Рішення № 12613192, 17.11.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

17 листопада 2010 р.           Справа 14/144-10

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: дочірнього підприємства "Теплокомуненерго МАЯК" відкритого акціонерного товариства "Маяк" (21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 145)

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Алмаз" ( 21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 145)

про стягнення коштів

за участю представників сторін

позивача : Малечко І.П. - за довіреністю

відповідача : не з'явились

ВСТАНОВИВ :

ДП "Теплокомуненерго МАЯК" ВАТ "МАЯК" 29.09.2010р. звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "Т-Алмаз" про стягнення 7262,93грн., з яких: 5881,70грн. - основний борг; 800,00 грн. - штраф; 115,57 грн. - інфляційні нарахування; 65,25 грн. - 3% річних; 400,41грн. - пеня.

Позов обґрунтовано наступним. На підставі договору приєднання №101/10 від 01.01.2010 р. відповідачу були надані послуги з теплопостачання за період з 1 січня 2010р. по 31 серпня 2010 р. на загальну суму 22 121,54 грн.. Відповідач за отримані послуги розрахувався частково, сплатив 16 239,84 грн.. Вартість неоплачених відповідачем послуг становить 5881,70грн.. Неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для нарахування та стягнення з нього окрім суми основного боргу штрафу в розмірі 800,00 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 115,57 грн., 3-х відсотків річних в розмірі 65,25 грн., пені в розмірі - 400,41грн..

Ухвалою суду (суддя Залімський І.Г.) від 04.10.2010 р. порушено провадження по справі №14/144-10 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.10.10 р..

11.10.10р. розпорядженням заступника голови господарського суду справу № 14/144-10 передано на розгляд судді Грабику В.В. враховуючи, що постановою Верховної Ради України від 07.10.2010 р. суддя господарського суду Вінницької області Залімський І.Г. обраний на посаду судді Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 13.10.2010 р. справу № 14/144-10 прийнято до провадження суддею Грабиком В.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.10.10 р..

Ухвалою суду від 25.10.10 р. розгляд справи відкладено на 17.11.10 р. в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача , неподання витребуваних судом доказів.

27.10.10 р. від позивача надійшла заява №413 від 26.10.2010 р. про уточнення розрахунку та суми позовних вимог відповідно до якої він зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 7200,53 грн., з яких: 5881,70 грн. - сума основного боргу, штраф в сумі 800 грн., інфляційні нарахування - 25,84 грн. , три проценти річних - 67,11 грн. , пеня - 425,88 грн. (копія заяви направлена позивачем відповідачу 27.10.2010р. а.с.72).

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах суду від 04.10.2010 р., 13.10.2010 р. та 25.10.10 р. щодо надання витребуваних документів не виконав, відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №20261600 від 07.10.10р., №20297888 від 18.10.2010р., № 20338304 від 29.10.10 р..

Таким чином, судом вжиті всі можливі та достатні заходи для реалізації відповідачем прав, передбачених ст.22 ГПК України. За вказаних обставин та з врахуванням вимог ст.69 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача.

17.11.10 р. в судовому засіданні представником позивача в зв'язку із допущенням неточностей в проведенні математичних розрахунків подано заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 25,84 грн. інфляційних нарахувань, 67,11 грн. - 3% річних, 425,88 грн. - пені, підтримано вимогу про стягнення з відповідача суми основного боргу - 5881,70 грн. та штрафу - 800 грн..

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

01.01.2010 року між ДП "Теплокомуненерго МАЯК" ВАТ "Маяк" (позивач, за договором виконавець) та ТОВ "Т-Алмаз" (відповідач, за договором споживач) укладено договір приєднання №101/10 про надання послуг теплопостачання. Договором передбачено наступне: виконавець зобов'язався надавати споживачу послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, а споживач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (п.1 ); виконавець щомісячно в строк до 25 числа місяця попереднього до надання послуг надає споживачу рахунок на попередню оплату теплової енергії. Споживач зобов'язаний оплатити кожний рахунок на протязі трьох календарних днів з дня його отримання. Крім того, виконавець (позивач) щомісячно надає відповідачу до 10 числа місяця, що настає за місяцем, в якому надані послуги, рахунки-фактур за фактично надані за договором послуги, платежі за які вносяться споживачем в 3- денний строк після отримання рахунку - фактури або через 6 календарних днів після їх відправлення (за мінусом сум попередньої оплати) (п.8);за несвоєчасне внесення плати та невиконання зобов'язань за даним договором із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний календарний день прострочки та штраф в розмірі 100 грн. за кожний випадок вказаних порушень (п.10).

Позивачем, згідно умов договору за період з 1 січня 2010 року по 31 серпень 2010 року було надано вказані в договорі послуги за місцезнаходження відповідача - м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 145, опалювальною площею 707,22м.кв. згідно акту про визначення опалюваних площ, приєднаного навантаження та надання гарячого водопостачання від 31.12.2009 р. (а.с.10), на загальну суму 22121,54 грн. та для оплати споживчих послуг направлено відповідачу наступні рахунки-фактур:

1. рахунок-фактура №РФ-0000143 від 29.01.2010р. на суму 7 239,84 грн.(а.с.11), відповідно до реєстру рекомендованих листів (а.с.23) направлений відповідачу - 05.02.2010 р., строк оплати 12.02.2010р., фактично оплачено 24.02.2010р. платіжне доручення №39 на суму 7239,84грн.;

2. рахунок-фактура №РФ-0000388 від 26.02.2010р. на суму 6 424,69грн. (а.с.12), відповідно до реєстру рекомендованих листів (а.с.24) направлений відповідачу - 04.03.2010 р., строк оплати 11.03.2010р., фактично частково оплачено 25.03.2010р. платіжне доручення №61 на 2400грн., платіжне доручення №65 від 01.04.2010р. на суму 2600грн.;

3. рахунок-фактура №РФ-0000634 від 31.03.2010р. на суму 3 843,41(а.с.13), відповідно до реєстру рекомендованих листів (а.с.25) направлений відповідачу - 07.04.2010 р., строк оплати 14.04.2010р., фактично частково оплачено 28.04.2010р. платіжне доручення №87 на суму 4000грн.;

4. рахунок-фактура №РФ-0000775 від 30.04.2010р. на суму 922,72грн.(а.с.14), відповідно до реєстру рекомендованих листів (а.с.26) направлений відповідачу - 06.05.2010 р., строк оплати - 13.05.2010, фактично не оплачено;

5. рахунок-фактура №РФ-0000918 від 31.05.2010р. на суму 922,72грн.(а.с.16), відповідно до реєстру рекомендованих листів (а.с.27) направлений відповідачу - 04.06.2010 р., строк оплати 11.06.2010р.,фактично не оплачено;

6. рахунок-фактура №РФ-0001058 від 30.06.2010р. на суму 922,72 грн.(а.с.15), відповідно до реєстру рекомендованих листів (а.с.28) направлений відповідачу - 02.07.2010 р., строк оплати - 09.07.2010р., фактично не оплачено ;

7. рахунок-фактура №РФ-0001193 від 27.07.2010р. на суму 922,72 грн.(а.с.17), відповідно до реєстру рекомендованих листів (а.с.29) направлений відповідачу - 06.08.2010 р., строк оплати - 13.08.2010р., фактично не оплачено;

8. рахунок-фактура №РФ-0001342 від 31.08.2010р. на суму 922,72 грн.(а.с.18), відповідно до реєстру рекомендованих листів (а.с.30) направлений відповідачу - 06.09.2010 р., строк оплати - 13.09.2010р., фактично не оплачено.

Відповідач отримані послуги оплатив лише частково, в сумі 16 239,84 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача (а.с.19-22)..

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж Кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611ч.1 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ст.629ч.1 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника , він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений у простій письмовій формі договір про надання послуг з теплопостачання у вигляді договору приєднання. Отже відповідач, уклавши договір погодився зі всіма умовами викладеними в ньому та взяв на себе зобов'язання по його належному виконанню , а саме в частині своєчасної оплати за отримані послуги. Відповідно до п.8 договору позивач (виконавець) направляв відповідачеві (споживачеві) рахунки фактури, оплату по яких останній повинен був проводити через шість календарних днів після їх відправлення. Загальна вартість наданих виконавцем послуг за період з 01.01.2010р. по 31.08.2010р. становить 22 121,54грн., з яких споживач (відповідач у справі) оплатив з порушенням строків здійснення платежів 16 239,84грн.. Зазначені обставини підтверджуються наданими позивачем доказами, які знаходяться в матеріалах справи та були досліджені судом під час судового розгляду, а саме договором, актом про визначення опалювальних площ, рахунками-фактурами, актами про використану теплову енергію, банківськими виписками по рахунку позивача, реєстрами рекомендованих листів, іншими доказами. Відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, акту звірки взаємних розрахунків, який було вручено позивачем головному бухгалтеру 18.1.2010р., будь-яких доказів в заперечення , спростування обставин викладених в позові та в підтвердження відсутності своєї вини в неналежному виконанні договірних зобов'язань, що передбачено ст.614 ЦК України. Таким чином, відповідач відповідно до приписів ст.903ч.2 ЦК України зобов'язаний виплатити виконавцеві плату за договором в повному обсязі, а саме в сумі , що дорівнює різниці між вартістю наданих виконавцем послуг та фактично сплаченою споживачем сумою, яка становить 5 881,7грн..

Пунктом10 договору передбачена відповідальність споживача у вигляді штрафу в розмірі 100 грн. за кожне з порушень умов договору. Надані позивачем докази (банківські виписки по рахунку) підтверджують ту обставину , що з восьми рахунків-фактур, які були направлені відповідачеві для оплати, останній з порушенням строків, встановлених договором, оплатив три, а оплату по п'яти інших не провів взагалі. Таким чином відповідач допустив вісім фактів порушень умов договору в частині проведення своєчасного розрахунку за надані послуги, що є підставою для задоволення вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в загальній сумі 800 грн. (100*8=800).

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 25,84 грн. інфляційних нарахувань, 67,11 грн. - 3% річних, 425,88 грн. - пені суд дійшов до переконання в наявності підстав для її прийняття та припинення провадження в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно ч.3 ст.78, п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відмова позивача від позову в частині стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань приймається судом, оскільки не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, подана особою, уповноваженою на вчинення цієї процесуальної дії, і якій відповідно до ст.78 ГПК України судом роз'яснені наслідки вчинення цієї дії.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до переконання в тому, що позовні вимоги ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права , відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Алмаз" ( 21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 145, код ЄДРПОУ 35823529, р/п 26002009693801 в ВФ АТ "Свед Банк") на користь дочірнього підприємства "Теплокомуненерго МАЯК" відкритого акціонерного товариства "МАЯК" (21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 145, код ЄДРПОУ 23110524, п/р 26001000117478 в філії АТ "Укрексімбанк" в м. Вінниці, МФО 302429) основний борг в сумі 5881,70 грн. ( п'ять тисяч вісімсот вісімдесят одна грн. 70 коп. ), штраф в сумі 800,00 грн. ( вісімсот грн.00 коп.), 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат на оплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Прийняти відмову позивача від позовної вимоги в частині стягнення 25,84 грн. інфляційних нарахувань, 67,11 грн. - 3% річних, 425,88 грн. - пені, провадження у справі в цій частині припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати позивачу рекомендованим листом, відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Грабик В.В.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19 листопада 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 145)

3 - відповідачу ( 21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 145)