Рішення № 12613367, 30.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2010 р. Справа № 10/223-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/223-10

за позовом                     товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «АВ Центр»,

м. Київ

до                               товариства з обмеженою відповідальністю КМПП «Белтехо»,

м. Біла Церква

про                               стягнення 9851,48 грн.

Представники:

від позивача:           Бондарчук В.С. - довіреність № 28 від 30.06.2010 р.;

від відповідача:           не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «АВ Центр»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю КМПП «Белтехо»(далі-відповідач) про стягнення з останнього 9851,48 грн. заборгованості, яка утворилась у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору № Ш-07/03-27 від 27.03.2007 р. в частині оплати проданого позивачем товару.

Ухвалою суду від 18.10.2010 р. порушено провадження у справі № 10/223-10 та призначено її до розгляду.

В судовому засіданні 09.11.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, проте 09.11.2010 р. через загальний відділ господарського суду надійшла телеграма, в якій відповідач повідомляє про неможливість присутності в судовому засіданні його повноважного представника; вимоги ухвали суду від 18.10.2010 р. відповідач не виконав, відзив на позов до суду не надіслав.

Ухвалою суду від 09.11.2010 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено.

В судовому засіданні 30.11.2010 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання 30.11.2010 р. повторно не з’явився, проте 30.11.2010 р. через загальний відділ господарського суду надійшла телеграма, в якій відповідач повідомляє про неможливість присутності в судовому засіданні його повноважного представника; вимоги ухвали суду від 09.11.2010 р. відповідач повторно не виконав, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, та не надіслання відповідачем двічі витребуваних документів, в тому числі відзиву на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2007 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір № Ш-07/03-27, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого продавець зобов’язується продати, а покупець зобов’язується прийняти та оплати засоби індивідуального захисту (товар), кількість, найменування та номенклатура якого вказується у рахунках-фактурах, накладних або специфікаціях, які є невід’ємними частинами даного договору.

Умовами п. 11.3 передбачено, що договір діє з моменту підписання його сторонами та до повного його виконання.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За своїми ознаками, укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, на виконання умов договору позивачем, згідно з накладними, копії яких у кількості 32 штук наявні в матеріалах справи, поставлено товар, всього на загальну суму 48196,71 грн.

Для отримання товару відповідачем видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких у кількості 24 штук містяться в матеріалах справи.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається зі змісту п.п. 5.1, 5.2 договору, оплата товару проводиться покупцем, шляхом банківського переказу коштів на рахунок продавця протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Доведення даних обставин, в цьому випадку, покладається законом на позивача.

Позивачем не надано суду доказів виставлення рахунків для оплати відповідачем товару, в передбачений договором строк (копії, яких у кількості 31 штуки містяться в матеріалах справи), з яких можливо визначити дату прострочки щодо оплати товару, проте 10.11.2010 р. позивач звернувся до відповідача з претензією в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, отримання якої підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення, в якій вимагає протягом семи днів з дня отримання претензії здійснити погашення заборгованості, яка, враховуючи часткову сплату суми заборгованості, на час звернення з претензією становить 9851,48 грн.

48196,71 грн. (поставлено товару) - 38345,22 грн. (оплачено товару) = 9851,48 грн. (заборгованість по несплаченому товару)

Проте, відповідач відповіді на претензію позивача не надав оплату заборгованості не здійснив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки заборгованість відповідача в частині оплати проданого позивачем на підставі Договору Ш-07/03-27 від 27.03.2007 р. товару на час прийняття рішення повністю не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 9851,48 грн. визнається судом правомірною та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю КМПП «Белтехо»(09102, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, 87; код ЄДРПОУ 22205754) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «АВ Центр»(04655, м. Київ, вул. Алябєва, 3; код ЄДРПОУ 20028822) 9851,48 грн., а також судові витрати: 102,00 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат зі сплати інформаційно - технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов