Ухвала суду № 126101189, 19.03.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

19 березня 2025 року справа № 520/32557/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мороко А.С,

при секретарі судового засідання - Домнич О.М.,

за участю: представника позивача - Шрамко І.С., представника відповідача - Гаєвської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду та клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00055390708 від 02.02.2024.

Ухвалою суду прийнято адміністративну справу до розгляду, відкрито справу за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 21.01.2025 поставлено на обговорення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду з моменту отримання (24.02.2024 року) податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00055390708 від 02.02.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 21.01.2025 просила надати додатковий час для формування позиції щодо поновлення строків звернення до суду. 27.01.2025 представник позивача через функціонал "Електронний суд" подала заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що про існування даного ППР пан Пурхосейн дізнався із електронного кабінета платника, побачивши накладений штраф. Самого ППР позивач не отримував. Представником позивача було направлено адвокатський запит до ГУ ДПС у Харківській області з проханням надати ППР з розрахунками штрафних (фінансових санкцій) та акт фактичної перевірки. 02 жовтня 2024 року на електронну пошту представника позивача надійшла відповідь на адвокатський запит і було надано копію податкового повідомлення-рішення від 02.02.2024 №00055390708. Представник позивача вважає, що факт неотримання позивачем оскаржуваного рішення на пошті по наведеній відділенням зв`язку причині (повернуто за закінченням терміну зберігання) не свідчить, що неотримання відбулось внаслідок неналежного забезпечення позивачем отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження. Звертає увагу, що на конверті із штриховим кодовим ідентифікатором №06 000 840 128 55, не зазначено номеру телефону позивача, у зв`язку з чим, позивач не був належним чином проінформований про надходження оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, та як наслідок, позбавлений можливості вчасного його отримання та своєчасного звернення до суду. Отже, з огляду на викладене, вчасне неотримання позивачем оскаржуваного податкового повідомлення, яке не є наслідком недобросовісної поведінки позивача, позбавило позивача можливості своєчасно ознайомитися з його змістом та реалізувати свої права на захист. З огляду на вказане, представник позивача просив суд поновити строк звернення до суду.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.03.2025 підтримав своє клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строків звернення до суду без поважних причин, враховуючи, що ГУ ДПС у Харківській області дотримано процедуру повідомлення платника податків про прийняття податкового повідомлення - рішення та направлення останнього засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням 02.02.2024, що узгоджується з приписами ст. 42 ПК України. Враховуючи, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення вручено платнику податків 24.02.2024 (згідно поштової відмітки на корінці рекомендованого поштового відправлення, яке повернулось на адресу відправника з відміткою "за закінченням терміну зберігання"), а відтак строк звернення до суду сплинув 24.08.2024, до суду позивач звернувся 26.11.2024, що свідчить про недотримання позивачем строків звернення до суду.

З даним позовом позивач звернувся до суду поза межами шестимісячного строку

Проаналізувавши зміст заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (ч. 3 ст. 122 КАС України).

З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, судова палата у справі № 500/2486/19 відступає від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та сформулювала наступний правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата у справі № 500/2486/19 зазначила, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

З урахуванням викладеного, судова палата у справі № 500/2486/19 прийшла до висновку, що суд апеляційної інстанції правильно врахував висновок Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України і дійшов правильного висновку про те, що строк звернення до суду з цим позовом визначається статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/11673/20 (постанова від 27.01.2022) сформував правовий висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 квітня 2023 року у справі № 320/12137/20 зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 року у справі 240/12017/19 наголосив на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Позивач наводить аргумент про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00055390708 від 02.02.2024 ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку не отримував.

Згідно зі п. 58.3 ст. 58 ПК України, за яким податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 42.2, 42.3 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абз. 6 п. 42.4 ПКУ).

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ПК України. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Отже, з урахуванням наведених вище норм, відповідач повинен належним чином вручити позивачу податкове повідомлення-рішення, що означає надіслання у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст.42 ПК України відповідного рішення за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Так, представник відповідача залучив до матеріалів справи корінець рекомендованого поштового відправлення за трек-номером 0600084012855, з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_1 ГУ ДПС у Харківській області 02.02.2024 скеровано податкове повідомлення - рішення №00055390708, яке повернулось без вручення адресату з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Верховний суд у постановах по справах №№ 639/4278/16-а (ЄДРСРУ №80481068), 813/1517/16 (ЄДРСРУ № 80580104) наголосив, що особистий підпис одержувача рекомендованого поштового відправлення є обов`язковим тільки у разі вручення поштового відправлення з позначками «вручити особисто» та «судова повістка» та не вимагається при оформленні вручення іншого рекомендованого поштового відправлення, зокрема, податкового повідомлення-рішення.

Окрім цього, при зверненні до відповідача 20.09.2024 із заявою про отримання спірного податкового повідомлення - рішення №00055390708 представником позивача не запитувалась інформація про дотримання відповідачем вимог ст. 42 ПК України.

Представник позивача наводить аргументи про те, що звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання податкового повідомлення - рішення №00055390708 та акту перевірки. Попри те суд не установив, що у такому запиті, який не надано суду, однак зміст його процитовано у клопотанні про поновлення процесуального строку, містить вимогу щодо надання доказів надіслання оспорюваного податкового-повідомлення рішення на податкову адресу позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем в повній мірі виконано функцію повідомлення платника про існуюче податкове повідомлення - рішення шляхом направлення рекомендованої кореспонденції на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 , яка повернулась до контролюючого органу з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Щодо посилань представника позивача на недотримання у спірних правовідносинах Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270), суд зазначає, що з аналізу положень пунктів 73, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку вбачається, що інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв`язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв`язку; у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

З наведеного випливає, що позначка відділення поштового зв`язку у відповідній довідці про повернення поштового відправлення відправнику: "повертається "за закінченням терміну зберігання" свідчить про те, що адресат/отримувач, повідомлений про надходження відповідного відправлення, не прибув до відділення поштового зв`язку для його отримання, внаслідок чого, враховуючи нормативно передбачений строк зберігання поштового відправлення у відділенні поштового зв`язку, його було повернуто відправникові.

Таким чином причини неотримання позивачем спірного податкового повідомлення - рішення не були непереборними та цілком залежали від платника податків, який не вияв належної зацікавленості в дотриманні вимог податкового законодавства, а посилання представника позивача на відсутність обов`язку у ФОП ОСОБА_1 перевіряти поштове відправлення є безпідставними та необґрунтованими.

Отже, враховуючи, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення вручено платнику податків 24.02.2024 (згідно поштової відмітки на корінці рекомендованого поштового відправлення, яке повернулось на адресу відправника з відміткою "за закінченням терміну зберігання"), а відтак строк звернення до суду сплинув 24.08.2024, до суду позивач звернувся 26.11.2024, що свідчить про недотримання позивачем строків звернення до суду.

Поряд з цим, представником позивача не наведено суду документально підтверджених інших поважних причин пропуску позивачем строку звернення суду, а зазначені представником позивача причини пропуску звернення до суду визнані судом не поважними.

Відтак, суд, з метою уникнення передчасних висновків щодо порушення позивачем строків звернення до суду, дослідивши в повному обсязі наведені сторонами обставини дотримання позивачем строків, унормованих КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

З огляду на вказане, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст. 123, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею ( суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 24 березня 2025 року.

Суддя А.С.Мороко