Рішення № 12609534, 01.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.12.10 р.                     Справа № 38/216                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України м.Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення основного боргу за поставлений природній газ у сумі 9 219 064,40грн., пені у сумі 549 651,47грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки у сумі 103 706,89грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бережний Р.В. –за дов. №6/10 від 11.01.2010р.

від відповідача: Непоп О.І –за дов. №26/7 від 14.01.2010р.

Суть спору:

Позивач, Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” м.Краматорськ, Донецька область про стягнення основного боргу за поставлений природній газ у сумі 9 219 064,40грн., пені у сумі 549 651,47грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки у сумі 103 706,89грн., а всього 9 872 422,76грн.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов’язків за договором на постачання природного газу № 06/09-1895 від 22.12.2009р. з додатковими угодами та протоколом розбіжностей, акти прийому-передачі природного газу, розрахунок боргу та на представлені суду документи, які містяться у матеріалах справи, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, правовстановлюючі документи тощо.

19.10.2010р. відповідач надав суду відзив №26/18 від 18.10.2010р., в якому зазначив, що підтверджує суму позову про стягнення основної суми боргу, пені, річних за неналежне виконання договору №06/09-1895 від 22.12.2009р. за період з 01.01.2010р. по 31.08.2010р.

Також відповідач повідомив суду, що в період з 31.08.20010р. по 15.10.2010р. відповідачем було перераховане позивачеві 8 590 000,00грн. в погашення боргу за отриманий газ за договором №06/09-1895 від 22.12.2009р. та №06/08-542 від 28.03.2008р. (рішення господарського суду Донецької області №20/223 від 02.09.2010р).

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

27.10.2010р. відповідач надав суду заяву №26/1/8 від 18.10.2010р., в якій просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №38/216 на 12 місяців рівними частинами щомісячно, починаючи з 01.01.2011р. та зменшити розмір пені на 50%.

Заява судом розглянута та залучена до матеріалів справи.

23.11.2010р. відповідач надав супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи копії платіжних доручень. Супровідний лист та додані до нього платіжні доручення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2009р. між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством “Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” (Покупець) був укладений договір на постачання природного газу № 06/09-1895 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язується передати у власність Покупцю природний газ, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

Розділом 2 договору сторони визначили кількість та якість газу.

Так, постачальник передає покупцю в період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. включно газ в обсязі до 2700,000тис., в тому числі по місяцях: січень – до 900,000 тис.куб.м., лютий-до 800,000 тис.куб.м., березень - до 1000,000 тис.куб.м. (п.2.1 договору).

Додатковою угодою від 10.03.2010р. №1 до Договору № 06/09-1895 від 22.12.2009р. сторони доповнили п.2.1 вказаного договору абзацом наступного змісту: постачальник передає покупцю в період з 01.04.2010р. по 30.09.2010р. включно газ в обсязі до 3600,000 тис.куб.м. в тому числі по місяцях: квітень – 500,000 тис.куб.м., травень - 500,000 тис.куб.м., червень - 500,000 тис.куб.м., липень - 700,000 тис.куб.м., серпень – 700,000тис.куб.м., вересень - 700,000 тис.куб.м.

Пунктом 5 додаткової угоди сторони внесли зміни у п.11.1 договору після слів: “і діє в частині поставки газу до” та виклали його у наступній редакції: “30 вересня 2010р. включно, а в частині розрахунків за газ – до їх повного здійснення”.

Додаткова угода № 1 від 10.03.2010р. до договору до Договору № 06/09-1895 від 22.12.2009р. підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Пунктом 5.1 Договору сторони визначили ціну за 1000 кубічних метрів газу, яка становить 1899,25грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; - податок на додані вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 122,00грн., крім того, ПДВ – 20%. До сплати за 1000куб.м природного газу – 2059,24грн., крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 2471,09грн.

Додатковою угодою №2 від 06.04.2010р до Договору № 06/09-1895 від 22.12.2009р. сторони виклали пункт 5.1 в наступній редакції: “5.1. З 01 квітня 2010 року ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2020,25 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-          збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

-          податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 182,66 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 619,19 (дві тисячі шістсот дев'ятнадцять гривень, 19 коп.) гривень”.

Додаткова угода №2 від 06.04.2010р. підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Додатковою угодою №3 від 06.05.2010р до Договору № 06/09-1895 від 22.12.2009р. сторони виклали пункт 5.1 в наступній редакції: “5.1. З 01 травня 2010 року ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1992,80 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-          збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

-          податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 150,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 182,66 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 619,19 (дві тисячі шістсот дев'ятнадцять гривень, 19 коп.) гривень”.

Додаткова угода №3 від 06.05.2010р. підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Додатковою угодою №4 від 06.08.2010р до Договору № 06/09-1895 від 22.12.2009р. сторони виклали пункт 5.1 в наступній редакції: “5.1. З 01 серпня 2010 року ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2187,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-          збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

-          податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 464,94 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ – 2957,93 (дві тисячі шістсот дев'ятнадцять гривень, 93 коп.) гривень”.

Додаткова угода №4 від 06.08.2010р. підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Згідно із п.6.1 Договору, оплата за природний газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки за 5 банківських днів до початку місяця поставки.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

В платіжних дорученнях покупець повинен обов’язково вказувати номер та дату договору призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за даним договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ та витрат на його транспортування територією України, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу (п.6.4).

Відповідно до п.7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.9.3 неустойка нараховується постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Договір та додаткові угоди до нього підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача протягом січня – серпня 2010р. природний газ на загальну суму 9 309 064,40грн., що підтверджується, наявними у матеріалах справи актами приймання–передачі природного газу підписаних сторонами.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 9 872 422,76грн. за договором на постачання природного газу № 06/09-1895 від 22.12.2009р., з яких: 9219 064,40грн. – сума основного боргу, 549 651,47грн. - сума пені, 103 706,89грн. - сума 3% річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір на постачання природного газу № 06/09-1895 від 22.12.2009р. з додатковими угодами, акти прийому-передачі природного газу, розрахунок суми боргу, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив №26/18 від 18.10.2010р., заяву № 26/18 від 18.10.2010р. про розстрочку виконання рішення, клопотання №26/18 від 18.10.2010р. про зменшення розміру пені на 50%, баланс станом на 30.06.2010р., виписку з кредиторської заборгованості станом на 01.10.2010р., копії платіжних доручень, як докази часткової оплати боргу за поставлений природний газ, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянув матеріали справи, представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов’язання щодо оплати за поставлений природний газ не виконував належним чином, що призвело до виникнення заборгованості.

23.11.2010р. відповідач надав суду супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи копії платіжних доручень, як докази часткової оплати за поставлений природний газ.

Розглянувши додатково представлені відповідачем документи, суд встановив, що відповідно до платіжних доручень №1972 від 04.10.2010р. на суму 500000,00грн. та №2007 від 06.10.2010р. на суму 500000,00грн. відповідач здійснив оплату за природний газ по договору №06/09-1895 від 22.12.2009р. на загальну суму 1000000,00грн.

Враховуючи, що позовна заява про стягнення з відповідача суми основного боргу, пені та річних, датована та направлена позивачем на адресу суду 08.10.2010р., суд приходить до висновку про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1000000,00грн., оскільки заборгованість за поставлений природний газ в сумі 1000000,00грн. була оплачена відповідачем 04-06.10.2010р., тобто до звернення позивача до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Крім того, з наданих відповідачем копій платіжних доручень вбачається, що протягом розгляду справи, платіжними дорученнями №2173 від 15.10.2010р., №2232 від 20.10.2010р., №2361 від 26.10.2010р., №2396 від 27.10.2010р., №2421 від 28.10.2010р., №2429 від 29.10.2010р., №2751 від 22.11.2010р., №2752 від 22.11.2010р. відповідачем було частково сплачено суму основного боргу за поставлений природний газ у розмірі 4 300 111,37грн.

Положеннями пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку відсутності предмету спору, господарський суд повинен припинити провадження по справі.

За таких обставин, оскільки відповідач протягом розгляду справи частково погасив суму заборгованості у розмірі 4 300 111,37грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість за поставлений природний газ в сумі 3 918 953,03грн. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.2 Договору передбачена відповідальність сторін, а саме: у разі невиконання покупцем умов п.6.1 договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.9.3 неустойка нараховується постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Позивач з посиланням на п. 7.2, та п.9.3 Договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 11.04.2010р. по 11.09.2010р. в сумі 549 651,47грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Суд перевіривши розрахунок пені наданий позивачем дійшов висновку, що нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, тому сума пені в розмірі 549 651,47грн. підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Відповідач 27.10.2010р. звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд зменшити суму пені на 50% та розстрочити виконання рішення на 12 місяців рівними частинами щомісячно починаючи з 01.01.2011р.

Подану заяву відповідач обґрунтовує скрутним фінансовим становищем та світовою економічною кризою, доданими до заяви копіями балансу станом на 30.06.2010р., випискою кредиторської заборгованості станом на 01.10.2010р. та ухвалою по справі про банкрутство від 06.10.2010р. по справі №27/232б.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 439 721,18грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних у розмірі 103 706,89грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців починаючи з 01.01.2011р. посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

Відповідно до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючі рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочення виконання рішення може надаватися лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.

Розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

При розстрочці виконання рішення для позивача можуть наступити негативні наслідки, оскільки розстрочка суттєво зачіпає інтереси позивача, віддаляючи реальне виконання.

Приймаючи до уваги матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів в економіці держави суд відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.193, 216-218, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України м.Київ до Відкритого акціонерного товариства “Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” м.Краматорськ, Донецька область про стягнення основного боргу за поставлений природній газ у сумі 9 219 064,40грн., пені у сумі 549 651,47грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки у сумі 103 706,89грн., задовольнити частково.

Припинити провадження по справі №38/216 у зв’язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення основного боргу за поставлений природний газ в сумі 4 300 111,37грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” м.Краматорськ, Донецька область (84391, Донецька область, м.Краматорськ, вул.М.Тореза,18, код ЄДРПОУ 00191187) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1; п/р 26008301970 в ВАТ “Ощадбанк” м.Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) суму основного боргу за поставлений природній газ у сумі 3 918 953,03грн., пеню у сумі 439 721,18грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки у сумі 103 706,89грн., 22917,05грн. – державне мито, 212,10грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 01.12.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2010р.

Суддя