Ухвала суду № 126132324, 26.03.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/21525/24

У Х В А Л А

з питань встановлення судового контролю

26 березня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №380/21525/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 позов задоволено:

визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення ОСОБА_1 у довідках від 16.09.2024 року №1159/12/14104 станом на 01.01.2022 року та від 16.09.2024 року №1159/12/14105 станом на 01.01.2023 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданих на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 року у справі №380/8442/24, розміру надбавки за особливості проходження служби з 65% до 1% та премії з 87% до 10% у 2022 році та з 208% до 10% у 2023 році.

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 року у справі №380/8442/24, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення станом 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 87% посадового окладу за 2022 рік та 208% посадового окладу за 2023 рік.

Рішення суду набрало законної сили 20.01.2025.

11.02.2025 Львівським окружним видано виконавчі листи.

На виконання рішення суду №380/21525/24 відповідачем видано довідки від 06.02.2025 №1159/12/2176 та №1159/12/2177 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023.

19 березня 2025 року позивач подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Указана заява мотивована тим, що у довідках на виконання рішення суду математичний розрахунок у гривневому еквіваленті додаткових видів грошового забезпечення, зокрема надбавки за особливості проходження служби та премії, не відповідає тому проценту, який визначений рішенням суду у справі №380/21525/24. Нормами матеріального права п.1 Розділу VI, п. 2 Розділу XVI, п. 1 Розділу ХІ, п. 1 Розділу VIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018, закріплено вихідну величину, з розміру якої підлягає розрахунку розмір додаткових видів грошового забезпечення. Таким чином, оскільки рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі №380/21525/24 зобов`язано відповідача видати оновлені довідки, в яких розмір премії повинен становити 87% від посадового окладу станом на 01.01.2022 та 208% станом на 01.01.2023, а надбавки за особливості проходження служби - 65% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, то фактичне відображення відповідачем у виданих довідках від 06.02.2025 №1159/12/2176, №1159/12/2177 неправильно розрахованого гривневого еквіваленту визначеного рішенням суду проценту таких складових, є дією, яка свідчить про невиконання рішення суду у справі №380/21525/24. За вказаних обставин ІНФОРМАЦІЯ_3 допущено злісні та протиправні дії щодо невиконання рішенням суду від 27.11.2024 у справі №380/21525/24, що в свою чергу має наслідком продовження існування порушення права позивача на належне пенсійне забезпечення.

Вирішуючи заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями частини 2-3 статті 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Водночас слід зазначити, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Згідно із частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частина перша статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу положень частини першої статті Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Водночас з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві, існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.

Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

За нормами статті 381-1 судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Зокрема, згідно із нормами частини першої 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1-2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, аналіз вищевказаних положень ст.ст. 382, 382-1 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.

Як уже наголошувалося судом вище, рішенням суду у цій справі від 27.11.2024, яке набрало законної сили, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 року у справі №380/8442/24, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення станом 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 87% посадового окладу за 2022 рік та 208% посадового окладу за 2023 рік.

Таким чином, спір, що був предметом розгляду у цій справі, стосувався тільки правовідносин, пов`язаних із визначенням відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, і в цій частині спір вирішений на користь позивача.

Отже, цим судовим рішенням визначено, що надбавка за особливості проходження служби позивача має бути зазначена в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а премія в розмірі 87% та 208% посадового окладу.

З матеріалів справи слідує, що на виконання вказаного рішення суду відповідачем видано довідки від 06.02.2025 №1159/12/2176, №1159/12/2177 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022, 01.01.2023, в яких вказана надбавка за особливості проходження служби в розмірі 65% та премія в розмірі 87% та 208%.

Відтак, рішення суду в зобов`язальній частині виконано.

Суд акцентує увагу, що у цій справі надавалась оцінка наявності підстав для видачі довідок із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та премії в розмірі 87% та 208% посадового окладу.

При цьому, не досліджувалось питання як щодо, власне, способу та порядку обрахунку визначених складових грошового забезпечення (як основних так і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), в тому числі щодо їх обчислення виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року.

Суд зауважує, що у цій справі позивач не погоджувався лише із відсотком, який застосовано при обрахунку премії та надбавки за особливості проходження служби, при цьому, жодних вимог стосовно того, що такі складові мають бути визначені виходячи із конкретного прожиткового мінімуму заявлено не було.

Зважаючи на те, що судовим рішенням в цій справі не зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням відповідних складових, розмір яких має бути визначено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023, оскільки питання про розміри та порядок обрахунку цих складових не було предметом спору, - відсутні й підстави для встановлення судового контролю.

Відтак, заява позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 293, 295, 382 КАС України, суд,-

постановив:

У задоволенні заяви позивача від 19 березня 2025 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 380/21525/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.

Суддя Гулкевич І.З.