Рішення № 126132333, 25.03.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/18231/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач-1, ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі відповідач-2, ГУ ПФУ в Рівненській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач-3, ГУ ПФУ у Дніпропетровській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач-4, ГУ ПФУ у Вінницькій області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 03.11.2023 № 133950013275, рішення відповідача-3 від 29.11.2023 № 133950013275 та рішення відповідача-4, відповідача-1 про відмову в зарахуванні пільгового стажу один місяць за три та у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003;

- зобов`язати відповідача-1 зарахувати пільговий стаж один місяць за три (УБД) відповідно до довідок: № 4017 від 03.07.2024, № 4016 від 03.07.2024, № 11912 від 16.11.2023, виданих військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України, до страхового стажу та здійснити призначення та виплату пенсії позивачу із 03.10.2023 відповідно до ст. ст. 24, 44, 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками розгляду поданої заяви про призначення пенсії за віком та доданих документів відповідачами відмовлено йому в призначені пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. Позивач вважає протиправними дії відповідачів щодо відмови в зарахуванні періодів проходження військової служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції, з розрахунку один місяць за три згідно з пунктом 2.3. Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014. Також просить суд взяти до уваги, що до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі «імені Леніна», відповідно до архівних довідок про роботу в колгоспі.

Відповідач-1 позову не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Заява позивача від 29.07.2024 за принципом екстериторіальності розглядалася ГУ ПФУ у Вінницькій області, яким за результатами розгляду поданих документів і приймалося рішення про відмову у призначенні пенсії № 133950013275 від 05.08.2024. Вказує, що при опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком, органом Пенсійного фонду України розраховано стаж, який склав 28 років 3 місяці 23 дні. За доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 01.01.1991 по 02.04.1991, оскільки не підтверджено документами норму та фактично відпрацьовані дні, не зараховано період роботи з 06.07.1992 по 1992 (запис № 10-11 трудової книжки), оскільки відсутнє число та місяць звільнення, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мін`юсту України, Мінпраці України, Міністерства соціального захисту України № 58 від 29.07.1993. Відповідач-1 вважає, що страховий стаж позивача є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач-2 позову не визнав з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Заява позивача від 30.10.2023 за принципом екстериторіальності розглядалася ГУ ПФУ у Рівненській області, яким за результатами розгляду поданих документів і приймалося рішення про відмову у призначенні пенсії № 133950013275 від 03.11.2023. Зазначає, що відсутні підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи в колгоспі з 14.05.1990 по 02.04.1991 (записи № 6-7 трудової книжки), оскільки відсутня інформація про встановлений річний мінімум, періоду роботи з 06.07.1992 по 1922 (запис № 10-11 трудової книжки), оскільки у графі 2 відсутнє число та місяць звільнення, періоду роботи з 11.12.1992 по 05.07.1995 (записи №12-13), оскільки між датою запису на звільнення і датою наказу на звільнення (наказ № 63 від 30.05.1995) наявна розбіжність.

Вказує, що період участі позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації зараховано до страхового стажу в календарному обчисленні, оскільки кратне обчислення періодів безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації один місяць за три передбачено для призначення пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Для призначення пенсії згідно із Законом № 1058-IV пільгове обчислення стажу один місяць за три не передбачено. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач-4 позову не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Заява позивача від 29.07.2024 за принципом екстериторіальності розглядалася ГУ ПФУ у Вінницькій області, яким і приймалося рішення про відмову у призначенні пенсії № 133950013275 від 05.08.2024 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначає, що за результатами розгляду документів, до страхового стажу позивача не зараховано періоди його трудової діяльності з 01.01.1991 по 02.04.1991 в колгоспі «імені Леніна», оскільки не підтверджено норму та фактично відпрацьовані дні, та з 06.07.1992 по 1992 (запис № 10-11 трудової книжки), оскільки відсутнє число та місяць звільнення, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мін`юсту України, Мінпраці України, Міністерства соціального захисту України № 58 від 29.07.1993 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах, організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162. Вказує, що страховий стаж позивача становить 28 років 3 місяці 23 дні, а тому є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003. Вважає оскаржуване рішення правомірним і просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді від 30.08.2024 позовна заява була залишена без руху з підстав пропуску позивачем встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) шестимісячного строку звернення до суду. Позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Позивач 18.09.2024 (вх. № 69622) подав заяву про поновлення процесуального строку.

Ухвалою суду від 23.09.2024 позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень ГУ ПФУ в Рівненській області від 03.11.2023 № 133950013275, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 29.11.2023 № 133950013275 - повернуто позивачу.

Ухвала суду від 23.09.2024 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог у визначені КАС України строки та порядку позивачем не оскаржувалася і набрала законної сили.

Ухвалою суду від 23.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідач-4 09.10.2024 (вх. № 19319ел) подав відзив на позовну заяву.

Відповідач-1 11.10.2024 подав (вх. № 75942) клопотання про залишення позовної заяви без руху та (вх. № 75943) відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 15.10.2024 у задоволенні клопотання ГУ ПФУ у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено повністю.

Відповідач-2 25.10.2024 (вх. № 79323) подав відзив на позовну заяву.

Відповідач-3 не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

Предметом позову, з урахуванням ухвали суду від 23.09.2024 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог щодо оскарження рішень ГУ ПФУ в Рівненській області від 03.11.2023 № 133950013275, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 29.11.2023 № 133950013275, є рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 05.08.2024 № 133950013275 про відмову в призначенні пенсії з підстав протиправності.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.07.2024 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою та доданими до неї документами про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003.

За принципом екстериторіальності заяву позивача передано для розгляду до ГУ ПФУ у Вінницькій області, яке прийняло рішення № 133950013275 від 05.08.2024 про відмову у призначенні пенсії. Згідно із вказаним рішенням та доданим до нього розрахунком, страховий стаж позивача становить 28 років 3 місяці 23 дні.

Згідно з довідкою № 01-13/153-Д від 18.04.2024, виданою Комунальною установою «Трудовий архів» Нововоронцовської селищної ради Херсонської області, у книгах та відомостях нарахування заробітної плати працівникам колгоспу ім. Леніна за 1991 рік ОСОБА_1 не значиться.

У трудовій книжці позивача (дата заповнення 15.05.1981) містяться такі записи про спірні періоди трудової діяльності позивача, а саме:

- з 14.05.1990 по 02.04.1991 робочий у будівельній бригаді колгоспу ім. Леніна, при цьому відсутні відомості про прийнятий у колгоспі річний мінімум трудової участі у громадському господарстві та його виконання;

- з 06.07.1992 по 1992 штукатур 4 розряду Ремонтно-будівельного комбінату, у записі № 11 про звільнення з роботи відсутні число та місяць звільнення, зазначений лише рік « 1992».

За результатами розгляду документів позивача, доданих до заяви від 29.07.2024, ГУ ПФУ у Вінницькій області не зарахувало до страхового стажу періоди роботи: з 01.01.1991 по 02.04.1991 в колгоспі імені Леніна, оскільки не підтверджено документами норму та фактично відпрацьовані дні, з 06.07.1992 по 1992 (запис № 10-11 трудової книжки), оскільки відсутнє число та місяць звільнення, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мін`юсту України, Мінпраці України, Міністерства соціального захисту України № 58 від 29.07.1993 (до цього Порядок, затверджений постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 № 162).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до визначення, яке міститься у статті 1 Закону № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За змістом пункту першого частини першої статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із частиною 1 статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Статтею 26 Закону № 1058-VI визначено умови призначення пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу… з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Судом встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.08.2024 тобто після досягнення 60-річного віку, звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області з заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідно до визначення, яке міститься у частині першій статті 1 та частині першій статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

До набрання чинності Законом № 1058-IV діяв Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Відповідно до статті 56 Закону № 1788-XII (в редакції до 01.01.2004), до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи на Ремонтно-будівельному комбінаті, суд зазначає таке.

За приписами статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання та на розвиток положень статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Відповідно до записів № 10 та № 11 трудової книжки ОСОБА_1 від 15.05.1981 судом встановлено, що позивач:

06.07.1992 прийнятий на роботу штукатуром 4 розряду Ремонтно-будівельного комбінату;

1992 звільнений з роботи по ст.38 КЗпП України (за власним бажанням).

Сторонами не надано, а судом не здобуто жодних із перелічених у пункті 3 Порядку №637 документів, які б могли слугувати доказом на підтвердження числа та місяця звільнення позивача з Ремонтно-будівельного комбінату. Окрім того, не підтверджена належними та достатніми доказами відсутність або неможливість одержання таких документів для застосування пункту 17 Порядку № 637.

За таких обставин відповідач-4, не зарахувавши до страхового стажу позивача період роботи з 06.07.1992 по 1992 штукатуром 4 розряду Ремонтно-будівельного комбінату, діяв правомірно.

Щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в колгоспі, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону № 1788-XII при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Наведене положення свідчить про те, що єдиною підставою для неврахування до трудового стажу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі без поважних причин.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 (далі - Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень, всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Відповідно до встановленого зразка трудової книжки колгоспника така містить окремі розділи: ІІІ «членство в колгоспі», де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV «відомості про роботу» - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V «трудова участь у громадському господарстві» - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Аналіз наведених приписів Основних Положень дає підстави стверджувати, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, яка є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімуму трудової участі).

Згідно з довідкою № 01-13/153-Д від 18.04.2024, виданою Комунальною установою «Трудовий архів» Нововоронцовської селищної ради Херсонської області, у книгах та відомостях нарахування заробітної плати працівникам колгоспу ім. Леніна за 1991 рік ОСОБА_1 не значиться. У справі відсутні докази на підтвердження кількості відпрацьованих позивачем людиноднів та відомості про заробітну плату останнього у колгоспі ім. Леніна.

У трудовій книжці позивача зазначено, що 14.05.1990 він прийнятий у члени колгоспу.

За таких умов на позивача повинна була бути заведена трудова книжка колгоспника, яка при звільненні видавалась власникам на руки, і яка (за умови внесення до неї зазначеної вище обов`язкової інформації) у безспірному порядку підтвердила б трудовий стаж роботи позивача у вказаному колгоспі.

Однак позивачем не було надано до суду як доказ трудової книжки колгоспника.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається лише на видану Комунальною установою «Трудовий архів» Нововоронцовської селищної ради Херсонської області довідку про підтвердження його трудового стажу та нарахування заробітної плати як працівнику колгоспу ім. Леніна за 1990 рік, копія якої долучена до позовної заяви.

Будь-які докази, які б підтверджували виконання позивачем річного мінімуму трудової участі у колгоспі у період з 01.01.1991 по 02.04.1991 у справі відсутні. Також з наданої копії трудової книжки неможливо установити мінімум трудової участі в громадському господарстві.

Суд звертає увагу, що у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а та від 25.04.2019 у справі № 593/283/17 викладений правовий висновок, відповідно до якого формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Суд вказує, що відсутність трудової книжки колгоспника з необхідними записами як належного доказу на підтвердження трудового стажу у спірний період з 01.01.1991 по 02.04.1991 та відсутність відомостей про виконання позивачем річного мінімуму трудової участі у колгоспі не можуть вважатися формальними неточностями, оскільки відсутність даних про установлений в колгоспі мінімум участі в громадському господарстві, виконання позивачем річного мінімуму трудової участі у колгоспі у спірний період є підставою для незарахування такого періоду до страхового стажу позивача.

Встановлені фактичні обставини дають підстави стверджувати, що не зарахувавши до страхового стажу позивача період роботи з 01.01.1991 по 02.04.1991 у колгоспі ім. Леніна, пенсійний орган діяв правомірно.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем-4 вказані вимоги щодо доказування правомірності свого рішення виконано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржуване рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 05.08.2024 № 133950013275 про відмову в призначенні пенсії на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд прийшов до висновку, що таке прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, тому відсутні підстави для визнання такого рішення протиправним.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та висновки щодо кожної позовної вимоги, суд виснує про безпідставність позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814558), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. П. Хома