Рішення № 12609491, 25.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.11.10 р.                     Справа № 43/233                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання О.О. Перекрестній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Тельманівського районного відділу ГУМВС України в Донецькій області, смт. Тельманове Донецької області

до відповідача: Головного управління державного казначейства України в Донецькій області в особі Управління державного казначейства в Тельманівському районі Донецької області, смт. Тельманове Донецької області

про стягнення суми заборгованості за отримані послуги у розмірі 2019,30грн.

Представники сторін:

від позивача: Поспєлова О.В. за довіреністю №9621 від 22.11.2010р.

від відповідача: Корюк С.І. за довіреністю №38/1с від 29.12.2009р.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 25.11.2010р. з 10:30год. до 10:45год.

СУТЬ СПРАВИ:

Тельманівський районний відділ ГУМВС України в Донецькій області, смт. Тельманове Донецької області, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області в особі Управління державного казначейства в Тельманівському районі Донецької області, смт. Тельманове Донецької області, про стягнення суми заборгованості за отримані послуги у розмірі 2019,30грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором №4 від 31.12.2007р., в частині своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 15.11.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №43/233.

Відповідач 25.11.2010р. надав суду відзив на позовну заяву №19.35/01-28/1117, в якому підтвердив надання послуг позивачем за договором №4 від 31.12.2007р. у період з 01.01.2009р. по 17.05.2009р.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, відповідач визнав позов.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Управлінням державного казначейства в Тельманівському районі ГУ ДКУ в Донецькій області (установа) та Тельманівськимо РВ ГУМВС України в Донецькій області (орган) був укладений договір №4 від 31.12.2007р., згідно пункту 1.1. якого установа передала, а орган прийняв під нагляд на другий поверх будівлі по вул. Леніна, 165 смт. Тельманове шляхов вводу своєї охороно-пожежної сигналізації на пульт чергового райвідділу (ячейка №4).

Відповідно до пункту 4.1. договору установа здійснює оплату за рахунок коштів, виділених на утримання установи, шляхом їх перерахування на рахунок органу.

Установа зобов’язується здійснювати розрахунки щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця за надані послуги в сумі 500грн., згідно акту виконаних робіт та рахунку (пункт 4.2. договору).

Згідно пункту 5.1. договору, договір укладений строком на один рік та вступає в силу з моменту його підписання. Якщо протягом двох місяців до закінчення строку договору жодна із сторін не вимагатиме його розірвання, договір вважається продовженим на тих же умовах та на той же строк.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент виникнення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

Надавши належну правову оцінку договору №4 від 31.12.2007р., суд дійшов висновку, що до нього, як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Як зазначає позивач, останнім було надано відповідачу послуги з охорони у період з 01.01.2009р. по 17.05.2009р. вартістю 2274,19грн. Нарікань на якість та обсяги наданих охоронних послуг від відповідача не надходило.

Як встановлено судом, відповідач, уклавши договір, прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати охоронні послуги.

Строк оплати настав, однак, відповідач свої зобов’язання за договором належним чином не виконав, надані послуги сплатив лише частково у сумі 254,89грн., внаслідок чого у нього перед позивачем виник борг у сумі 2019,30грн.

Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано. Відомостей щодо позбавлення відповідача можливості подати будь-які докази матеріали справи не містять.

З метою врегулювання спору мирним шляхом, позивач звернувся до відповідача з претензією №б/н від 21.09.2010р. щодо оплати боргу у сумі 2019,30грн. Відповідач надав позивачу відповідь на претензію №19-35/03-66/894 від 28.09.2010р., якою підтвердив наявність у нього заборгованості у сумі 2019,30грн. перед позивачем.

Згідно акту звірки розрахунків від 01.11.2010р., підписаного сторонами та скріпленого їх печатками, за відповідачем рахується дебіторська заборгованість у сумі 2019,30грн.

Відповідач 25.11.2010р. надав суду відзив на позовну заяву №19.35/01-28/1117, в якому підтвердив надання послуг позивачем за договором №4 від 31.12.2007р. у період з 01.01.2009р. по 17.05.2009р. та в судовому засіданні представник відповідача визнав позов.

Враховуючи наведене, суд вважає доводеним борг у сумі 2019,30грн., тому вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи, підтверджений відповідними доказами та визнаний відповідачем, вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 2019,30грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 599, 611, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 22, 32-34, 44, 49,78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Тельманівського районного відділу ГУМВС України в Донецькій області, смт. Тельманове Донецької області до Головного управління державного казначейства України в Донецькій області в особі Управління державного казначейства в Тельманівському районі Донецької області, смт. Тельманове Донецької області про стягнення суми заборгованості за отримані послуги у розмірі 2019,30грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління державного казначейства України в Донецькій області в особі Управління державного казначейства в Тельманівському районі Донецької області (87100, Донецька область, смт. Тельманове, вул. Леніна, 165; ідентифікаційний код 34687279; р/р 35218005005537 ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016) на користь Тельманівського районного відділу ГУМВС України в Донецькій області (87100, Донецька обл., смт. Тельманове, вул. Леніна, 169; ідентифікаційний код 08671946; р/р 35227001000345 ГУДКУ в Донецькій обл., МФО 834016) суму заборгованості за отримані послуги у розмірі 2019,30грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повний текст рішення за правилами

ст.84 ГПК України підписано 30.11.2010р.