Ухвала суду № 12612481, 20.10.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-10373/09/1570 Категорія:2.11.3Головуючий в 1 інстанції: Хлюстін Ю.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Крусян А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

при секретарі Тимошенко В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Одеський коньячний завод»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Одеський коньячний завод»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

25.09.2006р. Закрите акціонерне товариство «Одеський коньячний завод» (надалі –ЗАТ «Одеський коньячний завод») звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.12.2005р. за № 0002631310/0.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2010р. відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обгрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 29.09.2005р. по 23.11.2005р. спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі була проведена комплексна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового і валютного законодавства ЗАТ «Одеський коньячний завод»за період з 01.01.2004р. по 01.07.2005р. За результатами перевірки складений акт від 30.11.2005р. №905/13-31.2/00412056/13 (т.1, арк.83-162), на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.12.2005р. №0002631310/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 30600 грн., за основним платежем - 20400 грн. і за штрафними санкціями –10200 грн. (т.1, арк.163).

Вибірковою перевіркою валових доходів було встановлено, що у порушення п.п.12.1.2. п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ЗАТ «Одеський коньячний завод»не збільшило валовий доход у 2 кварталі 2005р. на суму заборгованості, віднесеної до складу валових витрат, згідно з пп..12.1.1 п.12.1 ст.12 зазначеного Закону, оскільки ухвалою від 24.10.2002р. господарським судом м. Києва залишено позов позивача про стягнення з приватного підприємства «Європейський двір»основного боргу у сумі 16,1 тис грн. без розгляду у зв’язку з тим, що «позивачем неодноразово, без поважних причин, не були подані суду документи, необхідні для вирішення спору». (т.1, арк.95)

Також перевіркою правильності визначення валових витрат було встановлено завищення загальної суми валових витрат у 2004 році у розмірі 827,2 тис. грн. та заниження загальної суми валових витрат у 2004р. у розмірі 1742,4 тис. грн. (т.1, арк.95)

У порушення п.п.8.1.1, п.п. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем були нараховані амортизаційні нарахування на орендоване майно цілісного майнового комплексу згідно з договором оренди від 30.12.1992р. укладеного ЗАТ «Одеський коньячний завод» з Регіональним відділенням ФДМУ, у сумі 915,3 тис. грн.

Тому за наслідками проведеної перевірки були виявлені відхилення даних позивача за його визначенням у деклараціях про прибуток про його валові доходи, валові витрати та амортизаційні відрахування, внаслідок чого був визначений об’єкт оподаткування та сума податкового зобов’язання у розмірі 20400 грн. (т.1, арк.102).

Згідно з п.п.12.1.2 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку - продавець зобов'я заний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту або відшкодованої за рахунок страхового резерву згідно із пунктом 12.3 цієї статті, у разі коли протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій: а) суд не задовольняє позов (заяву) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини.

Отже, платник податку зобов'язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості, якщо справа за його позовом була вирішена судом не на його користь. Як вбачається з матеріалів справи, позов підприємства був залишений без розгляду у зв'язку з тим, що «позивачем неодноразово, без поважних причин, не були подані суду документи, не обхідні для вирішення спору». Тобто, суд не задовольнив позовні вимоги позивача, що є під ставою для збільшення валового доходу на суму заборгованості.

Частиною 3 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Згідно з ст.15 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислен ня оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюдже тів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього За кону.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. Амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі та споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар. При цьому право власності на майно, придбане орендарем за раху нок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна, якщо інше не передбачено договором оренди. Таким чином, якщо орендодавцю належить майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, то й самі амортизаційні відрахування належать також орендодавцю, що підтверджується п.2.1 розділу 2 договору оренди від 30.12.1992р. б/н цілісного майнового комплексу, укладеного ЗАТ "Одеський коньячний завод" з Регіональним відділенням ФДМУ. Відповідно договору оренди «сдача имущества в аренду не влечет передачи «Арендатору»права собственности на это имущество. Собственником арендованного имущества остается государство, а «Арендатор»владеет и пользуется им в течение срока аренды в пределах прав, предоставленных договором аренды. Средства амортизационных отчислений от сданного в аренду имущества, средства, полученные от реализации выбывшего имущества, а также улучшения (отделимые и неотделимые), произведенные за счет этих средств, являются собственностью «Арендодателя»».

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вста новлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амор тизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Враховуючи, що амортизаційні відрахування є складовою об'єкта оподаткування, які визначаються статтями 8 та 9 цього Закону, то порядок їх нарахування не може встановлюватися іншими законами, крім законів про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зок рема, змінами до ст. 8 та 9 цього Закону. При цьому, згідно з підпунктом 8.1.1 п.8.1 ст.8 вище зазначеного Закону під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Відповідно до підпункту 8.4.11 п.8.1 ст.8 зазначеного Закону до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фон ду, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп. Сума амортизаційних від рахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначають ся шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Орендар, тобто ЗАТ "Одеський коньячний завод", не понесло витрат на придбання орендованого майнового комплексу, тому відповідно до вимог статті 8 зазначеного Закону України у підприємства не виникає права на відображення у податковому обліку нарахуван ня амортизації і зменшення оподаткованого прибутку за рахунок нарахованої амортизації, у зв'язку з тим, що орендоване майно залишається у складі основних фондів орендодавця, є власністю держави та не збільшує вартість балансової вартості основних фондів орендаря.

При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлені фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись, ст.ст.198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Одеський коньячний завод»залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді :