Рішення № 12611325, 25.11.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.11.2010 Справа № 3/47-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнертехсервіс", м. Суми

до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім.Кірова, с. Преображенка Чаплинського району Херсонської області.

про стягнення 149350 грн. 96 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Колєснік І. В. дов. № б/н від 22.03.2010р., адвокат; Чепульський Є. О. , директор;

від відповідача: Головатенко К. К. представник.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнертехсервіс" (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Кірова (відповідач) заборгованості за договором у сумі 149350 грн. 96 коп., з яких: 132730,00 грн. основний борг, 7177,64 грн. інфляційні витрати, 7044,02 грн. пеня, 2399,30 грн. три проценти річних.

          Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги визнав частково, посилаючись на укладення 04.08.09 р. між сторонами угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог.

          29 квітня 2010 року представником позивача надано клопотання про розгляд справи поза межами строку, встановленого ст.69 ГПК України.

          В судовому засіданні 25 листопада 2010 року оголошувалась перерва до 25 листопада 2010 року до 16-30, після чого розгляд справи було продовжено.          

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

23.06.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнертехсервіс» (позивач, виконавець) та Сільськогосподарським закритим акціонерним товариством ім..Кірова (відповідач, замовник) було укладено договір на виконання робіт (далі –Договір), відповідно до умов якого позивач зобов»язався надати відповідачу послуги по збиранню зернових, технічних культур, трав, кукурудзи на зерно, силос та інших культур на площах замовника на основі впровадження прогресивних енергозберігаючих технологій та використання високопродуктивної техніки.                               Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносились зміни та доповнення.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Враховуючи зазначене, а також направленість дій сторін на виконання підрядних робіт, суд констатує, що правовідносини за підрядом регулюються главою 61 ЦК України. Так, статтею 837 цього Кодексу встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за договором в повному обсязі на загальну суму 152730,00 грн. - між сторонами були підписані акти виконаних робіт:

-          від 10.07.2009 р. на суму 65700,00 грн.;

- від 23.07.2009 р. на суму 87030,00 грн.;

          Судом встановлено, що акти виконаних робіт відповідачем підписано без будь-яких зауважень щодо складу, якості, обсягу та строків виконання підрядних робіт.                     Згідно з нормами ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.                               Відповідно до п.3.2. Договору замовник розраховується з виконавцем шляхом перерахування грошей на його поточний рахунок в процесі збирання врожаю. Остаточний розрахунок замовник зобов'язаний провести в день підписання акту виконаних робіт.                     За твердженням позивача, - замовник за виконані роботи розрахувався частково в сумі 20000,00 грн.                     У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що між сторонами 04.08.2009 року було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої зобов'язання сторін припинились в сумі 111476,44 грн. (а.с.54). Також відповідач посилається на акт звірки взаємних розрахунків (а.с.55), відповідно до якого борг відповідача складає 21253,56 грн.                     В запереченні на відзив відповідача (а.с.61) позивач стверджує, що ніколи не підписував акту звірки розрахунків від 04.08.2009 р., ніколи не укладав з відповідачем договір про надання послуг, пов'язаних зі збереженням 4 комбайнів від 20.11.2008 року, не складав з відповідачем акт приймання-передачі 4 комбайнів від 22.11.2008 р., не укладав угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.08.2009 р.                     27 травня 2010 року представником позивача заявлено клопотання про призначення комісійної експертизи (а.с.68). З метою об'єктивного встановлення фактів, які мають значення для розгляду справи, враховуючи, що встановлення факту належності підпису директора ТОВ «Партнертехсервіс»Чепульського Є.О. на вищезгаданих документах, справжності відтиску печатки ТОВ «Партнертехсервіс»потребує спеціальних знань, - суд ухвалою від 27.05.2010 року зупинив провадження та призначив комісійну судову експертизу, проведення якої доручив Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз.                     11 листопада 2010 року ухвалою суду провадження по справі було поновлено.                     Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №6625 від 01.11.2010 року (а.с.116), проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз, підписи від імені Чепульського Є.О. в угоді про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.08.2009 р.; в акті звірки взаємних розрахунків від 04.08.2009 р.; договорі про надання послуг, пов'язаних із збереженням чотирьох комбайнів від 20.11.2008 р., в акті приймання-передачі чотирьох комбайнів на відповідальне зберігання від 22.11.2008 р., - виконані не Чепульським Євгеном Олександровичем, а іншою особою, з наслідуванням його справжнього підпису.                     Згідно висновку судово-технічної експертизи №6626 від 01.11.2010 р., проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз, у наданих на дослідження документах зображення відтисків круглої печатки ТОВ «Партнертехсервіс»надруковані за допомогою друкуючого пристрою –принтера зі струминним способом друку у кольоровому режимі.                               Представник відповідача проти висновків Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз заперечує, в судовому засіданні наполягав на проведенні повторної експертизи.                               Відповідно до статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 ГПК України, згідно яких господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.                     Таким чином, з огляду на викладені вимоги матеріального та процесуального законодавства, наявні в матеріалах справи докази, експертні висновки Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз, суд зазначає, що висновок судової експертизи є повним та обґрунтованим, не викликає сумнівів у правильності, - підстави відхилення господарським судом висновків судової експертизи відсутні.                               Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 132730,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.                               Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).                               Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).                     В п.4.5. Договору сторони погодились, що за порушення замовником строків розрахунку він зобов'язаний оплатити виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.                     Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.                               Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 7044,02 грн. пені.                     Суд дійшов висновку задовольнити вимогу щодо стягнення пені за актом від 10.07.2009 р. за період з 11.07.2009 р. по 11.01.2010 р. в сумі 2488,65 грн. та за актом від 23.07.2009 р. за період з 24.07.2009 р. по 24.01.2010 р. в сумі 4555,37, оскільки вищевказана санкція передбачена договором та позивачем доведено вину відповідача.                     У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.                     Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.                     Суд перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 7177,64 грн. та 3 % річних в сумі 2399,30 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.                     Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.                               Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.                     В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.                     З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.                               Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати - державне мито, вартість витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та вартість судових експертиз - покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.                     В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.                     На підставі ч.1 ст.530, ст. 610, ст.ст. 837, 853 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 175, 193, ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, та керуючись ст. ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Кірова (75213, Херсонська область, Чаплинський район, с. Преображенка, вул. Кірова,47, р/р№26006140508 в СОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Київ, МФО 380805, ідентифікаційний код №03784226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнертехсервіс" (40009, м. Суми, вул. Білопольський шлях,13, р/р№ 26004110000312 в СФ АКБ "Індустріалбанк" м. Суми, МФО 337892, ідентифікаційний код№35171941) 132730,00 грн. основного боргу, пеню в сумі 7044,02 грн., 3% річних в сумі 2399,30 грн.., інфляційні втрати в сумі 7177,64 грн., 6282,40 грн. в рахунок вартості експертизи, в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 1493,51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 29.11.2010 р.