ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
________________
У Х В А Л А
"16" листопада 2010 р. Справа № 13/186-10
за позовом :Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 22700)
до :Державного підприємства "Іллінецьке лісове господарство" (вул.Червона площа,5, м.Іллінці, 22700, код 00991456)
про стягнення 11000 грн. заборгованості
Головуючий суддя Тісецький С.С.
Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.
Представники :
позивача : ОСОБА_2, довіреність
відповідача : Боярська Н.М., довіреність
Дачевський Л.Й., довіреність
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою суду від 20.10.2010 р. порушено провадження по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного підприємства "Іллінецьке лісове господарство" про стягнення 11000 грн. заборгованості та призначено до слухання на 02.11.2010 р., проте в зв"язку з неявкою представника позивача судове засідання було відкладено на 16.11.2010 р.
На визначену дату з"явились представники сторін.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі виходячи з наступного.
Як вбачається з позовної заяви позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним на рахунок відповідача 29.01.2008 р. було перераховано 11000 грн. за деревину, в отриманні якої позивачу було відмовлено з тих підстав, що між сторонами не було заключено письмовий договір. Кошти позивачу повернуті відповідачем не були, в зв"язку з чим ним на адресу останнього направлялись вимоги від 14.07.2008 р. та від 02.03.2009 р. щодо повернення 11000 грн., однак які останнім були залишені без реагування.
В якості доказу, що підтверджують вимоги позивача ним було надано платіжне доручення №5 від 29.01.2008 р. про перерахування на рахунок відповідача 11000,00 грн.
Разом з тим в письмових запереченнях відповідача, які були подані через канцелярію господарського суду, останній проти позову заперечує, обгрунтовуючи це наступним.
29.01.2008 р. до відповідача звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_5, з проханням видати йому рахунок для проведення попередньої оплати за лісопродкуцію, яку він хоче придбати. На підставі чого відповідачем на ім"я ОСОБА_5 було видано рахунок-фактуру №12 від 29.01.2008 р. на суму 13110 грн. В цей же день 29.01.2008 р. на рахунок відповідача були перераховані кошти в розмірі 11000,00 грн. ПП ОСОБА_1 за рахунком, що був виданий ПП ОСОБА_5 №12 від 29.01.2008р.
Як вказує відповідач, 05.02.2008 р. до них прибув ПП ОСОБА_5 з копією платіжного доручення №5 від 29.01.2008 р., на підтвердження оплати 11000, 00 грн. ПП ОСОБА_1
ПП ОСОБА_5 було пояснено відповідачу, що підприємство, якому він має поставити лісову продукцію та на яку отримано рахунок для попередньої оплати, перерахувало грошові кошти на рахунок ПП ОСОБА_1 в розмірі 11000,00 грн., так як банківський рахунок ПП ОСОБА_5 на дату перерахування коштів був заблокований, таким чином ці кошти не належать ПП ОСОБА_1
Саме тому 05.02.2008 р. ДП "Іллінецьке лісове господарство" уклало договір №5/02 з ПП ОСОБА_5 про продаж йому пиловника шпилькового в асортименті загальною кількістю 36 м.куб. на загальну суму 13110,00 грн.
На підставі чого, відповідачем було відпущено ПП ОСОБА_5 лісопродукцію, загальною кількістю 25,84 м.куб. на суму 8938,02 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.20-22).
За твердженням відповідача, відповідно до акту узгодження проведення розрахунків за лісопродукцію від 26.06.2008 р., ПП ОСОБА_1 і ПП ОСОБА_5 підтвердили той факт, що ПП ОСОБА_5 одержав від ДП "Іллінецьке лісове господарство" продукцію в рахунок оплати, яку провів П.П. ОСОБА_1 Різниця між перерахованою позивачем на рахунок відповідача сумою 11000,00 грн. і отриманою лісопродукцією ПП ОСОБА_5 склала 2061,98 грн. ПП ОСОБА_1 був присутній при складанні і узгодженні вищевказаного акту, проте від підпису відмовився.
У судовому засіданні ПП ОСОБА_1 проти тверджень відповідача заперечив.
З огляду на взаємовиключні та діаметрально протилежні твердження сторін відносно факту проведення розрахунків та отримання продукції за договором купівлі-продажу від 05.02.2008 року суд приходить до висновку про те, що в діях однієї із сторін (ОСОБА_1, ДП "Іллінецького лісового господарства" або ж ОСОБА_5) вбачаються ознаки складу злочину передбаченого ст.ст. 190, 192 КК України.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами.
Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:
1) призначення господарським судом судової експертизи;
2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;
3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів. Однак, виходячи зі змісту норми статті 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розглядові по суті заявлених позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи № 13/186-10 предметом доказування у цій справі є факт проведення розрахунків ПП ОСОБА_1, начебто за усною домовленість з ПП ОСОБА_5 по виставленому рахунку-фактурі №12 від 29.01.2008 р. виданого на ім"я ПП ОСОБА_5, за договором купівлі-продажу від 05.02.2008 року, укладеного між ПП ОСОБА_5 та ДП "Іллінецьке лісове господарство" та отримання товару ПП ОСОБА_5 При цьому слід наголосити, що в платіжному дорученні №5 від 29.01.2008 р. на суму 11000,00 грн., на яке посилається позивач, як доказ своїх тверджень, у графі "Призначення платежу" зазначено "За деревину згідно рахунку №12 від 29.01.2008р."
В даному випадку суд з огляду на встановлені обставини, враховуючи суперечливість пояснень наданих сторонами, позбавлений можливості встановити обєктивну істину стосовно факту проведення розрахунків за договором купівлі-продажу від 05.02.2008 року виходячи із переліку засобів доказування передбачених чинним господарським процесуальним законодавством.
Разом з тим проведення слідчих дій із врахуванням положень ч.2 ст.65, ст.ст. 67, 70, 71 КПК України, які передбачають в якості доказів показання свідків та кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, ухилення від дачі показань та за відмову дати показання про відомі обставини в справі, дасть можливість достовірно встановити чиє взаємозв"язок та домовленість між діями ПП ОСОБА_1 щодо перерахунку коштів в розмірі 11000,00 грн. на рахунок ДП "Іллінецьке лісове господарство" та отримання товару ПП ОСОБА_5 та наявність в діях однієї із сторін кримінально караного діяння, яке переслідується в порядку кримінального судочинства.
Слід враховувати, що пов'язаність розгляду справи № 13/186-10 та неможливість її розгляду до закінчення досудового розслідування кримінальної справи полягає в тому, що в результаті розгляду кримінальної справи, можуть бути встановлені обставини, що безпосередньо впливатимуть на збирання та оцінку доказів у даній справі, що тягне за собою необхідність вчинення судом такої процесуальної дії як зупинення провадження у справі.
Зупиняючи провадження у справі суд також враховував наступні приписи ГПК України.
Згідно ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (стаття 33 ГПК України).
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 43 ГПК України встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення" встановлює, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя повинно бути законним і обґрунтованим.
При цьому рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
В п.3 розяснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року № 02-5/422 "Про судове рішення" наголошено на тому, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:
- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;
- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;
- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.3 Роз'яснення).
В даному випадку, суд звертає увагу на те, що прийняття рішення без направлення матеріалів справи до слідчих органів, суперечило б вказаним вище приписам стосовно законності та обгрунтованості судового рішення.
На обов'язку суду забезпечити повне та об'єктивне дослідження обставин справи, в тому числі користуючись правами, передбаченими ст. 30, п.2 ч.2 ст.79, ст.90 Господарського процесуального кодексу України наголошено в постанові Вищого господарського суду України від 09.06.2005 року у справі № 4/48.
Таким чином, з метою всебічного і повного розгляду справи, з метою встановлення об'єктивної істини у даному спорі, господарський суд прийшов до висновку про зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.2 ст.79 ГПК України в звязку з направленням матеріалів справи до слідчих органів.
Керуючись ч. 2 ст. 79 , ст.ст. 86, 115 Господарського процесуального кодексу України , -
У Х В А Л И В :
1. Зупинити провадження у справі № 13/186-10 в звязку з направленням матеріалів справи до слідчих органів.
2. Зобов'язати орган досудового слідства надіслати матеріали справи № 13/186-10 до господарського суду Вінницької області після прийняття відповідного процесуального рішення прийнятого згідно ст.97 КПК України, який надати суду.
3. Зобов'язати сторони та орган досудового слідства повідомити суд про результати розгляду кримінальної справи з наданням відповідних копій процесуальних документів (постанови, обвинувальний висновок, вирок тощо).
4. Копію ухвали надіслати сторонам, третій особі та ГУ МВС України у Вінницькій області рекомендованим листом.
Суддя Тісецький С.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (АДРЕСА_1, 22700)
3 - відповідачу (вул.Червона площа,5, м.Іллінці, 22700, код 00991456)
4 - ГУ МВС України у Вінницькій області (вул.Театральна, 10, м.Вінниця, 21050)
Судове рішення № 12613222, Господарський суд Вінницької області було прийнято 16.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13/186-10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: