Рішення № 126100837, 24.03.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2025 року Справа № 480/10274/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп`яненко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10274/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом і просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову в призначенні пенсії №183850004729 від 21 жовтня 2024 року ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи: з 19 липня 1989 року по 30 червня 1999 року на посаді машиніста холодильних установок 4 розряду Державного підприємства "Буринський завод сухого знежиреного молока" (02 вересня 1996 року Державне підприємство "Буринський завод сухого знежиреного молока" було перетворене у ВАТ "Буринський завод сухого молока"; з 01 липня 1999 року по 31 серпня 2000 року на посаді машиніста аміачних холодильних установок 4 розряду ДП "Фортуна" ВАТ "Буринський завод сухого молока"; з 01 вересня 2000 року по 30 вересня 2000 року на посаді машиніста аміачних холодильних установок 5 розряду ВАТ "Буринський завод сухого молока"; з 01 жовтня 2000 року по 31 жовтня 2001 року на посаді машиніста аміачних холодильних установок 5 розряду ДП "Буринський завод сухого знежиреного молока"; з 01 листопада 2001 року по 31 травня 2002 року на посаді машиніста аміачних холодильних установок 5 розряду ДП "Буринський завод сухого молока"; з 01 червня 2002 року по 29 листопада 2002 року на посаді машиніста компресорного цеху 5 розряду (при роботі з аміаком) ДП "Буриньмолпром"; з 30 листопада 2002 року по 17 грудня 2007 року на посаді машиніста холодильних установок 5 р. (при роботі з аміаком) ВАТ "Буринський завод сухого молока"; з 18 грудня 2007 року по 15 січня 2008 року на посаді машиніста холодильних установок, що обслуговують аміачно-холодильні установки 5 розряду до компресорного цеху Філії ВАТ "Вімм Білль Данн Україна" - "Буринський завод сухого молока" та повторно розглянути заяву від 10 жовтня 2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що звернувшись до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до вимог пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", позивач отримав відмову з огляду на відсутність достатнього пільгового стажу. Однак, на думку позивача, стаж його роботи за професією, передбаченою Списком №2, підтверджується відповідними записами в його трудовій книжці. За наведених обставин, позивач вважає дії відповідача щодо не зарахування періодів його роботи до пільгового стажу за Списком №2 та щодо відмови в призначенні у зв`язку із цим пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" протиправними, у зв`язку із чим звернувся за захистом своїх прав до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог позивача він заперечує та зазначає, що згідно наданих до заяви документів страховий стаж позивача склав 30 років 8 місяців 12 днів. Пільговий стаж відсутній. Позивачем не надано довідок про пільговий характер роботи по Списку № 2, які мають відповідати порядку підтвердження пільгового стажу, згідно п.20 постанови КМУ від 12.08.1993 № 637 ( додаток №5). Враховуючи зазначене, відповідачем відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. (а.с.46-48)

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач 10.10.2024 звернувся до відповідного органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №183850004729 від 21.10.2024, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2

Також у рішенні зазначено, що страховий стаж заявника становить 30 років 08 місяці 12 днів. Пільговий стаж відсутній. Для зарахування пільгового стажу роботи необхідно надати довідку форми додаток №5 відповідно постанови № 637 від 12.08.1993 (а.с.10).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до положень пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналогічні норми містяться у пункті "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).

За приписами статті 100 Закону № 1788, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики № 259/34/5 від 08.06.2001, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (далі - Порядок № 637).

За змістом пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В оскаржуваному рішенні ГУ ПФУ у Вінніцькій області про відмову в призначенні пенсії від 21.10.2024 №183850004729 зазначено, що призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 є неможливим з огляду лише на відсутність необхідного пільгового стажу.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 містяться записи про періоди роботи:

- з 19 .07.1989 по 30.06.1999 на посаді машиніста холодильних установок 4 розряду Державного підприємства "Буринський завод сухого знежиреного молока";

- з 01.07.1999 по 31.08.2000 на посаді машиніста аміачних холодильних установок 4 розряду ДП "Фортуна" ВАТ "Буринський завод сухого молока";

- з 01.09.2000 по 30.09.2000 на посаді машиніста аміачних холодильних установок 5 розряду ВАТ "Буринський завод сухого молока";

- з 01.10.2000 по 31.10.2001 на посаді машиніста аміачних холодильних установок 5 розряду ДП "Буринський завод сухого знежиреного молока";

- з 01.11.2001 по 31.05.2002 на посаді машиніста аміачних холодильних установок 5 розряду ДП "Буринський завод сухого молока";

- з 01.06.2002 по 29.11.2002 на посаді машиніста компресорного цеху 5 розряду (при роботі з аміаком) ДП "Буриньмолпром";

- з 30.11.2002 по 17.12.2007 на посаді машиніста холодильних установок 5 розряду (при роботі з аміаком) ВАТ "Буринський завод сухого молока";

- з 18.12.2007 по 15.01.2008 на посаді машиніста холодильних установок, що обслуговують аміачно-холодильні установки 5 розряду до компресорного цеху Філії ВАТ "Вімм Білль Данн Україна" - "Буринський завод сухого молока".

Згідно з п. 4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

При цьому, відповідно до п. 2 зазначеного Порядку, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Розділом XXXIII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 11 березня 1994 року № 10, передбачалася посада "Машиністи холодильних установок, що обслуговують аміачно-холодильні установки".

Розділом XXXIII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 16 січня 2003 року № 36, передбачалися посади "машиністи холодильних установок, що обслуговують аміачно - холодильні установки", "машиністи компресорних установок, зайняті під час роботи із шкідливими речовинами не нижче 3 класу небезпеки" (посада позивача у різні періоди машиніст холодильних установок 4 розряду та машиніст компресорного цеху 5 розряду (при роботі з аміаком)).

Розділом XXXIII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 24 червня 2016 року №461, передбачалася посада "машиністи холодильних установок, що обслуговують аміачно- холодильні установки" (посада позивача - "машиніст холодильних установок, обслуговуючий аміачно-холодильні установки").

Отже, посади позивача були передбачені Списком № 2.

Таким чином, суд зауважує, що трудова книжка позивача містить записи про його роботу у спірні періоди повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, що дає йому право на зарахування цього періоду до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах на підставі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відмовляючи у зарахуванні вищевказаних періодів роботи до пільгового стажу позивача, відповідач в оскаржуваному рішенні посилається на те, що для зарахування пільгового стажу роботи необхідно надати довідку форми додаток № 5, відповідно постанови № 637 від 12.08.1993.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додаток № 5 передбачає засвідчення уточнюючої довідки підписом керівника, начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.

Втім, суд зазначає, що у трудовій книжці позивача, яка є основним документом, підтверджуючим стаж роботи, є відповідні записи із зазначенням необхідних відомостей. Відповідачем не спростовані відомості, які зазначені у трудовій книжці, а також не надано доказів того, що позивач не працював або спірні періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до пільгового стажу роботи, або взагалі відсутні.

Також слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною першою статті 101 Закону № 1788-XII що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.

Відтак, враховуючи вищенаведене, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності.

Однак, відповідач таким правом не скористався.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 28.08.2018 у справі № 175/4336/16-а, від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 27.02.2019 у справі № 423/3544/16-а та від 11.07.2019 у справі №242/1484/17, від 31.03.2020 у справі № 127/16245/17.

Враховуючи те, що трудова книжка позивача містить відомості щодо роботи позивача на посадах, віднесених до Списку № 2, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу, суд доходить висновку, що у відповідача відсутні підстави для їх неврахування.

Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що звернення до суду з цим позовом обумовлено, фактично, незгодою позивача із рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області від 21.10.2024 №183850004729, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати зазначене рішення, а також зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 19.07.1989 по 30.06.1999; з 01.07.1999 по 31.08.2000; з 01.09.2000 по 30.09.2000; з 01.10.2000 по 31.10.2001; з 01.11.2001 по 31.05.2002; з 01.06.2002 по 29.11.2002; з 30.11.2002 по 17.12.2007; з 18.12.2007 по 15.01.2008 та повторно розглянути заяву від 10.10.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 ч.ч 1, 3 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрат на професійну правничу допомогу віднесено до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги № 21 від 01.08.2024, акт приймання-передачі наданих послуг з переліком наданих послуг: консультація усну з вивченням документів - 1500 грн.; підготовка позовної заяви та формування пакету документів - 8500 грн., ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. (а.с. 33-38).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

Відповідачем у відзиві зазначено, що предмет у спорі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складання процесуальних документів не є значним. З огляду на вищевикладене, вважаємо що, вимоги представника позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу не можуть бути задоволені.

Згідно з розділом 3 договору №21 гонорар визначається за домовленістю. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт. Договір не містить перелік можливих форм визначення вартості послуг: тверда сума та/або погодинна оплата, будь-яких відомостей про досягнуту сторонами згоду щодо такої форми договір не містить. Також у договорі відсутні відомості про загальну вартість послуг за договором або вартість однієї одиниці часу роботи адвоката. Тобто, взагалі відсутні відомості щодо ціни договору.

Договір про надання правової допомоги, незважаючи на специфіку відносин адвоката з клієнтом, є договором про надання послуг. Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Відповідно до вимог ст. 903 ч. 1 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У договорі про надання правової допомоги між позивачем та адвокатом відсутні відомості про надання адвокатом послуг безоплатно. Крім того, суду надано акт виконаних робі та квитанція до прибуткового касового ордеру, що дає підстави вважати укладений сторонами договір відплатним. За таких обставин ціна договору (відомості про гонорар) є його істотною умовою. Суд приходить до переконання, що наданий суду договір між позивачем та адвокатом не свідчить про досягнення його сторонами угоди щодо розміру гонорару та порядку його обчислення, тобто сторонами не досягнуто згоди щодо однієї з його істотних умов.

Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі №522/17845/15-ц (провадження № 61-14507св18) дійшов висновку, що адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу не підтверджується належними доказами, судові витрати у цій частині відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Відповідно до ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1211,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову в призначенні пенсії №183850004729 від 21 жовтня 2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21028, код ЄДРПОУ 13322403) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи: : з 19 липня 1989 року по 30 червня 1999 року на посаді машиніста холодильних установок 4 розряду Державного підприємства "Буринський завод сухого знежиреного молока" (02 вересня 1996 року Державне підприємство "Буринський завод сухого знежиреного молока" було перетворене у ВАТ "Буринський завод сухого молока"; з 01 липня 1999 року по 31 серпня 2000 року на посаді машиніста аміачних холодильних установок 4 розряду ДП "Фортуна" ВАТ "Буринський завод сухого молока"; з 01 вересня 2000 року по 30 вересня 2000 року на посаді машиніста аміачних холодильних установок 5 розряду ВАТ "Буринський завод сухого молока"; з 01 жовтня 2000 року по 31 жовтня 2001 року на посаді машиніста аміачних холодильних установок 5 розряду ДП "Буринський завод сухого знежиреного молока"; з 01 листопада 2001 року по 31 травня 2002 року на посаді машиніста аміачних холодильних установок 5 розряду ДП "Буринський завод сухого молока"; з 01 червня 2002 року по 29 листопада 2002 року на посаді машиніста компресорного цеху 5 розряду (при роботі з аміаком) ДП "Буриньмолпром"; з 30 листопада 2002 року по 17 грудня 2007 року на посаді машиніста холодильних установок 5 р. (при роботі з аміаком) ВАТ "Буринський завод сухого молока"; з 18 грудня 2007 року по 15 січня 2008 року на посаді машиніста холодильних установок, що обслуговують аміачно-холодильні установки 5 розряду до компресорного цеху Філії ВАТ "Вімм Білль Данн Україна" - "Буринський завод сухого молока".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21028, код ЄДРПОУ 13322403) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) від 10.10.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21028, код ЄДРПОУ 13322403) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко