Рішення № 12609548, 01.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.12.10 р.                     Справа № 15/239                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Нєразік М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа” м. Горлівка (код ЄДРПОУ 03337007)

до відповідача комунального підприємства “Надія” м. Горлівка (код ЄДРПОУ 31685420)

про стягнення основного боргу в сумі 4096,27 грн., пені в сумі 4096,27 грн., 3% річних у розмірі 33,32 грн., інфляції в сумі 40,97 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гладких І.Ф. за довіреністю № 06/452 від 19.01.2010 р.

від відповідача: Предвєчна Л.Ф. за довіреністю б/н від 01.10.2010 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа” м. Горлівка до комунального підприємства “Надія” м. Горлівка про стягнення основного боргу в сумі 4096,27 грн., пені в сумі 4096,27 грн., 3% річних у розмірі 33,32 грн., інфляції в сумі 40,97 грн.

Ухвалою суду від 15.10.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/239, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2010 р. сторони уклали договір № 1893 на поставку теплової енергії, згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався поставляти споживачу теплову енергію для теплопостачання вбудованого нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Горлівка, пр. Леніна, буд. 65, загальною площею 114,60 кв.м згідно додатків № 1, 2 до договору, а споживач (відповідач) зобов’язався своєчасно оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в строки та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що виконання постачальником зобов’язань по даному договору підтверджується актами включення опалення житлових будинків, в які вбудовані нежитлові приміщення споживача, підписаними постачальником та споживачем, розпорядженнями Горлівської міської ради про закінчення опалювального сезону.

Згідно п. 5.1 договору споживач оплачує відпущену теплову енергію за опалення загальної площі 114,60 кв.м при тарифі 20,02 грн. за 1 кв.м в місяць, що складає 2753,15 грн. (в т.ч. ПДВ) в місяць опалювального періоду.

Відповідно до п.п. 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 договору у випадку зміни тарифів (системи оплати) Обласною державною адміністрацією або уповноваженим нею органом місцевого самоврядування, сторони автоматично вводять зміни в розрахунки за послуги теплопостачання з часу введення змін в дію. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплату за теплову енергію споживач здійснює до початку розрахункового місяця згідно платіжній вимозі–дорученню, виставленій постачальником. Платіжна вимога–доручення постачальника вважається пред’явленою споживачу з моменту вручення її споживачу, керівнику, відповідальному представнику, бухгалтеру (казначею), відповідальному за діловодство споживача; у випадку відсутності можливості вручити особисто – з моменту відправки її поштою рекомендованим листом за юридичною адресою, вказаною в договорі, з урахуванням строку поштового пробігу.

Відповідно до п. 8.4 договору при простроченні оплати теплової енергії споживач на вимогу постачальника зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що строк дії даного договору становить в період з 09.02.2010 р. по 30.09.2012 р., а в частині розрахунків за спожиту теплову енергію – до їх повного проведення.

До договору сторони підписали перелік об’єктів, на які постачається теплова енергія, та акт технічного огляду системи теплопостачання від 24.04.2010 р. Спірний договір з додатками підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, завірені копії додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 1893 від 27.05.2010 р. ним в період з лютого по квітень 2010 р. відповідачу була поставлена теплова енергія, що підтверджується актом від 26.10.2009 р. на включення опалення, підписаним представниками споживача та постачальника, рішенням № 342 від 07.04.2010 р. Горлівської міської ради про закінчення опалювального сезону 15.04.2010 р., завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Споживач частково оплатив отриману теплоенергію, в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача на користь позивача склала 4096,27 грн. Факт здійснення часткової оплати підтверджується платіжними регістрами, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач виставляв відповідачу платіжну вимогу–доручення № 1893 від 23.06.2010 р. на оплату отриманої теплової енергії, що підтверджується завіреними копіями вказаної платіжної вимоги–доручення та реєстру сум, пред’явлених в платіжних вимогах.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриману теплову енергію), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 1893 від 27.05.2010 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором на поставку теплової енергії.

Згідно ст. 3 Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005 р. відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі № 1893 від 27.05.2010 р. передбачили, що оплату за теплову енергію споживач здійснює до початку розрахункового місяця згідно платіжній вимозі–дорученню, виставленій постачальником.

Тобто, в договорі конкретний строк оплати сторони не визначили, тому застосуванню підлягає загальна норма ст. 530 ч. 2 ЦК України стосовно строку виконання зобов’язання. Вказаною нормою закону передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи з того, що платіжна вимога–доручення була виставлена позивачем відповідачу для оплати 23.06.2010 р., отримана виконуючим обов’язки директора Скрипіною Л.А. 25.06.2010 р., строк оплати на день подачі позову до суду, тобто 13.10.2010 р., наступив та почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідач надав до суду відзив № 01–04/579 від 03.11.2010 р. на позовну заяву, в якому визнає основний борг, 3% річних та інфляцію; просить зменшити суму пені до рівня подвійної облікової ставки НБУ або розстрочити виконання рішення на 5 місяців. При цьому відповідач вказує на те, що ним був повністю сплачений основний борг, що підтверджується платіжним дорученням № 721 від 13.10.2010 р. на суму 4096,27 грн. з відміткою банку про проведення платежу. Призначенням платежу вказана оплата за опалення. Оригінал платіжного доручення міститься в матеріалах справи.

Позивач надав до суду реєстр платіжних документів з відмітками банку про проведення платежу, з якого вбачається, що відповідач під час розгляду справи судом 13.10.2010 р. повністю оплатив основний борг на суму 4096,27 грн., 27.10.2010 р. повністю оплатив 3% річних у розмірі 33,32 грн., інфляцію в сумі 40,97 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. Вказані платіжні документи свідчать про повне погашення відповідачем суми основного боргу, 3% річних, інфляції, держмита, ІТЗ після подачі позову до суду (позовна заява направлена до суду 08.10.2010 р. згідно відбитків поштових штемпелів на конверті).

За вищевказаних обставин провадження у справі в частині позову про стягнення основного боргу в розмірі 4096,27 грн., 3% річних у розмірі 33,32 грн., інфляції в сумі 40,97 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору згідно ст. 80 ч. 1 п. 1-1 ГПК України (оплачено після подачі позову до суду). Судові витрати також не підлягають розподілу між сторонами в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України у зв’язку з повним відшкодуванням їх вартості відповідачем позивачу.

У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання позивач на підставі п. 8.3 договору нарахував відповідачу за період з 01.07.2010 р. по 07.10.2010 р. пеню в сумі 4096,27 грн. (розрахунок доданий до позову).

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти стягнення пені заперечував у зв’язку з тим, що станом на теперішній час він знаходиться в скрутному фінансовому становищі та стягнення вказаної суми пені дуже негативно позначиться на його економічному стані. Відповідач просив суд зменшити розмір пені на підставі наступного: основний борг ним повністю погашений, сума пені надто завищена, фінансовий стан підприємства тяжкий, договір на поставку теплової енергії був укладений після закінчення опалювального періоду, при цьому відповідач не заперечував проти укладення такого договору з лютого 2010 р. За вказаних обставин відповідач просить суд зменшити суму пені до рівня подвійної облікової ставки НБУ або розстрочити виконання рішення на 5 місяців. В обґрунтування викладених обставин відповідач надав до суду аналіз витрат КП „Надія”, інформацію про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість відповідача від 06.10.2010 р., довідки про кредиторську заборгованість станом на 01.10.2010 р. та на 01.11.2010 р., акти звірки взаєморозрахунків відповідача з іншими особами, фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва на 30.09.2010 р. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Позивач надав до суду заперечення на клопотання відповідача про зменшення пені, посилаючись на свій тяжкий фінансовий стан як основного теплопостачального підприємства міста Горлівки та наявність заборгованості перед НАК „Нафтогаз України” за спожитий природний газ. В обґрунтування викладених обставин позивач надав до суду завірені копії постанови Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2010 р. по справі № 25/242, рішень господарського суду Донецької області від 09.11.2009 р. по справі № 2/79, від 06.11.2008 р. по справі № 44/364, від 20.07.2010 р. по справі № 20/7.

Заперечення відповідача щодо стягнення пені суд не приймає до уваги у зв’язку з наступним:

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язань по договору сторони несуть відповідальність згідно Закону України „Про теплопостачання”, Закону України „Про житлово–комунальні послуги”, Правил надання послуг по централізованому опаленню, поставки холодної та гарячої води та водовідведенню, затвердженими постановами КМУ від 21.07.2005 р. № 630, іншими нормативно–правовими актами України.

Згідно п. 8.3 договору за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії споживачу нараховується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше 100% загальної суми боргу.

Позивач здійснив розрахунок пені з урахуванням положень Закону України „Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” № 686–ХІV від 20.05.1999 р. в частині того, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченного платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Перевіркою розрахунку суми пені судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, сума нарахованої пені не перевищує суму основного боргу, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Нарахування позивачем оплати за отриману теплову енергію відповідачу з лютого 2010 р. при тому, що спірний договір на теплопостачання № 1893 був підписаний сторонами тільки 27.05.2010 р., суд вважає правомірним, оскільки фактично спірний об’єкт опалення (вбудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Горлівка, пр. Леніна, буд. 65, загальною площею 114,60 кв.м) було передано відповідачу в господарське відання під статутну діяльність в лютому 2010 р., що підтверджується рішенням виконкому Горлівської міської ради № 102 від 09.02.2010 р., завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Крім того, сторони у відповідності до ч. 2, 3 ст. 631 ЦК України самостійно встановили строк дії договору за період до його укладення з 09.02.2010 р.

Посилання відповідача на скрутний фінансовий стан не підтверджено відповідними доказами, тому як згідно фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва на 30.09.2010 р. чистий прибуток КП „Надія” за звітний період (за 9 місяців 2010 р.) склав 73,8 тис.грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Крім того, згідно ст. 625 ч. 1 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє його від господарсько–правової відповідальності.

Розмір пені, яка стягується з відповідача, відповідає умовам договору між сторонами. Стаття 83 ГПК України передбачає право, а не обов’язок суду щодо зменшення пені, у разі якщо такий випадок є винятковим. При цьому суд враховує майнові інтереси обох сторін, а також той факт, що порушення виконання зобов’язання не було усунуто відповідачем негайно в добровільному порядку до подачі позову до суду.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені задоволенню не підлягає.

Клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду на 5 місяців також задоволенню не підлягає у зв’язку з наступним:

Господарський суд повинен враховувати негативні наслідки для відповідача при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для позивача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Суд дійшов висновку, що у випадку надання розстрочки судового рішення відповідачу будуть порушені майнові інтереси позивача. Крім того, з фінансового звіту вбачається, що відповідач в результаті здійснення підприємницької діяльності отримав чистий прибуток в сумі 73,8 тис.грн., сума пені є не занадто великою – 4096,27 грн., щоб її оплачувати протягом 5 місяців.

Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що розстрочку виконання свого рішення суд повинен надавати лише у тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Відповідач не довів неможливість виконання рішення суду одночасно без його розстрочення, тому клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 5 місяців суд відхиляє.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 4096,27 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 80 ч. 1 п. 1–1; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства “Надія” (юридична адреса: 84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, буд. 65; код ЄДРПОУ 31685420; рахунок 260003011479 у філії Центрально–міського відділення 2864 ВАТ „Ощадний банк України”, МФО 394103) на користь закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа” (юридична адреса: 84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Академіка Павлова, 13; ЄДРПОУ 03337007; рахунок 26005414020000 в ПАТ „ПроФінБанк” м. Донецьк, МФО 334594) пеню в сумі 4096,27 грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 4096,27 грн., 3% річних у розмірі 33,32 грн., інфляції в сумі 40,97 грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

У судовому засіданні 01.12.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 03.12.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя