Рішення № 126089279, 18.03.2025, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 945/2486/24

Номер провадження 2/489/753/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2025 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участю секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (далі - позивач або ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ") до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення кредитної заборгованості

встановив

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14.10.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали Кредитний договір № 417991373 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику (Додаток № 3), які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 22000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Відразу після вчинених дій Відповідача, 14.05.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 22000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року( Додаток №12). В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №164 від 14.12.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 55 386,60 грн. 04.09.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 0409/24 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 0409/24 від 04.09.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 93411,40 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 0409/24 від 04.09.2024.

Просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 417991373 від 14.10.2021 року у розмірі 93411,40 грн., судовий збір 2 422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

14.10.2021 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №417991373, відповідно до умов якого розмір кредитного ліміту - 22000,00 грн., кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання суми кредиту. Вказаний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.

Згідно з п.1.9.1. виключно на період строку визначеного у п.1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою 109,50 процентів річних-, що становить 0,30 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; відповідно до п.1.9.2 Договору за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п.1.8 Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7 Договору строку нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 548,88 процентів річних, що становить 1,50 процентів в день від суми кредиту.

Окрім того, 14.10.2021 відповідачем також підписано за допомогою електронного підпису Паспорт споживчого кредиту продукту "СМАРТ" до Договору №417991373 від 14.10.2021, в якому з-поміж іншого вказано, що дисконтна процентна ставка - 3,65%-722,7%; індивідуальна процентна ставка - 361,35% - 722,7%; базова процентна ставка - 722,7%.

Згідно з платіжним дорученням від 14.10.2021 (а.с. 32) ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" перерахувало ОСОБА_1 22000,00 грн. згідно Договору №417991373 від 14.10.2021.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.

28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 (а.с. 41)

31.12.2020 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року (а.с. 42)

31.12.2021 сторони Договору факторингу (ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс») уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року (Додаток №13). При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. (а.с.47)

31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року (а.с.48)

31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с.49)

Таким чином до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги (а.с.50)

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 (Додаток №18) та №3 від 30.12.2022 (Додаток №19) якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.

04.09.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 0409/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором, що підтверджується витягом з реєстру боржників (а.с.66- 67)

За змістом статей 626, 628ЦивільногокодексуУкраїни (даліЦКУкраїни)договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1 ст. 1056-1 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №561/77/19 від 16.12.2020 зазначено, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

Згідно зч.ч.1,3,4,8,12ст.11ЗаконуУкраїни"Проелектроннукомерцію"пропозиція укластиелектронний договір(оферта)має міститиістотні умови,передбачені законодавствомдля відповідногодоговору,і виражатинамір особи,яка їїзробила,вважати себезобов`язаною уразі їїприйняття.Електронний договірукладаєтьсяшляхомпропозиції йогоукласти(оферти)однієюстороноюта їїприйняття(акцепту)другоюстороною. Електроннийдоговірвважаєтьсяукладеним змоментуодержанняособою,яканаправилапропозицію укластитакийдоговір,відповідіпроприйняття цієїпропозиціївпорядку,визначеномучастиноюшостою цієїстатті. Пропозиціяукласти електроннийдоговір (оферта)може бутизроблена шляхомнадсилання комерційногоелектронного повідомлення,розміщення пропозиції(оферти)у мережіІнтернет абоінших інформаційно-комунікаційнихсистемах.У разіякщо укладенняелектронного договорувідбувається вінформаційно-комунікаційнійсистемі суб`єктаелектронної комерції,для прийняттяпропозиції укластитакий договірособа маєідентифікуватися втакій системіта надативідповідь проприйняття пропозиції(акцепт)у порядку,визначеному частиноюшостою цієїстатті .Такийдокументоформляється удовільнійформіта маєміститиістотніумови,передбаченізаконодавствомдля відповідногодоговору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12цього Закону,вважаєтьсятаким,щозаправовими наслідкамиприрівнюєтьсядодоговору,укладеногоуписьмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно дост.12ЗаконуУкраїни"Проелектроннукомерцію"якщовідповіднодо актацивільногозаконодавстваабо задомовленістюсторінелектронний правочинмаєбутипідписаний сторонами,моментомйогопідписання євикористання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України"Проелектроннийцифровийпідпис",заумовивикористання засобуелектронногоцифровогопідпису усімасторонамиелектронногоправочину; електронногопідписуодноразовимідентифікатором,визначенимцимЗаконом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. ст. 525, 526ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549ЦКУкраїни неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник незвільняєтьсявідвідповідальності занеможливістьвиконанняним грошовогозобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 514 ЦК України).

Відповідно достатті 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В ч.2ст. 517 ЦК Українизазначено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до постанови Верховного Суду України у справі № 6-979цс15 від 23.09.2015 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складіколегії суддівТретьої судовоїпалати Касаційногоцивільного суду від 18.06.2020 у справі №681/44/15-ц.

Відповідно до доданого представником позивача до позовної заяви розрахунку заборгованості, через неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором № 417991373 від 14.10.2021, станом на 17.10.2024 утворилася заборгованість в розмірі 93411,40 грн., з яких: 22000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 71411,40 грн. - заборгованість за відсотками.

У спростування зазначених представником позивача доводів відповідачем будь-яких доказів не надано.

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, враховуючи, що Договір № 417991373 від 14.10.2021 разом з паспортом споживчого кредиту підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про нарахування відсотків та їх розмір, суд вважає, що з позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст.141 Цивільного процесуального кодексу Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі до 6000 грн.

Відповідно до ч.ч.3,4ст.137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №826/1216/16 від 27.06.2018 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат, позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги №09/0924-02 від 09.09.24, Додаткову угоду №8 до Договору від 09.09.2024, Акт прийому-передачі наданих послуг від 09.09.2024, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Однак суд приходить до висновку, що дані витрати не є співмірними із: складністю справи, виконаними представником позивача роботами (наданими послугами); часом, витраченим представником позивача на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих представником позивача послуг та виконаних робіт. Отже, компенсація понесених позивачу витрат за професійну правничу допомогу підлягає лише частковому стягненню в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень).

Керуючись ст. ст.2-13,89,259,263-265 ЦПК України, суд

вирішив

Задовольнити позов частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором № 417991373 від 14.10.2021, у розмірі 93411 грн. 40 коп. (дев`яносто три тисячі чотириста одинадцять гривень 40 копійок), з яких: 22000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 71411,40 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок). та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 (три тисячі) грн.

Інформація про учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-а, офіс 10.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25.03.2025.

Суддя В. В. Кокорєв