Рішення № 126092773, 12.03.2025, Оболонський районний суд міста Києва

12.03.2025 Справа № 756/8355/24

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________

Унікальний 756/8355/24

Провадження №2/756/472/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.,

за участю секретаря Загороднюк В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кравець Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , у вказаному будинку діє система централізованого опалення, яка оснащена будинковими засобами обліку теплової енергії та гарячої води, послуги з постачання яких надаються відповідачем.

Як зазначає позивач, ним було отримано рахунок-повідомлення станом на 01.08.2021 про оплату послуги централізованого опалення у розмірі 5019,50 грн, а вже у рахунку-повідомленні станом на 01.09.2021 зазначено борг у розмірі 5019,50 грн та перерахунок у розмірі 16623,95 грн, що разом до сплати склало 21643,45 грн.

Проте до отримання вказаних рахунків у позивача була відсутня заборгованість за централізоване опалення, оскільки ним сплачувалися рахунки за вказану послугу своєчасно та у повному обсязі.

Неодноразові звернення позивача до відповідача результатів не дали, у наданих відповідях відповідач посилається на лист Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо зміни методики нарахувань за опалення та проведення корегування нарахувань у відповідності до Методики розрахунку кількості теплової енергії №359 затвердженої 31.10.2006.

На підставі викладеного, не погоджуючись з такими коригуваннями, позивач просить визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення перерахунку за комунальну послугу централізованого опалення за 2020-2021 роки в липні 2021 року по квартирі позивача, зобов`язати відповідача здійснити перерахунок нарахувань оплати за комунальну послугу централізованого опалення по квартирі позивача за опалювальний період 2020-2021 років із застосуванням методики №315.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05.07.2024 року постановлено проводити розгляд вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (головуючий суддя ОСОБА_2).

Відповідно до розпорядження керівника апарату Оболонського районного суду с. Києва Шаровар М.О. №114 від 19.12.2024 року призначено повторний автоматизований розподіл справ з підстав рішення ВРП від 10.12.2024 року суддю ОСОБА_2 звільнено у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024 року визначено головуючого суддю Дибу О.В.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07.01.2025 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, підтримав наявний в матеріалах справи відзив на позовну заяву, в якому посилався на те, що до січня 2021 року при обчисленні нарахувань за послугу централізованого опалення відповідач керувався методикою №359, яка втратила чинність у листопаді 2018 року і була затверджена нова методика №315, яка набрала чинності у 2019 році. Проте у зв`язку із втратою чинності старою методикою та неможливістю застосування нової методики до старих договірних відносин, а також після отриманих роз`яснень відповідачем було здійснено перерахунок за послугу централізованого опалення за 2020-2021 роки у відповідності до методики №359.

Заслухавши пояснення учасників, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, у відповідності до інформації отриманої з відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА у м. Києві (а.с.23), позивач проживає та зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності виданого 17.03.2010 Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (а.с.19).

Як убачається з рахунку-повідомлення станом на 01.08.2021, щодо послуги централізоване опалення здійснено перерахунок на суму 5019,50 грн.

Згідно рахунку-повідомлення станом на 01.09.2021, щодо послуги централізоване опалення зазначено борг у розмірі 5019,50 грн та здійснено перерахунок на суму 16623,95 грн, що разом до сплати склало 21643,45 грн.

З відповіді Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» від 14.02.2024, наданої на звернення позивача убачається, що раніше підприємство застосовувало методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг №315, за якою витрати на опалення місць загального користування визначались як відсоток від загального обсягу споживання тепла будинком, який, зокрема, залежав від кількості поверхів. Методикою ж розрахунку кількості теплової енергії, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення оплати за їх опалення №359 передбачається розрахунок витрат на опалення місць загального користування за формулами, у яких врахована наявність квартирних лічильників, опалювальна площа місць загального користування, теплова потужність системи опалення, температура повітря в приміщенні та середньомісячна температура на вулиці. Згідно наявної інформації по квартирі позивача у липні 2021 року було здійснено коригування нарахувань в бік збільшення на суму 5019,50 грн, а в подальшому за серпень 2021 року було здійснено коригування нарахувань в бік збільшення на суму 16623,95 грн.

В матеріалах справи також наявний акт про прийняття вузла розподільного обліку теплоенергії зав. № 71164544 на абонентський облік від 09.12.2021 та акт зняття контрольних показань з вузла розподільного обліку теплової енергії зав. № 71164544 для потреб опалення окремого приміщення № 29594 від 08.09.2022, встановлений у квартирі позивача.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що з 01 травня 2018 року виконавцем послуг з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 стало КП «Київтеплоенерго».

Відносини між позивачем та відповідачем у період здійснення спірного перерахунку регулювались Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України від 21.07.2005 № 630, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та іншими нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг.

Як встановлено судом, квартира позивача до грудня 2021 року не була обладнана вузлом розподільного обліку теплової енергії, з грудня 2021 року облік спожитих послуг з централізованого опалення квартири позивача здійснюється індивідуальним засобом обліку теплової енергії зав. № 71164544 марки Ultraheat, при цьому систему централізованого опалення житлового будинку по АДРЕСА_1 оснащено будинковим засобом обліку теплової енергії зав. № 6189934 марки MULTICAL, діапазон розповсюдження всі квартири будинку, який встановлено на загальному вводі будинку, тобто обліковують сумарну витрату теплової енергії на потреби централізованого опалення та постачання гарячої води. Крім того, в тепловому пункті житлового будинку АДРЕСА_1 було встановлено лічильник холодної води, діапазон розповсюдження якого ідентичний діапазону розповсюдження засобів обліку теплової енергії, які встановлено на загальному вводі будинку.

Обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК до опалювального сезону 2019/2020 визначався відповідно до Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31.10.2006 № 359 (Методика № 359), згідно якої при розрахунку кількості теплової енергії, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, передбачається розрахунок витрат на опалення МЗК за формулами, у яких врахована наявність квартирних лічильників, опалювальна площа МЗК, теплова потужність системи опалення, температура повітря в приміщенні та середньомісячна температура на вулиці.

За повідомленням сторони відповідача, до листопада 2021 року нарахування плати за отриману послугу з централізованого опалення мешканцям квартир вищезазначеного житлового будинку проводились відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, а саме: у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі квартири за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.

З початку опалювального сезону 2019/2020 років обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства Регіонального розвитку ЖКГ України № 315 від 22.11.2018.

3 01.11.2021 нарахування плати та визначення обсягів за комунальні послуги у вищезазначеному будинку регулюються Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово комунальні послуги», Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства Регіонального розвитку ЖКГ України № 315 від 22.11.2018.

Згідно положень Методики №315 власники приміщень в будинку окрім обсягу теплової енергії, спожитої згідно з показниками індивідуального або будинкового засобу обліку теплової енергії мають сплачувати за обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі та обсяги теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП. Обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі та обсяги теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення входять до обсягу теплової енергії, спожитої згідно з показниками будинкового засобу обліку теплової енергії.

3 жовтня 2022 року відповідно до змін до Методики № 315 власники приміщень в будинку окрім обсягу теплової енергії, спожитої згідно з показниками індивідуального або будинкового засобу обліку теплової енергії мають сплачувати за обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби на опалення, до якого входять витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, а також за обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП.

Згідно розділу VI Методики №315, зі змінами, для опалюваних приміщень, оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами-розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді) визначається мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4°С від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями вузлів розподільного обліку теплової енергії/приладів-розподілювачів теплової енергії/вузлів розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.

Середнє питоме споживання теплової енергії розраховується як сумарний обсяг теплової енергії, витраченої на опалення всіх опалюваних приміщень будівлі, віднесений до сумарної загальної/опалюваної площі/об`єму цих приміщень (у тому числі приміщень, не оснащених приладами обліку, за винятком приміщень з індивідуальним опаленням), з урахуванням положень пункту 11 розділу І Методики № 315. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії дорівнює 50% від середнього питомого споживання теплової енергії на опалення.

У червні 2021 року відповідачем отримано від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (Відділення АМКУ) рекомендації про запобігання порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 60/17-рк/к від 24.06.2021, відповідно до яких рекомендовано:

- утриматись від застосування Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунальних господарства України від 22.11.2018 № 315 (Методика № 315) під час розрахунків із споживачами, з якими не укладено договори відповідно до вимог Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги»;

- здійснити перерахунки споживачам, з якими буди укладені до 01.05.2019 договори про надання комунальних послуг, розміру плати за послуги з централізованого опалення відповідно до Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення. затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31.10.2006 № 359 (Методика № 359).

Відповідно до Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» мешканці багатоквартирних будинків - споживачі отримають комунальні послуги: з централізованого опалення; з централізованого постачання гарячої води, з централізованого водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Закон України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» введений в дію у повному обсязі з 01.05.2019. З цієї дати визнано таким, що втратив чинність Закон № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до Закону № 2189-VIII, на виконання якого розроблена та затверджена Методика № 315, комунальними послугами є, зокрема, послуги: з постачання теплової енергії; з постачання гарячої води; з централізованого водопостачання; з централізованого водовідведення.

Підприємства тепло-, водопостачання та водовідведення надавали комунальні послуги та нараховували плату за них відповідно до вимог Закону № 1875-IV та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та договорів, оформлених на підставі типових договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

Чинні договори зі споживачами, вищезгадані Правила та Типовий договір, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, не передбачають можливості застосування виконавцями послуг Методики № 315.

Відповідно до вимог пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189-VIII договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону. зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Отже, наразі (на момент прийняття рішення АМКУ) залишаються чинними та продовжують діяти договори про надання комунальних послуг, які були укладені до введення в дію Закону № 2189-VIII, та до вказаних договорів не передбачено можливості застосування виконавцями послуг Методики № 315.

Застосування Методики № 315 до зазначених договорів є прямим порушенням п. 28 Правил № 630, ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VII, ч. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» №2119-VIII та умов таких договорів зі споживачами.

Зазначена Методика № 315 має використовуватися тільки після укладання відповідних договорів, передбачених Законом № 2189-VIII.

Разом з тим, розподіл відповідачем між споживачами обсягу спожитих у будинку комунальних послуг відповідно до Методики № 315, за умови відсутності нових договорів, може призвести до ущемлення інтересів споживачів таких послуг, шляхом понесення ними додаткових неправомірних витрат.

Натомість, договори про надання комунальних послуг, що були укладені до 01.05.2019, передбачають застосування положень Правил № 630 та Методики № 359.

Діяльність відповідача як монополіста на ринку надання відповідних послуг контролюється Антимонопольним Комітетом України на предмет можливих зловживань монопольним становищем.

Частина перша ст. 46 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлює, що органи Антимонопольного комітету України мають право надавати рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб`єктам господарювання, об`єднанням стосовно припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а у разі, якщо порушення припинено - щодо вжиття заходів для усунення наслідків Рекомендації надаються у формі листа.

Частиною 2 ст. 46 вищезазначеного Закону встановлено, що рекомендації органів Антимонопольного комітету України підлягають обов`язковому розгляду органами чи особами, яким вони надані. Таким чином, відповідачем відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції» правомірно було застосовано надані рекомендації задля недопущення порушення законодавства у сфері захисту економічної конкуренції.

Водночас, Міністерство розвитку громад та територій України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформує та надає роз`яснення щодо реалізації державної політики у відповідних сферах.

Так, Мінрегіоном неодноразово надавалися роз`яснення, що застосування Методики № 315 можливе лише після укладання договорів, передбачених ст. 14 Закону № 2189-VIII, які відповідають Типовим договорам про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 (лист від 17.07.2020 № 7/9.3.1/12310-20). Зокрема, Мінрегіон зазначає, що хоча Методикою скасовано дію наказу від 31.10.2006 № 359 «Про затвердження Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення», але водночас, відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2189-VIII, договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Таким чином, Методика № 359 втратила чинність, а Методику № 315 не можливо застосовувати до договорів про надання комунальних послуг, які були укладені до введення в дію Закону №2189-VIII.

Суд зазначає, що у разі виникнення спору в умовах відсутності юридичної визначеності у правовому регулюванні щодо застосовних порядків здійснення нарахувань за послугу з централізованого опалення місць загального користування застосовуванню підлягає остання затверджена у встановленому порядку методика, яка врегульовувала таке питання (незалежно від втрати чинності відповідною постановою, зокрема від визнання її нечинною чи скасування).

Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.01.2022 у справі № 207/3286/18.

Посилання позивача на те, що у квартирі позивача встановлено індивідуальний засіб обліку теплової енергії, не спростовує правомірність здійснення відповідачем перерахунку нарахувань за послугу централізованого опалення, оскільки як встановлено судом, вказаний лічильник було встановлено у квартирі позивача після здійснення спірного перерахунку відповідачем.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 12.03.2025.

Суддя: Олексій ДИБА