Ухвала суду № 126086887, 25.03.2025, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 607/10999/22

Провадження № 1-в/197/10/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,

прокурора Боровкова А.В.,

представника ДУ "Водянська виправна колонія (№ 146)" Горлова О.В.,

засудженої ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

захисника адвоката Горовенка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с-ща Широке клопотання начальника Державної установи "Водянська виправна колонія (№ 146)" Цівки Володимира Олександровича про визнання вимог такими, що встановлені законодавством України та зобов`язання засуджену виконати такі вимоги,

встановив:

у Широківський районний суд Дніпропетровської області надійшло клопотання начальника Державної установи "Водянська виправна колонія (№ 146)" Цівки В.О. про визнання вимог щодо надання біологічного матеріалу для направлення його на молекулярно-генетичну експертизу (дослідження) та внесення його до електронного реєстру такими, що встановлені законодавством України та зобов`язання засуджену ОСОБА_1 виконати такі вимоги. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 відбуває покарання у ДУ "Водянська виправна колонія (№ 146)" на підставі вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.02.2024, який набрав законної сили 15.05.2024. З моменту прибуття ОСОБА_1 у ДУ "Водянська виправна колонія (№ 146)", адміністрацією установи неодноразово пропонувалося ОСОБА_1 надати біологічний матеріал для направлення на молекулярно-генетичну експертизу (дослідження) у відповідності до вимоги ЗУ "Про державну реєстрацію геномної інформації людини" та порядку проведення обов`язкової державної реєстрації геномної інформації людини, затвердженого постановою КМУ від 29.08.2023 № 978. Однак, ОСОБА_1 відмовляється виконувати вимогу адміністрації установи, мотивуючи тим, що ці вимоги не законні, а тому порушують її права. В клопотанні вказується, що ОСОБА_1 унеможливлює виконання службових завдань та перешкоджає виконанню працівниками установи обов`язків, навмисно відмовляється та перешкоджає своїми діями такою відмовою, які у свою чергу несуть службу та виконують свої службові обов`язки, урегульовані нормами та правилами, у відповідності до законодавства України.

В судовому засіданні представник ДУ "Водянська виправна колонія (№ 146)" подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, зазначених у останньому. Окремо вказав, що заявник потребує підтвердження законності своїх дій, а зобов`язання засуджену рішенням суду щодо вчинення вказаних дій не призведе до примусового відібрання у неї такого біологічного матеріалту. Вказав, що будь-яких питань про всякого роду сумніви і протиріччя, при виконанні вироку, постановленого щодо ОСОБА_1 немає та вирок виконується.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання у повному обсязі та просив його задовольнити.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила щодо задоволення вказаного клопотання, мотивуючи тим, що має сумніви щодо збереження конфіденційності результатів молекулярно-генетичної експертизи та належного збереження таких. Посилається на свої переконання, які не дозволяють їй ділитися такою інформацією.

Захисник - адвокат Горовенко С.В. в судовому засіданні заперечив щодо клопотання та вказав, що таке не обґрунтоване та не підлягає задоволенню. Звернув увагу, що поставлені в клопотанні вимоги ніким не оспорюються та не можуть бути виконані. При цьому, будь-яких питань про всякого роду сумніви і протиріччя, при виконанні вироку, постановленого щодо ОСОБА_1 немає. А щодо засудженої, через її поведінку, то адміністрацією виконання покарань може остання бути тільки піддана заходам заохочення або стягнення. Просить у клопотанні відмовити.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, зробив такі висновки.

Як вбачається із вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.02.2024 № 607/10999/22 (а.с. 10-21), ОСОБА_1 засуджена за ч. 1 ст. 111, ч.3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

З довідки ДУ "Водянська виправна колонія (№ 146)" з особової справи № 50-Т-24 від 02.12.2024 № 146/5-2521 (а.с. 8) вбачається, що ОСОБА_1 почала відбувати покарання 13.06.2024 у державній установі «Чортківська УВП», з 26.07.2024 у державній установі "Кам`янська виправна колонія (№ 34)" та з 28.10.2024 у ДУ "Водянська виправна колонія (№ 146)". Кінцевий строк покарання 13.06.2029. В матеріалах особової справи відсутні документи (реєстраційна картка відбору, супровідний лист до НДЕКЦ МВС України), які підтверджують відбір біологічного матеріалу та направлення його на молекулярно-генетичну експертизу (дослідження).

Відповідно до поданих копії Додатку 6 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (пункт 1 розділу V) (а.с. 3-4), копії витягу з Кримінально-виконавчого кодексу України (а.с. 5), копії витягу Кримінально-виконавчого кодексу України щодо відбування покарання у виді по волі ДУ "Водянська виправна колонія (№146)" (а.с. 6) та копії вимог Наказу № 2823/5 від 28.08.2018 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» зі змінами (а.с. 7), для ОСОБА_1 вказані відомості надані для ознайомлення під особистий підпис та із яких, зокрема встановлено обов`язок засуджених виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу установи виконання покарань.

Щодо поданого клопотання суд керується такими нормами права.

Як вбачається із п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.

З поданого начальником ДУ "Водянська виправна колонія (№ 146)" Цівкою В.О. клопотання вбачається, що ОСОБА_1 унеможливлює виконання службових завдань та перешкоджає виконанню працівниками установи обов`язків, навмисно відмовляється та перешкоджає своїми діями такою відмовою, які у свою чергу несуть службу та виконують свої службові обов`язки, урегульовані нормами та правилами, у відповідності до законодавства України, а саме щодо надання біологічного матеріалу для направлення на молекулярно-генетичну експертизу (дослідження) у відповідності до вимоги ЗУ "Про державну реєстрацію геномної інформації людини" та порядку проведення обов`язкової державної реєстрації геномної інформації людини, затвердженого постановою КМУ від 29.08.2023 № 978.

З огляду на встановлене, суд зазначає, що п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачає право звернення до суду з підстав наявності всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.02.2024 № 607/10999/22, за яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років виконується, що підтверджено представником установи виконання покарань. При цьому, будь-яких інших обов`язків таким вироком для ОСОБА_1 , зокрема щодо надання біологічного матеріалу для направлення на молекулярно-генетичну експертизу (дослідження) у відповідності до вимоги ЗУ "Про державну реєстрацію геномної інформації людини" та порядку проведення обов`язкової державної реєстрації геномної інформації людини, затвердженого постановою КМУ від 29.08.2023 № 978, не встановлено.

З огляду на вказане, суд вбачає, що вимога до ОСОБА_1 про надання біологічного матеріалу для направлення на молекулярно-генетичну експертизу (дослідження) у відповідності до вимоги ЗУ "Про державну реєстрацію геномної інформації людини" та порядку проведення обов`язкової державної реєстрації геномної інформації людини, затвердженого постановою КМУ від 29.08.2023 № 978 не входить до кола питань, які вирішуються судом на підставі п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, адже не впливають на виконання постановленого відносно ОСОБА_1 вироку, а вітак не можуть бути задоволеними. При цьому, представник виправної колонії в свої поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечив виникнення будь-яких питань про всякого роду сумніви і протиріччя, при виконанні вироку, постановленого щодо ОСОБА_1 , вказавши, що такий на даний час належно виконується.

Окрім того, щодо вимоги про визнання вимог адміністрації установи ДУ "Водянська виправна колонія (№ 146)" до засудженої ОСОБА_1 щодо надання біологічного матеріалу для направлення його на молекулярно-генетичну експертизу (дослідження) та внесення його до електронного реєстру, такими, що встановлені законодавством України, то така вимога ніким не оскаржується, про що також і підтвердив у судовому засіданні представник виправної колонії, тобто її законність не ставиться під сумнів, а відтак, остання не потребує додаткового судового захисту.

Суд зазначає, що засуджені зобов`язані виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб, що передбачено ч. 1 ст. 9 КВК України.

Однак, наслідком належного виконання чи невиконання останніх засудженими до покарання у виді позбавлення волі є застосування заходів заохочення чи стягнення у відповідності до вимог глави 19 КВК України № 1129-IV від 11 липня 2003 року (із змінами та доповненнями) та розділу XXI наказу МЮУ від 28.08.2018 № 2823/5 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» (із змінами та доповненнями), а відтак повністю відрегульовано законодавством України.

З огляду на вказане, в поданому клопотанні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 20, 43, 49, 336, 372 КПК України, суд

ухвалив:

у клопотанні начальника Державної установи "Водянська виправна колонія (№146)" Цівки Володимира Олександровича про визнання вимог такими, що встановлені законодавством України та зобов`язання засуджену виконати такі вимоги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення ухвали суду.

Суддя М.В. Панчук