Рішення № 12611014, 19.10.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2010                     Справа № 10/149

за позовом Закритого акціонерного товариства "Західукрвибухпром", 10003, м. Житомир, вул. Лесі Українки, 17

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діорит", 39800, Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Конституції, 40, кв. 39

про стягнення 152 146,68 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: Довгань О.М., довіреність № 01/1997 від 14.09.2010 р.;

від відповідача: не з'явилися.

19.10.2010 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позов Закритого акціонерного товариства "Західукрвибухпром" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діорит" 152 146,68 грн. заборгованості за виконані позивачем роботи по подрібненню гірської маси методом свердловинних зарядів на виконання укладеного між сторонами 14.10.2009 р. Договору № 14/10-2009 на виконання вибухових робіт, в тому числі : 128 565,49 грн. основного боргу, 13 069,65 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 8 292,47 грн. інфляційних втрат та 2 219,07 грн. трьох відсотків річних.

Відповідач представництво в судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про обов'язки покладені на нього судом, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення № 3600107617068 та № 3600107734498 про вручення відповідачу поштового відправлення (ухвали суду про порушення провадження у даній справі від 27.08.2010 р. та ухвали суду про відкладення розгляду даної справи від 28.09.2010 р.).

Крім того, відповідно до п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, пояснення представника позивача щодо можливості розгляду спору за відсутності представника відповідача, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши надані документальні докази, суд

встановив :

14.10.2009 р. між Закритим акціонерним товариством "Західукрвибухпром", м. Житомир (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діорит", м. Комсомольськ (замовник) було укладено договір № 14/10-2009 на виконання вибухових робіт (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору виконавець зобов'язувався виконати вибухові роботи по подрібненню гірської маси методом свердловинних зарядів на Шматківському кар'єрі, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити вартість виконаних робіт (п. 5.1 Договору).

В пункті 3.1 Договору сторони узгодили, що ціна одного кубометра гірничої маси договірна і складає 7,00 грн., в т.ч. ПДВ, в щільному тілі.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов’язань та приймання замовником результатів робіт на загальну суму 128 565,49 грн. підтверджується наявною у справі копією акту виконаних вибухових робіт по дільниці № 16 від 22.10.2010 р., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками (а.с. 16).

Підпунктом 5.1 Договору визначено, що роботи виконуються при умові оплати 50% попередньої оплати за 7 днів до виконання вибухових робіт, протягом 15 календарних днів після виконання вибухових робіт замовник проводить кінцевий розрахунок за фактично виконані роботи згідно акту. Тобто кінцевим терміном для оплати отриманих відповідачем робіт було 06.11.2009 р..

В порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач не здійснив оплату за виконані позивачем роботи і на момент подання позову до суду заборгованість останнього за даними позивача складає 128 565,49 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діорит" 152 146,68 грн. заборгованості за виконані позивачем роботи по подрібненню гірської маси методом свердловинних зарядів на виконання укладеного між сторонами 14.10.2009 р. Договору № 14/10-2009 на виконання вибухових робіт, в тому числі : 128 565,49 грн. основного боргу, 13 069,65 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 8 292,47 грн. інфляційних втрат та 2 219,07 грн. трьох відсотків річних

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник, виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором та приписів ст. 854 Цивільного кодексу України не сплатив вартість отриманих результатів робіт.

Заборгованість останнього на момент подання позову складає 128 565,49 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 128 565,49 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.2. Договору визначено, що у разі прострочення в оплаті замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 13 069,65 грн. пені за період з 07.11.2009 р. по 06.05.2010 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 2 219,07 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 8 292,47 грн. за період з листопада 2009 р. по квітень 2010 р. суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 472,00 грн., в тому числі : платіжним дорученням № 4029 від 17.08.2010 р. в сумі 236,00 грн. та платіжним дорученням № 4728 від 18.10.2010 р. в сумі 236,00 грн..

Таким чином, судові витрати по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають поверненню позивачу із державного бюджету як зайво сплачені, судові витрати по оплаті державного мита в сумі 1 521,47 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діорит" (39800, Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Конституції, 40, кв. 39), код ЄДРПОУ 31529741 на користь Закритого акціонерного товариства "Західукрвибухпром" (10003, м. Житомир, вул. Лесі Українки, 17), код ЄДРПОУ 32744298 - 128 565,49 грн. основного боргу, 13 069,65 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 8 292,47 грн. інфляційних втрат та 2 219,07 грн. трьох відсотків річних, 1 521,47 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. Повернути Закритому акціонерному товариству "Західукрвибухпром" (10003, м. Житомир, вул. Лесі Українки, 17), код ЄДРПОУ 32744298 з Державного бюджету 236,00 грн. зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за платіжним дорученням № 4029 від 17.08.2010 р..

4. Рішення надіслати сторонам за адресами зазначеними у його вступній частині.

СУДДЯ                                                   О.В.КІВШИК

Повне рішення складене :

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.