Рішення № 12610955, 21.10.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2010 р.                                                                       Справа №19/155

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Куйбишево", с. Куйбишеве, Оржицький район, Полтавська область, 37712

до Відкритого акціонерного товариства "Гребінківський міжгосподарський комбікор-мовий завод", пров. Пирятинський, 52, м. Гребінка, Полтавська область

про стягнення 198206,59 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача –Горєла Ю.М.

від відповідача –не з"явився

Розглядається позовна заява про стягнення 198206,59 грн., у тому числі 109527,48 грн. заборгованості за товар, поставлений згідно договору № 27/07-1 від 27.07.2009р., 76570,85 грн. пені, 9134,04 грн. інфляційних, 2974,22 грн. –3% річних.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, наданим державним реєстратором виконавчого комітету Полтавської міської ради від 03.10.2010р., позивач зареєстрований як юридична особа; юридичною адресою позивача є с. Куйбишеве, Оржицький район, Полтавська область, 37712.

Відповідач правом на подання відзиву на позов згідно ст. 59 ГПК України не скористався, заперчень по суті спору не надав.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 22.09.2010р., від 08.10.2010р. (а.с.15,31).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, наданим державним реєстратором виконавчого комітету Полтавської міської ради від 03.110.2010р., відповідач зареєстрований як юридична особа; юридичною адресою відповідача є вул. пров. Пирятинський, 52, м. Гребінка, Полтавська область, що співпадає з адресою з позовом.

Відповідач відзив на позов не надав, але надіслав клопотання від 21.10.2010 року про відкладення розгляду справи в зв’язку з знаходженням директора на лікарняному, а юриста - в іншому судовому засіданні.

Враховуючи, що 1) про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином та за своєчасно; 2) розгляд справи вже відкладався 07.10.2010р. в зв"язку з неподанням відповідачем відзиву на позов; 3) надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, 4) явка представників сторін судом обов’язковою не визнавалася; 5) відповідач не був позбавлений права надати свої заперечення разом з клопотанням 6) наявні в справі документи дають можливість вирішити спір без присутності сторін; клопотання відповідача відхиляється судом.

          Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.10.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між СТОВ «Агрофірма «Куйбишево»(позивачем) та ВАТ «Гребніківський міжгосподарський комбікормовий завод»(відповідачем) укладено договір № 27/07-1 від 27.07.2009р. (далі –Договір; а.с.7).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач як продавець зобов’язується поставити, а відповідач (покупець) прийняти і оплатити продукцію (соняшник).

Пунктом 2.1 Договору встановлена ціна за одну тону продукції в сумі 2000,00 грн.

Згідно з п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору продавець поставляє товар на умовах франко-склад (Куйбишево). Вивіз продукції здійснюється покупцем за свій рахунок. Період поставки –до 29.07.2009р.

В п. 4.1 Договору встановлено, що покупець проводить оплату всієї партії товару у національній валюті України у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 14 банківських днів з моменту відвантаження.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу 59270 кг соняшнику (за ціною 2000,00 грн. з ПДВ за одну тону) на загальну суму 118540,00 грн., що підтверджується двостороннє підписаною накладною від 29.07.2009р. № 2763 та довіреністю відповідача № 0000000051 від 29.07.2009р. (а.с.8, 9).

За одержаний товар відповідач розрахувався частково –на суму 9012,52 грн. (шляхом зарахування позивачем переплати по іншій поставці за прибутковим касовим ордером від 19.09.2009р.; а.с.24, 23, 25).

          Станом на 21.10.2010р. залишок боргу в сумі 109527,48 грн. відповідачем не сплачено, що підверджується письмовими поясненнями позивача (в матеріалах справи).

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 109527,48 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

          Згідно п. 7.1 Договору у випадку, якщо оплата товару буде здійснена пізніше термінів, визначених у п. 4.1 Договору, покупець зобов’язаний сплатити продавцю пеню у розмірі 0,2% від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.

          На цій підставі позивачем заявлено до стягнення 76570,85 грн. пені за період 19.08.2009р. –31.07.2010р. При цьому позивачем не враховані наступні положення діючого законодавства.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

          Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3,ст. 4 Закону).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи кінцевий термін оплати товару – 12.08.2009р., нарахування пені повинно проводитись до 13.02.2010р.

З огляду на вказані правові норми нарахування пені є правомірним за період 19.08.2009 р. –13.02.2010р. на суму 11106,67 грн. позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню (розрахунок суду –в матеріалах справи).

З огляду на викладене, вимоги в частині стягнення пені 65464,18 грн. слід відхилити, як необґрунтовані.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивачем правомірно нараховано 2974,22 грн. –3% річних за період 19.08.2009р. –31.07.2010р. та 9134,04 грн. інфляційних за період з вересня 2009 р. по березень 2010 року. (правильність розрахунку перевірена судом).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод" (пров. Пирятинський, 52, м. Гребінка, Полтавська область; ідентифікаційний код 00687244) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Куйбишево" (с. Куйбишеве, Оржицький район, Полтавська область, 37712; ідентифікаційний код 00845890) 109527грн. 48коп. основного боргу, 11106грн.67 коп. пені, 9134грн. 04коп. інфляційних, 2974грн. 22 коп. –3% річних, 1327грн. 42 коп. витрат з оплати державного мита, 158грн. 05коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині –у позові відмовити.

                    Суддя                                                                      Безрук Т.М.

Повне рішення складено та підписано: