня 2021 року у справі № 638/15336/18, від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22, від 15 листопада 2023 року у справі № 932/2483/21, від 23 жовтня 2024 року у справі № 464/2040/23).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справ, має оціночний характер, залежить від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанови від 12 лютого 2024 року у справі № 202/1931/22, від 28 лютого 2024 року у справі № 303/4697/22, від 23 жовтня 2024 року у справі № 464/2040/23 та інші).

У спірних правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання про застосування крайнього заходу впливу на батьків - позбавлення батьківських прав - слід вирішувати у контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо.

Аналізуючи висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд дійшов висновку про те, що органом опіки та піклування жодним чином не мотивована доцільність позбавлення матері батьківських прав, не було з`ясовано можливість застосування до відповідача інших попереджувальних заходів впливу замість позбавлення батьківських прав; найкращих інтересів дітей, яким відповідає позбавлення відповідача батьківських прав, у висновку служби також не наведено.

Суд зауважує, що фактично у висновку не визначені встановлені статтею 164 СК України підстави для позбавлення батьківських прав відповідача, а наведені лише загальні норми права щодо обов`язків батьків стосовно своїх дітей.

Представник органу опіки та піклування не зазначила щодо з`ясування причин невиконання відповідачем батьківських обов`язків. Докази того, що стосовно відповідача представниками служби у справах дітей вживались заходи впливу, у матеріалах справи відсутні. Висновок не є достатньо об`єктивним та обґрунтованим, не містить відомостей, які об`єктивно характеризують відповідача як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов`язків. Орган опіки та піклування не надав оцінки причинам ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Тому, користуючись своїм правом, наданим положеннями ч. 6 ст. 19 СК України, суд не погоджується із висновком органу опіки та піклування, оскільки вважає його неповним та передчасним, належно необґрунтованим.

Крім того, як вбачається із копій психологічних характеристик психоемоційного стану дитини та сімейних відносин, наданих Центром психологічної допомоги дітям «Серденько» ТОВ «Серденько», за результатами діагностичного дослідження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на 26.07.2024 р. - визначено наявність сімейного конфлікту (проблема стосунків із матір`ю) та потреба в материнській увазі та турботі. Рекомендовано створення безпечних для дітей умов проживання всередині середовища батьківського конфлікту та звернення до психотерапевта з метою покращення психоемоційного стану дитини.

Отже, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять достатніх та безспірних доказів винної поведінки відповідача та свідомого нехтування нею батьківськими обов`язками, які б свідчили про її ухилення від виховання дітей і, як наслідок, необхідність застосування до неї крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав відповідно до статті 164 СК України, оскільки вбачає можливість зміни поведінки батька у кращу сторону. Окрім цього, позивач не обґрунтував, яким чином позбавлення батьківських прав відповідача сприятиме захисту прав та інтересів дітей.

Суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дітей, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, потрібними для постановлення рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» (пункт 49), розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

Сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення встановлення належних стосунків між дитиною і батьками, що є фундаментальними для благополуччя дитини. Дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, та є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів. Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 23 лютого 2023 року у справі № 188/1542/20 (провадження № 61-11857св22).

Проаналізувавши всі надані докази по справі в їх сукупності, виходячи із конкретних обставин даної справи, принципів об`єктивності, законності та справедливості, врахувавши, що позивач не надав достатні, належні та допустимі докази, які свідчили б про наявність виключних підстав для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками, оскільки поведінка відповідача загалом свідчить про її спроможність та волевиявлення виконувати свої природні батьківські обов`язки, заперечення нею проти позбавлення батьківських прав і бажання матері брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_4 крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення її батьківських прав щодо дітей, як і гострої соціальної необхідності у цьому, та враховуючи найкращі інтереси малолітніх дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Разом з тим, оскільки відповідач не приймає активної участі у спілкуванні з дітьми, хоча не позбавлена змоги реалізувати таку можливість, що свідчать про недостатньо сумлінне відношення до виконання нею батьківських обов`язків щодо виховання дітей, суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_4 про необхідність змінити ставлення до виховання малолітньої дитини.

З урахуванням того, що суд має застосувати всі можливі заходи попередження та впливу до батька дитини, а тому вважає за необхідне покласти на Службу у справах дітей Городенківської міської ради, як орган опіки та піклування, контроль за виконанням батьківських обов`язків відповідачем ОСОБА_4 .

Суд звертає увагу, що залишення поза увагою попередження про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків може бути визнано достатньою підставою для позбавлення батьківських прав (постанови Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 149/2510/21, від 09 червня 2023 року у справі № 591/6037/21, провадження № 61-4524св23).

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітніх дітей, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради - відмовити.

Попередити ОСОБА_4 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Покласти на Службу у справах дітей Городенківської міської ради, як орган опіки та піклування, контроль за виконанням батьківських обов`язків відповідачем ОСОБА_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради, місцезнаходження: вул. Шевченка, 77, м. Городенка Коломийського (раніше Городенківського) району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 44332095.

Повне судове рішення складено 27.03.2025.

Суддя: Федів Л. М.