Рішення № 126118948, 25.03.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/22295/24

Провадження № 2-др/638/31/25

Д О ДА Т КО В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2025 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Теслікової І.І.

за участю секретаря судового засідання Зубко А.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №638/22295/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

11березня 2025року Дзержинськийрайонний судм.Харковарозглянув вищевказануцивільну справута постановиврішення,яким взадоволенні позовнихвимог Товаристваз обмеженоювідповідальністю Фірма«Т.М.М.»-Товариства зобмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 простягнення заборгованості відмовлено.

14 березня 2025 року відповідач звернувся до суду з заявою, якою просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача на його користь витрати на правову допомогу у сумі 9000,00грн. В обґрунтування заяви зазначив, що на виконання приписів ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України відповідачем у відзиві на позов було зазначено попередній розрахунок судових витрат у сумі 9000 грн., в тому числі вказано про намір заявити про стягнення витрат на правову допомогу. Відповідач для захисту своїх прав, звернувся за правовою допомогою до адвоката Мудраченка Івана Володимировича, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4846, видане на підставі рішення Ради адвокатів Донецької області від «26» липня 2017 року №23, з яким уклав договір про надання правової допомоги від 01.12.2024. Відповідач зазначає, що за результатами розгляду судової справи в суді першої інстанції, загальний розмір витрат на правову допомогу склав 9000,00 грн., що підтверджується: Актом №1 від 13.12.2024 на суму 3000,00 грн., за послуги: Аналіз позовної заяви Фірми «Т.М.М.»-ТОВ, збір необхідної інформації, вивчення нормативно-правової бази, аналіз судової практики, підготовка, складання та подання відзиву на позов у справі 638/22295/24 яка розглядається Дзержинським районним судом міста Харкова та квитанцією про платіжну інструкцію № 5843203916 від 13.12.2024 на суму 3000,00 грн; Актом № 2 від 21.01.2025 на суму 3000,00 грн., за послуги: представництво інтересів клієнта в Дзержинському районному суді міста Харкова в судовому засіданні яке відбулось 21.01.2025 року у справі 638/22295/24 та платіжною інструкцією № 9ХОР-71BX-035T-21XT від 06.02.2025 на суму 3000,00 грн; актом №3 від 05.03.2025 року на суму 3000,00 грн., за послуги: аналіз заяви про долучення доказів Фірми «Т.М.М.»-ТОВ, збір необхідної інформації, вивчення нормативно-правової бази, аналіз судової практики, підготовка, складання та додаткових пояснень у справі 638/22295/24 яка розглядається Дзержинським районним судом міста Харкова та платіжною інструкцією № 849H-72С3-0504-799А від 05.03.2025 на суму 3000,00 грн.

Ухвалою суду від 17 березня 2025 року заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до провадження, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з?явився з невідомих суду причин, про час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином. Заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу до суду не подав.

Відповідач та його представник в судове засідання не з?явились з невідомих суду причин, про час та місце повідомлялись своєчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про часткове задоволення вказаної заяви, виходячи з такого.

11 березня 2025 року рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позов від 10 грудня 2024 року представник відповідача адвокат Мудраченко І.В. просив стягнути з позивача понесені судові витрати, однак рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 березня 2025 року питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

Положеннями ч. 8ст. 141 ЦПК Українипередбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у передбачені положеннями ч. 8ст. 141 ЦПК Українистроки.

Положеннями ч. 1ст. 270 ЦПК Українипередбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимогст. 59 Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першоюстатті 15 ЦПК Українивстановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 1-6ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У разі недотримання вимог частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українисуд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальним законодавством передбачений механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Статтею 141 ЦПК Українипередбачено вирішення питання розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідач ОСОБА_1 надав суду такі документи: договір про надання правової допомоги від 01 грудня 2024 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АН №1575299 від 02 грудня 2024 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №23, акт №1 від 13 грудня 2024 року до договору про надання правової допомоги від 01 грудня 2024 року, акт №2 від 21 січня 2025 року до договору про надання правової допомоги від 01 грудня 2024 року, акт №3 від 05 березня 2025 року до договору про надання правової допомоги від 01 грудня 2024 року, квитанції про платіжні інструкції № 5843203916 від 13 грудня 2024 року, № 9Х0Р-71ВХ-035Т-21ХТ від 06 лютого 2025 року, № 849Н-72С3-0504-799А від 05 березня 2025 року.

З долученого до матеріалів справи договору про надання правової допомоги, укладеного 01 грудня 2024 року між адвокатом Мудраченко І.В. та ОСОБА_1 , слідує, що сторони у письмовому вигляді погодили, що після надання правової допомоги сторони складають акт приймання-передачі надання послуг правової допомоги. Акт приймання-передачі правової допомоги є свідченням надання адвокатом правової допомоги в повному обсязі та є підставою для оплати надання клієнту послуг. За надання правової допомоги клієнт сплачує суму коштів вказану в акті приймання-передачі правової допомоги. При цьому податки та збори з отриманої суми адвокат сплачує відповідно до вимоги чинного податкового законодавства. Адвокат не є платником податку на додану вартість.

З наданих стороною відповідача актів №1, №2 та №3 до договору про надання правової допомоги від 01 грудня 2024 року слідує, що адвокат Мудраченко І.В. відповідно до договору про надання правової допомоги, укладеного 01 грудня 2024 року, надав ОСОБА_1 правничу допомогу, а саме: Аналіз позовноїзаяви Фірми«Т.М.М.»-ТОВ,збір необхідноїінформації,вивчення нормативно-правовоїбази,аналіз судовоїпрактики,підготовка,складання таподання відзивуна позову справі638/22295/24яка розглядаєтьсяДзержинським районнимсудом містаХаркова - 3000 грн; Представництво інтересів Клієнта в Дзержинському районному суді міста Харкова в судовому засіданні яке відбулось 21.01.2025 року у справі 638/22295/24 - 3000 грн; Аналіз заяви про долучення доказів Фірми «Т.М.М.»-ТОВ, збір необхідної інформації, вивчення нормативно-правової бази, аналіз судової практики, підготовка, складання та додаткових пояснень у справі 638/22295/24 яка розглядається Дзержинським районним судом міста Харкова -3000 грн.

Відповідно до квитанції про платіжні інструкції № 5843203916 від 13 грудня 2024 року, № 9Х0Р-71ВХ-035Т-21ХТ від 06 лютого 2025 року, № 849Н-72С3-0504-799А від 05 березня 2025 року ОСОБА_1 перерахував на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 грошові кошти за послуги з надання правової допомоги у загальному розмірі 9000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав до суду заперечень щодо вимог сторони відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн, а тому суд вирішує питання про судові витрати на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Суд, з урахуванням наведеного вище та з урахуванням конкретних обставин справи, складності справи, принципу співмірності судових витрат, розміру наданої правничої допомоги, часом, витраченим представником відповідача на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих представником відповідача послуг (подання відзиву на позовну заяву, участь в одному судовому засіданні, яке було відкладено у зв?язку з неявкою представника позивача, та подання додаткових пояснень), враховуючи при цьому, що складання відзиву на позов не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої вимоги, справа розглядається у спрощеному провадженні.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з позивача на користь відповідачадо 5000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.141,142,258-261,270,353,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №638/22295/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п?ять тисяч) гривень 00 коп.

В іншій частині вимог - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Інформація про учасників:

позивач: Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю, ЄДРПОУ 14073675, м.Київ, вул.Провіантська, 3;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя І.І.Теслікова