Рішення № 12613570, 29.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2010 р.Справа № 24/123-10-4326 За позовом: Дочірнього підприємства "ІТАЛАВТО" товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейдинг Енд Консалтинг ТОВ"; до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ";

про стягнення 172 577,39грн.

Суддя О.Ю. Оборотова

За участю представників:

Від позивача: Рубльов А.В. на підставі довіреності від 24.09.2010р.

Від відповідача: Пронін О.О. на підставі довіреності від 07.10.2010р.

Суть спору: Дочірнє підприємство "ІТАЛАВТО" товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейдинг Енд Консалтинг ТОВ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ" про стягнення 172 577,39грн.

03.11.2010р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.

15.11.2010р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.

29.11.2010р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшло клопотання про обєднання справ 24/123-10-4326, 24/124-10-4327, 24/125-10-4328.

29.11.2010р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на клопотання про забезпечення позову.

У судовому засіданні 29.11.2010р. від представника відповідача надано клопотання про обєднання справ №24/123-10-4326 24/124-10-4327, 24/125-10-4328 до спільного провадження у відповідності до ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судове засідання зявився, але відзив на позов не надав, у звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалам відповідно до ст.75 ГПК України.

Після видалення судді до нарадчої кімнати у судовому засіданні 29.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянув матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, - суд встановив:

27.08.2008 року між Дочірнім підприємством "ІТАЛАВТО" товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейдинг Енд Консалтинг ТОВ" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ" (Покупець) укладено договір № 00912-2008 F, відповідно до умов якого, Продавець взяв на себе зобовязання поставити та передати Покупцю на умовах вказаного договору автотранспортні засоби, а Покупець, у свою чергу зобовязаний прийняти та оплатити ці транспортні засоби у визначені строки на умовах договору.

Позивач поставив та передав Відповідачу автомобілі та виставив відповідні рахунки на їх оплату, які наявні в матеріалах справи, а саме:

-рахунок фактура № СФА 0002055 від 11.08.2008р. автомобіль Fiat Linea VIN 03076163 на суму 88 067грн.;

-рахунок фактура № СФА 0002054 від 11.08.2008р. автомобіль Fiat Linea VIN 03077966 на суму 88 067грн.;

-рахунок фактура № СФА 0002053 від 11.08.2008р. автомобіль Fiat Linea VIN 03079371 на суму 88 067грн.;

-рахунок фактура № СФА 0002057 від 11.08.2008р. автомобіль Grande Punto VIN 01411594 на суму 91 453грн.;

-рахунок фактура № СФА 0002056 від 11.08.2008р. автомобіль Grande Punto VIN 01412715 на суму 91 635грн.

Загальна сума за вищевказаними рахунками та відповідно за договором складає 447 289 грн.

Виконуючи усі умови зазначеного договору, Позивач свої зобов'язання поставки виконав у повному обсязі, а саме, поставив та передав Відповідачу у визначений договором строк транспортні засоби, які є предметом договорів поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим І використанням (сімейним, домашнім та тому подібне), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Також відповідно до ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Факт передачі Позивачем та отримання Відповідачем транспортних засобів за Договором підтверджується видатковими накладними №РНА-001859 від 27.08.2008р., №РНА-001860 від 27.08.2008р., №РНА-001861 від 27.08.2008р., №РНА-001862 від 27.08.2008р., №РНА-001863 від 27.08.2008р. та актами приймання-передачі транспортних засобів Fiat Linea, рік випуску 2008, № кузову ZFA32300003076763; Fiat Linea, рік випуску 2008, № кузову ZFA32300003077966; Fiat Linea, рік випуску 2008, № кузову ZFA32300003079371; Fiat Grande Punto рік випуску 2008, № кузову ZFA19900001412715; Fiat Grande Punto VIN рік випуску 2008, № кузову ZFA19900001411594 всі акти датовані від 27.08.2008р.

Згідно з видатковими накладними транспортні засоби та з актами приймання-передачі були отримані Відповідачем, а саме уповноваженою на отримання таких автомобілів фізичною особою ОСОБА_1 на підставі довіреності НОМЕР_1 ТОВ “НАДІЯ” від 26 серпня 2008р. на бланку суворої звітності за типовою формою № М-2 затвердженою наказом Мінстату України 21.06.1996р. №192.

Відповідач, порушуючи умови договору поставки, а саме п.4.1 та 4.2. а також вимоги діючого в Україні законодавства, за отримані автомобілі не розрахувався у повному обсязі до теперішнього часу.

Відповідно до п. 4.1. договору 00912-2008 F від 27.08.2008р. Покупець зобов'язується оплатити суму, зазначену в п.3.1. даного договору. Всі платежі по даному Договору здійснюються в національній валюті України.

Відповідно до п. 4.2. договору 00912-2008 F від 27.08.2008р. Договору платіж здійснюється Покупцем в розмірі 447 289грн. на п/рахунок Продавця, але не пізніше 27.09.2008р.

Відповідачем за цим договором на розрахунковий рахунок Позивача було перераховано за зазначеними рахунками наступні суми грошових коштів:

За рахунком-фактурою № СФА0002055 від 11.08.2008р. перераховано суму 88067грн., що підтверджується банківськими виписками №151 за 12.08.2008р., №161 за 27.08.2008р. та випискою за 12.12.2008р.

За рахунком-фактурою № СФА0002054 від 11.08.2008р. перераховано суму 26 420,10грн., що підтверджується банківськими виписками №151 за 12.08.2008р., №161 за 27.08.2008р. та випискою № ИА 00000332 за 27.08.2008р.

За рахунком-фактурою № СФА0002053 від 11.08.2008р. перераховано суму 26 420,10грн., що підтверджується банківськими виписками №161 за 27.08.2008р., №151 за 12.08.2008р. та випискою № ИА 00000332 за 27.08.2008р.

За рахунком-фактурою № СФА0002056 від 11.08.2008р. перераховано суму 91 635грн., що підтверджується банківськими виписками №153 за 14.08.2008р., №161 за 27.08.2008р. та випискою № 242 за 18.08.2008р.

За рахунком-фактурою № СФА0002057 від 11.08.2008р. перераховано суму 91 453грн., що підтверджується банківськими виписками №153 за 14.08.2008р., №161 за 27.08.2008р. та випискою від 19.12.2008р.

Загалом за переліченими рахунками Відповідачем було перераховано за договором на рахунок Позивача суму 323 995,20 грн. замість визначеної у п.3.1. договору суми 447 289 грн. А саме виходячи з вищенаведеного Відповідачем частково не оплачено рахунок-фактура №СФА0002053 від 11.08.2008р. та рахунок-фактура №СФА0002054 від 11.08.2008р. Сума заборгованості за рахунками становить 123 293,80рн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач надіслав на адресу Позивача чотири гарантійні листи у тому числі і листи від 05.12.08р. №109/08, від 30.09.09р. №98/09, якими гарантував погашення заборгованості, що виникла по зазначених вище рахунках згідно графіку спочатку до грудня 2008 року, а згодом до грудня 2009 Р соку.

Відповідно діючому законодавству, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язані встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено недопустимість односторонньої відмови бід зобов'язання, або односторонньої зміни його умов.

Ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідач, порушуючи загальні вимоги, які звичайно ставляться до зобов'язань, а саме ст. ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, порушуючи вимоги пп. 4.1., 4.2. вищезазначеного договору, а також порушуючи вимоги ст. 692,712 Цивільного кодексу України свої зобов'язання не виконав, чим грубо порушив права Позивача.

Станом на 01.10.2010 р. основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором № 00912-2008 F від 27.08.2008 р. становить 123 293,80 грн., яку Відповідач відповідно до п. 4.2. Договору повинен був перерахувати на розрахунковий рахунок Позивача у строк не пізніше 27.09.2008р.

Відповідно п.10.2. Договору поставки, та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” за прострочення оплати Відповідачу повинен сплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги викладене та, перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Дочірнього підприємства "ІТАЛАВТО" товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейдинг Енд Консалтинг ТОВ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ";

про стягнення 172 577,39грн., з яких: 123 293,80 грн. основного боргу, 14 673,65 грн. пені, 3% річних у розмірі 7432,62грн., 27 178,39грн. суми індексу інфляції підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено обставини та подано будь які докази які б спростували позовні вимоги позивача.

Позивач у судових засіданнях 03.11.2010 року, 15.11.2010р. заявив до суду клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ", яке було судом розглянуто та залишено без задоволення в звязку з його необґрунтованістю.

У судовому засіданні 29.11.2010р. від представника відповідача надано клопотання про обєднання справ №24/123-10-4326 24/124-10-4327, 24/125-10-4328 до спільного провадження у відповідності до ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ" про обєднання справ №24/123-10-4326 24/124-10-4327, 24/125-10-4328 до спільного провадження у відповідності до ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, слід відмовити у звязку з тим, що клопотання спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, яке порушує права інших учасників судового процесу.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства "ІТАЛАВТО" товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейдинг Енд Консалтинг ТОВ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ" про стягнення 172 577,39грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НАДІЯ” (код ЄДРПОУ 25049639, м. Одеса, вул. Балківська 120.), р/р 26006301506217, МФО 388755 філія АКБ “Національний кредит” м. Одеси, ІПН № 250496315434 на користь ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА “ІТАЛАВТО” Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЛОБАЛ ТРЕЙДІНГ ЕНД КОНСАЛТИНГ ТОВ" (код ЄДРПОУ 23991683, 65114 м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140-А), р/р № 26008964866161 в ОФ ПУМБ м. Одеси, МФО 328191- загальну суму 172 577,39грн., з яких: 123 293,80 грн. основного боргу, 14 673,65 грн. пені, 3% річних у розмірі 7432,62грн., 27 178,39грн. суми індексу інфляції, 1 730грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2010 р.

Суддя Оборотова О.Ю.