Рішення № 12611244, 02.12.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.10 Справа № 8/129-10.

За позовом: Приватного підприємства «Дока - Транс», м. Хмельницький

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Ромни, Сумська область

про стягнення 18204 грн. 64 коп.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

За участю представників сторін:

Від позивача: не прибув

Від відповідача: не прибув

При секретарі судового засідання Мелащенко І.М.

Розгляд справи розпочато 11.11.2010р., у звязку з неявкою відповідача у судове засідання судовий розгляд справи відкладався до 02.12.2010р. на 10 год. 10 хв.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 18204 грн. 64 коп., з яких: 13500 грн. 00 коп. основного боргу, 3203 грн. 57 коп. пені, 1039 грн. 50 коп. інфляційних збитків, 461 грн. 57 коп. 3% річних, нарахованих у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов заявки №19/06 від 19.06.2009 р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом, а також витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції по справі не подав, доказів сплати заборгованості не подав, в судове засідання не зявився, хоча про час і місце був повідомлений належним чином, тому, відповідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2009 року між ПП «Дока-Транс» та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір-заявка на міжнародне транспортне перевезення вантажів №19/06, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобовязання надати відповідачу послуги по міжнародному автомобільному перевезенню вантажу по сполученню с. Токівське, Апостоловського району Дніпропетровської області м. 58 150 Strzegom (Польща) через пограничний перехід «Краківець», а відповідач, в свою чергу, взяв АН себе зобовязання оплатити послуги, надані позивачем після доставки товару.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що виконав свої зобовязання в повному обсязі, що підтверджується відповідними письмовими матеріалами справи, а саме: копіями товаротранспортних накладних на вантаж №380614, 380640, 380618 по інвойсам купівлі-продажу вантажу №157 від 24.06.2009 року, №158 від 24.06.2009 року та №160 від 08.06.2009 року, де зазначено, що вантаж був отриманий (завантажений) на транспортні засоби позивача та доставлений (розвантажений) належним чином згідно умов договору-заявки, а також актами надання послуг за міжнародні автотранспортні перевезення вантажу №121 від 20.07.2009 року, №110 від 07.07.2009 р., №109 від 07.07.2009 р. на загальну суму 13500 грн. 00 коп., але відповідач від підписання вказаних актів відмовився та за надані послуги з позивачем не розрахувався.

Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, в матеріалах справи міститься претензія №2 позивача від 11.09.2009 р. про сплату заборгованості на суму 13500 грн. 00 коп.

Дана претензія була отримана відповідачем 21.09.2009 р., що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення відправлення, яка міститься в матеріалах справи, але судом встановлено, що дана претензія залишена відповідачем без відповідного реагування.

Таким чином, відповідач не подав суду доказів сплати боргу в сумі 13500 грн. 00 коп., тому вимоги позивача в цій частині правомірні, обґрунтовані, і підлягають задоволенню.

Позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 3203 грн. 57 коп. за порушення строків оплати наданих послуг.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, пеня нарахована в межах строку позовної давності, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3203 грн. 57 коп. також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 1039 грн. 50 коп. інфляційних збитків та 461 грн. 57 коп. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини як на підставу своїх вимог і заперечень.

При зазначених обставинах, вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідачем не подано письмового відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції щодо вимог позивача, а також не подано доказів сплати заборгованості.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (42000, АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_2 в УкрСіббанк м. Харків, код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Дока - Транс» (29000, м. Хмельницький, вул. Проспект Миру, б. 94а, кв.36; р/р 26009008055001 в ВАТ «Светбанк», МФО 300164, код 35435322) 13500 грн. 00 коп. основного боргу, 3203 грн. 57 коп. пені, 1039 грн. 50 коп. інфляційних збитків, 461 грн. 57 коп. 3% річних, 182 грн. 05 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя