Ухвала суду № 126113382, 20.03.2025, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/755/25

пров. № 1-кс/544/81/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року м. Пирятин

Слідча суддя Пирятинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників провадження:

ст.слідчого ОСОБА_3 ,

представника володільця майна ОСОБА_4 ,

розглянувши в залі суду м. Пирятин по вул..Соборній, 41, клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене начальником Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 , про арешт майна,

в с т а н о в и л а:

До Пирятинського районного суду Полтавської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене начальником Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 , про арешт майна.

В обґрунтування клопотання старший слідчий СВ ОСОБА_3 посилається на те, що 14.03.2025 до сектору поліцейської діяльності № 2 відділення поліції № 1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області по телефону «102» надійшло повідомлення від о/у ВКП Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 про те, що за межами населеного пункту Кизлівка Чорнухинської ТГ Лубенського району Полтавської області, на земельній ділянці кадастровий номер 5325181700:00:003:0364, яка на праві власності належить ПП «Трансвіт», виявлено вантажний автомобіль марки «ДАФ» ,д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Schmitz», д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого вивантажив курячий послід на землю на вказаній території.

Виїздом та при огляді місця події встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5325181700:00:003:0364, розташованій за межами населеного пункту Кизлівка Чорнухинської ТГ Лубенського району Полтавської області, виявлено вантажний автомобіль марки «ДАФ» моделі XF 105.410, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , білого кольору з напівпричепом марки «Schmitz» моделі SKI 24, 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , сірoгo кольору, під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Голубівка Прилуцького району Чернігівської області, який вивантажив курячий послід на вказаній земельній ділянці. Окрім цього поряд з вказаним автомобілем на площі землі розміром 25х34 м, вказаної земельної ділянки знаходяться вивантажені купи курячого посліду.

Огляд місця події та транспортного засобу проведено ст. слідчим СВ ВП № 1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_3 .

Після проведения огляду місця події транспортний засіб марки «ДАФ» моделі XF 105.410, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , білого кольору з напівпричепом марки «Schmitz моделі ЅKI 24, 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , сірого кольору, належні ПП «Трансвіт-Буд», вилучені та передані на відповідальне зберігання під розписку директору ПП «Трансвіт» ОСОБА_4 .

Відомості за вказаним фактом внесенні 15.03.2025 до ЄРДР №12025170580000125 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України,

Постановою від 15.03.2025 вказаний транспортний засіб з напівпричепом визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025170580000125.

Слідчий за погодженням прокурора вказує на необхідність накладення арешту на транспортний засіб «марки «ДАФ» моделі XF 105.410, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору з напівпричепом марки «Schmitz» моделі ЅKІ 24, 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , сірого кольору, належні ПП «Трансвіт-Буд», обґрунтовуючи необхідністю забезпечення збереження речових доказів, у зв`язку з необхідністю проведення відповідних слідчих дій та експертних досліджень. Крім того, слідчий наголошує на тому, що вказаний транспортний засіб разом із напівпричепом необхідний для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та останній підлягає спеціальній конфіскації.

У судовому засіданні слідчий СВ Пирятинського ВП ОСОБА_3 просив клопотання задовольнити.

Представник володільця майна ОСОБА_4 заперечував проти клопотання, просив в його задоволенні відмовити з підстав, викладених ним у письмових запереченнях. Зокрема, володілець майна вказує на те, що склад кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 239 КК України може мати місце за наявності таких обставин: має місце забруднення чи псування земель внаслідок порушення спеціальних правил; забруднення, псування земель відбувається речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля; забруднення або псування земель шкідливими речовинами створило небезпеку для життя, здоров`я людей або довкілля. Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності та інших антропогенних навантажень. Псування земель відбувається, коли речовини, відходи чи інші матеріали, шкідливі для життя, здоров`я людей або довкілля, так змінюють природні властивості землі, що це унеможливлює її використання за призначенням (знищення корисної фауни, яка є невід' ємною частиною родючих ґрунтів; розведення шкідливих мікроорганізмів, зміна структури ґрунту тощо). Факти забруднення та псування земель установлюються відповідними уповноваженими особами, які володіють спеціальними знаннями та мають відповідні навички, а саме інспекторами Державної екологічної інспекції України та оформлюються протоколом про порушення законодавства з охорони навколишнього природного середовища та актом. В свою чергу, вже вказані виявлені порушення норм з охорони навколишнього природного середовища є підставою для відкриття кримінального провадження та здійснення досудового розслідування. У даному випадку факт забруднення та псування земель був виявлений о/у ВКП Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , який очевидно не є фахівцем з охорони навколишнього природного середовища. За таких обставин є очевидною безпідставність внесення слідчим відомостей щодо необґрунтованих підозр о/у ВКП Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 у наявності ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України (забруднення або псування земель). Окрім того володілець майна зазначає, що курячий послід (компост), який вивозиться на землі ПП «Трансвіт», є органічним добривом під назвою «Органік Траст», що підтверджується відповідними документами. ПП «Трансвіт» звернулись до Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства, та агрохімії імені ОСОБА_8 », який розробив технічні умови ТУУ20.1-32174342-001:2023 на органічне добриво «Органік Траст». Дані технічні умови були погоджені з Державною установою Інституту медицини праці ім. Ю.І.Кундієва Національної академії медичних наук України та набули чинності 22.02.2024. Також надано висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність органічних добрив «Органік Траст» санітарному законодавству №2024/04/133 від 22.01.2024 та Мінекономіки Державним підприємством «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації і метрології та сертифікації». Органічне добриво «Органік Траст» внесено до книги обліку №0472596/019691 від 22.02.2024 на відповідність законодавству України. Крім цього земельна ділянка з кадастровим номером 5325181700:00:003:0364 площею 8 га, на якій було здійснено розвантаження добрива, належить на праві власності ПП «Трансвіт». Внесення в ґрунт екологічно чистого органічного добрива «Органік Траст» є високоефективним елементом, який використовується ПП «Трансвіт» з метою отримання якісної, екологічно чистої продукції, яка відповідає вимогам НАСР, а також відновлює родючість ґрунту, що в подальшому також матиме вплив на збільшення нормативно-грошової оцінки земельних ділянок ПП «Трансвіт». На відміну від інших сільгоспвиробників, які для підвищення врожайності використовують різні хімічні сполуки, наносять шкоду довкіллю та погіршують екологічну ситуацію в Полтавській області, ПП «Трансвіт» дбайливо ставиться до збереження навколишнього середовища та враховує приписи екологічного законодавства. Отже, добрива, які вивозяться на сільськогосподарські землі ПП «Трансвіт», мають всі необхідні дозволи та рекомендації щодо їх застосування у сільськогосподарській діяльності і жодним чином не є шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля. Також варто зазначити, що відсутні також факти наявності небезпеки від вивезеного ПП «Трансвіт» добрива «Органік Траст» для життя, здоров`я людей та довкілля. Наголошує, що жодна з цих обставин не мала і не має місце на території м. Лохвиця та наближених до даного міста землях Полтавської області. Окрім того, відсутні будь-які ознаки наявності причинно-наслідкового зв`язку між фактом вивезення ПП «Трансвіт» добрив на власні сільськогосподарські земельні ділянки та створенням небезпеки при цьому для тваринного, рослинного світу або населення. За таких обставин, внесення слідчим відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12025170580000125 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, є необґрунтованим, протиправним та таким, що фактично спрямовано на вчинення перешкоджання законної господарської діяльності ПП «Трансвіт». Необґрунтованим та протиправним є також вилучення слідчим в ході огляду місця події транспортного засобу марки «ДАФ» моделі ХР 105.410, 2007 року випуску, днз. НОМЕР_3 , білого кольору з напівпричепом марки «Schmitz» моделі SKI 24, 2000 року випуску, днз. НОМЕР_2 , сірого кольору. Повідомлено, що транспортний засіб марки «ДАФ» моделі ХР 105.410, 2007 року випуску, днз. НОМЕР_3 , білого кольору з напівпричепом марки «Schmitz» моделі ЅKІ 24, 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , сірого кольору належать Приватному підприємству «Трансвіт-Буд», а ПП «Трансвіт» використовує даний транспортний засіб на підставі Договору оренди № 0101/25-02 від 01.01.2025. Володілець майна наголошує на тому, що цей вилучений транспортний засіб є важливим і незамінним у господарській діяльності ПП «Трансвіт», тому його вилучення значно ускладнює ведення господарської діяльності підприємства та завдає збитки.

Розглянувши вказане клопотання, заслухавши доводи слідчого Пирятинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , представника володільця майна, дослідивши надані докази, слідча суддя вважає зазначене клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписами ч.1ст. 170КПК Українивизначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 вказаної статті Кодексу, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2ст.170 КПК України);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025170580000125 від 15 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, за фактом того, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5325181700:00:003:0364, яка на праві власності належить ПП «ТРАНСВІТ», виявлено вантажний автомобіль марки ДАФ, д.н.з. НОМЕР_3 , з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_2 , належний ПП «ТРАНСВІТ», водій якого вивантажує курячий послід (компост) на землю на вказаній території.

У зв`язку з наведеним, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб марки «ДАФ» моделі ХР 105.410, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , білого кольору, з напівпричепом марки «Schmitz» моделі ЅKІ 24, 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 .

При цьому, у своєму клопотанні слідчий просить накласти арешт на вказане майно з трьох підстав, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів у зв`язку з необхідністю проведення відповідних слідчих дій та експертних досліджень; спеціальної конфіскації та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Щодо накладення арешту з метою відшкодування шкоди, то слідча суддя зазначає таке.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

За змістом закону для накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), необхідною умовою є наявність обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Проте, з наданих слідчій судді матеріалів видно, що у кримінальному провадженні ЄРДР №12025170580000125 від 15 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, на даний час нікому не повідомлено про підозру, цивільний позов не подавався, що також підтвердив слідчий у судовому засіданні, а тому слідча суддя уважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Щодо накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації, то слідча суддя зазначає таке.

Як убачається з наданих доказів, транспортні засоби, на які слідчий просить накласти арешт, на підставі договору оренди №0101/25-02 від 01.01.2025 та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_5 та НОМЕР_6 належать третій особі, а саме - ПП «ТРАНСВІТ-БУД».

Відповідно до положень п.2 ч.2, ч.4 ст.170 КПК України арешт на майно третьої особи може бути накладено за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягає спеціальній конфіскації.

Проте, слідчим не доведено, що вказане майно підлягає спеціальній конфіскації у відповідності до п.2 ч.2, ч.4 ст.170 КПК України, а тому слідча суддя уважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Щодо накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів слідча суддя дійшла такого висновку.

Так, слідчею суддею встановлено, що транспортний засіб марки «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_3 , з напівпричепом марки «Schmitz», д.н.з. НОМЕР_2 , на підставі свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_5 та НОМЕР_6 на праві власності належать третій особі - Приватному підприємству «ТРАНСВІТ-БУД»,та на підставі договору оренди №0101/25-02 від 01.01.2025 перебувають у законному користуванні (володінні) ПП «ТРАНСВІТ».

Згідно інформації Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 5325181700:00:003:0364, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, на праві власності належить ПП «ТРАНСВІТ».

Відповідно до долучених до клопотання документів та документів, наданих директором ПП «ТРАНСВІТ» ОСОБА_9 , приватне підприємство «ТРАНСВІТ», будучи суб`єктом господарювання, здійснює виробництво комплексного органо-мінерального добрива для застосування у сільському господарстві та у приватному секторі ОрганікТранс, яке відповідно до Технічних умов ТУ У 20.1-32174342-001:2023 від 22.02.2024, Звіту про науково-дослідну роботу, Звіту про НДР Екологічна оцінка впливу добрива «ОрганікТранс» на ґрунтову біоту, Звіту про НДР Оцінка біологічної ефективності добрива «ОрганікТранс», Висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи від 22.01.2024 є безпечним та включено до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, для застосування.

Згідно Дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів від 17.03.2025 Міністерством захистудовкілля таприродних ресурсівУкраїни надано ПП «ТРАНСВІТ» дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів (назва відходів тваринні фекалії та гній (включаючи зіпсовану солому), стоки, зібрані окремо та оброблені поза місцями утворення) на земельній ділянці з кадастровим номером 5325181700:00:003:0364.

Отже, надані слідчій судді докази свідчать про те, що ПП «ТРАНСВІТ» є суб`єктом господарської діяльності, який здійснює виробництво добрива ОрганікТранс, та якому дозволено здійснення операцій з оброблення відходів (тваринних фекалій та гною (включаючи зіпсовану солому), стоків, зібраних окремо та оброблених поза місцями утворення) на земельній ділянці з кадастровим номером 5325181700:00:003:0364. Маючи такий дозвіл ПП «ТРАНСВІТ» і здійснювало оброблення відходів у вигляді курячого посліду на належній підприємству земельній ділянці 5325181700:00:003:0364.

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку відповідно до ч.3 ст.170КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч.2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні, з яким звертається особа з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Європейським судом з прав людини у справі "Смирнов проти України" було висловлено правову позицію про те, що під час вирішення питання щодо можливості утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом і правомірною метою, а з іншого вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою в кожному випадку має бути очевидна істотна причина. Європейський суд з прав людини у справі "Свіргунець проти України" зазначив, що будь-яке втручання в мирне володіння майном має супроводжуватися процесуальними гарантіями, які надають відповідній фізичній чи юридичній особі обґрунтовану можливість звернутися зі своєю справою до компетентних органів державної влади для ефективного оскарження заходів, які становлять втручання у права, гарантовані цим положенням. Під час оцінки дотримання цієї умови необхідно здійснити комплексний розгляд відповідних судових та адміністративних процедур.

Дослідивши клопотання слідча суддя зазначає, що у клопотанні не обґрунтовано, що не застосування арешту на вказане майно призведе до втрати доказів, які мають суттєве значення для кримінального правопорушення, позбавить можливості об`єктивно встановити обставини кримінального правопорушення.

Крім того, слідчим не зазначено, як саме не накладення арешту на транспортні засоби може перешкодити всебічному, повному та об`єктивному дослідженню обставин кримінального правопорушення, не обґрунтовано розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Адже як у своєму клопотанні так і в судовому засіданні слідчий обмежився лише цитуванням норм процесульного права.

Слідчим не доведено, що ступінь втручання у право володіння майном, на яке він просить накласти арешт, відповідає поставленій меті і є пропорційним їй.

Також слід зауважити, що досліджені докази ставлять під сумнів вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на викладене слідча суддя приходить до висновку, що клопотання про накладення арешту на майно є безпідставним, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.167, 170-173 КПК України, слідча суддя

у х в а л и л а:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене начальником Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 , про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 24.03.2025.

Слідча суддя ОСОБА_1