Ухвала суду № 126131400, 26.03.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

26 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/22819/24

категорія 106000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ГурінаД.М., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом №44 від 12.11.2024, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 оформити ОСОБА_1 у встановленому чинним законодавством порядку відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку із здобуттям фахової вищої освіти у вищому навчальному закладі, вчинивши відповідний запис у його військово-облікових документах.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.

13.12.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов вх. №69281/24.

20.12.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив вх. №70963/24.

25.03.2025 о 17 год. 05 хв. на адресу суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову вх. №22857/25. В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує, що позивач, маючи намір отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як здобувач вищої освіти, який навчається за денною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», 06.11.2024 подав заяву про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За результатами розгляду заяви ІНФОРМАЦІЯ_3 15.11.2024 було надіслано повідомлення №2314 від 12.11.2024 про те, що комісія ухвалила рішення (оформлене протоколом №44 від 12.11.2024) про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №58708 з незрозумілих причин поточне здобуття ОСОБА_1 освіти порушує послідовність, про що міститься відповідний запис «Ні, порушує».

Предметом спору у даній справі є протиправне, на думку позивача, рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом №44 від 12.11.2024, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, як особі яка є здобувачем вищої освіти, та навчається на денній формі.

Представник позивача зазначає, що станом на зараз існують ризики порушення прав та законних інтересів позивача через те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 було відмовлено у наданні відстрочки.

Так, ОСОБА_1 18.09.2023 вступив до Національного університету фізичного виховання і спорту України для здобуття ступеня магістра. 04.09.2023 було укладено договір №204-МД про навчання у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, за яким ОСОБА_1 зарахований на І курс денної форми здобуття освіти за освітньо-професійною програмою «Фізична терапія» за спеціальністю «Терапія та реабілітація» для здобуття ступеня вищої освіти «магістр».

В межах навчального плану передбачено проходження студентами клінічної практики здобувачами другого (магістерського) рівня освіти ІІ курсу Навчально-наукового інституту здоров`я, реабілітації та фізичного виховання за спеціальністю 227 Терапія та реабілітація в період з 24.03.2025 по 17.05.2025. Проте, з`явитись та приступити до клінічної практики позивач не може, оскільки існує ризик його мобілізації до Збройних Сил України. ОСОБА_1 регулярно зупиняють працівники ТЦК та СП, тому позивач фактично обмежений у можливості добиратись до місця проходження практики Клінічої лікарні «Феофанія» Державного управління справами, яка розташована у м.Києві по вул.Академіка Заболотного, буд.21.

Представник позивача наголошує на тому, що основною метою надання відстрочки у зв`язку із навчанням є реалізація особою своїх прав.

Відмова відповідача у визнанні права позивача на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, може стати наслідком мобілізації позивача до Збройних сил України до прийняття рішення в справі. Однак в такому випадку навіть при задоволенні позову, поновити порушені права та інтереси позивача буде неможливо.

Також представником позивача зазначено, що ОСОБА_1 здобуває у Національному університеті фізичного виховання і спорту України послідовну освіту, а саме ступінь магістра після отриманого раніше ступеня бакалавра.

Проте у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №58708 з незрозумілих причин поточне здобуття ОСОБА_1 освіти порушує послідовність, про що міститься відповідний запис «Ні, порушує». Це стало підставою для відмови у наданні відстрочки позивачу, хоча фактично підстав для відмови немає, оскільки послідовність не порушена.

Оскарження недостовірної інформації, яка відображена у довідці ЄДЕБО, було предметом розгляду у справі №240/22419/24, в якій позовні вимоги задоволені частково.

Проте зараз позивач обмежений у реалізації своїх прав, оскільки через ризики можливої мобілізації не може з`явитись до місця проходження практики. Представник позивача наголошує на тому, що проходження практики є важливим елементом здобуття освіти відповідного ступеню та рівня.

Між Національним університетом фізичного виховання і спорту України та Клінічною лікарнею «Феофанія» Державного управління справами укладений договір №51/23 про проведення практики студентів Національного університету фізичного виховання і спорту України від 06.04.2023.

Згідно доданого до листа НУФВСУ №072-427 від 21.03.2025 списку здобувачів другого (магістерського) рівня освіти ІІ курсу Навчально-наукового інституту здоров`я, реабілітації та фізичного виховання за спеціальністю 227 Терапія та реабілітація в період з 24.03.2025 по 17.05.2025 для проходження клінічної практики направлено ОСОБА_1 .

Тобто проходження практики є необхідною умовою для практичної підготовки здобувача освіти та здобуття відповідного рівня знань і ступеню освіти, в чому зараз обмежений позивач. ОСОБА_1 не може закінчити навчання через неможливість проходження ним практики, що обумовлено наявністю реального ризику бути мобілізованим до Збройних Сил України.

На думку представника позивача, не застосування заходів забезпечення спричинить незворотну мобілізацію позивача до Збройних Сил України та обмежить його у праві здобути освіту відповідного послідовного рівня.

На думку представника позивача, обраний спосіб забезпечення позову є таким, що відповідає критерію співмірності, оскільки відсутні такі негативні наслідки від його вжиття, які б переважали ті негативні наслідки, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, а саме: неможливість позивача реалізувати право на відстрочку від призову та вірогідна неможливість виконати судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами пунктів 2, 3 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд вважає за можливе розглянути клопотання без повідомлення учасників справи, та виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, а також вказує на відсутність необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою та усіма, на його думку необхідними документами, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, однак отримав відмову з підстав того, що у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №58708 з незрозумілих причин поточне здобуття ОСОБА_1 освіти порушує послідовність, про що міститься відповідний запис «Ні, порушує».

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини 2 названої правової норми забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття цих заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Приписами частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів частин 4, 5 та 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З аналізу наведених норм слідує, що законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, установити, чи існує хоча б одна з названих підстав.

Тобто необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, або вірогідність того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, надає оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Щодо можливого настання негативних наслідків для позивача у вигляді призову до Збройних Сил України.

Військовий обов`язок не може вважатися негативним наслідком, оскільки закріплений у законодавстві України, а захист Вітчизни є Конституційним обов`язком громадян України (стаття 65 Конституції України).

Представник позивача також стверджує, що призов позивача на військову службу призведе до обмеження у праві позивача здобути освіту відповідного послідовного рівня.

До заяви про забезпечення позову не додано доказів того, що відповідач вчиняє дії для призову позивача на військову службу. Згідно викладених у заяві обставин, позивач зазначає лише про те, що його можуть зупинити працівники ТЦК та СП під час дороги до місця проходження практики.

За встановлених судом обставин, суд вважає, що станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави стверджувати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Судом не встановлено існування обставин для забезпечення позову, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову від 25.03.2025 вх. №22857/25.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Д.М. Гурін