Постанова № 126119647, 25.03.2025, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ХАРКОВА

Справа № 646/2350/25

№ провадження 3/646/939/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2025 місто Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі судді Іщенко О. В., розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області з протоколами про адміністративні правопорушення громадянина України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною третьою статті 130, за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2025 о 09 годині 55 хвилин за адресою: вулиця Павла Тичини, будинок 32/2 місто Харків Харківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: порушення мови, звужені зіниці, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря нарколога відмовився під відеофіксацію, чим порушив пункт 2.5. Правил дорожнього руху. Зазначене правопорушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року.

Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 265271 від 05.03.2025; відеозаписами з нагрудних камер 470004, 474310, 474434, відеореєстратора 70МАІ; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП ХОР «ОКНЛ» від 05.03.2025; довідкою про повторність, складеною інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП Тарасенком В.; постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01.10.2024; постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.12.2024; рапортом інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Циркуленка С. від 05.03.2025.

Окрім того, 05.03.2025 о 09 годині 55 хвилин за адресою: вулиця Павла Тичини, будинок 32/2 місто Харків Харківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим порушив пункт 2.1.а) Правил дорожнього руху. Зазначене правопорушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року.

Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 262582 від 05.03.2025; відеозаписами з нагрудних камер 470004, 474310, 474434, відеореєстратора 70МАІ; довідкою про повторність, складеною інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП Тарасенком В.; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 652279 від 23.08.2024; постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2024; рапортом інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Циркуленка С. від 05.03.2025.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Пояснень, заяв про відкладення розгляду справи від особи, що притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надходило.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Отже, передбачене частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).

Відповідно до положеньстатті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпри розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбаченістаттями 126, 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Ураховуючи викладене, суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із статтею 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Пункт 1.3. Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху закріплено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння визначений у статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Згідно з положеннями статті 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Суд зауважує, що поліцейські, виявивши у водія ознаки сп`яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9) Правил дорожнього руху, а водій відповідно до пункту 2.5) Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху передбачена статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення дій, передбачених частиною першою цього Кодексу.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з пунктом 1) розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.

Згідно з приписами статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова судді про притягнення до адміністративної відповідальності має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Судом встановлено, що 05.03.2025 о 09 годині 55 хвилин за адресою: вулиця Павла Тичини, будинок 32/2, місто Харків Харківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: порушення мови, звужені зіниці, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря нарколога відмовився під відеофіксацію.

З матеріалів справи убачається, що постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01.10.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 51000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.12.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 51000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років.

Таким чином, 05.03.2025 ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння та за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, порушив пункт 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 262571 від 05.03.2025 складено у відповідності з вимогами статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення та уповноваженими на їх складання особами.

Вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, окрім протоколу про адміністративне правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами:

-відеозаписами з нагрудних камер 470004, 474310, 474434, відеореєстратора 70МАІ;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП ХОР «ОКНЛ» від 05.03.2025;

-довідкою про повторність, складеною інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП Тарасенком В.;

-постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01.10.2024;

-постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.12.2024;

-рапортом інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Циркуленка С. від 05.03.2025.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд убачає у діях ОСОБА_1 ознаки складу правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за вчинення дій, передбачених частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні адміністративного стягнення, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Судом не встановлені обставини, які пом`якшують відповідальність правопорушника.

Відповідно до частини першої статті 29 Кодексу України про адміністративні правопорушення конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно з довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП, транспортний засіб ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , керуючи яким ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, належить ОСОБА_3 .

Згідно із частиною третьою статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбаченийчастиною другоюцієї статті.

Судом встановлено, що невідбута ОСОБА_1 частина адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного на нього постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.12.2024, становить 9 років 8 місяців 19 днів.

За таких обставин суд уважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції частини третьої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк десять років; відповідно до приписів частини третьої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення з урахуванням невідбутої частини покарання відповідно до постанови зазначеної вище, остаточне стягнення накладається у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 19 років 08 місяців 19 днів, оскільки таке стягнення буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Окрім того, згідно з пунктом 2.1.а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з положеннями статті 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідальність за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає у разі повторного протягом року, зокрема, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

05.03.2025 о 09 годині 55 хвилин за адресою: вулиця Павла Тичини, будинок 32/2 місто Харків Харківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом.

З матеріалів справи убачається, що постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 40800,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

23.08.2024 стосовно ОСОБА_1 було винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 652279 та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 20400,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 повторно протягом року порушив вимоги пункту 2.1.а) Правил дорожнього руху - керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, за що передбачена відповідальність за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Викладене вище підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться у матеріалах справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 262582 від 05.03.2025; відеозаписами з нагрудних камер 470004, 474310, 474434, відеореєстратора 70МАІ; довідкою про повторність, складеною інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП Тарасенком В.; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 652279 від 23.08.2024; постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2024; рапортом інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Циркуленка С. від 05.03.2025.

Таким чином, матеріали справи містять достатні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.

Санкцією частини п`ятої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачене стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність частиною шостою статті 121, частиною другою та частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Згідно з довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП, транспортний засіб ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , керуючи яким ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, належить ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що невідбута ОСОБА_1 частина адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного на нього постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2024 становить 4 роки 3 місяця 10 днів.

Судом не встановлені обставини, які пом`якшують відповідальність правопорушника.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції частини п`ятої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на сім років; відповідно до приписів частини третьої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення з урахуванням невідбутої частини покарання відповідно до постанови зазначеної вище, остаточне стягнення накладається у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 11 років 03 місяці 10 днів, оскільки таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Відповідно до статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Таким чином, суд уважає за необхідне остаточно накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у межах санкції частини третьої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк дев`ятнадцять років вісім місяців дев`ятнадцять днів.

Окрім того, статтею 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного вище, керуючись статтями статями 33, 34, 36, 40-1, 130, 251, 252, 256, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставини якого зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 262571 від 05.03.2025, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 19 (дев`ятнадцять) років 08 (вісім) місяців 19 (дев`ятнадцять) днів.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставини якого зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 262582 від 05.03.2025, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 11 (одинадцять) років 03 (три) місяці 10 (десять) днів.

Керуючись статтею 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 19 (дев`ятнадцять) років 08 (вісім) місяців 19 (дев`ятнадцять) днів.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок: UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету:22030106.

Штраф має бути сплачений правопорушеником на розрахунковий рахунок: отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя О. В. Іщенко