Ухвала суду № 126087372, 25.03.2025, Балаклійський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/377/24 № 2/610/79/2025м. Балаклія25 березня 2025 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

судді: Стригуненка В.М.

за участю

секретаря: Виноградської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про зобов`язання виконати умови договору та погашення заборгованості щодо витрат на утримання в навчальному закладі,

в с т а н о в и в:

У лютому 2024 року Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням, в сумі 25947,41 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на те, що ОСОБА_1 проходив навчання у позивача на посаді курсанта та подалі був звільнений з органів поліції. 15.02.2022 на прохання відповідача після звільнення останнього з органів поліції між ОСОБА_1 , як з цивільною (фізичною) особою, та Харківським національним університетом внутрішніх справ був укладений договір про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, з розстроченням платежу в розмірі 25947,41 грн до одного року. Незважаючи на ознайомлення з розрахунками коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, та згодою з розрахунками та нарахованими сумами, ОСОБА_1 не здійснив добровільного відшкодування цих витрат після закінчення строку, зазначеного в договорі від 15.02.2022.

При цьому, за доводами позивача, договір про відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року, був укладений з ОСОБА_1 за його проханням після звільнення з органів поліції, як із цивільною (фізичною) особою, посилався на порушення відповідачем умов цивільно-правової угоди, а тому спір є цивільно-правовим, та не стосується проходження публічної служби в органах внутрішніх справ України.

Представник позивача просила справу розглянути за її відсутності (а.с. 9).

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, однак в судове засідання не з`явився (а.с.30-31), причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, поважності неявки не убачається.

Як убачається з матеріалів справи, дійсно, 15.02.2022 між Харківським національним університетом внутрішніх справ та відповідачем укладено договір про відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року, пов`язаних з його утриманням у Харківському національному університеті внутрішніх справ, який здійснює підготовку поліцейських. Даним договором боржнику ОСОБА_1 було надано розстрочку зі сплати заборгованості на суму 25947,41 грн, шляхом сплати щомісячно рівними платежами по 2162,30 грн з 10.03.2022 по 10.02.2023.

Так, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зазначає, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № № 29458/04 і 29465/0, пункт 24).

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції (постанова Великої Палати Верховного Суду від21 серпня 2019 року у справі № 712/9272/17, провадження № 14-345цс19).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто, передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 02 липня 2015року №580-VIII «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Статтею 74 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

У постанові від 13 березня 2019 року у справі № 723/18/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат, відбувається після її звільнення з державної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 липня 2020 року у справі № 409/932/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 185/10751/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідача виник обов`язок зі сплати витрат, пов`язаних з утриманням у ХНУВС, а спори, що виникають з цих правовідносин, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Укладений між сторонами договір розстрочення спрямований на забезпечення відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі, та не змінює правову природу правовідносин щодо цих коштів та підставу їх стягнення, а лише визначає порядок та строки їх повернення.

Договір про розстрочення сплати витрат, пов`язаних з утриманням у ХНУВС, самостійно не встановлює підстав виникнення обов`язку з відшкодування таких витрат, а лише підтверджує добровільну згоду сторін відтермінувати їх сплату, змінивши спосіб стягнення.

У постанові Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 357/8587/22, провадження № 61-2471св23, викладено висновок у аналогічній справі, відповідно до якого, що як у разі відмови від добровільного відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням особи у НАВС, так і в разі порушення особою умов договору про здійснення відшкодування з розстроченням платежу, такий спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За такого суд дійшов висновку про закриття провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є публічно-правовими, тому справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Також відповідно до частинипершоїazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9267/ed_2020_07_14/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9267" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">статті 256ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першоїстатті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 255 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

1)Закрити провадження у цивільній справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про зобов`язання виконати умови договору та погашення заборгованості щодо витрат на утримання в навчальному закладі.

2)Зобов`язати Головне Управління Державної Казначейської служби України у Харківській області повернути Харківському національному університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571096) сплачену суму судового збору 2422,40 гривні згідно платіжної інструкції від 12.02.2024 № 129.

3)Видати Харківському національному університету внутрішніх справ з матеріалів справи оригінал платіжної інструкції про сплату судового збору.

4)Роз`яснити позивачу право на пред`явлення даного позову до Харківського окружного адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя Стригуненко В.М.