Рішення № 12610264, 24.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.10                                                                                 Справа № 5/80

За позовом Закритого акціонерного товариства "Організація робітничого постачання", м. Красний Лиман

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганбуд-ВД", м. Луганськ

про стягнення 19823722,00 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

представники сторін:

від позивача –Мірошниченко О.В. дов. №2721 від 14.09.2010;

від відповідача –Володіна Л.Г., дов. № 2074 від 14.09.2010.

Суть спору: закрите акціонерне товариство «Організація робітничого постачання»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу №3287 від 22.09.2009р. в сумі 19823722 грн., яка складається з основного боргу в сумі 15400000 грн., інфляційних нарахувань в сумі 939400 грн., 3 % річних в сумі 490182 грн. та пені в сумі 2994140 грн.

11.10.2010 за супровідним листом від 07.10.2010 № 72 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу у розмірі 15400000 грн.; суму індексу інфляції у розмірі 1134980 грн. та суму 3% річних у розмірі 523230 грн. 19 коп., а також судові витрати. При цьому, в заяві позивач зазначив про те, що відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 1582824 грн. 66 коп. пені.

27.10.2010 за супровідним листом від 25.10.2010 № 75 до суду надійшла ще одна заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу у розмірі 15400000 грн.; суму індексу інфляції у розмірі 1617000 грн. та суму 3% річних у розмірі 564031 грн. 21 коп., а також судові витрати.

Подані заяви відповідають вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому прийняті судом.

В судовому засіданні з 15.11.2010р. до 24.11.2010р. в порядку ст.. 77 ГПК України оголошувалась перерва.

У судове засідання 24.11.2010 прибули повноважні представники сторін.

При цьому, позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 15400000 грн. основного боргу, 1710324 грн. інфляційних нарахувань та 536516,13 грн. 3 % річних.

Також позивач подав заяву, якою, користуючись правом наданим ст.. 22 ГПК України, відмовився від своїх позовних вимог в частині стягнення пені в повному обсязі.

Подані заяви відповідають вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому прийняті судом і розгляд справи здійснюється з їх урахуванням.

Відповідачем відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.11.2010, в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, за клопотанням відповідача було продовжено строк розгляду даного спору на 15 днів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності , суд

в с т а н о в и в:

22 вересня 2009 року між закритим акціонерним товариством "Організація робітничого постачання" (продавець) в особі заступника генерального директора Істоміна О.Г., який діє на підставі Статуту та довіреності №2973 від 27.08.2009 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганбуд-ВД" (покупець) в особі фінансового директора Володіної Л.Г., яка діє на підставі Статуту та довіреності №2074 від 14.09.2009р. було укладено договір купівлі-продажу 93/100 частки комплексу нежитлових будівель та споруд, за умовами п. 1.1 якого продавець зобов’язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього обумовлену грошову суму. Даний договір нотаріально посвідчено 22.09.2009 та зареєстровано в реєстрі за № 3287.

Предметом договору є комплекс нежитлових будівель та споруд, розташований у м. Красний Лиман Донецької області, вул. Ведя, 2, який складається з цегляної бази №1 «А»площею 1255,3 кв. м., цегляної вісової «Б»площею 62,2 кв. м., цегляного складу № 3 тарної бази «В», площею 187,8 кв. м., цегляної ремонтної майстерні автогаражу «Г»площею 107,5 кв. м., залізного ангару «Д»площею 486,4 кв. м., цегляної котельної продбази № 1 «Е»площею 111,9 кв. м., цегляного автогаражу «Ж»площею 1336,2 кв. м., цегляних побутових приміщень автогаражу «З»площею 135,1 кв. м., цегляного складу № 2 продбази № 1 «И», площею 554,9 кв. м., цегляного складу №1 продбази № 1 «К»площею 2980,8 кв. м., цегляного холодильнику розподільної «Л»площею 1016,5 кв. м., цегляного складу № 2 тарної бази «М»площею 492,2 кв. м., цегляної бази промислової «Н»площею 1728,3 кв. м., цегляного складу для порожніх бочок бази № 1 «О»площею 103,4 кв. м., цегляного складу № 1 тарної бази «П»площею 588,8 кв. м., цегляного холодильнику Р площею 594,3 кв. м. (п. 1.2 договору).

В пункті 2.1 договору сторони встановили, що продаж 93/100 частки комплексу нежитлових будівель та споруд за домовленістю сторін вчиняється за балансовою вартістю –15400000 (п’ятнадцять мільйонів чотириста тисяч) гривень, які покупець повинен переказати на рахунок продавця протягом трьох днів після підписання договору на рахунок № 26005302661169/980 в філії «Відділення Промінвестбанк в Слов’янську Донецької області».

Передача-приймання об’єкту продажу проводиться уповноваженими представниками сторін шляхом оформлення відповідних актів прийому передачі –акта прийому-передачі протягом трьох днів з дати оплати покупцем вартості об’єкту продажу. Датою сплати вважається дата перерахування грошових коштів на рахунок продавця (п. 4.2 договору).

Позивачем, в рамках укладеного між сторонами договору, передано відповідачу предмет договору за відповідним актом приймання-передачі від 25.09.2009, який підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача без заперечень та зауважень (а.с.12).

Проте, відповідач в порушення умов договору не перерахував встановлену п. 2.1 договору грошову суму на рахунок позивача у визначений строк, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду.

Стаття 173 ГК України встановлює, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 175 ГК України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 693 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором поставки, а якщо такий строк не встановлений договором, –у строк, визначений відповідно до ст.530 ЦКУкраїни.

Згідно статті 538 ЦК України виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку є зустрічним виконанням зобов’язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині оплати отриманого від позивача майна підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 15400000 грн. 00 коп.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми цивільного законодавства та виходячи з того, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов’язання, позивачем за період з 26.09.2009 по 24.11.2010 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у сумі 1710324 грн. та 3% річних у сумі 536516 грн. 13 коп., в редакції заяви про збільшення позовних вимог від 24.11.2010.

Розрахунок суми 3% річних та інфляційних нарахувань здійснений позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства і є обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Від позовних вимог в частині стягнення пені позивач в процесі розгляду справи, користуючись правом наданим йому ст. 22 ГПК України, відмовився.

Відповідно до ст. ст. 22, 78 ГПК України позивач має право відмовитись від позову, відтак, оскільки дана відмова не порушує чиїх - небудь прав і законних інтересів, повноваження на вчинення цих дій перевірені та в судовому засіданні 24.11.2010р. позивачу роз’яснені наслідки такої відмови, про що є відмітка в протоколі судового засідання, вона приймається судом і провадження у справі в частині цих вимог підлягає припиненню в порядку п. 4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач під час судового розгляду справи доводи позивача не спростував, належних доказів виконання зобов’язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надав.

Тоді як, відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у справі розподіляються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Луганбуд-ВД», вул.. Республіканська, 34, м. Луганськ, ідентифікаційний код 33472451 на користь Закритого акціонерного товариства «Організація робітничого постачання», вул.. Ведя, буд. 2, м. Красний Лиман, Донецької області, код ЄДРПОУ 0101878, заборгованість в сумі 15400 000 грн. 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 1710324 грн., 3% річних в сумі 536516 грн. 13 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 22699 грн. 79 коп. та 210 грн. 08 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.          

3. В частині стягнення пені провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.В.Васильченко

Дата підписання рішення - 29.11.2010.