Ухвала суду № 126092641, 18.03.2025, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1080/24 Провадження № 2/304/113/2025

У Х В А Л А

18 березня 2025 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ганька І.І.,

за участі секретаря судового засідання Галас А.Ю.,

відповідача ОСОБА_1 ,

її представника адвоката Ільницького С.М.,

третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/1080/24 за позовом представника ОСОБА_4 адвоката Штефаняка Івана Івановича до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Перечинська державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним,

У С Т А Н О В И В :

адвокат Штефаняк І.І. в інтересах позивача ОСОБА_4 звернувся в суд з вищевказаним позовом, в якому просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Перечинської державної нотаріальної контори Ганчак Е.О. 11 липня 2006 року за номером 641 на ім`я ОСОБА_1 , на спадкове майно, розташоване у АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 02 травня 2024 року заяву представника ОСОБА_4 адвоката Штефаняка Івана Івановича про забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Перечинська державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним задоволено повністю накладено арешт на житловий будинок з надвірними спорудами та будовами за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 08 травня 2024 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом представника ОСОБА_4 адвоката Штефаняка Івана Івановича до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Перечинська державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, відтак призначено підготовче судове засідання та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву. Також залучено Перечинську державну нотаріальну контору до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 29 липня 2024 року залучено до участі у справі за позовом представника ОСОБА_4 адвоката Штефаняка Івана Івановича до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Перечинська державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 , та ОСОБА_3 , жителя АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 06 листопада 2024 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом представника ОСОБА_4 адвоката Штефаняка Івана Івановича до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Перечинська державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_4 та його представник адвокат Штефаняк І.І. у судові засідання, призначені на 26 лютого та 18 березня 2025 року не з`явилися, хоча про місце, дату та час таких повідомлялися у встановленому законом порядку, при цьому про причини своєї неявки не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутності не подавали.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд визнає, що позивач ОСОБА_4 повторно не з`явився до суду без поважних причин.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Ільницький С.М. просили залишити позов ОСОБА_4 без розгляду з огляду на повторну неявку належним чином повідомленого позивача та його адвоката без поважних причин. Одночасно просили скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді від 02 травня 2024 року.

ОСОБА_2 та Іванчо І.В. як треті особи у судовому засідання також просили залишити позов ОСОБА_4 без розгляду.

У судове засідання представник Перечинської державної нотаріальної контори як третя особа не з`явилася, хоча про місце, дату та час такого повідомлялася у встановленому законом порядку.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 43 ЦПК України чітко визначає права та обов`язки сторін по справі, а відповідно до ч. 1 ст. 44 цього Кодексу учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом вказаних вимог процесуального закону правом на залишення заяви без розгляду суд наділений у випадку повторної неявки позивача в судове засідання за сукупності таких умов: - належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; - повторної неявки його в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль; - ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно норм статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції. Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Європейський суд у рішенні у справі «Калашников проти Росії» зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади. У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» вказано, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Внаслідок неналежного здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов`язків заявником не отримано судову повістку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на нього поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. У прямі обов`язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Вказане дисциплінує заявника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо заявник не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для залишення без розгляду позову представника ОСОБА_4 адвоката Штефаняка Івана Івановича до ОСОБА_1 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Перечинська державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.

Відповідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

При вирішенні питання про скасування заходів забезпечення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч. 9 ст. 158 ЦПК України).

Як роз`яснено в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, тому суд приходить до висновку, що вжиті заходи забезпечення позову необхідно скасувати.

Відповідно до ч. 4, 11 ст. 158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. 6, 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 1 ст. 16 ЦК України, ст. 2, 43, 44, 131 ч. 3, 158, 223 ч. 5, 257, 258-261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

позов представника ОСОБА_4 адвоката Штефаняка Івана Івановича до ОСОБА_1 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Перечинська державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 02 травня 2024 року у цивільній справі № 304/1080/24 у вигляді арешту, накладеного на житловий будинок з надвірними спорудами та будовами за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 скасувати.

Згідно ч. 11 ст. 158 ЦПК України примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.