Рішення № 12610973, 19.10.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2010 р.Справа №19/140

за позовом Спільного підприємства "Заготконтора" Зіньківської районної спілки споживчих товариств, 38100, Полтавська обл., м. Зіньків, вул.Польова,3

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Бірківське споживче товариство, с.Бірки, Зіньківського району, Полтавська обл.;

2) Приватний підприємець ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 15952,70 грн. та виселення

та зустрічний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Спільного підприємства "Заготконтора" Зіньківської районної спілки споживчих товариств

про визнання недійсними договорів оренди № 1 від 01.01.2010р., № 2 від 01.01.2010р. та № 4 від 01.01.2010р.

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3,дов. №62 від 18.10.2010р.

ОСОБА_4, дов. № б/н від 27.09.2010р.

від відповідача: ОСОБА_5, дов. № б/н від 27.09.2010р.

від третіх осіб : не зявились

Розглядається позовна заява про стягнення 15 952,70 грн., з них: 6 275,00 грн. основного боргу з орендної плати за договорами оренди №№ 1, 2, 3 від 01.01.2010р., 214,04 грн., пені, 1933,66 грн. процентів річних та 7530,00грн. неустойки за неповернення орендованого майна та про виселення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з приміщення заготпункту загальною площею 62,3 кв.м. (АДРЕСА_3; приміщення заготпункту загальною площею 85,5 кв.м. (АДРЕСА_4, приміщення заготпункту загальною площею 28,8 кв.м. (АДРЕСА_5) та зустрічна позовна заява про визнання недійсними договорів оренди № 1 від 01.01.2010р., № 2 від 01.01.2010р. та № 4 від 01.01.2010р.

Позивач за первісним позовом надав заяву про збільшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача 31909,92 грн. заборгованості з них: 10040,00 грн. - основного боргу по орендній платі, 595,93 грн. - пені, 15060,00грн. неустойки, 6213,99 грн. 3% річних. В іншій частині вимоги залишив без змін (т.2 а.с.1).

Суд ухвалою від 12.10.2010р. прийняв заяву про збільшення позовних вимог (т.2 а.с.34).

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірні приміщення були передані в оренду Бірківському споживчому товариству, на даний час там веде діяльність ПП ОСОБА_2

Третя особа - Бірківське споживче товариство у відзиві повідомило, що на момент укладення спірних договорів оренди від 01.01.2010року і по теперешній час, спірні нежитлові приміщення передані позивачем в оренду Бірківському споживчому товариству і знаходяться в його користуванні, згідно договору оренди від 16.11.2009року. На підставі договору оренди від 16.11.2009року Бірківське споживче товариство за актом приймання передачі від 19.11.2009року передало спірні нежитлові приміщення в користування ОСОБА_2

Третя особа - Приватний підприємець ОСОБА_2 у відзиві зазначив, що користувався спірними нежитловими приміщеннями на підставі договору про співробітництво з організації торгівельного обслуговування укладеного з Бірківським споживчим товариством від 16.11.2009року. На підставі даного договору та актом приймання-передачі від 19.11.2009року прийняв дані приміщення в користування; в них здійснював торгівельну діяльність по 12.02.2010р.

Позивач (за первісним позовом) у відзиві проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що ПП ОСОБА_1 фактично користувалася спірними приміщеннями, що підтверджено актами приймання - передачі приміщень та постановою слідчого прокуратури Зіньківського району від 29.04.2010року.

В судовому засіданні 19.10.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

1 січня 2010 року між Спільним підприємством "Заготконтора" (далі - позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі-відповідач) був укладений договір оренди обєкта нерухомості №1 (далі - договір №1 від 01.01.2010року); (т.1, а.с.11).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 1 позивач як орендодавець передає, а відповідач (орендар) приймає у тимчасове платне користування приміщення заготпункту в с.Довжик, загальною площею 62,3 кв. м., за адресою Зіньківський район, Полтавська область, с.Довжик.

За умовами п. 4.1 Договору термін оренди встановлено з 1 січня 2010р. по 31 березня 2010р.

Згідно п. 5.1 Договору орендар зобовязався сплачувати орендну плату в розмірі 200 грн. за місяць.

Згідно акту приймання-передачі основних засобів в операційну оренду від 01.01.2010р. позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв в оренду приміщення заготпункту в с.Довжик з правом користування земельною ділянкою. Даний акт підписаний сторонами без зауважень (т.1 а.с.14).

1 січня 2010 року між Спільним підприємством "Заготконтора" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди обєкта нерухомості №2 (далі - договір №2 від 01.01.2010року); (т.1, а.с.15).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 2 позивач як орендодавець передає, а відповідач (орендар) приймає у тимчасове платне користування частину приміщення заготпункту АДРЕСА_4, загальною площею 85,5 кв. м., що знаходиться за адресою вул.Леніна, 12, м.Зіньків, Полтавська область.

За умовами п. 4.1 Договору термін оренди встановлено з 1 січня 2010р. по 31 березня 2010р.

Згідно п. 5.1 Договору орендар зобовязався сплачувати орендну плату в розмірі 855,00грн. за місяць.

Згідно акту приймання-передачі основних засобів в операційну оренду від 01.01.2010р. позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв в оренду частину приміщення заготпункту в м. Зіньків з правом користування земельною ділянкою. Даний акт підписаний сторонами без зауважень (т.1 а.с.18).

1 січня 2010 року між Спільним підприємством "Заготконтора" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди обєкта нерухомості №4 (далі - договір №4 від 01.01.2010року); (т.1, а.с.78-80).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 4 позивач як орендодавець передає, а відповідач (орендар) приймає у тимчасове платне користування заготпункт с. Удовиченки, загальною площею 91,2 кв. м., в тому числі торгівельна 28,8 кв.м, що знаходиться за адресою с.Удовиченки, Зіньківський район, Полтавська область.

За умовами п. 4.1 Договору термін оренди встановлено з 1 січня 2010р. по 31 березня 2010р.

Згідно п. 5.1 Договору орендар зобовязався сплачувати орендну плату в розмірі 200,00грн. за місяць.

Згідно акту приймання-передачі основних засобів в операційну оренду від 01.01.2010р. позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв в оренду приміщення заготпункту в с. Удовиченки з правом користування земельною ділянкою. Даний акт підписаний сторонами без зауважень (т.1 а.с.81).

Факт укладення відповідачем вказаних договорів оренди та підписання актів приймання-передачі приміщень відповідачем не заперечується.

Відповідач, не погоджуючись з позовом, подав зустрічний позов про визнання недійсними договорів оренди № 1 від 01.01.2010р., № 2 від 01.01.2010р. та № 4 від 01.01.2010р., на підставі ст. 215 ЦК України, В обґрунтування зустрічних вимог відповідач посилається на те, що при укладенні спірних право чинів на момент їх вчинення позивачем (за первісним позовом) не було додержано вимоги ч. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки стосовно спірних приміщень вже був укладений позивачем договір оренди від 16.11.2009р. з Бірківським споживчим товариством (т.1, а.с.49, 59).

Як свідчать матеріали справи, 16.11.2009р. між позивачем та Бірківським споживчим товариством укладений договір оренди будівлі, споруди (іншого обєкта нерухомості) (надалі Договір від 16.11.2009р.). За умовами цього Договору від 16.11.2009р. позивач (орендодавець) передає, а Бірківське споживче товариство (орендар) приймає адміністративні, складські та торгівельні приміщення в нежитлових будинках, а саме: приміщення заготпункту загальною площею 62,3 кв.м. (АДРЕСА_3; приміщення заготпункту загальною площею 85,5 кв.м. (АДРЕСА_4, приміщення заготпункту загальною площею 28,8 кв.м. (АДРЕСА_5), приміщення заготпункту загальною площею 62 кв.м. (АДРЕСА_5), приміщення заготпункту загальною площею 92,2 кв.м. (Зіньківський район, Полтавська область, с.В. Павлівка), приміщення магзину Торгівельний ряд заготконтори загальною площею 159,9 кв.м. ( вул.Комунарська,1 м.Зіньків, Полтавська область), (т.1, а.с.59-60).

Згідно п.4.1. Договору від 16.11.2009р. термін оренди складає три роки з моменту укладення даного договору.

Відповідно до ч.2 ст.793 Цивільного кодексу України, договір найму будівлі або іншої (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ст. 794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним .

Даний договір від 16.11.2009р. оренди нерухомого майна укладений строком на три роки, при цьому цей договір в порушення вимог закону нотаріально не посвідчений, державна реєстрація правочину не проводилася.

Отже, відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України договір від 16.11.2009р. є нікчемним .

Згідно ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення .

Оскільки договір від 16.11.2009р. є нікчемним він не може бути підставою для визнання недійсними договорів оренди № 1 від 01.01.2010р., № 2 від 01.01.2010р. та № 4 від 01.01.2010р.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

В п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.20009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»визначено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин.

Посилання відповідача (за первісним позовом) на те, що СП «Заготконтора»при укладенні договорів оренди № 1 від 01.01.2010р., № 2 від 01.01.2010р. та № 4 від 01.01.2010р. не мав наміру створити правові наслідки, які обумовлювалися цими правочинами, є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Тобто, правовими наслідками, що обумовлюються договором оренди для наймодавця, є передача майна в користування іншій особі та одержання за це орендної плати.

Як свідчать матеріали справи, позивач (СП «Заготконтора») уклав спірні договори оренди, на виконання цих договорів відповідачу були передані вказані у них приміщення, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі (т.1 а.с.14, 18, 81). На оплату вартості орендної плати позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки (т. 2 а.с.30, 25, 26), а також прийнято від відповідача оплату орендної плати за січень 2010р. (квитанція банку - т.1 а.с.104). Позивач направляв відповідачу листи про закінчення терміну дії договорів та вимагав повернення орендованого приміщення (т.1 а.с.30-34). Вказані докази підтверджують намір позивача на укладення спірних договорів оренди з наміром наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Таким чином, відповідачем (за первісним позовом) не доведено факту фіктивності спірних договорів оренди № 1 від 01.01.2010р., № 2 від 01.01.2010р. та № 4 від 01.01.2010р., тому відсутні підстави для визнання їх недійсними. Отже, у зустрічному позові слід відмовити.

За ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Згідно ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.5.2 Договорів оренди № 1, № 2, № 4 від 01.01.2010р. орендна плата сплачується до 25 числа кожного місяця, який передує місяцю користування, в якому здійснюється користування обєктом оренди.

На підставі даних договорів позивач нарахував відповідачу орендну плату за період лютий вересень 2010р. на суму 10040,00 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог; т.1 а.с.105-107, т.2 а.с.1-3). При цьому позивачем не враховано наступне.

Відповідно до п. 4.1 Договорів оренди № 1, № 2, № 4 від 01.01.2010р. строк дії цих договорів встановлений до 31.03.2010р. Погодження щодо продовження терміну їх дії сторони не досягли. Тому як було встановлено судом строк дії даних договорів оренди закінчився 31.03.2010р.

Відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобовязання сторін, що виникли на основі цього договору.

Таким чином, орендна плата повинна нараховуватися протягом дії договорів оренди, тобто за січень-березень 2010р.

Відповідачем сплатив орендну плату за січень 2010р. за прибутковим касовим ордером №2 від 18.02.2010р. (т.1 а.с.104).

За період лютий-березень 2010р. відповідач мав сплатити 2510,00 грн. орендної плати, а саме:

- 400,00грн. по договору № 1 від 01.01.2010р. (200 грн. за лютий + 200 грн. за березень);

- 1710,00грн. по договору № 2 від 01.01.2010р. (855 грн. за лютий + 855грн. за березень);

- 400,00грн. по договору № 4 від 01.01.2010р. (200 грн. за лютий +200грн. за березень).

Відповідач вказаних сум орендної плати не сплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договорами оренди № 1, № 2, № 4 від 01.01.2010р. за лютий - березень 2010р. становить 2510,00 грн .

Заперечення відповідача проти сплати орендної плати з огляду на те, що він не займав спірні приміщення судом відхиляються з огляду на наступне.

Факт передачі позивачем приміщень в оренду відповідачу та факт їх прийняття відповідачем сторони підтвердили актами приймання-передачі основних засобів в операційну оренду від 01.01.2010р. (т.1 а.с.14, 18, 81). У вказаних актах відповідач підтвердив, що позивач передав, а відповідач прийняв спірні приміщення в оренду. Сторонами в актах також констатовано, що обєкти нерухомості, внутрішньо будинкові та зовнішньоприбудинкові комунікації, які передаються в оренду, знаходяться в належному технічному стані, відповідають санітарним і протипожежним нормам, не мають механічних пошкоджень. Дані акти підписані відповідачем без жодних зауважень.

Також, як було встановлено вище, відповідач сплатив позивачу орендну плату за січень 2010р. за оренду спірних приміщень - 18.02.2010р. (т.1 а.с.104). Даний платіж відповідачем не оспорюється.

Належних доказів звернення з претензією до позивача щодо стану орендованих приміщень чи неможливості їх використання відповідач суду не надав. Наданий відповідачем лист від 09.02.2010р. (т.1 а.с.58) не може бути належним доказом заявлення позивачу претензій щодо спірних приміщень, оскільки відповідачем не надано доказів вручення чи відправлення цього листа позивачеві.

Доказів звернення до позивача з пропозицією щодо розірвання спірних договорів оренди відповідач суду не надав.

Заперечення відповідача щодо позову з тих підстав, що спірні приміщення займалися ПП ОСОБА_2, судом відхиляються з наступних мотивів.

В письмових поясненнях Бірківське споживче товариство повідомило суду, що спірні приміщення були передані ним в тимчасове користування ПП ОСОБА_2 на підставі договору про співробітництво з організації торгівельного обслуговування між споживчим товариством та членом споживчого товариства субєктом підприємницької діяльності від 16.11.2009р. (т.1, а.с.138) за актами приймання передачі від 19.11.2009р.

Але як було встановлено судом вище, договір оренди від 16.11.2009р., укладений між позивачем та Бірківським споживчим товариством, є нікчемним. Бірківське споживче товариство не мало жодних прав на спірні приміщення, та не мало жодних законних підстав для передачі спірних приміщень іншим особам , зокрема, й ПП ОСОБА_2

Відповідач не був позбавлений права звернутися з вимогою до ПП ОСОБА_2 про звільнення спірних приміщень на підставі ст. 396, ст.400 Цивільного кодексу України, але таких вимог відповідач не заявляв.

Також, як свідчать надані третьою особою - ПП ОСОБА_2 акти приймання здачі торгівельних площ від 12.02.2010р. №№1, 2, 3, ПП ОСОБА_2 звільнив вказані приміщення 12.02.2010р. (т.1 а.с.142-144).

Доказів зайняття цих приміщень Бірківським споживчим товариством суду не надано. Натомість суду надані акти від 13.02.2010р. №1, №1 та №2 про передачу спірних приміщень відповідачу (т.2 а.с. 43-45).

Натомість за результатом проведеної прокуратурою Зінківського району перевіркою слідчим прокуратури було встановлено, що відповідач ПП ОСОБА_1 займає приміщення заготпунктів в АДРЕСА_6 надані їй за Договорами оренди № 1, № 2, № 4 від 01.01.2010р., та продовжує використовувати вказані приміщення, незважаючи на те, що строк дії договорів оренди обєктів нерухомості закінчився. Під час перевірки ПП ОСОБА_1 пояснила, що не звільняє приміщення, які вона орендує у СП «Заготконтора», оскільки іншого приміщення для здійснення підприємницької діяльності у неї не має. Факт зайняття відповідачем вказаних приміщень також підтвердився показами інших осіб. Зазначене встановлено у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.04.2010р., складеної слідчим прокуратури Зінківського району (т.2 а.с.13-14).

Факт зайняття відповідачем спірних приміщень та неповернення цих приміщень позивачу також підтверджується актами комісій від 14.04.2010р. (т.1 а.с.117-119).

Доказів звільнення спірних приміщень та передачі їх позивачу відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вищевказані обставини свідчать про те, що відповідач займав спірні орендовані приміщення протягом лютого-березня 2010 року, орендну плату за цей період не сплачував.

Надані відповідачем договори оренди від 31.12.2009р. №№ 4, 7, 8, укладені між позивачем та ДП “Коопзаготпромторг”, не спростовують встановлені судом факти щодо зайняття та використання відповідачем спірних орендованих приміщень та факту неповернення їх позивачу.

При цьому суд зазначає про відсутність підстав для залучення до участі у справі як третю особу ДП “Коопзаготпромторг” згідно ст.27 ГПК України, оскільки рішення суду по даній справі не впливає на права чи обовязки ДП “Коопзаготпромторг” щодо сторін спору. Крім того, строк вирішення спору закінчився, а вказані докази були подані відповідачем в судове засідання останнього дня строку.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за Договорами оренди № 1, № 2, № 4 від 01.01.2010р. за лютий - березень 2010р. в сумі 2510,00 грн . є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позов в частині стягнення 7530,00 грн. заборгованості з орендної плати, нарахованої позивачем за квітень-вересень 2010р. задоволенню не підлягає, оскільки в цей період Договори оренди № 1, № 2, № 4 від 01.01.2010р. вже не діяли, а отже підстав для нарахування орендної плати не було.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За умовами п. 8.2 Договорів у випадку несвоєчасної сплати орендованих платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі одного відсотка від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення та 182% річних з простроченням суми відповідно до ст.625 ЦК України.

На підставі даного положення позивачем нараховано за період з 24.02.2010р. по 11.10.2010р. 595,93 грн. пені (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (т.2, а.с.1, 5 - 6).

При цьому позивачем помилково нараховано пеню на орендні платежі, визначені ним після припинення договорів, а також позивачем не враховано наступні норми ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо обмеження терміну нарахування пені.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

З огляду на дану норму нарахування пені є правомірним на заборгованість за лютий 2010р. (на суму 1255,00 грн.) за період з 24.02.2010р. по 24.07.2010р. в розмірі 102,14 грн., та на заборгованість за березень 2010р. (на суму 1255,00 грн.) за період з 24.03.2010р. по 24.08.2010р. в розмірі 99,75 грн. (розрахунок суду т.2 а.с.88).

Таким чином, загальна сума належної до стягнення пені становить 201,89 грн .; позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Вимоги в частині стягнення 394,04 грн. пені слід відхилити як безпідставні.

Позивач керуючись п.2 ст. 625 ЦК України та п.8.2 договорів, просить суд стягнути з відповідача 6213,99 грн. - 182% річних за період з 25.02.2010р. по 11.10.2010р. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (т.2 а.с.1, 7).

При цьому позивачем помилково нараховано пеню також і на орендні платежі, визначені ним після припинення договорів.

Після проведення перерахунку судом встановлено, що сума 182% річних, обчислених на борг з орендної плати за лютий-березень 2010р., нарахованих за період 25.02.2010р. - 11.10.2010р. становить 2690,86 грн. (розрахунок суду т. 2 а.с.88). Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В частині стягнення 3523,13 грн. річних слід відмовити за безпідставністю цих вимог.

Частиною першою статті 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч.2 ст. 785 ЦК України).

На підставі даної норми (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) позивачем правомірно заявлено до стягнення 15060,00 грн. неустойки за період квітень 2010р. вересень 2010р. по за користування річчю за час прострочення орендованих приміщень (т.2 а.с.1, 7).

Як було встановлено вище, відповідач орендовані приміщення не звільнив, Жодних документальних доказів звільнення цих приміщень та передачі їх позивачеві відповідач суду не надав.

Отже, позовні вимоги про стягнення 15060,00 грн. неустойки на підставі ч.2 ст. 785 ЦК України підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач не виконав вимог ч.1 ст. 785 ЦК України щодо повернення орендованого майна позивачу після закінчення договорів оренди, позовні вимоги про виселення відповідача зі спірних приміщень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.Позов Спільного підприємства "Заготконтора" Зіньківської районної спілки споживчих товариств до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Виселити Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1; інші відомості не відомі) з наступних приміщень:

- приміщення заготпункту загальною площею 62,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7;

- приміщення заготпункту загальною площею 85,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8;

- приміщення заготпункту загальною площею 28,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1; інші відомості не відомі) на користь Спільного підприємства "Заготконтора" Зіньківської районної спілки споживчих товариств (38100, Полтавська обл., м.Зіньків, вул.Польова,3; ідентифікаційний код 01785368; р/р 26000112606 в Райфайзен банк Аваль, м. Київ, МФО 380805) 2510грн. 00 коп . основного боргу, 15060грн. 00 коп . неустойки, 201грн. 89 коп . пені, 2690грн. 86 коп . - річних, 204грн. 63 коп . витрат з оплати державного мита за майнові вимоги, 85грн . 00 коп. витрат з оплати державного мита за вимоги немайнового характеру, 151грн. 33 коп . витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

4. В іншій частині у позові Спільного підприємства "Заготконтора" Зіньківської районної спілки споживчих товариств до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - відмовити.

5. У зустрічному позові Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Спільного підприємства "Заготконтора" Зіньківської районної спілки споживчих товариств про визнання недійсними договорів оренди № 1 від 01.01.2010р., № 2 від 01.01.2010р. та № 4 від 01.01.2010р. відмовити повністю.

СуддяБезрук Т.М.

Повне рішення складено та підписано: