Рішення № 126126579, 25.03.2025, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/56/25

Номер провадження 2-а/585/15/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання Зубко К.В.,

Справа № 585/56/25, провадження № 2-а/585/15/25

Позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, Управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху ,

розглянув у залі судових засідань у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення .

Представник відповідача Бережна Юлія Петрівна, яка діє на підставі довіреності від 20.04.2023.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Позовні вимоги мотивує тим, що з 2012 року за ним зареєстровано право власності на легковий автомобіль Chevrolet Cruze (Седан-В білого кольору), реєстраційний номер НОМЕР_1 (технічний паспорт серії НОМЕР_2 ). Під час реєстрації автомобіля адреса проживання її власника була указана: АДРЕСА_1 . Даний автомобіль від часу його придбання перебуває у правомірному користуванні його сина, ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_2 .

08.11.2024 він (позивач) отримав СМС повідомлення від банку про те, що на його рахунок Роменським ВДВС накладено арешт на суму 1030 грн. 11.11.2024 від працівників Роменського ВДВС він дізнався про наявність виконавчого провадження з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення 4АВ06791657 від 03.08.2025 щодо стягнення з нього штрафу у подвійному розмірі на суму 680 грн. Цього ж дня в його присутності була надрукована та вручена йому постанова про відкриття виконавчого провадження, повідомлення про його відкриття, копія постанови серії 4АВ№06791657 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення та інші документи. Отже, працівники виконавчої служби виконували виконавчі дії з грубим порушенням ЗУ «Про виконавче провадження», адже проводили їх до відкриття виконавчого провадження.

До 11.11.2024 про існування оскаржуваної постанови йому відомо не було.

Згідно матеріалів виконавчого провадження, крім зазначеної суми штрафу у подвійному розмірі (680 грн.), з нього підлягають стягненню 282 грн. мінімальних витрат виконавчого провадження та 68 грн. виконавчого збору.

Виконавче провадження відкрито на підставі письмової заяви Управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху Департаменту патрульної поліції від 09.01.2024 про примусове виконання рішення, а саме постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії 4АВ№06791657 від 03.08.2024 про стягнення подвійної суми штрафу 680 грн.

У вищевказаній письмовій заяві невірно вказано адресу його реєстрації та проживання АДРЕСА_1 . Аналогічно невірну адресу зазначено і на відривному талоні із реквізитами для сплати штрафу в нижній частині постанови про накладення адміністративного стягнення. Вірна адреса його місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.8 ст. 258 КУпАП копія постанови направляється особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом 15 днів з дня винесення такої постанови.

З врахуванням вимог законодавства, у період з 03 по 18 серпня 2024 року Департамент патрульної поліції та/або Управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху Департаменту патрульної поліції повинні бути направити йому рекомендованим листом Постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, що ними зроблено не було.

Посилаючись на норми ч.2 ст. 291, ч.2 ст. 300? КУпАП вказує, що він не отримував рекомендованого листа із постановою серії 4АВ№06791657 та не відмовлявся від його отримання. Він є особою похилого віку і практично постійно знаходиться за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, йому не було відомо про винесення стосовно нього вищевказаної постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки вона не була йому вручена у встановленому законом порядку.

Причиною останнього може бути спрямування рекомендованого відправлення за невірною адресою, та може бути неналежне виконання уповноваженою особою Департаменту патрульної поліції своїх службових обов`язків при встановленні адреси реєстрації та проживання відповідальної особи за відповідними базами даних. Або ж працівники Департаменту патрульної поліції умисно в указані терміни не направляли йому постанову, затягували строки, щоб подвоїти суму штрафу. Про це говорить той факт, що в Постанові від 03.08.2024 працівниками поліції уже указана подвійна сума штрафу.

Таким чином, унаслідок неповідомлення його у встановленому законом порядку про винесення стосовно нього постанови про накладення адміністративного стягнення його незаконно було позбавлено низки прав і можливостей, передбачених КУпАП, а саме: сплатити 50 відсотків суми штрафу протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили (тобто протягом 10 днів від часу вручення йому постанови згідно ч.1 ст. 300? КУпАП); сплатити штраф у встановлені законом терміни та у встановленому розмірі (340 грн., а не 680 грн.); своєчасно оскаржити у встановленому законом порядку постанову про накладення адміністративного стягнення; звернутись із заявою про те, що за кермом знаходився не він, а інша особа, у правомірному володінні якої знаходиться транспортний засіб.

Оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП щодо опису обставин, установлених під час розгляду справи, в ній не зазначено, з якою швидкістю рухався його автомобіль коли камера зафіксувала перевищення швидкості, яка швидкість руху дозволена на ділянці дороги, де зафіксоване порушення ПДР, не указано, де зафіксоване порушення ПДР в населеному пункту чи за його межами, не указано (як це передбачено законодавством України) чи установлений перед камерами спостереження дорожній знак, що указує на те, що дана ділянка дороги контролюється системою спостереження.

Ці порушення не дають можливості впевнитись в достовірності порушення та в об`єктивному не упередженому розгляді справи.

До постанови не долучені матеріали та документи, що підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Відсутній протокол.

Юридична відповідальність повинна мати індивідуальний характер, тобто сплатити штраф повинен той, хто порушив Правила дорожнього руху. Він за кермом у вказаний у протоколі день та час не перебував, отже і Правил дорожнього руху не порушував.

Враховуючи викладене, просить скасувати постанову серії 4АВ№06791657 про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі від 03.08.2024 відносно нього, закрити провадження по справі та скасувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в подвійному розмірі в сумі 680 грн. Стягнути з відповідачів незаконно стягнутий з нього штраф в сумі 680 грн., кошти по виконавчому провадженню у розмірі 350 грн. та сплачений ним судовий збір в сумі 605,60 грн., а всього 1635 грн. 60 коп.

22.01.2025 представником відповідача Департаменту патрульної поліції поданий відзив на позов, в якому зазначено про необґрунтованість та безпідставність позовних вимоги. Оскаржувану позивачем постанову винесла інспектор Департаменту патрульної поліції Говзан Вікторія Василівна на підставі інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі (далі - Система). Правопорушення було зафіксоване технічним засобом Expert-FS, E75053461, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія, який пройшов необхідні тестування та має дозвільні документи для його використання. Результатами автоматичної фіксації перевищення встановленого обмеження швидкості транспортним засобом CHEVROLET CRUZE, державний номерний знак НОМЕР_1 є чотири фотокартки з зображенням транспортного засобу та державного номерного знаку. На фотокартках міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; фотофіксація транспортного засобу з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху транспортного засобу, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; напрямок руху транспортного засобу. Аналіз усіх наявних в справі доказів, в тому числі фотокарток транспортного засобу CHEVROLET CRUZE, державний номерний знак НОМЕР_1 , дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленого обмеження швидкості транспортним засобом CHEVROLET CRUZE, державний номерний знак НОМЕР_1 доведений в повній мірі. Подані докази відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, ст.ст. 72,73,74,75,76 КАС України відображають обставини, які описані в оскаржуваній постанові, одержані без порушення порядку, встановленого законом є достовірними та достатніми для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Інформація про розміщення приладів контролю публікується на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції. В місцях розміщення приладів контролю встановлено відповідні інформаційні-вказівні дорожні знаки.

Суб`єктом правопорушення даної категорії справ можуть бути: - належний користувач транспортного засобу; - фізична особа за якою зареєстровано транспортний засіб; - керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб; - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи; - особа, яка ввезла транспортний засіб на іноземній реєстрації на територію України. Діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, статтею 1187 Цивільного Кодексу України віднесено до джерела підвищеної небезпеки. Ця небезпека полягає у самій суті використання транспортного засобу. Людина не може до кінця контролювати механізми під час їх експлуатації. Це пов`язано з рядом об`єктивних факторів, які потрібно відрізняти від внутрішнього ставлення людини до безпеки чи до ризику, оскільки ці категорії є оціночними, а у даному випадку мова йде саме про об`єктивно обумовлену можливість настання негативних наслідків від здійснення цього виду діяльності. Тому навіть лише факту володіння транспортним засобом породжує певні права та обов`язки осіб, за якими зареєстрований транспортний засіб. Наявність зазначених додаткових ознак, характерних для фізичної або юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, вимагає віднесення їх до спеціальних суб`єктів адміністративного правопорушення. Порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, як і інші правопорушення, характеризуються певним ступенем суспільної небезпеки, яка є категорією об`єктивною й існує незалежно від її оцінки кимось. Саме рівень суспільної небезпеки служить тією головною ознакою, за якою класифікуються певні протиправні діяння та визначається їхня приналежність до кримінальних, адміністративних, дисциплінарних чи інших правопорушень, а також встановлюється міра відповідальності за їх вчинення. Гарантування функціонування врегульованих правом суспільних відносин покладається на державу. У цьому й полягає її правоохоронна функція. Таким чином, внесені зміни дозволили розширити поняття суб`єкта правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, не обмежуючись власниками (співвласниками) транспортних засобів. Також Законом України № 596-VIII від 14.07.2015 року КУпАП доповнено статтями 279?-279?, в яких прописано особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі тощо. Більше того, ст. 279? КУпАП регламентує можливість звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14? цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Однією з підстав звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14? цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі є встановлення належного користувача транспортного засобу.

Позивач вчасно не звернувся до сервісного центру МВС для подальшого внесення відповідних відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Оскільки позивачем до матеріалів позовної заяви не додано доказів, передбачених ст. 279? КУпАП, які б давали право звільнити останнього від адміністративної відповідальності за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, зокрема щодо внесення відомостей про відповідальну особу чи належного користувача, окрім позивача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог у частині скасування постанови серії 4АВ № 06791657 від 03.08. 2024 року.

Отже, станом на дату вчинення вказаної у постанові правопорушення власником автомобіля CHEVROLET CRUZE, державний номерний знак НОМЕР_1 був позивач, а отже в силу положень ч. 1 ст. 14? КУпАП останній є відповідальною особою, яка у випадку вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе адміністративну відповідальність, за умови відсутності виконання умов визначених ст. 14? КУпАП.

В той же час, позивач не надає до позовної заяви жодних доказів дотримання ним умов звільнення від адміністративної відповідальності, як власника вказаного автомобіля, які прямо передбачені вищенаведеними положеннями ст. 293? КУпАП і не посилається на факт вчинення дій, які згідно із цією статтею необхідно було вчинити для звільнення його від адміністративної відповідальності. Окрім того, до позовної заяви не долучено доказів того, що жодна інша особа, яка керувала або мала право на керування транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, зверталася до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності.

Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП підтверджено фотокартками з зображенням транспортного засобу CHEVROLET CRUZE, державний номерний знак НОМЕР_1 , що зафіксовані технічним засобом Expert-FS, E75053461, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а матеріали справи, містять достатньо доказів учинення позивачем адміністративного правопорушення.

Стосовно посилання позивача на те, що в оскаржуваній постанові не зазначено чи встановлений перед камерами спостереження дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», що вказує на те, що дана ділянка дороги контролюється системою спостереження, то такі доводи не спростовують факту вчинення Позивачем правопорушення.

Стосовно протоколу про адміністративне правопорушення, то відповідно до частини другої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122?, частинами другою, третьою статті 132?, статтею 132? цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Згідно зі статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема і передбачених частиною першою статті 122.

Стосовно позовної вимоги щодо стягнення з відповідачів: Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та управління автоматичної фіксації порушення Правил дорожнього руху на користь позивача стягнутий штраф у розмірі 680 грн., стягнуті кошти по виконавчому провадженню у розмірі 350 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., то помилково сплачений адміністративний штраф може бути повернуто управлінням держказначейства у визначеному порядку лише на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення (штраф). Тобто фізичній особі необхідно звернутися до відповідного органу з письмовою заявою про надання висновку про повернення помилково сплаченого адміністративного штрафу. Враховуючи викладене, а також враховуючи той факт, що повернення таких коштів здійснюється управлінням держказначейства на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення, можна зробити висновок про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині. Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача у випадку задоволення позовних вимог підлягатиме стягненню лише судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Просить залишити без змін постанову 4АВ № 06791657 від 03.08.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

06.01.2025 судом відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання (а.с.17).

04.02.2025 позивачем подані клопотання про витребування доказів (а.с.44, 45).

04.02.2025 закрито підготовче провадження, розгляд справи призначено по суті, вирішено питання про витребування доказів (а.с.47).

25.02.2025 від Департаменту патрульної поліції подана заява на виконання ухвали суду (а.с.57).

Позивач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив його позов задовольнити (а.с.72).

Відповідач Департамент патрульної поліції Національної поліції України явку представника до суду не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.66).

Відповідач - Управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху також явку представника до суду не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.67).

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін .

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 246 КАС України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с.4 зворот).

За нимзареєстрований транспортнийзасіб CHEVROLET CRUZE 1.6, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.6).

Постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ №06791657 від 03.08.2024 на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. В постанові зазначено, що 02.08.2024 о 20 год. 23 хв., за адресою Н-09 Мукачево-Львів 322+566 зафіксовано транспортний засіб CHEVROLET CRUZE, державний номерний знак НОМЕР_1 , особа, яка керувала транспортним засобом перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 33 км/год, чим порушила пункт 12.9 б Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП. Постанова винесена інспектором ДПП Говзан Вікторією Василівною. В постанові наявна інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення: Expert-FS, E75053461 та зазначено серія та номер його свідоцтва про повірку. Також мається фотознімок транспортного засобу та посилання в Інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитись із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постанова в електронній формі, вказано ідентифікатор доступу. В нижній частині постанови міститься квитанція про сплату адміністративного штрафу з відповідними рахунками та зазначено платником ОСОБА_1 , проте його адреса в цій частині зазначена інша: АДРЕСА_1 (а.с.9).

За вих. №1227695/41/47-2024 від 09.10.2024 начальником управління автоматичної фіксації порушень ПДР ДПП до Роменського відділу ДВС у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направлено заяву про примусове виконання рішення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ №06791657 від 03.08.2024. На Заяві мається відмітка державного виконавця про те, що виконавчий документ зайшов до відділу ДВС в електронній формі за вх. №19389 від 06.11.2024 (а.с.8).

07.11.2024 старшим державним виконавцем Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції Редькіною Ю.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76491738 про стягнення з ОСОБА_1 штраф у розмірі 680 грн., з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 4АВ 06791657 виданий 03.08.2024, стягувач Національна Поліція України Департамент патрульної поліції управління автоматичної фіксації порушень ПДР, яку ОСОБА_1 отримав у відділі ДВС 11.11.2024, як і супровідний лист до указаної постанови (а.с.7, 8).

07.11.2024 старшим державним виконавцем Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції Редькіною Ю.М. в межах виконавчого провадження винесено постанови про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 68 грн. (а.с.9 зворот) та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, відповідно до якої загальна сума мінімальних витрат становить 282 грн. (а.с.10).

22.11.2024 заступником начальника відділу Роменського відділу ДВС у Роменському районі Сумської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сугак О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, штраф стягнуто (а.с.11).

Позивачем до позову долучені платіжні інструкції № 24904 від 21.11.2024 про сплату 680 грн., №24901 від 21.11.2024 про сплату 69 грн., №24903 від 21.11.2024 про сплату 68 грн. та №24902 від 21.11.2024 про сплату 213 грн. (а.с.12, 13).

До відзиву на позов долучені фотокартки із зображенням транспортного засобу CHEVROLET CRUZE, державний номерний знак НОМЕР_1 , з підписом 02.08.2024 року 20 год. 23 хв., порушення-перевищення швидкості, швидк, основн.кан: 083 км/год, швидк, контр кан: 086 км/год. Обмеження швидк: 050 км/год, перевищення: 033 км/год. Координати: №48.981124 Е24.705959 ±3m Розташування: Н-09 Мукачево-Львів, 322+566(а.с.36 зворот-38).

Комплекс автоматичної фото/відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху Expert-FS, E75053461 пройшов необхідні тестування та має дозвільні документи для його використання (а.с.38 зворот-39, 40).

Згідно Витягу з переліку адрес камер фотовідеофіксації та дозволеної швидкості руху, камера фотовідеофіксації розташована за адресою Н-09 Мукачево-Львів(у напрямку вул. Богдана Хмельницького), 322+566, максимально дозволена швидкість руху 50 км/год (а.с.40 зворот).

З копії поштового конверта, долученого на підтвердження направлення позивачу оскаржуваної постанови вбачається, що рішення суб`єкта владних повноважень направлялось ОСОБА_1 19.08.2024 на адресу: АДРЕСА_1 , конверт повернувся відправнику: Департаменту патрульної поліції з відміткою «неправильно зазначена (відсутня) адреса» (а.с.41, 60 зворот).

Згідно інформації Управління патрульної поліції за вих.№12335-2025 від 21.02.2025 дані про місце проживання особи автоматично надходять до системи з ЄДРТЗ та адресного класифікатора національного оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта». Постанову від 03.08.2024 серії 4АВ№06791657 19.08.2024 передано представнику АТ «Укрпошта» для доставлення за адресою: вул. Малиновського Маршала, 6 кв. 8, м. Ромни Сумська область (а.с.59-60).

Згідно інформації, наданої АТ «Укрпошта», за вих. № №1.03.009.004.-9508-25 від 18.03.2025 , рекомендований лист №0603564327235, надісланий Департаментом патрульної поліції 19.08.2024 на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) надійшов до відділення №1 Ромни 28.08.2024 та доставлявся адресату Проте не вручений через не розшук адресата. Зі слів сусідів, адресат не проживає. Через невручення листа, його 31.0.8.2024 повернуто за зворотною адресою та 10.09.2024 вручено представнику Департаменту патрульної поліції (а.с.70 зворот-71).

З досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин вбачається, що між сторонами склались правовідносини з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про національну поліцію».

Норми права, застосовані судом:

Згідно п.1ч.1ст.2КАС Україниу справахщодо оскарженнярішень,дій чибездіяльності суб`єктіввладних повноваженьадміністративні судиперевіряють,чи прийняті(вчинені)вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно ст.5КАС Україникожна особамає правов порядку,встановленому цимКодексом,звернутися доадміністративного суду,якщо вважає,що рішенням,дією чибездіяльністю суб`єктавладних повноваженьпорушені їїправа,свободи абозаконні інтереси,і проситипро їхзахист шляхом: 1)визнання протиправнимта нечиннимнормативно-правовогоакта чиокремих йогоположень; 2)визнання протиправнимта скасуванняіндивідуального актачи окремихйого положень; 3)визнання дійсуб`єкта владнихповноважень протиправнимита зобов`язанняутриматися відвчинення певнихдій; 4)визнання бездіяльностісуб`єкта владнихповноважень протиправноюта зобов`язаннявчинити певнідії; 5)встановлення наявностічи відсутностікомпетенції (повноважень)суб`єкта владнихповноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Статтею 7 КАС України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожньогоруху України, затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001р.№1306 (далі ПДР України).

Відповідно до статті 14ЗУ «Продорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам;виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України "Про екстрену медичну допомогу", надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Відповідно доп.12.9б ПДРводієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и"пункту 30.3 цих Правил.

В ч. 1 ст.9КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Положеннями ч. 1 ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься, зокрема і ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 279? КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14? цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.14? КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожньогоруху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Частиною першої ст. 279? КУпАП визначено, що відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14? цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:

ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу.

У відповідності до статті 245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В свою чергу, згідно з п.1 ст.247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 248КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повиннамістити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розглядусправи; відомостіпро особу,стосовно якоїрозглядається справа(прізвище,ім`я тапо батькові(занаявності),дата народження,місце проживаннячи перебування; описобставин,установлених підчас розглядусправи; зазначеннянормативного акта,що передбачаєвідповідальність затаке адміністративнеправопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієїстатті,повинна міститивідомості про: дату,час імісце вчиненняадміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб,яким здійсненофото абовідеозапис (якщотакий записздійснювався); розмірштрафу тапорядок йогосплати; правовінаслідки невиконанняадміністративного стягненнята порядокйого оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч.2 ст. 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300? цього Кодексу.

Частиною 3 указаної статті визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132? цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Частиною 1 ст.72КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Мотиви суду.

Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, дослідивши аргументи сторін по матеріалам справи, і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, пред`явлених до Департаменту патрульної поліції та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до Управління автоматичної фіксації порушень, виходячи з наступного.

За позивачем зареєстрований транспортнийзасіб CHEVROLET CRUZE 1.6, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.6).

Постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ №06791657 від 03.08.2024 на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Суть правопорушення: 02.08.2024 о 20 год. 23 хв., за адресою Н-09 Мукачево-Львів 322+566 зафіксовано транспортний засіб CHEVROLET CRUZE, державний номерний знак НОМЕР_1 , особа, яка керувала транспортним засобом перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 33 км/год, чим порушила пункт 12.9 б Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП.

Позивач посилається на те, що він не вчиняв адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, так як 02.08.2024 року о 20 год. 23 хв. не перебував за кермом транспортного засобу CHEVROLET CRUZE, державний номерний знак НОМЕР_1 , а вищевказаний автомобіль від часу його придбання перебуває у правомірному користуванні ОСОБА_2 .

Проте, враховуючи вимоги ст.ст. 14? ч.1, 122 (примітки), 279? 279? КУпАП та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 08.10.2022 №1145, за наявними у справі документами, суд дійшов висновку, що позивач вчасно не звернувся до сервісного центру МВС для подальшого внесення відповідних відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Так останнім до матеріалів позовної заяви не додано доказів, передбачених ст. 279? КУпАП, які б давали право звільнити останнього від адміністративної відповідальності за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, зокрема щодо внесення відомостей про відповідальну особу чи належного користувача, окрім позивача, до Єдиного державного реєстру транспортних засобів в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач є власником автомобіля CHEVROLET CRUZE, державний номерний знак НОМЕР_1 , то в силу положень ч. 1 ст. 14? КУпАП з врахуванням відсутності виконання умов визначених цією статтею, саме він є відповідальною особою, яка у випадку вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе адміністративну відповідальність.

Щодо доводів позивача про те, що складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП є обов`язковим, то суд з цим не погоджується і зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122?, частинами другою, третьою статті 132?, статтею 132? цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 13 січня 2020 року за № 13 - при опрацюванні уповноваженим поліцейським матеріалів автоматичної фіксації та встановлення факту учинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції, цим уповноваженим поліцейським виноситься сформована Системою в автоматизованому режимі адміністративна постанова, яка є електронним документом, без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що інспектор ДПП Говзан В.В., мала право винести постанову за ч.1 ст. 122 КУпАП, без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Проте, під час розгляду справи, судом встановлено грубе порушення прав позивача, як особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, що неприпустимо, оскільки у відповідності до вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Так, оскаржуваною позивачем постановою, на ОСОБА_1 за порушення вимог ч.1 ст. 122 КУпАП штраф у розмірі 340 грн.

При цьому, в постанові адреса особи, притягнутої до адміністративної відповідальності зазначена: АДРЕСА_1 (а.с.9).

В той же час, указане рішення суб`єкта владних повноважень про накладення стягнення направлено ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , що унеможливило його вчасне отримання позивачем.

В наданій суду інформації (а.с.57) представник відповідача - Департаменту патрульної поліції зазначає, що дані про місце проживання особи автоматично надходять до системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, проте відповідного витягу з цієї системи, яким би підтвердився той факт, що в ній указана адреса проживання позивача саме м. Ромни, вул М. Малиновського, 6/8, яка по суті відмінна, від тієї адреси, яка суб`єктом владних повноважень зазначена у резолютивній частині постанови (м. Ромни, вул. Г. Мазепи, 6/8), суду не надає.

Мотивів направлення спірної постанови на неправильно зазначену адресу, в той час як сама ж резолютивна частина постанова містить вірно зазначену адресу місця проживання позивача та з яких підстав неправильно зазначена адреса указана і у відривній квитанції постанови, відповідач не обґрунтовує.

За вимогами ст. 291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

З листа начальника відділу опрацювання запитів та розгляду звернень працівників АТ «Укрпошта» вбачається, що рекомендований лист №0603564327235 надісланий ДПП 19.08.2024 на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) надійшов до відділення №1 Ромни 28.08.2024 та доставлявся адресату. Проте не вручений через не розшук адресата. Зі слів сусідів, адресат не проживає. Через невручення листа, його 31.08.2024 повернуто за зворотною адресою та 10.09.2024 вручено представнику Департаменту патрульної поліції (а.с.70-71).

Проте в долученій до матеріалів справі постанові дата набрання нею законної сили 05.09.2024, що є грубим порушенням ст. 291 КУпАП, оскільки постанова мала б набрати законної сили після її повернення відправнику.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення рішення суб`єктом владних повноважень має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.

Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

У зв`язку з направленням оскаржуваної постанови на неправильно зазначену адресу, позивач, як власник транспортного засобу CHEVROLET CRUZE, державний номерний знак НОМЕР_1 , був позбавлений можливості сплатити 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режим (ст. 300? ч.1 КУпАП), або сплатити штраф у встановленому розмірі (340 грн., а не у подвійному розмірі 680 грн), або своєчасно оскаржити у встановленому законом порядку постанову чи звернутись із заявою про те, що за кермом указаного автомобіля перебувала інша особа, як це передбачено вимогами 279? КУпАП.

Тобто, будучи позбавленим можливості отримати рішення суб`єкта владних повноважень, що допустив описку (помилку) в написанні адреси особи, притягнутою до адміністративної відповідальності на поштовому конверті, позивач фактично був позбавлений права на захист.

Відповідно доРішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р 2010адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумціях, в тому числі, і закріпленої встатті 62 Конституції Українипрезумпції невинності.

В рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження - не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Розглядаючи питання ефективного засобу правового захисту Європейський суд з прав людини в п. 114 Рішення від 10 вересня 2010 року у справі «Макфарлейн проти Ірландії» (заява № 31333/06), п. 38 Рішення Великої Палати від 29 березня 2006 року у справі «Ріккірді Піссаті проти Італії» (заява № 62361/00) зазначив, що засіб є ефективним тільки якщо він доступний та достатній.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що прийняте суб`єктом владних повноважень з таким грубим порушенням, як позбавленням права на захист рішення, не може бути визнано законним, що з урахуванням усіх обставин, є підставою для його скасування та закриття провадження у справі.

Що стосується позовних вимог до Управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху, то суд вважає, що останнє не є належним відповідачем у справі.

Так, за загальним правилом, позов має пред`являтися до суду належним позивачем, тобто особою, яка має право вимоги за позовом, оскільки саме її права, свободи та інтереси порушені, оспорюються або не визнані (ст. 4 КАС України) та лише до належного відповідача - особи, яка повинна відповідати за позовом.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи ( Висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному КАС України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

ОСОБА_1 звертається до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції та до Управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху, проте, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. 122 КУпАП, поліцейські відповідного органу чи управління, які є структурними підрозділами відповідного органу, діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, а саме Департаменту патрульної поліції. Отже, належним відповідачем по даній справі є Департамент патрульної поліції, а тому в задоволенні позовних вимог до Управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху слід відмовити.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки суду не впливають.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щодо судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідностідо ст.132КАС України судовівитрати складаютьсяіз судовогозбору тавитрат,пов`язаних зрозглядом справи. Розмірсудового збору,порядок йогосплати,повернення ізвільнення відсплати встановлюютьсязаконом. Довитрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати: 1)на професійнуправничу допомогу; 2)сторін таїхніх представників,що пов`язанііз прибуттямдо суду; 3)пов`язані іззалученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертиз; 4)пов`язані звитребуванням доказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно матеріалів справи, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. (а.с.14), тому судовий збір у вказаному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення сплаченого штрафу у розмірі 680 грн., та витрат по виконавчому провадженню, то такі кошти не є судовими витратами і, відповідно, не підлягають стягненню з відповідача.

При цьому, суд роз`яснює, що відповідно до положень ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Повернення коштів сплачених на виконання штрафу має здійснюватися на підставі «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03 вересня 2013 року.

Відповідно до вимог п. 3 Порядку повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення платіжних інструкцій для здійснення внутрішніх операцій.

Відповідно до п. 5 Порядку повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідач Департамент патрульної поліції є контролюючим органом у розумінні положень п. 5 Порядку, оскільки саме на виконання його рішення (постанови) було сплачено штраф позивачем. Помилково сплачений адміністративний штраф може бути повернуто управлінням держказначейства у визначеному порядку лише на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення (штраф).

Тобто позивачу, після набрання рішення у даній справі законної сили, необхідно звернутися до відповідного органу з письмовою заявою про надання подання (висновку, повідомлення) про повернення помилково сплаченого адміністративного штрафу.

Щодо сплачених витрат виконавчого провадження, то у відповідності до ч.7 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

В абз.10 та 11 розділу 5 указаного вище Порядку зазначено, що у разі скасування у судовому порядку рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про накладання на платника грошового стягнення за адміністративні правопорушення відповідно до Кодексу Українипро адміністративніправопорушення та інших законів України (крім порушення податкових та митних правил), яке було перераховано до відповідного бюджету органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем у порядку виконавчого провадження за виконавчим документом, визначеним Законом України «Про виконавче провадження», такі кошти повертаються платнику за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, на підставі поданої ним заяви.

Платник подає заяву про повернення коштів з бюджету з обов`язковим зазначенням інформації, наведеної в абзаці сьомому цього пункту (крім причини повернення коштів з бюджету), та номера відповідного судового рішення, копію відповідного судового рішення, засвідчену належним чином, та копію платіжної інструкції, згідно з якою органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем перераховано грошове стягнення за адміністративні правопорушення до бюджету, або відповідну інформацію, зазначену в такій платіжній інструкції.

Враховуючи викладене, а також враховуючи той факт, що повернення указаних коштів здійснюється управлінням держказначейства на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Також судом застосовані норми процесуального права, які регулюють порядок ухвалення рішення: ст. ст. 241-246, 250 КАС України.

Суд вирішив:

У задоволенніпозову ОСОБА_1 до Управлінняавтоматичної фіксаціїпорушень правилдорожнього руху,про скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушення - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаментупатрульної поліціїпро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення,задовольнити частко.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 4АВ №06791657 від 03.08. 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

В іншій частині позову до Департаменту патрульної поліції - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається на підставі ч. 4 ст. 286 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження .

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Відповідач: Управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова