Вирок № 126088516, 25.03.2025, Літинський районний суд Вінницької області

Номер справи137/244/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2025

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Літин матеріали кримінального провадження №12024020000000626 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, працюючого "Укрзалізниця", одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

представника потерпілого адвоката ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 19.08.2024 близько 18:00 год., керуючи технічно справним автомобілем «Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись автодорогою сполученням м. Вінниця - м. Хмельницький, у напрямку м. Хмельницький, у межах с. Літинські Хутори Вінницького району Вінницької області, в районі перехрестя із вул. Молодіжною, в момент виникнення небезпеки для руху, а саме в момент об`єктивної появи в полі зору пішохода ОСОБА_8 , яка зліва направо, по ходу руху автомобіля, перетинала проїзну частину дороги, невчасно вжив заходи до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на вказаного пішохода. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці події. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 10.09.2024 №982 на трупі ОСОБА_8 виявлено сполучну травму тіла: відкрита черепно-мозкова травма; закрита травма грудей та живота; множинні переломи кісток тазу, переломо-вивихи акронімальних кінців обох ключиць, перелом голівки правої плечової кістки, множинні переломи кісток обох нижніх кінцівок. Травматична ампутація правої ступні. Сполучна травма тіла у трупа ОСОБА_8 за своїми ознаками відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, яка небезпечна для життя в момент заподіяння та стоїть в причинному зв`язку зі смертю. Між смертю ОСОБА_8 та сполучною травмою тіла, що ускладнилась травматичним шоком, є причинний зв`язок. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень виявлених у трупа ОСОБА_8 можливо висловитися, що остання, в момент первинного контакту з транспортним засобом перебувала у вертикальному або близькому до вертикального положенні, обернена правою частиною тіла до транспортного засобу. Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи від 22.11.2024 № СЕ-19/102-24/22281-ІТ швидкість руху автомобіля «Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_1 , яка відповідає довжині видимих зафіксованих слідів гальмування та переміщення автомобіля до повної зупинки без залишення слідів гальмування, визначається рівною близько 50,7,,, 53,3 км/год. Наїзд на пішохода ОСОБА_8 автомобілем «Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_1 відбувся в с. Літинські Хутори Вінницького району Вінницької області, неподалік перехрестя із вул. Молодіжною, ближче до краю лівої смуги руху в напрямку руху до м. Хмельницький, перед початком відображення сліду волочіння з нашаруванням речовини бурого кольору. У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.3, 12.4 Правил дорожнього руху. В даній дорожній ситуації, водій автомобіля Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування зупинити автомобіль «Hyundai Santa Fe», до смуги руху пішохода при русі із максимально-допустимою швидкістю 50 км/год, тобто шляхом виконання вимог п.п.12.3, 12.4 Правил дорожнього руху. У даній дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія автомобіля «Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п.п.12.3, 12.4 Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля, не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, водій ОСОБА_3 порушив вимоги пунктів 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, згідно до яких: 1) п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»; 2) п.12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год». Порушення ОСОБА_3 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками настанням смерті ОСОБА_9 . Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого. Із показань обвинуваченого ОСОБА_3 допитаного в судовому засіданні встановлено, що він 19.08.2024 виїхав разом зі своїм керівником з м. Бахмач. Проїхавши селище Літин, він побачив, що закінчився населений пункт. В цей час він почав пришвидшуватись та замітив як жінка намагається перейти дорогу. Жінка переходила дорогу з лівої сторони. Пропустивши зустрічну машину, жінка вийшла на середину дороги. він подумав, що вона зупиниться та пропустить його, проте вона продовжила рух. Він в цей час намагався уникнути з нею зіткнення, взявши правіше. Проте уникнути зіткнення не вдалось. В скоєному розкаюється. Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що на місці ДТП він не був і про обставини скоєного йому нічого не відомо. Просить суворо не карати ОСОБА_3 та не позбавляти його права керування. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Враховуючи ту обставину, що обвинувачений повністю визнав свою вину та враховуючи його покази в судовому засіданні, суд вважає їх достовірними, а тому відповідно до вимог ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду та ці обставини ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що позиція обвинуваченого добровільна та він правильно розуміє зміст цих обставин. Суд роз`яснив про позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку при такому порядку вирішення справи. Дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, а саме порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого. При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, так і дані, які характеризують особу обвинуваченого, а також те, що він усвідомив свою вину, сприяв розкриттю злочину, відшкодував спричинену шкоду, щиро розкаявся у скоєному. Дані обставини суд відносить до обставин, що пом`якшують покарання. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно ст.67 КК України судом не встановлені. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України, суд враховує те, що він вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд враховує досудову доповідь органу пробації та керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання. З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , враховуючи досудову доповідь органу пробації, суд керуючись ст.50, 65 КК України, вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України - у межах санкції вказаної статті у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання, суд вважає необхідним не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 працює водієм, що є єдиним засобом заробітку. Також, судом враховано думку потерпілого ОСОБА_6 та клопотання трудового колективу АТ "Укрзалізниця" філія "Центр з будівництва та ремонту колії" струтурного підрозділу Бахмацька колійна машинна станція за №18 від 28.02.2025 щодо не позбавлення права керування. Відповідно до ст.72 ч.5 КК України, суд вважає необхідним зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання перебування під цілодобовим домашнім арештом з 30.12.2024 по 08.01.2025 з розрахунку три дні домашнього арешту за один день позбавлення волі. Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.08.2024 необхідно скасувати. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України. Судові витрати підлягають до стягнення на підставі ст.124 КПК України. Керуючись ст.ст.100, 124, 349, 374-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки. Відповідно до п.п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. Відповідно до ст.72 ч.5 КК України, зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання перебування під цілодобовим домашнім арештом з 30.12.2024 по 08.01.2025 з розрахунку три дні домашнього арешту за один день позбавлення волі. Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.08.2024 скасувати. Речові докази взуття загиблої ОСОБА_8 - знищити; автомобіль Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_1 належний ОСОБА_10 ,жителю АДРЕСА_2 ,який поміщенийна територіютимачасового затриманнятранспортних засобівм.Вінниця вул.Г.Арабея,17та свідоцтвопро реєстраціютранспортного засобу Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 виданого 11.08.2011 повернути ОСОБА_10 ; посвідчення водія серії НОМЕР_3 виданого 08.10.2004 на ім`я ОСОБА_3 повернути ОСОБА_3 . Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 4678,85 гривень. Відповідно до ч.2 ст. 349 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Літинський районний суд Вінницької області. Вирок набуває чинності, якщо протягом 30 днів не буде подано апеляційної скарги. Копії вироку вручити сторонам кримінального провадження.

Суддя: ОСОБА_1